TGLIST.COM.UA
Source
Кадрова допомога 🔴🟡🟢 | Коли роботодавець може відмовити матері у відпустці для догляду за ди...
Кадрова допомога 🔴🟡🟢
@kadrovik911
476 Views/Reach
2026-09-28 12:00
Message №8004
Коли роботодавець може відмовити матері у відпустці для догляду за дитиною під час воєнного стану?
Згідно зі ст. 25 Закону № 504/96‑ВР відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку матері або іншим особам, якщо дитина потребує домашнього догляду відповідно до медичного висновку. Тривалість такої відпустки визначається медичним висновком, але не може перевищувати:
✔️ до досягнення дитиною 6 років;
✔️ до 16 років – у випадках тяжких захворювань, зокрема цукрового діабету I типу, дитячого церебрального паралічу, тяжких психічних розладів тощо;
✔️ до 18 років – якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або вона потребує трансплантації чи паліативної допомоги.
Перелік тяжких захворювань, що дають право на таку відпустку, затверджується КМУ.
Загальне правило – роботодавець не має права відмовити у відпустці, якщо є медичний висновок і дитина не досягла відповідного віку.
Однак під час воєнного стану діє виняток, передбачений ч. 2 ст. 12 Закону № 2136‑IX. Роботодавець може відмовити у будь‑якому виді відпустки, якщо працівник залучений до:
✔️ робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
✔️ виробництва товарів оборонного призначення;
✔️ виконання мобілізаційного завдання.
Формулювання «будь‑якого виду відпусток» охоплює щорічні, соціальні та відпустки без збереження заробітної плати, у тому числі передбачені ст. 25 Закону № 504.
Якщо підприємство не належить до критичної інфраструктури, немає мобілізаційного завдання, а відмова роботодавця є формальною – вона не має правових підстав.
Важливо:
✔️ якщо колективним або трудовим договором передбачено надання такої відпустки, роботодавець зобов’язаний її надати;
✔️ ст. 141 КЗпП зобов’язує роботодавця уважно ставитися до потреб працівників і розглядати їхні звернення;
✔️ необґрунтована відмова може бути оскаржена в суді та мати негативні наслідки для посадових осіб;
✔️ порушення законодавства про захист персональних даних може стати підставою для звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (гаряча лінія: 1678).
Держпраці
Згідно зі ст. 25 Закону № 504/96‑ВР відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку матері або іншим особам, якщо дитина потребує домашнього догляду відповідно до медичного висновку. Тривалість такої відпустки визначається медичним висновком, але не може перевищувати:
✔️ до досягнення дитиною 6 років;
✔️ до 16 років – у випадках тяжких захворювань, зокрема цукрового діабету I типу, дитячого церебрального паралічу, тяжких психічних розладів тощо;
✔️ до 18 років – якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або вона потребує трансплантації чи паліативної допомоги.
Перелік тяжких захворювань, що дають право на таку відпустку, затверджується КМУ.
Загальне правило – роботодавець не має права відмовити у відпустці, якщо є медичний висновок і дитина не досягла відповідного віку.
Однак під час воєнного стану діє виняток, передбачений ч. 2 ст. 12 Закону № 2136‑IX. Роботодавець може відмовити у будь‑якому виді відпустки, якщо працівник залучений до:
✔️ робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
✔️ виробництва товарів оборонного призначення;
✔️ виконання мобілізаційного завдання.
Формулювання «будь‑якого виду відпусток» охоплює щорічні, соціальні та відпустки без збереження заробітної плати, у тому числі передбачені ст. 25 Закону № 504.
Якщо підприємство не належить до критичної інфраструктури, немає мобілізаційного завдання, а відмова роботодавця є формальною – вона не має правових підстав.
Важливо:
✔️ якщо колективним або трудовим договором передбачено надання такої відпустки, роботодавець зобов’язаний її надати;
✔️ ст. 141 КЗпП зобов’язує роботодавця уважно ставитися до потреб працівників і розглядати їхні звернення;
✔️ необґрунтована відмова може бути оскаржена в суді та мати негативні наслідки для посадових осіб;
✔️ порушення законодавства про захист персональних даних може стати підставою для звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (гаряча лінія: 1678).
Держпраці