STEPANETS

Замок справжнього барона в самому центрі Києва Одна з найцікавіших пам’яток столиці в стилі неоготики належала спадковому барону Рудольфу Штейгелю.Забудова цієї садиби розпочалася однією з перших на сучасній вулиці Будьварно-Кудрявській в 1870-х роках. Тут, на стрімких схилах Либідської долини, було облаштовано справжню паркову резиденцію.Готичний замок оточили зеленими шатами, фонтанами, місточками.Тут навіть була власна вежа, де здіймався баронський прапор, що означало - господар вдома.Про розкішну садибу в Києві з подивом писали навіть пихаті імперські журнали. Власник займався облаштуванням залізниці, теж розбагатів на цьому.Після його смерті тут знаходилася перша в Києві водолікарня.В радянський час замок сильно спаплюжили добудовою великого корпусу для інституту ортопедії.Тильна частина будівлі поступово занепала, ставши яскравою ілюстрацією нашого відношення до старої архітектури.Навіть якби в Україні запровадили реституцію, то останнього зі Штейнгелів в 1919 році стратили комуністи в Одесі.Побачити замок можна за адресою вул. Бульварно-Кудрявська, 27

Святі гори київські До дня Києва запрошую прогулятися справжньою колискою нашого міста - трьома пагорбами, де згідно з літописами й жили його засновники.Три гори - Старокиївська, Замкова, ЩекавицяВ цьому контексті билина про появу столиці України саме на горах дуже нагадує історію виникнення ще двох «вічних» міст - Рима та Ієрусалима.Цікаво, що вже в 19 столітті очільник боротьби народів Кавказу проти росії імам Шаміль в своючергу також порівнював наш складний рельєф зі своєю далекою гірською батьківщиною.Згідно з легендою Київські батьки-засновники Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь обрали собі по пагорбу на свій смак та вподобання. Три брати оселилися поруч, а от вередлива Либідь, осіла в 10 в кілометрах від родичів.Протягом наших попередніх екскурсій ми вшановували її й на містичній Дівич Горі (Лисій), або прогулянками вздовж однойменної річки.Нині настав віддати шану трьом легендарним братам, завітавши до кожного по черзі.Для цього дійства випадає дуже слушна нагода - День Міста!Протягом цієї святкової прогулянки згадаємо й про ймовірний вік Києва, а також походження його засновників.Маршрут пролягатиме від Львівської площі до Національного музею історії України, Андріївським узвозом до Замкової, а звідти до містичної Щекавиці.Наприкінці маловідомою стежкою спустимося на Поділ, де біля метро «Тараса Шевченка» й закінчиться подія.Дата 31 травня, неділя. Буде група на 12-00 та 17-00Реєстрація тут:https://hiddenkyiv.com/denkyiv

«Німецькі» будиночки біля метро «Чернігівська» Колись цей терен називався селищем Аварійним, що межував з київським Соцмістом в межах адміністративного Дарницького району. Сьогодні не спокушені в столичній топонімії містяни часто плутають ці назви, що вельми бентежить старожилів, які ревносно чатують кордони цих історичних районів, що насправді давно стерлись з мап.Аварійне часто повʼязують з тим, що тут колись мешкали аварійні бригади хімзаводів, а будували його полонені німці. Мало хто знає, але насправді тут є будівлі 1930-х років. Первісно селище облаштовувалось як евакуаційний пункт для постраждалих від найбільшої за 400 років повені на Дніпрі. Цим за останніми даними й повʼязана дещо дивна назва району.На жаль, за останній час з 50 будинків селища знесли більше половини. Найкрасивіші з них є памʼятками архітектури, й прикрашені різноманітним декором - рослинними та солярними орнаментами. Цієї неділі вперше за останні пару років ми плануємо зібрати групу для прогулянки як Соцмістом, так й Аварійним.Закінчимо екскурсію біля рідкісної для Лівого берега будівлі 1912 року з дуже незвичайним призначенням.Починаємо від метро «Чернігівська». Не лінуйтеся - реєструйтеся:https://hiddenkyiv.com/sotsmisto

