Telegram statistics channel - @irelandforukrainian

Офіційно - в нас тепер два вбивці. Якийсь котячий кримінальний синдикат. Спочатку старший кіт ходив на полювання і таскав жертви додому. Тепер і молодший навчився. Вчу екзамени, чую протяжно ниє Барон. Виходжу з кімнати подивитись. А він тримає в зубах мертву пташку. От що з ними робити? Нашийники з дзвониками не допомагають. Чи то їм здобич глуха трапляється?Прочитала якось історію: Одній жінці дістався такий кіт, що таскав додому кошенят. І кличка в нього така... промовиста - Мазай.Спочатку кіт носив додому своїх кошенят. Десь на стороні гуляв і приносив. Як весна - так починається. Завжди чорних ніс, таких самих, як він, наче інші в нього й не виходили. Можливо, і чужих крав, але щоб тільки чорні були. Коли він приносив усіх (по одному на день, мовляв, господиня так і було, рівно стільки) і робив перерву на кілька днів, кошенята зібралися у велику коробку і везли в клініку. Лікувати - вакцинувати - роздавати. Якщо кіт перервався - значить усіх, кого хотів, уже притягнув.Потім жінці набридло. Одного дощового осіннього дня Мазай приїхав на кастрацію. Навесні всі раділи. До кінця травня. Наприкінці травня бідолашна жінка влетіла в клініку і поставила коробку з кошенятами на стіл, втомлено промовивши "Ви уявіть собі, цей стервець чужих кошенят тепер тягне! Зате хоч різнокольорових тепер!"Вилікували, роздали. Одного, білого, жінка залишила собі. Назвала Герасимом, каструвала і наступної весни коти поїхали на дачу вдвох. Щоранку господиня тривожно визирає у вікно, чи немає на ґанку кошеняти. Кошенят не було. Влітку теж. Коти мирно бавилися на подвір'ї, зайняті виключно один одним.А одного ранку два цих засранці щось на ділянку тягнуть, та ще натужно так. Аж надриваються! А воно відбрикується. Виявилось - цуценя! Удвічі більше за них обох.Зараз малюк підріс. У свої 10 місяців він уже важить повних 40 кг. А Мазай із Герасимом у цілковитому шоці від того, що притягли додому. Тепер сидять тихо. ***От я тепер думаю, що ці два мисливця нам наступне притягнуть?

Будинок по АРП Laois, VicarstownДоступний до заселення з 15-16 травня. Спальних місць - 4. Підходить для родини з дітьми, також для дорослих, пенсіонерів. Особливих вимог у власника не має. Можна з кішкою. Мати машину обовʼязково! Поряд не має магазинів, шкіл, пошти, автобусної зупинки.На території знаходиться будинок власників, цей будиночок - туристичний. Використовувався в сезон для тих, хто приїздить на гранд-канал Vicarstown. Писала про нього в минулому році Перший поверх - загальна зона з диванами, столом, стільцями, кухнею. Санвузол (душ + туалет), велика шафа. Холодильник, пральна машина, чайник, кавоварка, телевізор, тостер, плита і все необхідне. Другий поверх по деревʼяних сходинах. Там три окремих ліжка, але без перегородок. З одного боку від сходин - двоспальне, з іншого - два односпальних. Це такий великий лофт. Без дверей. У господарів є великий пес - вівчарка, іноді її випускають погуляти у дворі.Меблі не нові. Опалення oil. Світло і опалення спільне з власниками. Перед тим, як погодити людину (або родину) власники бажають познайомитись. Контакти не залишаю. Бо навчена попереднім досвідом. Пишіть в особисті або в коментарях.Поділіться дописом з тими, хто в пошуках💙💛

