Telegram statistics channel - @istoriya_ukrainy

🇪🇺❤️‍🩹9 листопада 1995 року у Страсбурзі затверджено рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи в якості її 37-го члена. Це символізувало визнання суверенності України і її залучення до активного формування спільної європейської політики.Рада Європи (РЄ) була створена 5 травня 1949 року у складі 10 держав для покращення їх співпраці у сфері втілення в життя спільних ідеалів і принципів та сприяння економічному і соціальному розвитку. Упродовж 1960-80-х років РЄ отримала визнання в Європі як дієвий орган з регулювання питань, пов'язаних з правами людини та верховенством права, розробивши та втіливши у життя понад 170 багатосторонніх конвенцій та інших угод.Головні перешкоди на шляху до отримання Україною членства в РЄ полягали в адаптації українського законодавства до європейських правових норм. 14 липня 1992 року Україна подала заявку на вступ в Раду Європи, а 16 вересня Верховна рада України отримала статус "спеціально запрошеного гостя" в ПАРЄ, що давало право представникам України долучатися до роботи її основних комітетів. З метою наближення вітчизняного законодавства до європейських стандартів 14 липня 1993 року Україна ратифікувала, зокрема, Європейську рамкову конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, 24 лютого 1994 року — Європейську культурну конвенцію, 15 вересня 1995 року — Рамкову конвенцію про захист прав меншин. У вересні 1995 року Україна також приєдналася до шести конвенцій РЄ у галузі боротьби зі злочинністю.27 липня 1995 року у РЄ було відправлено листа за підписом президента України Леоніда Кучми, голови Верховної ради України Олександра Мороза та прем'єр-міністра України Євгена Марчука, в якому вони запевняли в серйозності обраного проєвропейського курсу України, а також роз'яснювали суть судово-правової реформи та забезпечення прав людини в Україні. 5 вересня 1995 року на засіданні Бюро ПАРЄ в Парижі було прийнято рішення про включення до порядку денного вересневої сесії ПАРЄ питання про рекомендацію України до вступу в цю організацію.Виступаючи 26 вересня 1995 року у Страсбурзі на сесії ПАРЄ голова парламенту Олександр Мороз наголосив, що Україна не просто входить до Ради Європи як новий член, а закономірно повертається у велику європейську сім'ю, частиною якої історично була завжди. Того ж дня ПАРЄ рекомендувала Комітету міністрів прийняти Україну рівноправним членом цієї організації.З метою перевірки відповідності України критеріям вступу її відвідали численні європейські делегації, що вивчали правову ситуацію, зокрема, багато пояснень українським посадовцям довелося давати з приводу міжконфесійних відносин, конституційного договору тощо. Однією з умов вступу до РЄ було скасування смертної кари, тому з вересня 1995 року в Україні було призупинено її виконання, а у 2000 році остаточно скасовано відповідними змінами до Кримінального кодексу.19 жовтня 1995 року Комітет міністрів Ради Європи запросив Україну стати членом РЄ та приєднатися до її статуту. Україні було виділено 12 місць в ПАРЄ. 31 жовтня при розгляді у Верховній раді України закону про приєднання до статуту РЄ депутати-комуністи безуспішно намагалися добитися синхронного розгляду цього питання зі вступом до Міжпарламентської асамблеї країн СНД. Того ж дня голосами 256 депутатів Україна приєдналася до Статуту РЄ.9 листопада 1995 року у Палаці Європи у Страсбурзі Комітет міністрів РЄ затвердив рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи. Вступ до РЄ означав визнання суверенності України, її активну роль в європейській політиці, залучення України до формування спільної європейської політики. Відтепер кожен громадянин мав право звернутися до Європейського суду з прав людини.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🕯💔3 листопада 1937 року у карельському урочищі Сандармох було розстріляно 134 особи, всі, як зазначалося у «розстрільних списках» – «українські буржуазні націоналісти». Серед них:▪️фундатор нового українського театру Лесь Курбас (1887-1937); ▪️один із найталановитіших українських прозаїків – Валер’ян Підмогильний (1901-1937); ▪️Микола Куліш (1892-1937) – драматург, громадський і освітянський діяч, газетяр, редактор; ▪️Микола Зеров (1890-1937) – лідер «неокласиків», надзвичайно тонкий науковець, поет, перекладач західноєвропейської та античної літератури; ▪️Григорій Епік (1901-1937) – драматург та сценарист; ▪️Матвій Яворський (1885-1937) – історик, політичний діяч, академік ВУАН; ▪️Володимир Чехівський (1876-1937) – український політик, громадський діяч, прем’єр-міністр УНР, один із засновників УАПЦ та багато інших.