Могила, що руйнується від часу Сьогодні день памʼяті великого єврейського письменника Шолом-Алейхема (справжнє імʼя Рабинович Соломон Наумович).Його біографія тісно повʼязана з нашим містом. Сам Соломон народився на Київщині, але згодом переїхав в метрополію.Київ неодноразово постає в творах Шолом-Алейхема. Як відомо письменник навіть вигадав іронічну назву для нашого міста - «Єгупець». Це було пов’язано з гоніннями та погромами єврейського населення імперськими шовіністами, яке митець порівнював з єгипетським рабством. Рятуючись від переслідувань, Шолом-Алейхем переїхав в Нью-Йорк, де й закінчив свої дні. Натомість, мало хто знає, що в Києві на Куренівському кладовищі похований рідний брат Шолом-Алейхема Вольф. До речі, автор біографічної книги про свого великого родича.В Києві є вулиця Шолом-Алейхема, музей, памʼятник (навіть переїжджав на інше місце).Натомість надгробок (мацева) на похованні Вольфа Рабиновичазнаходиться в жахливому стані, й незабаром просто впаде. Хотілося б, щоб вшанування памʼяті автора Єгупеця відбулося не тільки на словах, а й на відновленні памʼятника його рідному братові. Кому цікаво - є відео про Куркнівське кладовище та його стан - дивитися тут:https://youtu.be/Ec-6BdsDs5M?si=QXiyTIEGw9-vuSoq

Совські ставки - найбільша за кількістю водойм відгалуження великої Либідської балки.Вона сформована найбільшим правим припливом Либіді - тендітною річкою Совка (інколи Проньки).Назва водотоку повʼязана з стародавнім поселенням Совки.Його назва немає жодного відношення до «совку». Колись це були володіння Києво-Софійського монастиря, з заміською дачею та заводом по виробництва дзвонів.Місцину називали Софка, що потім, вочевидь, трансформувалося з більш ударною буквою «В» всередині- Совка.До речі, відомий парк на Борщагівці ніякого відношення до цієї місцини немає. Плутанину спричинив однойменний радгосп, що колись володів величезними територіями в Києві.Сьогодні в заплаві Совки утворилась унікальна для Києва екосистема. Це справжній коридор живої природи в самісінькому середмісті Києва.Цієї неділі ми рушимо вверх по течії Совки. Щороку даний авторський маршрут припадає на чарівні травневі дні, коли все максимально зелене, соковите й живе.Зустрічаємося біля памʼятника вантажівки на виході з метро «Деміївська». Зустрічаємося 10 травня, неділя 13-00Реєструйся тут:https://hiddenkyiv.com/sovky

Найромантичніші парки Києва - гірка Крістера, дача Кульженка (урочище Кинь Грусть), Пріорка…Північна околиця Києва вже пару сотню років славиться як одна з найзеленіших частин міста.Саме тут працював легендарний садівник Крістер. Його фірмовий магазин знаходився на Хрещатику, а от вся городина вирощувалася на цьому терені.В районі Пріорки знаходився й затишний деревʼяний особняк Крістера. Під виглядом реконструкції він був розібраний в 2011 році. На жаль, тепер його можна побачити лише у вигляді макету (на фото), створеному небайдужими людьми.Пріорка настільки курортний район, що тут є унікальний «будинок-корабель», споруджений в манері архітектури півдня, з відкритим галерейним доступом до усіх квартир.Отже, запрошую всіх на прогулянку парками Пріорки в найкращий місяць року травень, коли все буяє фарбами й жагою до життя. Також протягом екскурсії ми розвіємо імперське походження назви Кинь-Грусть. Захід відбудеться 9 травня 2026 року.Прошу до реєстрації за посиланням:https://hiddenkyiv.com/priorka

Народний словник мешканців ДВРЗАмерика - куточок біля сучасного коледжу транспорту (ходило у вжитку вихованців в 90-ті)Бабкін Барак - перша тимчасова споруда селища на місці гаражів.Базарка (Безарка) - гірка за палацом культури. Колись був базар. Білий дім - нове заводоуправління Вадик (Водойом, Берізка, Друге озеро, Лісове) Вонючка - болото в районі Довбуша Калдьобка (Сажавка, Нова Калдьопка, Прудник) - нове озеро, що виникло на початку 2000-хКаменка - вже не існуюче озеро в районі ДовбушаКонтейнерка - водойма на території станції Ліски Конюшня - клуб в гуртожитку локомотивного депо Пентагон - Алмаатинська 43-57Пентагон (Нові дома) - будинки на початку ДВРЗ спорудженні в 1990-х роках Перший будинок - Алмаатинська, 105/2 Поле Чудес - заводське звалище з боку Рембаза Северка - гірка в лісі в кінці Алмаатинської Слава КПСС - будинок за адресою Алмаатинська, 68-А Шишкіна гірка (Шишка) - лісок біля водонапірної вежі за «Новими домами»Ялинка - колишній дитячий табір заводу ДВРЗ в лісі————————Збиралося довго з діалогів та коментарів старожилів.Буду вдячний за доповнення, виправлення та адекватну критику.

