Telegram statistics channel - @knygoterapiia

Нас стало більше, тому пропоную знайомство й нетворкінг.Мене звуть Любов.Я створила Книготерапію, щоб популяризувати читання, бо це набагато краще, ніж залипати в новини. А ще прагну формувати затишний простір і нетоксичне коло книголюбів. Історію створення каналу можна почитати ось тут.📕 Я ділюся читацькими враженнями, цікавинками з книжкових подій, новинами галузі, добірками книг, лайфгаками. Тут і художня проза, і нонфікшн, і психологія, і дитячі книжки. Читаю 10-12 книг на місяць, на кожну пишу відгук. Для орієнтації на каналі:✔️ Відгуки на прочитані книжки шукайте в закріплених повідомленнях.✔️ Тут промокоди на знижки від видавництв та не тільки. ✔️ В нас є Книжковий клуб. А тепер про професійне:Я — копірайтерка та контент-маркетологиня з 15-річним досвідом. Чим можу бути корисною:✔️Для тих, хто хоче створити або розвинути свій телеграм-канал (будь-якої тематики) пропоную розробку контент-стратегії✔️Для тих, у кого вже є канал і бачення його розвитку, але є питання — консультації✔️Для тих, хто пише художню літературу або нонфік — послуги бета-рідера✔️ Для тих, хто сам писати не хоче, але треба — послуги копірайтингу (тексти для бізнесу, медіа, блогів).Для підписників — знижка 10%.✔️ Ви можете замовити рекламу на каналі — але відбираю те, що справді буде цікавим і корисним для моїх читачів.З будь-якими питаннями і пропозиціями пишіть @liybovboЯкщо є бажання розповісти про себе або свій канал -— welcome!❤️Книготерапія📗Підписатись

Артур Дронь "Гемінґвей нічого не знає", видавництво Старого Лева 🌟Ви, напевно, вже читали багато відгуків на цю книгу — навряд я додам щось принципово нове. Вона мені дуже сподобалась!"Ця книга короткої прози — свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов. Автор пропрацьовує власні травматичні спогади, але текст може стати психо­терапією не лише для нього, а й для читачів.Автор говорить про себе, переповідає реальність та сни, але передовсім фіксує життя на межі. Розповідає про людей великої Любові, на яких все й тримається. Тут обʼявляється Господь Окопний, починається Найновіший Завіт, стає опорою українська культура в рюкзаку, а визнані метри воєнної літератури не витримують випробування реальністю. Їм про нас, українців, нічого не відомо. Про себе можемо говорити тільки ми, бо на Східному фронті все змінилось. І Артур Дронь говорить про це відверто і прямо. Як говорять ті, які були на межі. І повернулися." Формат цікавий: оповідь нелінійна, складається з різних текстів — есеїв, роздумів, репортажних фрагментів. Це ніби мозаїка досвіду, зібрана з різних точок і станів 🧩Книжка одночасно важка і світла. Важка — через описані травматичні події, війну, біль, втрати. Але водночас у ній є світло — можливо, тому що сам автор так це відчуває і передає. Це не депресивний текст, як часто буває з книжками про війну.Автор переосмислив творчість улюбленого колись Ернеста Гемінґвея. Війна, яку описував Гемінґвей, — зовсім інша. Для нього це була певною мірою пригода добровольця. Для нас — це боротьба за саме існування. “Література звикла засуджувати зброю. А має натомість відокремити тих, хто зі зброєю нападає, від тих, хто зброєю захищається.” Тут є і бойові дії, і поранення, і відновлення. Є історії про побратимів, про цивільних, про людей у прифронтових містах (зокрема про дітей). А ще про ухилянтів, про сприйняття війни європейцями і росіянами.“Можна скільки завгодно говорити про «війну путіна», але якщо солдати отримують наказ взяти місто, то можуть робити це без катувань, грабунків і звірств. Та якщо навіть сам путін особисто наказав зґвалтувати і вбити, то людина цього не робитиме. А вони роблять, бо можуть. Гірше — бо хочуть. Ще гірше — бо їм це подобається.” “Колись вони використають Ремаркову позицію бідних обманутих хлопчиків, щоб відбілити себе. Саме так рускі спробують маніпулювати Європою і світом після своєї поразки у війні. Обернуть все на те, що добрий за своєю суттю народ був затьмарений, обманутий і кинутий на убой жорстоким путіним і компанією. А я боюся, що Європі легше співчувати бідним обманутим хлопчикам, ніж людям, яких ці хлопчики закатували…” І, поруч з усім цим жахіттям, це книга про кохання ❤️У книзі багато сильних формулювань — таких, які хочеться виписувати і перечитувати. Артур пише емоційно, чесно, щемко і щиро. Місцями є і сарказм.“Пам’ятати усе це — жахливо. Гірше — тільки забути про це.” “Війна — це ж не футбольний матч. І не касовий апарат в АТБ. І не кроси замалого розміру, які поспішно купив і які легко замінити з чеком. Тут немає ніяких замін. Війна — це серйозно. Героїв не міняють.” Для мене це книга, яку варто прочитати кожному українцю, най і крізь сльози. Рекомендую! 🔥#кт_відгукКниготерапія📗Підписатись