В Ірландії найпопулярніший напрямок відпочинку - Тенеріфе. Острів сонячної весни і ласкавого моря. Коли ми всі жили в Україні, іспанський острів був якоюсь далекою казкою. Для багатих. Якось я загуглила квитки з Дубліна і здивувалась - виявляється можна купити авіа за сто євро туди-назад. Навіть зараз, на кінець травня. Пошук апартаментів на Тенеріфе познайомив мене з українкою Олею. Точніше, з її каналом в телеграм про чарівний острів. Оля з Харкова, в березні 2022 приїхала в Ірландію. Одразу почала працювати на фул-тайм. За два роки вдосконалила англійську, чекала повернення додому. Але Харків завжди під прицілом ворога...Тоді Оля наважилась здійснити свою давню мрію. Втрачати вже нічого, всі минули здобутки залишились дома, як у багатьох. І вона ризикнула. Переїхала на Тенеріфе, знайшла роботу і займається улюбленою справою. Такі історії надихають. Оля здійснила мою мрію, а насправді - свою. Директор агенства нерухомості на острові Тенеріфе шукав співробітників укр-англ-рос, з досвідом. Досвід у Олі був, десять років в Україні. Зірки зійшлись, вона змінила дощовий зелений острів на сонячний і не менш зелений. Живе на Тенеріфе і допомагає українцям організувати відпустку, бажаючим - переїхати жити на Тенеріфе. Агенство займається орендою (довгостроковою/ і короткостроковою), продажем апартаментів на Тенеріфе. Якщо Іспанія входить в список ваших мрій також, заходьте до Олі на канал. Подивіться чудові пропозиції відпочинку https://t.me/tenerifeapart і пишіть в особисті @OlgaEspanЯ вже там. На каналі. А на острові поки лише подумки. Мрії повинні збуватись🌟

Як навчитися мислити позитивно?Песимізм може ускладнити життя та перешкодити досягненню успіху, бо завжди все здається поганим та неможливим. Вже навіть науково доведено, що наші думки матеріалізуються. Почніть з того, щоб стати уважнішим до своїх думок і відстежувати, які саме думки переважають у вашому розумі. Щовечора записуйте 3 речі, за які ви вдячні цього дня. Це тренує мозок бачити хороше навіть у складні дні й формує звичку позитивного фокусування.Обмеження негативного контенту.Зменшіть час, проведений у новинах, соцмережах чи серед людей, що постійно скаржаться. Те, чим ви себе оточуєте, прямо впливає на ваше мислення.Навчіться замінювати фрази типу «Я знову все зіпсував» на «Це можливість навчитися і зробити краще наступного разу». У кожній ситуації шукайте не провал, а урок або шанс.Візуалізація позитивного сценарію.Щодня на кілька хвилин уявляйте, як складається ваш день або проєкт у найкращий спосіб. Це піднімає настрій і допомагає мозку налаштуватися на позитивну хвилю.Гарного суботнього вечора 🫶

Історія про тарілочку. Якось зранку, розбираючи посудомийку, серед звичного посуду я знайшла незнайому тарілочку. Вона відрізнялась по формі, кольору, демонструючи своїми боками, що вона не наша. Я примінила метод дедукції і постановила, що тарілка мамина. Нещодавно святкували день народження, мама пекла торт і готувала всякі смачнюні. Ну знаєте, як це буває: салати, холодець, солоні гриби - Бог знає що ми там їли у січні. А тарілка знайшлась зараз. Повезла її мами. Виявилось - не її. Тоді метод дедукції підказав, що вона- латвійська. Якось в нас збирались театрали Алекса (латв.хост), людей двадцять. Всі щось приносили, їли-пили, читали вголос виставу. Було гучно. Я чесно повернула тарілку в діаспору. Пару тижнів вона ходила по кругу, ніхто з театралів не зізнавався. Повернулась до нас. В детективах вони всі такі розумні, розкривають вбивства, знаходять пропажі, а я ношусь з тарілкою і не можу згадати чия вона. Зробила ще одну спробу, пройшлась по колу знайомих, з ким могла їсти за одним столом. Не знаю як у вас, в Енергодарі було нормою повертати посуд після гулянок. Коли всі разом щось несуть на один святковий стіл. А потім ти шукаєш свої блюда та піали по кухням друзів.В ході розслідування виявили- не українська. Тобто, нікого з наших. Тоді я підсунула її Конору (ірл.хост). По методу виключень, все показувало на нього. Зранку тарілочка знов опинилась на моїй полиці. Я повернула Конору. Він втихаря - мені. Думаю: ну точно мамина, раз з моїх хостів і друзів ніхто не признав. Батьки за три роки скитань по Україні стільки квартир змінили, що зараз в Ірландії могли просто заплутатись в новому посуді. Пофотографувала тарілку з усіх боків, пишу :"Мама, тарілка твоя! Ти забула!"Мама перефотографувала свій посуд з маркуванням Dunnes, надіслала купу картинок. Не признається. Та і тарілка без надпису, не з її ірландської колекції. Якась магія, чесне слово. Ну якщо нікому не треба, я залишила її собі. Так вам всім і треба!Пройшов час. Якось іду між рядків магазину Dealz (рідко там буваю) і бачу на полиці тарілочку. Один-в-один як та, що в мене, "нечійна". І згадую. Що ЦЕ Я ЇЇ КУПИЛА. Купила, принесла додому і благополучно забула. На автоматі. Автопілоті. На тормозі. Магічне коло замкнулось. Памʼять повернулась. А я ще хочу, щоб моя голова запамʼятовувала англійські слова і вирази. Не плутала речення, використовувала грамотні часові форми😵‍💫 Де там!Тарілочка!У вас буває щось подібне? Чи то лише я така логічно-нелогічна?☺️

