Додам щодо організації парковок в Європі. Ви можете думати, що це кляті новомодні урбаністи, які проти авто, проти парковок на вулиці. Насправді це ознака здатності домовлятись та виконувати правила. Це працює навіть там, де дуже багато авто.Покажу вам приклад з англійського містечка St Annes. Невеличке автомобілецентричне курортне місто, яке має ще деякі адміністративні функції. З власного досвіду можу сказати, що там дуже важко шукати безплатні паркомісця. Якось ми з дружиною вимушені були запаркуватись метрів за 400 від місця призначення, бо не хотіли платити — прогулялись.В центрі на деяких вулицях є безплатні паркомісця, але вони майже завжди зайняті. На магістральних вулицях парковок зазвичай нема. Є лише окремі платні парковки, в які треба заїжджати.Все це не задовольняє потреби, тому багато хто робить парковки на приватній власності. Через це чимало табличок, які попереджають, що паркування лише для клієнтів чи резидентів. Виглядає це іноді доволі абсурдно — замість класичного англійського саду перед будинком — парковка на декілька місць. Але люди йдуть на це, бо авто їх та їх клієнтів — це їх власна проблема.Як бачите, авто не порушують [здебільшого] правила, не виїжджають на газони чи тротуари, бо "не вистачає паркомісць". Очевидно, що їх не вистачає, але це вже не проблема муніципалітету. Платіть або йдіть пішки далі — вибір простий.Що у нас? На власній ділянці — красивий ландшафт, а автівки нехай псують вуличний простір. І, до речі, чомусь парковки вуличні мають бути безплатними. Наприклад, парковка біля супермаркету Рост, що на Клочківській — це комунальна власність. Власне як і більшість парковок біля супермаркетів цієї мережі. Тому тут тепер цікаво — воно належить місту та має бути платним, але інвестував у це бізнес...🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#парковка #простір #досвід_інших_міст