Сьогодні день народження Миколи Гоголя — одного з найзагадковіших авторів у нашій літературі.Зібрала кілька цікавих фактів ⬇️✔️Писав про Україну — і прославив її на весь світСаме завдяки збірці «Вечори на хуторі біля Диканьки» багато читачів уперше відкрили для себе український фольклор, містику та колорит.✔️ Боявся бути похованим живцемГоголь мав сильний страх перед летаргічним сном і навіть просив не ховати його одразу після смерті.✔️ Спалив другий том «Мертвих душ»Найвідоміший факт: письменник власноруч знищив продовження свого головного твору. Чому саме — досі остаточно невідомо.✔️Любив містику — і вона була в його текстах«Вій», «Ніч перед Різдвом» — це переосмислення народних вірувань, легенд і страхів.✔️Довго не знаходив «своє місце»Жив у Петербург, багато подорожував Європою, але постійно відчував внутрішню кризу і пошук себе.✔️Його творчість вплинула на світову літературуГоголя вважають одним із засновників сатиричної та «гротескної» прози, а його тексти надихали багатьох письменників після нього.Більше цікавих фактів знайде в статті, яка щойно вийшла. А тут есей Віри Агєєвої про вибір ним російської кар'єри. #кт_письменникКниготерапія📗Підписатись

Література травми та гранти для блогерів 🏆Вчора на курсі з української літератури була дуже цікава лекція від Іллі Рудійко. Говорили про сучасну українську літературу і найпомітніші книги останніх років — ті, що отримували премії ⬆️І знаєте, що цікаво: в них є спільна риса — травма. Несподівано багато почула про травматичний досвід і терапію. Після 24 лютого, звісно, стало більше книжок про війну. І загалом література змінилась: стала більш документальною, репортажною. Ми ніби фіксуємо реальність, свідчимо, записуємо свій досвід. Але водночас нікуди не зникла і функція читання «для задоволення» — і це теж важливо.А ще після лекції виникла цікава дискусія. Одна з учасниць запитала: як популяризувати читання, якщо книжок стає більше, а читачів — ні (наче є така статистика)? І прозвучала ідея: а що, як давати «премії» не тільки книгам, а й читачам?Я поки не дуже уявляю, як це реалізувати. Але в мене виникла інша думка: можливо, варто підтримувати тих, хто вже популяризує читання — блогерів? ☺️Бо більшість це робить як доповнення до іншої роботи. Є гранти для авторів, малого бізнесу. І якби існували гранти або премії для книжкових блогерів — ми б могли взятися за справу популяризації більш жваво 😸Як вам така ідея? І взагалі — що, на вашу думку, може реально збільшити кількість читачів?Книготерапія📗Підписатись