Перелік безкоштовних програми працевлаштування, доступних українцям з тимчасовим захистом в Ірландії:1. Ukraine Employment Programme (UEP) – від BITCIЩо дає: • Онлайн-навчання українською мовою • Як скласти CV, пройти співбесіду • Навички LinkedIn, IT, адаптація до ірландського ринку • Менторство від ірландських компанійbitc.ie – UEP2. Pathways to Progress – Open Doors InitiativeЩо дає: • Кар’єрні консультації, онлайн-ресурси • Допомога у створенні CV, пошуку роботи • Курси англійської та підприємництва • Можливість стажувань у партнерських компаніяхpathwaystoprogress.ie3. Community Employment Scheme (CE)Що дає: • Часткова зайнятість (19.5 год/тиждень) • Для тих, хто вже 9+ місяців отримує соціальну допомогу • Робота у сфері обслуговування, адміністрації, догляду, озеленення • Оплачуване навчання під час участіjobsireland.ie – CE Scheme4. Slí Nua Careers (спеціально для українців)Що дає: • Безкоштовні консультації українською • Переклад CV, підготовка до інтерв’ю • Навички комунікації та адаптаціїslinuacareers.com – Ukrainian Services5. Fáilte Ireland – Робота в туризміЩо дає: • Курси українською мовою: клієнтський сервіс, готельна справа • Онлайн-навчання + доступ до вакансій у туристичному секторіfailteireland.ie6. SOLAS / ETB – Навчання + роботаЩо дає: • Курс англійської + курси професійної підготовки • Наприклад: IT, догляд за людьми, кухарство, бізнес-навички • Часто включають підтримку в пошуку роботи після завершенняsolas.ieПоділіться з тими, кому актуально 💙💛

