Брат Ісуса Христа, який втопив Китай у кровіКоли говорять про найкривавіші конфлікти в людській історії, першими на думку спадають світові війни. Але в середині XIX ст. у Китаї розгорнулася катастрофа, яка за кількістю жертв перевершила Першу світову і, за деякими оцінками, наближається до Другої. Тайпінське повстання 1850–1864 рр. забрало від 20 до 70 мільйонів людських життів — різниця між верхньою і нижньою межею пояснюється просто: більшість загиблих стали жертвами не мечів і гармат, а голоду й епідемій, що йшли слідом за армією. Найбільш вражаючим у цій трагедії є навіть не її масштаб, а те, з чого вона почалася. Щоб зрозуміти це повстання, треба знати, в якому стані перебував Китай у 1840-х роках. Поразка у Першій опіумній війні (1839–1842) зганьбила маньчжурську династію Цін і підірвала її авторитет — вперше за два сторіччя. Опіум, що тоннами завозився британськими торговцями, спустошував цілі провінції: сотні тисяч людей залежали від наркотику. Південь Китаю — особливо провінція Гуансі — перебував у стані хронічних заворушень, голоду і бандитизму. Саме в цій точці кипіння з'явився Хун Сюцюань. Хун народився у родині бідного фермера. У традиційному Китаї єдиним соціальним ліфтом була система державних іспитів "кецзюй" — складна, жорстока конкуренція, де через відбір проходили одиниці з тисяч.Хун провалив іспити чотири рази у 1836, 1837, 1841 і 1843 роках. Після третього провалу, у 1837 р., у нього стався важкий нервовий зрив — він впав у марення і залишався непритомним більше місяця, і родичі вже не сподівалися на його одужання. Під час цього марення він бачив дивні видіння: поважний старець із золотою бородою скаржився, що люди поклоняються демонам замість нього, і давав Хунові меч. Поруч зі старцем стояв чоловік, якого Хун уві сні називав «старшим братом».Ще за рік до зриву, у 1836 р., Хун отримав у Кантоні китайськомовну місіонерську брошуру «Добрі слова для повчання епохи» — і поклав її в ящик, не прочитавши.У 1843-му двоюрідний брат Лі Цзінфан випадково взяв брошуру і звернув на неї увагу Хуна. Прочитавши її після четвертого провалу на іспитах, Хун склав «пазл»: старець із золотою бородою — Бог, «старший брат» — Ісус Христос, а сам він, Хун Сюцюань, — молодший син Бога, посланий на землю з місією. Демонами, яких йому наказано знищити, він оголосив маньчжурську династію Цін.У 1844–1847 рр. Хун навіть навчався кілька місяців у американського місіонера-баптиста Іссахара Робертса в Кантоні. У 1847 р. він повернувся до Гуансі та заснував «Товариство поклоніння Богу».Ідеологія тайпінів виявилась вибуховою: своєрідне, далеке від ортодоксії, але розпізнавальне християнство; радикальна соціальна рівність із розподілом землі; скасування бинтування ніг, заборона багатоженства, проституції та опіуму. Для мільйонів знедолених, що задихалися під тиском Цін і опіумної кризи, «Небесна держава великого благоденства» звучала як пряме слово Боже. До 1851 р. рух нараховував десятки тисяч озброєних послідовників; у 1853-му тайпіни захопили Нанкін і зробили його своєю столицею. Те, що починалося як боротьба за справедливість і рівність, розкладалося зсередини з приголомшливою швидкістю. Сам Хун, який заборонив підданим багатоженство, завів гарем із десятків наложниць і все рідше виходив з палацу. У 1860-х роках Цін почали відновлювати сили — передусім завдяки новим регіональним арміям під командуванням китайських чиновників Цзен Гофаня та Лі Хунчжана, які замінили нездатну стару армію. Їм допомагала «Армія постійної перемоги» під командуванням британського офіцера Чарльза Гордона. 1 червня 1864 р. Хун Сюцюань помер в оточеному Нанкіні — за одними свідченнями від хвороби, за іншими від самоотруєння, за третіми — через те, що їв «манну» (бур'яни з двору), оскільки в обложеному місті скінчилась їжа. 19 липня 1864 р. Нанкін пав. Спроба побудувати «Небесну державу великого благоденства» на основі своєрідно зрозумілої проповіді любові завершилась однією з найбільших гуманітарних катастроф в людській історії — і непрямим каталізатором занепаду династії Цін, що остаточно впала у 1912 р..@istorium_ua