Місце розстрілів в'язнів Соловецького етапу в урочищі Сандармох було виявлене у 1997 році карельським дослідником членом правозахисного товариства «Меморіал» Юрієм Дмітрієвим.Загалом у Сандармосі у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей, переважно спецпоселенців і в'язнів з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителів навколишніх сіл. На сьогодні на площі 10 гектарів виявлено 236 розстрільних ям. Саме тут було закатовано більшість українських митців та політичних діячів початку 20 століття, цей та інші злочини радянських окупантів того періоду проти українських митців пізніше було названо «Розстріляне відродження».🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺⚔️🇺🇦2 листопада 1917 року у Києві розпочав роботу ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд. З’їхалося понад 3 тис. делегатів, які представляли інтереси 3 млн. українських військових. Учасників зібрання вітали представники французької та бельгійської військових місій, які перебували у Києві. Виголошені промови показали загострення відносин між російським Тимчасовим урядом та Українською Центральною Радою. Михайло Грушевський висловив надію, що українське вояцтво разом з Центральною Радою розбудовуватиме самостійну українську державу.«Проти нас збираються великі хмари…, – говорив член Крайового комітету охорони революції, невдовзі – генеральний секретар продовольства Микола Ковалевський, – Під час ІІ Всеукраїнського військового з’їзду залунали пророчі слова першого універсалу: «Ми самі будемо творити своє життя», але вони не справдили наших надій, бо наші провідники стали на компромісовий шлях. Ставаймо тепер на справжній шлях утворення власними силами Української демократичної Республіки!»Представники Вільного Козацтва закликали до рішучих дій: «Пам’ятайте ви, члени з’їзду, з якими очима ви явитесь до війська з порожніми руками. Пам’ятайте, що коли з’їзд хоче роз’їхатися, нічого не зробивши, хай раніше відправить панахиду по Україні. Ви оддаєте свій народ на поталу москалям, пам’ятайте, що сучасний момент найзручніший, щоб здобути народові землю й волю. Час настав сказати Україні своє рішуче слово і це слово мусить сказати третій військовий з’їзд». В резолюції з’їзд вимагав від УЦР негайного проголошення Української народної республіки, повної українізації армії і флоту, укладення миру. Під час роботи з’їзду надійшла звістка з Петрограда про більшовицький переворот і зміну влади в росії. З’їзд перервав роботу і оголосив себе «Першим українським полком охорони революції». Київ поступово почав перетворюватися на військовий табір. На вулицях міста відбувались сутички між прихильниками Тимчасового уряду з штабу Київського військового округу і прихильниками більшовиків.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺30 жовтня 1882 року на Тернопільщині народився Михайло Бойчук, художник світового рівня, основоположник українського монументального мистецтва, заснованого на національних традиціях. Один із фундаторів та професор Української державної академії мистецтв у 1917 році, при якій заснував художню школу монументального мистецтва. Об’єднав талановитих малярів-монументалістів, які сформували школу бойчукістів. Михайло Бойчук отримав європейську освіту, опановуючи малярство у Відні, Кракові, Мюнхені, Парижі. Його творчість просякнута прагненням відродити мистецьку традицію на основі візантійського фрескового живопису та традиціях Давньої Русі. Він ілюстрував книги, провадив реставраційні роботи у Львові, в усипальниці родини Розумовських і давнього іконостасу в їхній церкві у Лемешах (на Чернігівщині), відновлював фрески Софійського собору в Києві та Успенського в Чернігові, створював нові фрескові ансамблі. Працював над художнім оформленням вистав Леся Курбаса. Разом з учнями здійснив розписи Луцьких казарм у Києві.