«Будинок мажора», або дім 1000 вікон.Прямісінько в центрі Києва стоїть величезний житловий комплекс, що належав Максиміліану Міхельсону, сину одного з найбагатших киян початку ХХ-го століття. Шестиповерховий прибутковий комплекс було споруджено в 1912 році. Являє собою майже симетричний колодязь, де квартири дивляться одна на одну. В радянський час тут знаходилися комунальні квартири.Згадує колишня мешканка Юлія Ш.«Кімната була велика, метрів 30. Стеля 4,2м – з розкішною ліпниною в стилі арт-деко (рослини, фрукти, плавні лінії). Тут і передпокій, і їдальня, і спальня, і робочий кабінет, і ігровий куточок для дітей, які спали в закутку за шафами…В квартирі 5 кімнат. 5 сімей.Довжелезний коридор, по якому вночі ганяли щурі».Місцеві називали колишній будинок Міхельсона - «прохідний двір». В кінці 1980-х будинок почали розселяти, щоб передати університету харчових технологій.Тут неодноразово знімали фільми:.Вікно у двір (1991), серіали Анна Герман та Офіцерські дружини.Наразі, на жаль, комплекс поступово руйнується й повністю закинутий.Вул. Тарасівська, 9

Urban exploration в Черкасах, 2010Приїхали в загальному вагоні за 6 грн. Це звичайна плацкарта, куди людей набивали як оселедця в діжку - скільки влізе. Більш спритні пасажири зайняли верхні полки, й їхали по царські за бесцінь.Ми з Ігорем (перший ліворуч від мене) вимушені були тіснитися на сміттєвому баку біля тамбура. Тоді щоб нам не заважали відкриттям дверей я зачинив трехгранкою туалет.Прикид на мені вайбовий підібран недаремно. Майка-алкашка з закинутого бомбосховища, 3.14дорка на голові як в гопів - зі смітника.Це була така мімікрія. Нам по 20 й їдемо в незнайому місцину. До речі, я не прогадав, бо через довге волосся мого супутника місцеві декілька разів намагались докопатися. Полазили добряче. Законсервовані індустріальні гіганти вражали. А от жили де доведеться, в підʼїздах й у місцевих шпанюків.Ті все ніяк не могли втямити, як це ми замість того щоб «клеїти дівчат на Майдані» приїхали шаритись індустріальними руїнами. Місцеві неформали - хлопець з дівчиноюяк могли організували нам ночівлю, й давали ідеї куди полізти.Ото були часи

Сергієва Пустинь - напевно, один з найдивовижніших монастирів Києва. Він знаходиться в Голосіївському лісі, прямо за Національним експоцентром ВДНГ.Лісну обитель заснувала одна людина, наш сучасник, прямо серед прадавніх хащ Голосієва.Замість величних храмів й келій - тут все зроблено з дерева, максимально органічно з природою та навколишнім світом.Основна святиня пустині знаходиться на високому природному мисі. Він оточений звідусіль ярами, й сюди веде лишень одна вузька стежка. В старі часи на верхівці мису могла існувати фортеця - занадто зручна точка для оборони! Засновник пустині вважає це місцем доброї сили.Знизу, в найближчій ярузі, прямо в шатрі живуть нечисленні послідовники Сергія. Сам він людина по справжньому віруюча, але не відноситься до жодної з християнських конфесій.Отець Сергій створив дуже цікаву лісову локацію з неповторним вайбом.Цієї неділі 12 квітня в нас запланована прогулянка стежками Голосіївського лісу. Пройдемо від ВДНГ до Китаївського монастиря. По дорозі відвідаємо Сергієву пустинь, купіль, а також ще три монастирі.Крім того нас чекають запаморочливі, майже карпатські краєвиди, а також чисте повітряРеєстрація та деталі тут:https://hiddenkyiv.com/golosyiv