Звертали увагу на цю книгу? Скоро вийде в ARTBOOKS і я її чекаю (і трохи боюсь через обсяг 😸)Це книга про три покоління християнської родини в Індії, що потерпає від прокляття: щонайменше одна людина в кожному поколінні тоне. Роман став вибором книжкового клубу Опри, увійшов до списку улюблених книжок Барака Обами, 37 тижнів тримався в списку бестселерів New York Times 🔥А сьогодні натрапила на інтерв'ю перекладача "Завіту води". Ось пару цитат про книгу, щоб ще більше чекалося:"А загалом ця книжка — прекрасний спосіб познайомитися з дивовижним світом південної Індії, краю багатезної, прадавньої, неймовірно колоритної культури, де перетинається і взаємодіє чимало різних впливів, тим більше, що тут ми маємо нагоду простежити за всім цим у розвитку, впродовж майже століття, переповненого достоту карколомними змінами та небувалими трансформаціями." "Власне оцей ефект занурення мені страшенно до вподоби. Коли вже продерся через перші сто-двісті сторінок, розібрався, чим відрізняється тапіока від маніока, а баньян — від банана, знаєш, хто там кому аммачі й аппачен, і не лякаєшся щораз нових назв, імен і прізвиськ, бо вже не сумніваєшся, що з ними впораєшся, — от тоді й починається найцікавіше. Ти просто віддаєшся плину оповіді, живеш у ній, переживаєш усі перипетії разом із героями, з ними радієш і сумуєш, а часом, коли хтось із них партачить, на них і сердишся." А повне інтерв'ю ось тут.Хто планує читати?Книготерапія📗Підписатись

Що радять підписники Книготерапії 📗Зібрала для вас рекомендації за минулий тиждень:1. «Не просто пісня про кохання» Джулі СотоДуже емоційна книга, яка занурює у світ музики. Показує, як відчувається натхнення і дозволяє піймати кайф від виступів на сцені. Романтика, почуття і багато різної музики.2. «Корчма на краю світу» Олесь Малий (самвидав)Філософсько-іронічна фантастика з ароматами кави та борщу. Дуже українська історія про космос, людство, самотність і спільнотність.3. «Чорти» Джо АберкромбіТемне фентезі, де змішалося все: священник, вампір, перевертень, ельф, лицар, що не може вмерти, некромант. Подорож, гумор чорніше ночі, теми віри, моралі, природи зла та спокути.4. «Ліниві і ніжні» Юрій ІздрикПрекрасна, глибока, оригінальна поезія.5. «Меекханський цикл» Роберт ВеґнерВсесвіт розкривається поступово. Спочатку окремі історії, потім усе сплітається. Багато сильних персонажів, магія, кохання, війна і велика загадка.6. «Дім у волошковому морі» Ті Джей КлунДуже тепла, затишна книга. Особливо коли емоційний стан чутливий. Може розчулити — більше від того, як там усе добре і мило.7. «Файні брюнети та інша нечисть» Юлія НагорнюкСмішні, теплі оповідання про вампірів, демонів і відьом у сучасній Тернопільщині. Легко і дотепно.8. «Книга Еміля» Ілларіон ПавлюкБагато соціальних тем під покривалом фентезі. Іноді боляче, іноді дуже смішно. Книга затягує, головне — знайти час.9. «Кохання та морозиво» Дженна Еванс ВелчПочинається сумно, але далі — про надію і повернення до життя. Атмосфера Флоренції, їжа, прогулянки містом. Книга, в якій можна відпочити душею.10. «Маніпулянтка» Іван ФранкоЩось на кшталт художньої версії історії мізогінії в українських реаліях. Багатьом дуже зайшла.Зберігайте і поширюйте!#кт_добіркаКниготерапія📗Підписатись