Бойчуку було чужим радянське пролеткультівське малярство, яке пропагувалося в Київському художньому інституті, де він викладав протягом 1920-х років. Твори, яким митець намагався надати созвучного історичній епосі змісту, говорили національною формою. Вони були самобутніми, тож їхній автор був небезпечним для влади. Своїх послідовників Михайло Бойчук переконував: «Не бійтеся втратити свою індивідуальність. Хто краще працює, до того приглядайтесь. Не треба боятись запозичувати у іншого, треба намагатися зробити краще. Індивідуальність сама виявиться, коли майстер визріє».🕯13 липня 1937 року Михайла Бойчука розстріляли у Києві. Через декілька місяців потому така ж доля спіткала його дружину. Майже усі його учні були репресовані. Більшість робіт знищено, навіть спалено ескізи. 💛Нині вцілілі шедеври бойчукістів експонуються в Україні та надихають митців на творчі пошуки. Не усі творці муралів знають про українське монументальне мистецтво, яке заклало підвалини для виникнення сучасної художньої практики. Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну отримав ім’я Михайла Бойчука.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🟥❤️‍🩹 29 жовтня 1909 року на Львівщині народився Іван Климів – Легенда (1909-1942), член Проводу ОУН, генерал-політвиховник УПА, Лицар Золотого Хреста Заслуги.Був членом Пласту (9-й курінь ім. П. Дорошенка) та Української військової організації. Вищу освіту здобував на юридичному факультеті Львівського університету. Ставши членом Організації Українських Націоналістів, Іван Климів був одним з організаторів націоналістичного руху та керівником екзекутиви ОУН на Сокальщині. Використовував псевдоніми: 555, Арідник, Гармаш, Гриць, Дем’ян, Дмитрів, Євген, Заозерний, Куліба, Легенда, Мармаш, Приморка, Семен.За політичні переконання І.Климіва неодноразово заарештовувала польська поліція, він відбував ув’язнення у польському концтаборі Береза Картузька.Після проголошення у Львові 30.6.1941 ОУН (Б) відновлення Української держави, Іван Климів увійшов до складу Українського Державного Правління на чолі з Я.Стецьком, де очолив міністерство політичної координації.1-го липня 1941 р. Іван Климів проголосив себе Начальним командантом Української національної революційної армії (УНРА) і займався її розбудовою. За липень-серпень 1941 р. підрозділи УНРА чисельністю 3-4 тисяч вояків були створені в 15 населених пунктах Західної України. Із 1942 р. Іван Климів був керівником організаційного відділу військової референтури Проводу ОУН. Він організатор перших військових формувань ОУН на Волині, які згодом стали основою Української повстанської армії.🕯4 грудня 1942 року Івана Климіва у Львові заарештувало гестапо. Він був закатований під час допиту. 🟥 Головне Командування УПА у 1952-му нагородило його Золотим Хрестом Заслуги та підвищило до ступеня генерала-політвиховника.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🎗Щодо 28 жовтня 1944 року та звільнення України від нацистів.Нагадуємо, що некоректно називати 28 жовтня "Днем визволення України від фашистських або нацистських загарбників".Останні бої із нацистськими окупантами на території сучасної України відбулися майже на місяць пізніше. Не менш важливо, що після цього Україна не стала вільною. По суті один тоталітарний режим замінив собою інший.Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.Український визвольний рух, не вважаючи вигнання німецьких окупантів визволенням, продовжував боротьбу за незалежність України, яка тривала ще майже десятиліття. Переслідування інакодумців не припинялося до розпаду срср.❤️‍🩹Справжні волю і свободу український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року зі здобуттям державної Незалежності і виборює її вчергове зараз на полі бою проти російських окупантів.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🕯💔🎗 27 жовтня 1937 року в Карелії, в урочищі Сандармох, розпочалися наймасовіші розстріли в’язнів Соловецького табору особливого призначення. До 4 листопада тут совєцька влада знищила 1111 осіб.Урочище Сандармох розташоване за 19 кілометрів від міста Медвеж’єгорськ. Воно стало спеціальною територією, яку органи нквд срср використовували для масових страт. Наприкінці 1930-х тут розстріляні майже 10 тисяч осіб – спецпоселенців, в’язнів із Біломорсько-Балтійського каналу та Соловецьких таборів. Усього виявлено 236 розстрільних ям.Наприкінці жовтня-початку листопада 1937-го Сандармох став місцем страти соловецького тюремного етапу. За кілька днів тут загинули Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Павло Пилипович, вчені, політичні й державні діячі Володимир Чехівський, Степан Рудницький, Матвій Яворський і багато інших українських інтелектуалів.