Telegram statistics channel - @kashtannews1

👀 Голова Уряду Юлія Свириденко повідомила на своїй сторінці у телеграм, що доручила віцепремʼєру Олексію Кулебі та Держагентству з відновлення та розвитку інфраструктури "терміново забезпечити готовність до виконання поточного ремонту автомобільних доріг загального користування".🤷‍♂️ Проте у самому ж уряді на 2026-ий рік виділили вдвічі менше коштів, аніж у попередні роки. Про це ще раніше розповів очільник Держагенства з відновлення Сергій Сухомлин в "Каштан. Інтервʼю".Якщо у 2022-2023 роках держава виділяла на утримання доріг близько 23-24 мільярдів гривень на рік, то минулого року ця сума скоротилася до 12,5 мільярдів гривень. При цьому навіть менший бюджет доводиться розподіляти на багато потреб."І це кошти, на які в тому числі ми робимо реконструкцію пунктів пропуску невеликих і багато чого іншого. Просто на початку року, в кінці минулого і на початку 25-го ми провели аналіз і дивилися, що в кожній області Майже абсолютно різна вартість ремонту доріг – метр квадратний", — розповідає Сухомлин.Хоч і Кабмін "урізав" бюджет на дороги Агентству, за словами Сухомлина, вдалося заощадити майже мільярд гривень.Наприкінці минулого та на початку 2025 року було проведено аналіз вартості ремонтів в областях. Зʼясували, що ціна квадратного метра поточного ремонту коливалася в рази. В одній із центральних областей вартість сягала 2400 гривень за метр квадратний, тоді як в іншій області — лише 1100 гривень.Ситуацію вдалося виправити завдяки втручанню та розрахункам профільного інституту, який вивів орієнтовну справедливу вартість робіт — приблизно 1200 гривень за квадратний метр.“Ми попросили їх все ж підписати додаткові угоди. Завдяки зменшенню вартості ремонту квадратного метра торік вдалося заощадити 960 мільйонів гривень,” — каже Сухомлин.Пріоритети у ремонтах визначають не дорожні служби, а військові. Дві третини коштів минулого року спрямували на прифронтові області. Спочатку обласні військові адміністрації формують потреби, а потім їх передають до Генерального штабу.👉 Повну розмову про ремонт прифронтових, логістичних та евакуаційних шляхів, захист обʼєктів енергетики та відновлення інфраструктури дивіться на каналі — https://youtu.be/ALUvUsKPqEM

⚡️ Це — перше велике відео інтервʼю Сергія Сухомлина, очільника Держагентства з відновлення, після призначення на посаду.Читайте стислий опис нового епізоду "Каштан. Інтервʼю".Ми говорили про надзвичайну ситуацію в енергетиці в Києві та області, новий водогін на Миколаївщині, про те, чи готові наші підстанції до нових атак «шахедів» зі Starlink та чи є сенс відбудовувати міста, з яких виїхали люди. Чи реально звести «бетонний панцир» над енергетикою всієї країни та куди йдуть гроші, виділені на дороги?У цій розмові Сергій Сухомлин розповідає й про свій досвід на посаді міського голови Житомира, як енергетична система влаштована там. Каже, що жоден трансформатор, який захищає Агентство не зруйновано внаслідок російських атак, а сам захист енергообʼєктів стає щоразу складнішим завданням. В розмові Сергій Іванович також уточнює, що Агентство захищає не всі енергообʼєкти, а лише ті, які окремо доручає Уряд. Та чи можливо взагалі захиститит умовним бетоном всю енергосистему?Говоримо й про Бородянку, як приклад та модель відновлення міст після окупації та руйнувань внаслідок російської агресії. Сухомлин каже, що ресурсів відбудовувати та відновлювати всю Україну одночасно не буде. Тим часом на Київщині відновили десятки мостів — стрічку не перерізали, але, каже, обʼєкти завершені.Готовність очисних споруд нового водогону на Миколаївщині Сергій Сухомлин анонсує вже на березень.Також згадуємо про атаку росіян на міст в Маяках на Одещині, який зʼєднував з бессарабською частиною регіону. Як за короткі терміни вдалося відновити рух сотень вантажівок з критичним вантажем.Ще спілкувалися і про народжуваність в Харкові та Запоріжжі і чому мало хто хоче йти працювати в держсектор.👉 Дивіться повну розмову — https://youtu.be/ALUvUsKPqEM