Наша традиційна добірка відео на вихідні ⬇️Про письменників і спецслужби: "Агент з ведмедиком" Едуарда Андрющенка | Шалені автор(к)и"Здається, що з наших класиків, які пережили Великий терор, не були агентами лише Рильський і Тичина. А першим агентом з кола неокласиків став …ні, не Віктор Петров. Це розмова про книжку історика Едуарда Андрющенка "Агент з ведмедиком". На які питання про Петрова та його друзів-письменників вона відповідає, а які все ще залишаються загадками? Дивіться у цьому відео. " «На власній шкірі. Історії, розказані вцілілими» Світлани Ославської: огляд книги | Єстети У новому випуску «Єстетів» літературознавиця Богдана Романцова розповідає про книжку Світлани Ославської «На власній шкірі. Історії, розказані вцілілими» Презентація книги Роджера Скрутона «Я п'ю, отже, я є»"Філософія шукає смисли, і вино сприяє цим пошукам. У кожному вині присутня особлива сила, що не лише звеселяє, а й надихає на розмірковування. Вино добре поєднується з естетикою побуту та мистецтвом, зокрема з музикою. Музика – це не просто звуки, це пошук глибоких значень, поривання до краси. Блискучий британський філософ Роджер Скрутон пропонує дослідити ці теми у своїх ґрунтовних працях «Я п’ю, отже, я є» та «Осягнення музики». Запрошуємо переглянути відеозапис презентації. " Об'єднував ДИСИДЕНТІВ та писав вірші у таборах: як Іван СВІТЛИЧНИЙ опирався радянському режиму?"У п’ятому епізоді проєкту «Люди світла» ведучий Сергій Стуканов та громадський діяч Станіслав Федорчук розповідають про одного з найвизначніших діячів українського національного руху другої половини ХХ століття, співзасновника Клубу творчої молоді Івана Світличного. Яким був його літературознавчий доробок? Якою була його роль у культурній інтеграції Сходу і Заходу? Дивіться у новому епізоді проєкту «Люди світла»". «Гемінґвей нічого не знає»: маст-рід для кожного? | Книжковий клуб Сенсу #1"Перший випуск присвячений книзі, яка вже кілька місяців тримається в ТОПах усіх Сенсів. Ця книга короткої прози — свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов. Автор пропрацьовує власні травматичні спогади, але текст може стати психо­терапією не лише для нього, а й для читачів." «Вивільняй час і мозок, щоб концентруватися на нових ПРОБЛЕМАХ»|BE 2.0, Jim Collins"Ця книга про те, як маловідомі бізнеси стають величними і завдяки чому — а головне, кому — величні компанії зберігають свій статус протягом десятиріч і довше. Це квиток на подорож шляхами найуспішніших лідерів бізнесу і детальні інструкції з побудови не просто величної, а сталої компанії, яка надовго переживе свого засновника. " Що плануєте дивитись?#кт_щоподивитисьКниготерапія📗Підписатись

А ось і друга книжечка, яку обрала читати паралельно з курсом «Жіноча черга». Це «Доктор Качіоні» Галини Журби.Чула про неї багато хороших відгуків від знайомих. Анотація вогонь — не віриться, що це написано в 1943 році."Пристрасть, що обернулася на смерть, і зрада, яка ранить глибше за ніж. Печальна історія нещасливого кохання. Хворобливі й болючі почуття, істеричний шал життя. Представляємо вам класику української мелодрами — оповідання та роман Галини Журби. У романі «Доктор Качіоні» ви поринете у вир фатальних подій, що сколихнули тихе волинське містечко. Юна красуня, мов метелик, зачарований полум’ям кохання, згоріла у його пекельному вогні. Її сміх, жарти, флірт, жага до життя — усе обірвалося на міському цвинтарі, де білий мармур її могили потопає в п’янких пахощах акацій і бузку. Лише один свідок тих давніх днів здатен розкрити завісу цієї сенсаційної і таємничої історії, яка сталася в буремні роки Першої світової війни." І так, оформлення дуже подобається. Як книги серії виглядають разом, бачите?Напевно, треба таки збирати 😸#кт_поповненняКниготерапія📗Підписатись

