Telegram statistics channel - @knpartners

​​Завідомо неправосудна постанова ВП ВС якою Вищу раду правосуддя прирівняно до інквізиції та надано дозвіл використати матеріали НСРД всупереч нормам ЗаконуСправа № 990SCGC/32/25https://forum.antiraid.com.ua/topic/16421-zavidomo-nepravosudna-postanova-vp-vs-jakoju-vishhu-radu-pravosuddja-pririvnjano-do-inkviziciyi-ta-nadano-dozvil-vikoristati-materiali-nsrd-vsuperech-normam-zakonu/Це ганебне рішення є результатам та обличчям сучасної пригніченої та залежної судової системи, як на мене. Воно не може використовуватись як приклад чи зразок для інших справ не тільки у зв'язку з прямим порушенням норм КПК та Конвенції, а й з тим, що фактично на момент прийняття рішення про звільнення судді вже була угода про визнання винуватості.Випадкові люди прирівняли ВРП до органу інквізиції й зазначили, що ВРЮ та ВРП це не одне й те саме і тому рішення ЄСПЛ можна не застосовувати, що є не тільки абсурдом, а й прямим порушенням Закону, зокрема ці люди написали:248. Особливістю процесу притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є те, що дисциплінарний орган фактично діє на підставі та засадах так званого «інквізиційного процесу», оскільки не тільки вирішує юридичний спір, а й має право збирати докази за власною ініціативою. Даючи відповідь щодо можливості використання певних доказів, зокрема інформації, зафіксованої в протоколах НСРД, Дисциплінарна палата та ВРП не мають права покладатися на результати оцінки інших органів, а здійснюють таку оцінку самостійно та врешті відповідають на питання, чи є надані докази чіткими і достатньо переконливими, щоб об'єктивно стверджувати про вчинення суддею певного дисциплінарного правопорушення.292. Справа «Олександр Волков проти України» стала поштовхом до системної судової реформи, що призвела до конституційних змін та прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у 2016 році. Однією з ключових змін стало реформування ВРЮ, а саме її реорганізація шляхом утворення ВРП, а також докорінно змінилася процедура дисциплінарних проваджень.293. Отже, чинна ВРП сформована відповідно до докорінно зміненого законодавства, є незалежним професійним органом із гарантіями незалежності та політичної нейтральності. Отже, діюча ВРП не має таких встановлених ЄСПЛ вад, які мала колишня ВРЮ, а тому не можна беззастережно поширювати висновки ЄСПЛ, зроблені у справі «Олександр Волков проти України», на рішення ВРП як повноважного органу у разі, якщо воно містить належне та достатнє мотивування, й це рішення не можна вважати явно нерозумним, довільним чи свавільним.#Великапалата#НСРД#ВРП#інквізиція

​​Постанова Сьомого ААС про зобов'язання ТЦК внести дані про виключення з військового обліку на підставі інформації у тимчасовому посвідчені за наказом №342 та стягнені витрат на правову допомогуСправа № 240/21504/25https://forum.antiraid.com.ua/topic/16405-postanova-syomogo-aas-pro-zobovjazannja-tck-vnesti-dani-pro-vikljuchennja-z-vijskovogo-obliku-na-pidstavi-informaciyi-u-timchasovomu-posvidcheni-za-nakazom-342-ta-stjagneni-vitrat-na-pravovu-dopomogu/Це наша справа де суд прямо зазначив про незаконність автоматичного поновлення на військовому обліку осіб, які раніше були виключені з військового обліку. Суд зазначив:Стосовно доводів відповідача про автоматичне взяття позивача на військовий облік військовозобов'язаних через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, то колегія суддів звертає увагу, що таке взяття відносно позивача було неможливим через втрату позивачем статусу військовозобов'язаного ще у 2013 році, що знайшло своє підтвердження і у відмітці військово-облікового документу №424018 від 10.01.2013.Крім того, суд зауважує, що автоматичне взяття на облік не легітимізує взяття на військовий облік особи, виключеної з військового обліку, за умови, що законодавство не передбачає такої можливості.Окрім того, наказ МО України № 402 скасував лише чинність наказу МО України №2, однак не скасував чинність прийнятого рішення, згідно якого особа була визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, а тому необгрунтованими є і посилання відповідача на те, що внесення даних до реєстру "Оберіг" про виключення з військового обліку на підставі наказу МОУ №342-06 від 09.06.2006 є неможливим.Апеляційний суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.#оновленняданих#військовийоблік#поновленнянавійськовомуобліку#виключеннязвійськовогообліку

