Як трансформувати переконання "це не для мене"?Перехід у стан «мені можна» — це не одноразова акція, а тренування «м'язу дозволу».Внутрішні конфлікти не вирішуються назавжди, ми вчимось зустрічати їх на кожному новому відрізку шляху.Крок 1: Легалізація бажаньЗамість того, щоб критикувати себе за «завеликі» амбіції, скажіть собі: «Мені можна цього хотіти. Навіть якщо я ще не знаю як, саме бажання вже має право на існування». Це може бути дуже "неправильне" бажання, але воно не зруйнує життя, якщо ви дозволите собі за ним поспостерігати.Крок 2: Відмова від ідеї «боргу»Коли вам дарують квіти або роблять комплімент, практикуйте просто сказати «Дякую» і зупинитися на цьому. Не намагайтеся віддячити у відповідь негайно. Витримуйте паузу. Вчіться приймати без дефіциту.І також вчіться витримувати той факт, що поки що, можливо, вам нічого дати у відповідь. І так теж буває!Крок 3: Прийняття дорослості як фактуДорослість — це не про серйозне обличчя. Це про право на помилку.Спробуйте зробити щось маленьке, де ви точно можете схибити, і... нічого не виправляйте. Не пояснюйте, що це вправа така. Відчуйте, що світ не зруйнувався від вашої «неідеальності». Я думаю всі бачили тренд, де дорослі жінки розливають на підлогу навмисне каву або розсипають щось. І розуміють, що їм за це нічого не буде.Крок 4: Робота з внутрішніми частинамиВажливо домовитися з тією «маленькою частиною», якій страшно. Пообіцяйте їй: «Я тепер доросла, я тебе захищу. Тобі не треба більше бути нещасною, щоб тебе любили. Я люблю тебе просто так».Тонкощі є в кожному процесі. І будь-який дозвіл буде проходити через фільтр материнської фігури "мама, а можна мені?".Тому, якщо ви хочете рухатись до своїх цілей швидко та граціозно – вчіться протистояти внутрішнім та зовнішнім маніпуляціям та тиску.«Навики тренуються, а депресія — це ціна за нереалізований потенціал».