Якщо ви не знали, для кого працює Київрада, то відповідь на банері — "Київська міська рада працює для вас". Все, тепер і ви це знаєте, це коштувало нам з вами 6 тисяч 300 гривень з бюджету.У новому відео "В тіні Каштана" ми аналізуємо найдивніші і найдорожчі закупівлі у 2025 році.⚡️ ГЕНЕРАТОРИ "НА ВЧОРА" БУДУТЬ "ПІСЛЯЗАВТРА"Наприкінці грудня 2025 року оголосили "нагальну" закупівлю генераторів для водоканалу на 250 млн грн. Але поставку запланували на... кінець лютого 2026.🪑 ОБНОВКИ В КМДА: КИЛИМ, СТІЛЬЦІ, ДИВАНПроте деякі закупівлі завчасно сплановані. Наприклад, майже 60 стільців, більшість з яких — "крісло керівника". А ще — блакитний килим, диван та зволожувачі повітря в кабінети КМДА. Нові ворота, ланцюгові обмежувачі та ще одна система безпеки для території на Хрещатик, 36.🚧 МІЛЬЯРДИ В АСФАЛЬТ І БЕТОНТрадиційними були і закупівлі, повʼязані з ремонтами доріг. 👉 Капремонт 5,4 км Харківського шосе — 1,25 млрд грн. Це понад 233 млн гривень за один кілометр. 👉 Шляхопровід біля метро "Чернігівська" — майже мільярд гривень.👉 Ще на 1,1 млрд гривень зросла вартість Подільського мосту.А ще були витрати на пісок для пляжів і страйкбол для муніципальної варти.Більше дивіться у відео — https://youtu.be/wdSOp4wQK6w?si=ailVq7lc4hIau5m2

🤯 У Києві мешканці блокують встановлення підйомника до аптеки для маломобільних людей, незважаючи на офіційний дозвіл.Власниця приміщення на вул. Данченка, 1 Маріанна Адамська здала його аптеці. Для ліцензії аптека мала забезпечити безбар'єрний доступ, погодивши проєкт підйомника з Департаментом містобудування КМДА. У дозволі зазначено, що конструкція відповідає всім нормам.Однак частина мешканців будинку тричі зривала монтаж. Під час останньої спроби стався конфлікт: люди погрожували, намагалися вирвати телефон, показували невідомі посвідчення. У чатах лунали погрози замурувати вхід до приміщення.ЖЕК не втручається, посилаючись на відсутність згоди мешканців. Під час останньої спроби встановлення, за її твердженням, виник конфлікт: люди кричали, погрожували, намагалися вирвати телефон, демонстрували невідомі посвідчення. Власниця подала заяви до поліції після поширення відео сутички з патрульними.Дозвіл підтверджує: Департамент погодив наміри на встановлення підйомника за адресою, оскільки проєкт відповідає всім вимогам доступності та безпеки і не порушує доступ до під’їзду. Джерело: marianna_adamska / Threads📱ТікТок | 📱Facebook | 📱Instagram

⚡ Міні-ТЕЦ запрацюють у лютому або березні— КМДА у відповідь на запит «Радіо Свобода»Після виходу нашого нового випуску «В тіні Каштана» про те, що не так із підготовкою Києва до блекаутів, видання «Радіо Свобода» опублікувало офіційну відповідь КМДА:Міні-ТЕЦ, створені на основі закупленого Києвом обладнання, запрацюють наприкінці зими чи на початку весни, повідомляє Київська міська державна адміністрація у відповідь на запит про отримання містом когенераційних установок. Про «міні-ТЕЦ» ще влітку 2024 говорив Володимир Бондаренко. Шість (!) спеціальних когенераційних установк мали б посилити житлові райони на лівобережжі. Влада Києва затвердила концепцію розподіленої когенерації на початку 2024 року. Відтоді, згідно з відповіддю, місто розпочало виконання проєктів відповідно до плану та «з огляду на наявні фінансові можливості».Пройшло два роки з часу цього анонсу, і ось зараз у КМДА кажуть, що «міні-ТЕЦ» запрацюють наприкінці зими або навіть навесні.Чому установки так і не запустили? Як би вони могли б змінити ситуацію зараз?👉 Повний розбір ситуації в Києві — https://youtu.be/2L3YBsPxMD4📱ТікТок | 📱Facebook | 📱Instagram