​​Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо порушення права на захист пов'язаного з відмовою ВС-ККС відкрити провадження у зв'язку з пропуском строку, який помилково разували від дати проголошення, а не виготовлення рішенняСправа № 760/12094/13https://forum.antiraid.com.ua/topic/16402-postanova-vp-vs-pislja-jespl-shhodo-porushennja-prava-na-zahist-povjazanogo-z-vidmovoju-vs-kks-vidkriti-provadzhennja-u-zvjazku-z-propuskom-stroku-jakij-pomilkovo-razuvali-vid-dati-progoloshennja-a-ne-vigotovlennja-rishennja/В цьому рішенні, вчергове встановлено, що строк на оскарження треба відраховувати не з моменту проголошення рішення, а з моменту виготовлення повного тексту рішення. Інакше це буде порушенням права на захист.Найбільш неприємним в цій історії є те, що права людини було порушено вже новим складом Верховного суду (без України) відібраним іноземцями з USAID та їх активістами-аферистами й посіпаками. І до складу цих суддів входив Кишакевич Лев Юрійович, якого зараз рекомендують призначити у Міжнародний кримінальний суд від України.Як тепер визначити, чи доброчесний він, чи ні. Чи може та вигадана доброчесність взагалі існує виключно з метою тиску на суддів аферистами-активістами?#Великапалата#ЄСПЛ#правоназахист#строки#строкиоскарження

​​Постанова ВС-КЦС про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 625 ЦК України до невиконаного судового рішення при відсутності відкритого виконавчого провадженняСправа № 753/1527/22https://forum.antiraid.com.ua/topic/16377-postanova-vs-kcs-pro-vidsutnist-pidstav-dlja-zastosuvannja-ch2-st-625-ck-ukrayini-do-nevikonanogo-sudovogo-rishennja-pri-vidsutnosti-vidkritogo-vikonavchogo-provadzhennja/Це наша справа. Під час її розгляду я неодноразово заявляв про те, що не може існувати нескінченні зобов'язання, врешті Велика палата це і зазначила та Верховний суд прийняв остаточне рішення і зазначив:Докази відновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у матеріалах справи відсутні.За таких обставин основна вимога позивача про примусове виконання грошового зобов'язання, підтверджена судовим рішенням, не може бути реалізована у примусовому порядку, а можливість стягнення за виконавчим документом є вичерпаною.Неперебування виконавчого листа на виконанні в органах державної виконавчої служби у поєднанні з відсутністю судового рішення про поновлення строку для його пред'явлення до виконання виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, оскільки ця норма підлягає застосуванню у разі наявності грошового зобов'язання, яке підлягає виконанню.З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення трьох процентів річних, однак не може погодитися з мотивами такої відмови, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.Доводи касаційної скарги щодо недослідження апеляційним судом наданих позивачем виписок з особового рахунку позичальника як доказів залишкової заборгованості не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки зі спливом установленого законом строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відсутнє грошове зобов'язання, яке може бути примусово виконане, а отже, відсутні й правові підстави для стягнення похідного (акцесорного) зобов'язання, передбаченого статтею 625 ЦК України.#Верховнийсуд#ч2ст625ЦК#виконавчепровадження

​​Постанова ВП ВС про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 625 ЦК у разі спливу строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання або відмові у поновленні цього строкуСправа № 754/511/23https://forum.antiraid.com.ua/topic/16338-postanova-vp-vs-pro-vidsutnist-pidstav-dlja-zastosuvannja-ch2-st-625-ck-u-razi-splivu-stroku-na-predjavlennja-vikonavchogo-dokumenta-do-vikonannja-abo-vidmovi-u-ponovlenni-cyogo-stroku/Цим рішенням нарешті Велика палата поставила крапку в існуванні нескінченного боргу навіть при пропуску всіх строків та відсутності виконавчого провадження. Ціла ера луспенковщини в цьому питанні скінчилась. У нас є повністю аналогічна справа в який нами викладались саме такі аргументи абсурдності вимог банку. Суд зазначив:111. Сплив строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не є формальністю, а є самостійною підставою для припинення можливості примусового виконання судового рішення. Відмова в поновленні строку судом означає остаточність правової ситуації, відсутність будь-яких подальших процесуальних механізмів виконання судового рішення, а отже, відносини щодо примусового виконання стають стабільними.112. З наведеного вбачається, що хоча формально позовна давність не застосовується, фактично зобов'язання втрачає юридичну примусовість, вимога за цим зобов'язанням стає такою, що не може бути захищена в примусовому порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном.113. Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред'явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад установлений законом строк, що порушило б принцип правової визначеності як один з основоположних аспектів верховенства права.114. Cплив строків пред'явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа.115. Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.117. Отже, зобов'язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред'явлення виконання за яким пропущено і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі (може бути виконаним добровільно боржником). Проте таке зобов'язання вважається тим зобов'язанням, вимоги за яким позбавлені примусового захисту, проте добровільне виконання яких визнається належним.118. У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України.147. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням власних висновків у цій справі вважає, що суди попередніх інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних за невиконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, правильно виходили з того, що у зв'язку зі спливом строку, наданого законом для пред'явлення виконавчого листа до виконання, відмовою суду у поновленні цього строку і у видачі дубліката виконавчого листа, немає і обов'язку відповідача у грошовому зобов'язанні, який би міг бути виконаний примусово, а отже, немає правової підстави для стягнення можливого похідного зобов'язання, передбаченого статтею 625 ЦК України.#Великапалата#ч2ст625ЦК#виконавчепровадження#строки

