​Відсутність транспорту або значна віддаленість місця проживання не є поважною причиною для неявки працівника на роботуУ справі працівника, якого звільнили за прогул, позивач стверджував, що мав усну домовленість із роботодавцем про щоденне підвезення службовим транспортом. Після конфлікту транспорт перестав приїжджати, і працівник не зміг добиратися до підприємства, розташованого за 30 км від його дому.Суд першої інстанції відмовив у позові, зазначивши, що доказів домовленості про підвезення немає, а роботодавець не має законодавчого обов’язку забезпечувати працівника транспортом. Апеляційний суд визнав відсутність транспорту об’єктивною причиною, але Верховний Суд скасував його рішення та залишив чинним висновок першої інстанції.⚠️Суд наголосив: погоджуючись на роботу у віддаленому місці без документально оформленого зобов’язання щодо підвезення, працівник бере на себе обов’язок самостійно добиратися до робочого місця. Відсутність транспорту не виключає його вину у прогулі.Оскільки факт відсутності працівника понад три тижні підтверджений документально, роботодавець мав право звільнити його за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Таке звільнення не є дискримінаційним, адже не доведено, що до інших працівників у подібних умовах застосовували інший підхід (провадження № 61-7928св25).Джерело: Судова влада України