Продовжую писати про ваші улюблені видавництва. Отже, дійшла черга і до КСД 🌟КСД — один із найбільших гравців українського книжкового ринку. Видавництво засноване у 2000 році в Харкові. Компанія починала як книжковий клуб, що працював за системою поштової розсилки каталогів. Я навіть пам'ятаю ці часи й каталоги з зобов'язанням щось регулярно купувати! 😀Згодом КСД трансформувався у повноцінне видавництво та велику мережу магазинів. За роки роботи КСД зібрав аудиторію понад 7 мільйонів клієнтів і випустив понад 150 мільйонів примірників книг.Переваги та недолікиЩороку видавництво видає приблизно 600–700 новинок, охоплюючи практично всі сегменти: художню літературу, нонфікшн, дитячі книги, прикладні видання.Основна ставка — на масовий ринок і широкий асортимент.У портфелі КСД — багато вагомих імен: Стівен Кінг, Ден Браун, Еріх Марія Ремарк та інші. До переваг також можна віднести привабливі ціни й акції.Щодо недоліків: через велику кількість новинок рівень редагування, перекладу чи вичитки може не завжди бути високим.Популярні серії та автори✔️Стівен Кінг: КСД має ексклюзивні права на видання творів «Короля жахів» українською мовою. Серед найпопулярніших книг — «Воно», «Сяйво», «Керрі» та серія «Темна вежа».✔️Агата Крісті: Повне зібрання творів королеви детективів, зокрема «Вбивство у "Східному експресі"» та «І не лишилось жодного».✔️Ребекка Яррос (серія «Емпіреї»): Суперхіт останніх років. Книги «Четверте крило», «Залізне полум'я» та «Оніксова буря» стабільно очолюють рейтинги продажів.✔️Люко Дашвар: Одна з найбільш тиражованих українських авторок. Її романи «Село не люди», «Мати все» та серія «Биті є» розходяться сотнями тисяч примірників.✔️Василь Шкляр: Історичні романи, як-от «Чорний ворон» та «Характерник», є незмінними бестселерами видавництва протягом багатьох років.Не буду питати, чи є у вас книги КСД, бо ясно, що є 😸 Але, можливо, назвете улюблені?#кт_видавництвоКниготерапія📗Підписатись

КТ-книжковий клуб у квітні 🌺У квітні читаємо «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича 🔥"Світ роману — це карнавал гуцульського фольклору, культури кінця 1990-х, мафійних розбірок і високої поезії Богдана-Ігоря Антонича. Іронія й гумор тут сусідять із філософським смутком, із хаосу народжуються надія та європейська Україна, а герої вкрай небезпечними шляхами повертаються до власної загубленої сутності. «Дванадцять обручів» — культовий карпатський роман, який свого часу викликав запальні суперечки і, як виявилося, донині зберіг актуальність." З автором ще не знайома, але давно хотіла. Плюс було кілька запитів від вас у клубі. Потім Vivat видав цю книгу — з кольоровим зрізом і ілюстраціями, тож вирішила, що беремо саме її! Де і коли📍 Офлайн-клуб в Ірпені — 19 квітня об 11:00💻 Онлайн-клуб — по домовленості, коли набереться група (але до 20.04, бо далі відпустка)Вартість участі — 300 грн. Щоб забронювати місце або поставити запитання, пишіть у приват: @liybovboОдразу додам в чат, де будуть матеріали по темі й обговорення. Клубна знижка 15% на книгу також буде!Приєднуйтесь до нашого теплого кола!#кт_клубКниготерапія📗Підписатись