❗️Експерт назвав фото луснутих батарей фейком.Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у коментарі для проєкту «В тіні каштана» заявив, що частина фото та відео з розривами труб у київських будинках, які масово поширюються в мережі, є фейковими.«По-перше, не в багатьох будинках прорвало. Точної інформації такої немає. В інтернеті гуляє якесь фейкове фото, в під’їзді батарея луснула. По-перше, у більшості київських будинків у під’їздах вже давно немає батарей. […] Тому не вірте оцим фейковим фотографіям і повідомленням, що в Києві якась урбаністична катастрофа» — каже Сергієнко.Контекст:Свою думку експерт висловив у розмові для великого випуску про блекаут в Києві. Він наголосив, що після ударів було відімкнено близько 6 тисяч будинків, але вже за кілька днів майже всі вони були підключені знову. А в підʼздах практично немає батарей. За словами Сергієнка, реальні проблеми є, але масштаби часто перебільшуються через неперевірений контент.Дивись повний розбір ситуації — https://youtu.be/2L3YBsPxMD4📱ТікТок | 📱Facebook | 📱Instagram

❌ Чому рвуться труби і батареї в оселях киян?❌ Хто мав злити воду і подбати?❌ Що таке ті “керуючі компанії”?❌ Куди зникли міні ТЕЦ, які у КМДА анонсували ще у 2024 році?❌ Хто мав подбати про генератори для критички?Наслідки атак 9 та 20 січня виявили слабкі місця не лише в енергосистемі, а й у комунальній логістиці, управлінні та комунікації. Без електрики зупинилися насоси, вода в трубах замерзла, і тиск почав розривати системи опалення.У новому відео "В тіні Каштана" ми спробували дати відповідь на ці питання, розібратися, щоб зробити висновки і наступного разу бути краще підготовленими.Зʼясувати все нам у відео допомагають:👉 колишній міністр з питань житлово-комунального господарства України, народний депутат Олексій Кучеренко👉 директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко👉 голова Спілки комунальних споживачів, радник заступника голови КМДА (2019-2020) Олег Попенко🛠️ Хто відповідає?Питання розподілу відповідальності залишається одним із найгостріших. Чи мали керуючі компанії злити воду заздалегідь? Чи достатньо в них було персоналу? Чому резервні генератори для критичної інфраструктури (лікарні, котельні, насосні) не були забезпечені в повному обсязі?⚡ Порівняння з іншими містамиХарків, який також постраждав від атак, ще навесні 2025 року почав створювати мережу мобільних котелень, залучав промислові газотурбінні установки та координував дії з держкорпораціями. Житомир активно використовує місцеві ресурси, включаючи дерев’яну тріску та сміттєспалювальний завод. Київ же, на думку експертів, готувався фрагментарно, хоча різні міські програми існували.🏢 Де міні-ТЕЦ та когенерація?У 2024 році КМДА анонсувала впровадження модульних когенераційних установок для децентралізації енергопостачання. Однак станом на січень 2026 року ці системи так і не запрацювали в повному обсязі. Частина обладнання досі не встановлена, частина — чекає на підключення.Дивись повний розбір ситуації — https://www.youtube.com/watch?v=2L3YBsPxMD4📱ТікТок | 📱Facebook | 📱Instagram

Блекаут на дорогах: що відбувається у Києві та чи буде повна зупинка транспорту?Друзі, на каналі вийшло нове відео — інтервʼю з експертом з транспортного планування Дмитром Беспаловим. Обговорюємо те, що хвилює кожного киянина зараз — чи чекає нас справжній транспортний колапс?Зібрали для вас ключове:🌊 «Ідеальний шторм». Так Дмитро називає поточну ситуацію. Це одночасне накладення низки факторів: нестабільне електропостачання, морози, сніг, аварійна інфраструктура. Такої комбінації важко було уявити.❤️‍🩹 Проблема не лише в комфорті, а в безпеці міста. Транспорт — це критична інфраструктура для обороноздатності. Як зупинка транспорту може загрожувати життєзабезпеченню і про які масштаби йдеться?🚌 Місто не готове до найгіршого сценарію. Якщо електрики не стане зовсім, Київ не зможе перевезти 1 мільйон пасажирів, які щодня користуються електротранспортом. Автобусів і водіїв для цього немає.Ⓜ️ У Києві ніколи не моделювали повну зупинку гілок метро.🆘 Що робити нам, киянам, як підготуватися? Спойлер: скласти особистий план Б для своєї родини.❗️ Що думає Дмитро Беспалов про заклик міського голови покинути місто.Повне відео дивіться уже на каналі — https://youtu.be/m0CZccAg0_w📱ТікТок | 📱Facebook | 📱Instagram