​​Постанова ПАГС залишена в силі ВС-КГС про стягнення шкоди з перевізника, який залучив іншу організацію чий водій завдав шкоду замовникуСправа№ 910/11005/24https://forum.antiraid.com.ua/topic/16285-postanova-pags-zalishena-v-sili-vs-kgs-pro-stjagnennja-shkodi-z-pereviznika-jakij-zaluchiv-inshu-organizaciju-chij-vodij-zavdav-shkodu-zamovniku/Це наша справа. Перша інстанція під головуванням судді Чебикіної С.О. майже рік допомагала тягнути розгляд справи в підготовчому засіданні і врешті відмовила в позові без жодного обгрунтування. Апеляційний суд натомість детально розібрався у взаємовідносинах і позов задовільнив, касація відмовила у відкритті провадження. Суд зазначив:Водночас, як не заперечувалось, зокрема, відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, саме водій ТОВ "Європа Транс Авто" Ройчук Вадим Павлович, який здійснював перевезення за договором-2 завдав шкоду позивачу джерелом підвищеної небезпеки внаслідок неправомірних дій, які полягали в невиконанні вимог пункту 6.9. Правил щодо дотримання належного інтервалу між віссю автомобіля та краєм платформи при установленні автомобіля на ваги.Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Відповідно до частини 1 та 2 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи скаржника з посиланням на постанову Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 755/17285/20 в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України, що при визначенні підстав відповідальності за завдану шкоду слід керуватися не формальними критеріями найменування договірних відносин, а їх фактичним змістом та характером. Якщо особа, яка завдала шкоди, діяла за конкретним завданням іншої особи для досягнення певної мети, то такі відносини за своєю правовою природою підпадають під регулювання частини 2 статті 1172 ЦК України, незалежно від того, чи названо таку особу «підрядником» у формальному розумінні.А тому обґрунтованими є доводи позивача, що під час події, що мала місце 20.06.2024 року, водій Ройчук В.П. діяв на виконання замовлення ТОВ «СПІРІТ ГРУП К» щодо транспортного експедирування в момент виливу дизельного палива на асфальтобетонне покриття, що знаходиться на території ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод», тобто мала місця діяльність як «підрядника» в розумінні ч.2 ст. 1172 ЦК України, натомість ТОВ «СПРІТ ГРУП К» перебувало у статусі замовника. Отже, в даному випадку обґрунтованим є посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі № 755/17285/20 від 31.05.2022.#шкода#перевезення#експедитор#договірперевезення#договірпідряду#ст1172ЦК

​​Рішення Полтавського ОАС про зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власністьСправа № 640/19817/21https://forum.antiraid.com.ua/topic/16277-rishennja-poltavskogo-oas-pro-zobovjazannja-povtorno-rozgljanuti-zajavu-pro-nadannja-dozvolu-na-rozroblennja-proektu-zemleustroju-shhodo-vidvedennja-zemelnoyi-diljanki-u-vlasnist/Це наша справа. Суд зазначив:Суд зазначає, що Земельним кодексом України визначено порядок розгляду даної категорії питань, та зазначається, що відповідний орган місцевого самоврядування розглянувши питання про надання земельної ділянки для особистого селянського господарства надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовану відмову.Отже, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.Суд враховує, що частиною сьомою статті 118 ЗК України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або відмову в наданні такого дозволу.Чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного органу місцевого самоврядування, виконані усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.Як встановлено судом зі змісту спірного рішення, відповідач, відхиляючи проект рішення "Про надання громадянці ОСОБА1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА1 " не навів підстав, передбачених законодавством, та мотивів для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.Суд констатує, що у спірному рішенні не конкретизовано, у чому саме бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявником в графічних матеріалах, не відповідає законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.Отже, суд приходить до висновку, що рішення ІІ сесії ІХ скликання Київської міської ради №1071/1112 від 13.05.2021 "Про відхилення проекту рішення "Про надання громадянці ОСОБА1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА1 " не відповідає критерію обґрунтованості та мотивованості, прийняте без врахування усіх істотних обставин, що мають значення для розгляду заяви позивача.#рішенняміськради#приватизаціяземлі#земельнаділянка#правовласності#проектземлеустрою

