​Відсутність транспорту або значна віддаленість місця проживання не є поважною причиною для неявки працівника на роботу

У справі працівника, якого звільнили за прогул, позивач стверджував, що мав усну домовленість із роботодавцем про щоденне підвезення службовим транспортом. Після конфлікту транспорт перестав приїжджати, і працівник не зміг добиратися до підприємства, розташованого за 30 км від його дому. Суд першої інстанції відмовив у позові, зазначивши, що доказів домовленості про підвезення немає, а роботодавець не має законодавчого обов’язку забезпечувати працівника транспортом. Апеляційний суд визнав відсутність транспорту об’єктивною причиною, але Верховний Суд скасував його рішення та залишив чинним висновок першої інстанції.⚠️

Суд наголосив: погоджуючись на роботу у віддаленому місці без документально оформленого зобов’язання щодо підвезення, працівник бере на себе обов’язок самостійно добиратися до робочого місця. Відсутність транспорту не виключає його вину у прогулі. Оскільки факт відсутності працівника понад три тижні підтверджений документально, роботодавець мав право звільнити його за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Таке звільнення не є дискримінаційним, адже не доведено, що до інших працівників у подібних умовах застосовували інший підхід (провадження № 61-7928св25). Джерело: Судова влада України