🦾 Як їсти тим, хто втратив кінцівки? Інклюзивний посуд, народжений в Києві: керамістка Вікторія Белявська створює речі, які змінюють життяКерамістка Вікторія Белявська, яка вперше взяла глину в руки лише в 2021 році, тепер створює унікальний інклюзивний посуд. Дівчина стала героїнею нашого проєкту "Каштан.Бізнес". Її спеціальні тарілки, розроблені для людей, які користуються однією рукою, вже допомагають військовим у госпіталях, людям похилого віку та дітям з порушеннями рухових функцій.Тарілки мають особливі штифти, що утворюють зони для утримання та нарізання їжі, замінюючи другу руку. Таке рішення покликане полегшити повсякденне життя тим, хто має обмежені можливості.Вікторія співпрацює з реабілітаційними центрами, закладами харчування та безпосередньо з користувачами, розвиваючи та вдосконалюючи свої вироби. Вона також розширює колекцію, розробляючи глибокі тарілки та стаканчики для людей з подвійною ампутацією."Каштан Бізнес" — серія відеоісторій про ветеранів, переселенців, які знайшли власну справу. А ще розповідаємо про соціально-відповідальне підприємництво.👉 Дивіться повне відео, щоб дізнатися більше про те, як створюється цей посуд, побачити майстерню керамістки та почути історії людей, яким він уже допомагає — https://www.youtube.com/watch?v=7m1AqPgZGNc📱ТікТок | 📱Facebook | 📱Instagram

Зекономити 40 секунд часу за 2 млрд грн або історія «Більшовика» взамін на розвʼязкуУ новому відео «В тіні Каштана» ми розповідаємо про Перший київський машинобудівний завод, який то продавали, то викуповували назад, а в результаті — зносять заради Шулявського шляхопроводу.🕵‍♂️ Махінації, що увійшли в історіюЗавод «Більшовик», заснований ще 1882 року, був одним із найпотужніших підприємств Києва. Після Другої світової його відбудували з нуля, але в 90-х він занепав. У 2021 році держава продала його за 1,42 мільярда гривень. Як з'ясувалося згодом — за безцінь. Держбюро розслідувань порушило справу через підроблені документи, якими свідомо занизили вартість заводу.🚧 Чому цех №5 вирішили зносити? Офіційна причина — будівництво Шулявського шляхопроводу. Саме на місці цеху мають з'явитися нові з'їзди на Берестейський проспект. У 2023 році місто викупило будівлю у нового власника за 112 мільйонів гривень. Потім оголосили тендер на демонтаж — спочатку на 93 мільйони, а наприкінці 2024 року — вже на 121 мільйон. Загалом тільки на викуп і знесення одного цеху пішло понад 320 мільйонів гривень з київського бюджету.❗️Цікавий факт: переможцем останнього тендеру став консорціум, зареєстрований лише за два тижні до оголошення конкурсу. Раніше ця компанія жодних закупівель не вигравала.Існував альтернативний проект реконструкції шляхопроводу, який не вимагав знесення історичної будівлі. Автор проекту, транспортний інженер Віктор Петрук, стверджував, що його варіант дешевший і ефективніший. Мешканці навіть створили петицію на підтримку цього рішення, але влада її не підтримала. У відповіді зазначили, що обраний у 2017 році варіант — «найоптимальніший».🚗 Чого чекати від самої розв'язки? Експерти сумніваються, що вона вирішить проблему заторів. За розрахунками, нова розв'язка дозволить економити водіям лише до 40 секунд. При цьому загальна вартість реконструкції перевищує 2 мільярди гривень.🌆 А що з іншою територією заводу? 35 гектарів землі біля метро — справді цінна ділянка. Новий власник планував збудувати тут житлові та комерційні об'єкти. Але офіційно відклав ці плани до кінця війни, посилаючись на нестабільний інвестиційний клімат. До того ж земля досі має промислове призначення, і змінити його — окремий складний процес.Справа «Більшовика» — це питання ефективності витрачання бюджетних коштів, діалогу влади з громадою та того, як ми ставимося до власної історії.Повне відео дивіться на каналі — https://youtu.be/0XrBf4RK7dM?si=GS1Fb2lBa6pmr3Pg📱ТікТок | 📱Facebook | 📱Instagram