​​Рішення Подільського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови за вчинення адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП й стягненні витрат на правову допомогуСправа № 758/10191/25https://forum.antiraid.com.ua/topic/16270-rishennja-podilskogo-rajonnogo-sudu-mista-kijeva-pro-viznannja-protipravnoju-ta-skasuvannja-postanovi-za-vchinennja-adminpravoporushennja-za-ch-3-st-210-1-kupap-j-stjagnenni-vitrat-na-pravovu-dopomogu/Це чергова наша справа про скасування незаконних штрафів ТЦК. Суд зазначив:Оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.У цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.#мобілізація#штрафтцк#оновленняданих#ВЛК#повістка

​​Постанова ВП ВС про скасування рішення ВККСУ та ВРП щодо невідповідності посади судді та звільнення судді винесене після рекомендації про призначення суддіСправа № 990/341/24https://forum.antiraid.com.ua/topic/16253-postanova-vp-vs-pro-skasuvannja-rishennja-vkksu-ta-vrp-shhodo-nevidpovidnosti-posadi-suddi-ta-zvilnennja-suddi-vinesene-pislja-rekomendaciyi-pro-priznachennja-suddi/Це справа Інни Отрош, яка відновлює права суддів та прибирає незаконне втручання активістів й розправу над суддями за їх бажанням. Велика палата зазначила:35. Велика Палата також наголошує, що межі дискреції ВККС у процедурі оцінювання судді на відповідність займаній посаді не є неосяжними та повинні здійснюватись із дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України, зокрема в аспекті зобов'язання діяти на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.До того ж у випадку, коли суд встановить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному з визначених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.З огляду на те, що ВККС не мала законних підстав продовжувати вже завершену процедуру оцінювання судді ОСОБА1 на відповідність займаній посаді та, як наслідок, приймати за її результатом рішення від 29 січня 2024 року № 35/ко-24 «Про розгляд питання щодо відповідності займаній посаді судді Господарського суду міста Києва ОСОБА1 », так само як і ВРП не мала підстав приймати рішення від 10 жовтня 2024 року № 2993/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА1 з посади судді Господарського суду міста Києва на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України», Велика Палата вважає, що ці рішення є протиправними та підлягають скасуванню.За таких обставин Велика Палата зазначає, що при вирішенні цієї справи відсутні підстави для надання оцінки мотивуванням оскаржуваних рішень у частині висновків про невідповідність судді ОСОБА1 критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки кваліфікаційне оцінювання цієї судді завершено рішеннями, законність яких не є предметом розгляду цієї справи.36. Водночас з огляду на встановлення обставини завершення кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА1 , а саме до набрання чинності Законом № 3511-ІХ, яким була викладена нова редакція пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, Велика Палата погоджується з доводами апеляційної скарги, що норми цього Закону не розповсюджуються на правовідносини щодо проходження позивачкою кваліфікаційного оцінювання та не можуть бути підставою для його відновлення, оскільки не мають зворотної дії в часі.37. Крім того, в цьому випадку з урахуванням того, що рішення ВККС від 04 липня 2019 року № 573/ко-19 вичерпало свою дію фактом його виконання, абзац третій його резолютивної частини щодо визначення порядку набрання ним чинності впливати на ці правовідносни не може.#Великапалата#звільненнясудді#оцінюваннясуддів#ВРП#ВККСУ

​​Постанова Третього ААС про скасування наказу звільнення судді, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуСправа 160/5161/24https://forum.antiraid.com.ua/topic/16251-postanova-tretyogo-aas-pro-skasuvannja-nakazu-zvilnennja-suddi-ponovlennja-na-posadi-stjagnennja-serednyogo-zarobitku-za-chas-vimushenogo-progulu/Це наша справа. Це вже не перше рішення судді Дніпропетровського ОАС Бухтіярової М.М., яке ми скасовуємо. Як на мене, її рішення у наших справах відрізняються винятковою безграмотністю та ігноруванням Закону й прав людини. Апеляційний суд зазначив:Суд має повноваження захистити порушене право позивача на нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогул при поновленні на посаді.У постанові від 08.02.2022 року №755/12623/19 Верховний Суд вказував, що за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.Суд апеляційної інстанції застосовує правовий висновок Верховного Суду, й зокрема викладений у постанові від 17.01.2024 у справі №708/447/23. Верховний Суд прийшов до висновку, що виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов'язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість належним чином реалізовувати працівником своє право на працю. Заробітна плата, як і суддівська винагорода, в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стають стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та стаття 41 Конституції України.#звільненнясудді#розрахунокпризвільненні#поновленнянароботі