Перед вами — вражаюче віялове склепіння центральної вежі легендарного Кентерберійського собору в Англії.Важко повірити, але над цією витонченою "павутиною" височіє кам'яна вежа вагою в тисячі тонн. Віялове склепіння — це унікальний винахід англійської "перпендикулярної готики", який майже не зустрічається в континентальній Європі. Те, що виглядає як декоративні промені (нервюри), насправді є геніальною системою розподілу навантаження. На відміну від більш ранніх готичних склепінь, де вага концентрувалася на кількох основних арках, у віяловому склепінні всі ребра мають однакову кривизну і розходяться рівномірно. Це створює форму перевернутого конуса, який ідеально розсіює колосальний стискаючий тиск від масивної вежі зверху на чотири опорні колони.Архітектор (видатний майстер Джон Востелл) навмисно зробив кам'яні панелі між ребрами екстремально тонкими. Завдяки цій оптичній ілюзії стеля здається легкою конструкцією, хоча насправді вона намертво "замикає" геометрію всієї вежі.Зверніть увагу на розкішне кругле панно з хрестом та позолотою в самісінькому центрі геометричної композиції. На перший погляд, це просто декоративний медальйон (замковий камінь).Але за естетикою ховається суворий прагматизм: це функціональний технологічний люк (окулюс). Вежа носить назву Bell Harry Tower не просто так — це дзвіниця. Цей отвір був спеціально спроєктований для того, щоб крізь нього за допомогою системи канатів та шківів можна було піднімати багатотонні дзвони, свинець для даху та інші будівельні матеріали прямо з підлоги собору.@istorium_ua