Як встановив російський дослідник Олександр Черкасов, смертників “готували” до страти у трьох кімнатах бараку в Медвежій Горі. У першій – звіряли прізвище і роздягали, в другій – зв’язували, в третій – лупили по голові дерев’яною “колотушкою”, аби людина втратила свідомість. Далі вантажили на машини і по 40 душ перевозили в Сандармох. Напівживих людей скидали до великих ям, а член розстрільної бригади Михайло Матвєєв особисто стріляв кожному в голову.Місце злочину, вчиненого 27 жовтня - 4 листопада 1937-го, довгий час приховувалося. Його виявили лише в 1997-му. На фото пам’ятний знак в урочищі Сандармох «Убієнним синам України».🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺26 жовтня 1938 року Прем’єр-міністром уряду Підкарпатської Русі (Карпатської України) став Августин Волошин. 11 жовтня 1938 р. Прага призначила Перший автономний уряд Підкарпатської Русі. Тоді його очолив представник русофільського напряму Андрій Бродій, який орієнтувався на підтримку Угорщини. Уряд, до складу якого увійшло четверо представників русофільського (А. Бродій, С. Фенцик, Е. Бачинський, І. П’єщак) і двоє українофільського (Ю. Ревай та А. Волошин) напрямів, проіснував недовго – 15 днів. 26 жовтня 1938 р. А. Бродій був звинувачений Прагою у державній зраді за ведення таємних переговорів з Будапештом щодо приєднання краю до Угорщини і заарештований. Новим прем’єр-міністром був призначений отець Августин Волошин, який того ж дня склав присягу на вірність Чехословацькій республіці. Вже на початку своєї діяльності новий уряд Підкарпатської Русі зазнав кризи. 2 листопада 1938 р. відбувся перший Віденський арбітраж за участю Німеччини та Італії, за рішенням якого Чехословаччина була змушена передати Угорщині південні округи автономних Словаччини та Підкарпатської Русі, де мешкало переважно угорське населення. Закарпаття втратило понад 12 % своєї території (1 523 км2), на якій знаходилося 97 населених пунктів, у тому числі найбільші міста – Ужгород, Мукачеве, Берегове, де мешкало близько 175 тис. осіб, серед яких понад 33 тис. русинів-українців. Це стало значною втратою для автономного краю, особливо в економічному плані. Відповідно до ухвал Віденського арбітражу евакуація державних установ і майна з територій, переданих Угорщині, повинна була завершитися до 10 листопада 1938 р. Тому уряд А. Волошина був змушений перенести свою канцелярію з Ужгорода до Хуста – нової столиці українського автономного краю в складі федеративної Чехословаччини.22 листопада 1938 р. Національні збори у Празі прийняли конституційні закони про автономію Словаччини та Підкарпатської Русі. Чехословаччина офіційно перетворилась на федеративну республіку. Кабінет Підкарпатської Русі у складі трьох осіб став складовою частиною центрального уряду в Празі. У найближчі п’ять місяців передбачалось провести вибори до представницького законодавчого органу української автономії – Сойму Підкарпатської Русі. Останній мав право змінити назву території краю та запровадити офіційну мову урядування. Однак вже 25 листопада 1938 р. кабінет А. Волошина видав розпорядження про запровадження на території краю української (малоруської) мови, а наприкінці грудня розпустив земський (крайовий) уряд у Хусті й офіційно дозволив вживати поряд із назвою «Підкарпатська Русь» також назву «Карпатська Україна». Виконавча влада в краї перейшла до уряду А. Волошина. Пріоритетним напрямом його політики стала законотворча діяльність, спрямована на зміцнення статусу автономного краю як суб'єкта федерації у складі Чехословацької республіки.Автономний уряд А. Волошина проіснував до 15 березня 1939 р. Тоді на Соймі була проголошена незалежність Карпатської України та обрано її першого й останнього президента – о. А. Волошина. Новим прем’єр-міністром та міністром закордонних справ став Юліан Ревай. Втім, новий уряд Карпатської України проіснував недовго – вже 16 березня 1939 р. Хуст захопили угорські війська, а 18 березня 1939 р. була окупована вся територія незалежого краю. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺🇺🇦⚔️25 жовтня 1921 року розпочався Другий зимовий похід загонів армії УНР, ідея якого передбачала об'єднання селянського протестного руху та підняття загального антибільшовицького повстання з метою відновлення державності.