Після 50 годин я можу сказати, що Silksong - це справжній шедевр. В мене занадто багато є чого сказати про цю гру. Настільки, що одного посту в каналі не вистачить. Коли тобі треба предмет, щоб вбити боса, а для того щоб знайти предмет треба потрапити в певну локацію, а для того, щоб потрапити в певну локацію, треба певна абілка, а щоб отримати абілку, треба пройти певний квест, а щоб взяти цей квест, тобі треба зустріти певного персонажа, а щоб його знайти, треба інша абілка або інструмент, який можна купити у торговця і для цього треба нафармити ресурсів і потім ти вже не пам'ятаєш, для чого саме ти це все починав. Оце і є справжня метроїдванія. Це просто постійний процес, який затягує тебе так, що не можна зупинитися. І паралельно цьому, місцями локації і платформінг настільки складні, що це все ти не просто робиш, а реально НАМАГАЄШСЯ зробити.В мене без перебільшення ВЕЛИЧЕЗНИЙ досвід геймпадного геймінгу. І вперше в житті в мене реально болить рука від геймпаду. Спочатку я не розумів, звідки постійний біль в долоні, поки вчора не попаркурив в одній локації і не відчув його безпосередньо під час певних рухів. І це просто неймовірний кайф.Я сподіваюсь, що в цій серії колись буде третя частина. І хочу максимально масштабне DLC. Хоча я ще навіть третій акт не нюхав, бо щоб до нього дістатись, треба зробити просто неймовірну кількість всього перед походом на фінального боса.Коротше кажучи, це 100 з 10 і якщо це не улюблена моя гра, то вона точно на другому місці.
Крч, почав я значить знову передивлятись Надприродне і чітко вирішив, що цього разу подивлюсь його до кінця.По-перше, це якийсь неймовірний вайб+кайф+памазаніє. Мозок реально відпочиває і життя здається трішечки луччє, коли ти це дивишся.По-друге, я не можу перестати ставити питання: чому вони за стільки років мисливської "практики" досі не змінили шаблон роботи. Чуваки літрлі їдуть на вєліку, не виймаючи палку з колеса. Вони самі шукають собі роботу по якимось локальним газітьонкам. Потім вони роблять вигляд, що вони детективи/рейнджери/студенти/вчені/журналісти/секретна служба (підкресліть необхідне). Потрапляють через це в постійні проблеми з місцевою поліцією, намагаються переконати в чомусь жертв і тим, кому щось загрожує, в 90% випадків жертви дізнаються про існування надприродного і допомагають себе врятувати. + їм ніхто ніколи не платить за роботу і гроші доводиться мутити різними тємками.То чому ж просто не відкрити контору, докрутити парочку кведів і офіційно і за нормальні гроші ізганять дєманів, духів, упирів і прочіх утопців.Нікому не треба нічого пояснювати, робота сама тебе знайде, ще й грошей дадуть і будуть нормально співпрацювати в процесі.Крч, хочу альтернативну версію серіалу про ТОВ "Брати Вінчестери".
Нарешті дочитав першу частину циклу про Корморона Страйка від Джоан Роулінг aka Роберт Галбрейт.Ну і що я можу сказати. "Зозуля кувала" - це класичний англійський детектив. Так, 2/3 книги абсолютно нічого не відбувається. Тільки розмови, пошуки, нуль натяків на якісь висновки і підозрюваних. Просто постійне розвішування рушниць і легесеньких натяків, які в останній частині сходяться в один єдиний пояснювальний монолог.Непередбачуваність є, цікавість є, ДЕТЕКТИВ - Є. Але такий момент, що коли читаєш подібну книгу, хочеться підозрювати кожного, а тут не підозрюєш нікого, хоча всі персонажі поступово змінюються на 180 градусів.Були моменти, коли хотілось докопатись до якихось дрібниць, до мотивів, до неточностей. Але щойно виникала така думка - через кілька сторінок все пояснювалось.Якщо коротко, все класно. Справді. Дуже сподобався головний персонаж. В ньому немає того пафосу, перфекціонізму і клішованих нейровідмінностей. Він не супергерой, не мегамозок, в нього немає модних вусів і він не Бекстрібек Камамбер. Він звичайна людина з трошки незвичним досвідом. Але він реально крутий і я з задоволенням проживу з ним його наступні справи.
Пост не про пісню і не при виконавців. Пост про наших чудових людей.Кілька днів тому стрічка вибухає купою записів з концерту. Співачка анонсує нову пісню, на початку співає ансамбль. Круто, красиво, подобається ВСІМ. Але. В коментарях починається просто гамняний Гольфстрім. Людоньки недовольні, шо якась півічка посміла шось там співати після такого хору / ансамблю (пофігу, що це її пісня). НЕХАЙ ВСЮ ПІСНЮ ВИКОНУЄ ХОР. ЗАТКНИСЬ ПІВІЧКА! Ти не вмієш співати. Дайте повну версію з хором!На хвилі гамна і хайпу дівчата з ансамлю вирішують, що це їхній шанс засвітитись. Бо всім подобається. Всі хочуть. Свіжа сторінка, солістка вривається з виконання цієї самої пісні. Відмічає авторку, дякує їй за те, що її нова пісня так підживила інтерес. А люди шо?а люди: ЧОМУ НІХТО НЕ ГОВОРИТЬ ПРО ДРУГУ ДІВЧИНУ??? ВОНА ОЧЕВИДНО КРАЩЕ СПІВАЄ! НЕХАЙ СПІВАЄ ДРУГА ДІВЧИНА! ЦЯ ПРОСТО ВАЛУЄ! А ОТ ДРУГА ДА, ДАВАЙ.І це просто яскравий і помітний приклад. Всім завжди все не так. Десь там завжди краще. Хтось інший зробив би краще. Раньше було луччє. При Кучмі такого не було.
Згадав історію. В дитинстві ми кілька разів переїздили від маминих батьків до татових батьків і навпаки. Це були два різні міста, обидва в Сумській області. І от, в перший клас я пішов на батьківщині мого батька. Кожного дня ми з братом пішки йшли до школи. Туди було дві дороги: довга, через центральну дорогу і коротка, через маленьку вуличку і кладовище. В 90% випадків ми ходили через кладовище і це було ок, ніхто навіть не думав, що це якось неприкольно, або ще щось. Ну кладовище і кладовище. АЛЕ. Була там одна могилка з портретом дуже старого діда, який виглядав ну чисто бл*дь як Носферату. Чорно-біле фото і дуже світлі очі, які дивились прямо в душу. Я його дуже боявся. І завжди намагався не дивитись, але ця могилка було просто скраю, над стежкою. І я завжди помічав її, ще за 30-40 метрів звідти. І ховав погляд. Але якийсь демонічний магнетизм все рівно змушував мене в останню секунду зиркнути на той пам'ятник і обісратись.І от, одного разу, брат сказав мені, щоб я просто закривав очі і йшов вперед, а він скаже, коли можна буде відкривати. Так і зробив. Йшов тихенько з закритими очима і типу "ну шо там? можна вже"? І так кілька разів. І тут Юра каже мені, щоб я зупинився, що все вже ок, могила позаду, можна відкривати. Я відкрив і цей дід був прямо в 50 см від мене. Старший казьол вирішив таким чином затролірувати мене. Досі мурахи по жопі, як згадаю того діда.
Спейсманкі, який періодично заходить на наші стріми, дав поганяти Нінтендо Свіч і я нарешті пограв в відносно нового Принца.Ну і знаєте, я дуже давно з таким задоволенням не залипав в якийсь сінгл. Можливо, через те, що це метроїдванія і хочеться рухатись далі і отримувати нові абілки, бо з цим тут все дуже гарно. В цілому, в грі подобається все. На сюжет увагу не сильно звертаю, бо він тут чисто для галочки (когось рятуй, шось знаходь) і розтягнутий на довгі години оцим ось паркуристим платформінгом.В залишку: сам платформінг, бойовка, головоломки і тд - дуже файно. Особилво, коли трішки роздупляєшся і починаєш поєднувати атаки, комбо, спеціальні можливості, паркур і парирування. Виглядає це дуже класно. Два дні бігав і не розумів, що робити далі, облазив кожен міліметр (здоровенної) мапи, пройшов купу сайдів і вже почало піддушувати. Але потім роздуплився, куди йти і дійшов до боса, то зараз думаю, шо може шаландатись по карті просто так був не найгірший варіант, бо бос ще та казліна. Вірніше, казліха.Коротше кажучи, якщо ви ще не зовсім дід чи баба і пальці у вас не паралізовані, пограйте, воно прикольне.
чач, закупив приколів і пошерстив наявні вдома для розіграшу серед вас за донати на ЗБІР, тому доєднуюсь до ініціативи благодійного фонду «ТВОЄ МАЙБУТНЄ», а саме до проекту «ПРИСУТНІ»Якщо коротко: Фонд збирає 4 240 000 гривень на реабілітацію 100 військових, реабілітація одного військового в програмі фонду коштує - 42400 гривеньЧому це важливо? - Військові, які повертаються з фронту або знаходяться у війську, не завжди мають змогу отримати повноцінну реабілітацію та відновлення. Повернення військових до нормального життя без болю і травм — це відповідальність кожного з нас.Повний опис програми фонду по реабілітації бійця (натисни на текст)‼️ Моя ціль - 30 000 гривень ‼️Донат від 100 гривень приймає участь в розіграші таких айтемів:1️⃣ Місце: Манга «Dark Souls: Спокута. Том 1» + Фігурка, що світиться «Кришталева Ящерка з Dark Souls» + Брелок «Dark Souls: Praise the Sun»2️⃣ Місце: Місце: Манхва «Тільки я Візьму Новий Рівень. Том 1» + Брелок «Elden Ring: Finger Seal»3️⃣ Місце: Комікси «Химерна Планета та Химерніша Планета» + Брелок «Elden Ring: Godfrey Icon»4️⃣ Місце: Комікси «My Little Pony. Герої 1-4» та «My Little Pony. Дружба це Магія. Том 1» (від серця відриваю) + Брелок «Elden Ring: Ranni the Witch»💶 Донателло (замовлення музики і скрімери на етері працюватимуть): https://donatello.to/lusty_dog💵 Банка: https://send.monobank.ua/jar/AEAn9rCXeC‼️ ОБОВ'ЯЗКОВО ПИШІТЬ НІКНЕЙМИ, ЧИ БУДЬ-ЯКІ КОНТАКТИ В ДОНАТІ, ХОЧ ЧЕРЕЗ БАНКУ, ХОЧ ЧЕРЕЗ ДОНАТЕЛЛО ‼️*Паперові видання крім «Dark Souls: Спокута. Том 1» я вже відкривав, бо виграв це на зборі/розіграші від МангЮА, ще 2 роки тому, але все як нове, я був обережний і беріг це на такий випадок.