Повстанська армія була розділена на три групи: Волинська на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником у складі 879 осіб, Подільська на чолі з підполковником Михайлом Палієм (згодом — полковник Сергій Чорний) у складі 374 осіб та Бесарабської на чолі з генерал-хорунжим Андрієм Гулим-Гуленком чисельністю близько 300 осіб. Остання, маючи район операцій Тирасполь-Одесу, мусила виконати відволікаючу функцію. Подільська група, відтягуючи на себе певну увагу противника, згодом мусила з'єднатися з головною Волинською, що через Волинь прямувала б на Київ.Бесарабська група запізнилася з виступом і одразу після переходу кордону, зустрінута загонами Червоної армії, була змушена повернутися назад і покладені на неї функції не виконала. Першим з Подільської групи польсько-радянський кордон у ніч на 25 жовтня перейшов поблизу села Голенищеве (нині — Чемеровецького району Хмельницької області) розвідувальний загін під командуванням Павла Суморківа. Основні сили Михайла Палія потрапили на територію УСРР біля села Бондарівки близько 2 години ночі 26 жовтня. Після кількох успішних боїв група, однак, не змогла з'єднатися з Волинською групою та з боями повернулася до Польщі.Ударна Волинська група перейшла кордон 4 листопада у районі сіл Борове і Нетреби. Після короткочасного захоплення Коростеня групу почала переслідувати 9-а кавалерійська дивізія Григорія Котовського. 17 листопада у бою під Малими Миньками група була розбита, а 22-23 листопада 360 полонених бійців Волинської групи були розстріляні біля села Базар.Керівнику походу Юрію Тютюннику разом з невеликим загоном вдалося відірватися від переслідування та перейти польський кордон. Він продовжував плекати надії на визволення України та виношував плани відновлення повстанської боротьби. У червні 1923 року в результаті операції Державного політичного управління Тютюнник, якого виманили на територію УСРР для керівництва повстанням, був заарештований. Після каяття його відпустили, використовуючи зізнання для дискредитації українського національного руху, а в лютому 1929 року він був заарештований та страчений у жовтні 1930 року за обвинуваченням у «контрреволюційній діяльності». .Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр. Вже через десять років після цих подій, на окупованих російсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців Голодомором🙏🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🕯❌24 жовтня 1937 р. у сталінській катівні Києва розстріляли Михайла Семенка (псевдо - Михайль Семенко) - поета, основоположника українського футуризму.У Києві на початку 1914-го Семенко із художниками Василем Семенком (братом) та Павлом Ковжуном заснували перше футурустичне об’єднання. Вони назвались екзотичними іменами – Михайль, Базиль, Павль. Згодом стало модним серед українських футуристів – Георгій Шкурупій перетворився на Ґео, Михайло Йогансен став Майком, Микола Бажан інколи підписувався «Нік». Перша українська трійкця футуристів створила друкарню «Кверо». Семенко заарештували 26 квітня 1937-го в Києві у готелі «Континенталь». Була Наталя Ужвій, як записано в протоколі – дружина. У заарештованого вилучили книжки, листи, блокноти, які Семенко фанатично любив, рукопис поеми «Німеччина» та кишеньковий годинник, а також 265 рублів.Михайла Семенка звинуватили в участі в Українській фашистській націоналістичній терористичній організації, якої насправді не існувало, а також у плануванні терористичного акту на 1 травня 1937-го. 🕯23 жовтня йому винесли вирок – розстріл з конфіскацією майна, а 24 жовтня 1937-го – розстріляли. Першому українському футуристу було 45 років. Ймовірно, його поховано на території нинішнього Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Тут НКВДисти проводили масові захоронення розстріляних та закатованих тих років. «Сьогодні» 1916 рікЯ сьогодні курю і курю папіросиЯ сьогодні смутнийЯ сьогодні смутний я сьогоднісмертельно смутнийБо люблю її косиВечір притих зачарований місяцем соннимДе самотить наш паркЯ сьогодні не там ах я хочу у паркХочу бути розмовнимАле буду мовчать поки прийде четверКілька стоскнених деньБо не можу ж я перший — який зараз деньМісяць вечір завмерЗа одною — одна — я курю папіросиЯ сьогодні смутнийЯ сьогодні смертельно смертельно смутнийЯ люблю її коси.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!