Сталась зі мною одна прикра історія. Розповім. Може когось застереже/допоможе. А може ви мені щось порадите🤔Історія про 347€Був контракт з провайдером Three Ireland, з картки списувалися майже 20€ щомісяця. В березні подзвонили з ірл номеру, представились Three, сказали що проблема з карткою, не можуть списати кошти. Вони багато чого говорили англійською. Я просила "speak slowly" і повторити декілька разів проблему. Оператори говорять з акцентом. Зрозуміла головне - треба сплатити до такого-то числа. На картці грошей не було (тому автоматом не списалися), пішла в магазин. Там люди, з ними простіше ніж телефоном. Сказала свій номер, дала двадцятку готівкою. Через пару днів знов подзвонили і сказали, що акаунт заблокують якщо не сплачу. Знов ті самі індіанці, зрозуміти важко. Уловила, що проблема залишилась. Знов пішла до магазину, попросила перевірити гроші на рахунку, назвала номер. Сказали "все ок, наступне поповнення 19 квітня".З офісу Three подзвонили вкотре. Пояснила, що сплатила готівкою, маю чек. Розмовляли сердито, швидко і я ледь розбирала про що мова. Сходила до магазину, заплатила 20 € готівкою вже за квітень.А потім прийшов лист. Де з мене вимагають штраф за дострокове розірвання контракту. Тут вже попросила допомогу англомовних знайомих, подзвонити за мене. Що за х€рня?Виявилось, що на одному номері телефона в мене 2 акаунти - один контракт, один припей (тобто коли ти поповнюєш кожен місяць сам). Розмовляв Конор (мій ірл хост), сплатили ті 19,56 з його картки (віддала готівкою). Але проблема залишилась. Як він не намагався пояснити (і теж розумів того оператора через слово), що я український біженець і не маю грошей на картці, тому платила готівкою. Що робітники компанії повинні були розʼяснити відмінності контракту і prepay - марно.Термін до 1 травня, сума 346.76€Це плата за моє незнання англійської. Чому навчив цей коштовний урок? Просити допомоги в незрозумілій ситуації одразу (!) а не коли припекло. Конор сказав, що можна звернутись до адвокатів оспорити цей штраф. Але мені здається - діло марне. Той адвокат скільки буде коштувати? Чи допоможе це взагалі? Отож.Висновок - вчить англійську. Добре вчить, щоб не попадати в халепу. Бо за нас тут ніхто перейматись не буде. Що почув, як почув - твої проблеми.Всім добра🫶

Якось я приїхала в Київ працювати сценаристом реаліті-шоу.Моя майбутня начальниця виглядала як старшокласниця. Ми поспілкувалися хв 20, а потім вона зізналася:- Я не знала, що ви така доросла. Ми беремо в команду людей не старших за тридцять. Пам'ятаю, засмутилася. Їхала в маршрутці назад і ковтала сльози. Києвом літав тополиний пух, алергіки мучилися тими ж симптомами червоних очей. Відчувала себе давньо-дрімучою, з минулого тисячоліття. Звідти, де "аз, букі, вєді" і до сорока ніхто не доживає.Я вперше зіткнулася з віковим цензом. Сценаристів. Завжди здавалося, що письменник і сценарист це професія без віку і без прив'язки до місця. А тут такий ляпас....Того ж дня була призначена зустріч з українськими представниками "Сітроен" і для цієї зустрічі потрібен бойовий дух +зірки в очах. Ми збиралися у велику скандинавську подорож, запропонували бренду співпрацю - показати автомобіль зручним, сімейним, надійним, перевіреним на довгих дистанціях. Власне, за що ми його і любимо. Багато років.Зустріч передбачалася тристороння. Я везла з собою маршрут, детальні роздруківки, фотки пам'яток, які плануємо відвідати, і відео попередніх подорожей. Хотілося вразити, чесно.На Сітроені ми проїхали майже всю Європу і збиралися до найзахіднішої точки- мису Нордкап. До Андерсона, вікінгів, у Лапландію і багато ще куди.На зустріч прийшла молодша консультантка, вибачилася за відсутність "старших товаришів". Я не збавляла обертів і розповіла про наші подорожі на машині. Вмикала відео, розкладала маршрути.- Це все чудово, - сказала дівчина, - але в кадрі старий автомобіль і у вас донька доросла. Було б їй років 5 і ви з чоловіком молодші, інше питання.Вдруге за день мені відмовили на підставі того, що не вписуюся в поняття "молодість". Я ввічливо подякувала, зібрала папери і вийшла. Сіла на лавку і замислилася: "що відбувається?" ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ? Люди, яким більше тридцяти нікому не потрібні? Вони що, не здатні мислити і подорожувати? У них маразм разом зі склерозом? Обплутані болячками й марніють, доживаючи свої життя? Повернулася додому абсолютно спустошеною. На запитання енергодарської подруги "як з'їздила", розповіла все.- Тобі треба зробити вік своєю фішкою.Я тоді не розуміла, про що вона говорить, сумувала.А в подорож ми все таки поїхали, самі. Через рік. А потім той тревел-серіал транслювали девʼять місяців з трьома повторами в прайм-тайм на "Першому автомобільному". Це я все до чого - Коли закривають одні двері, подивіться навкруги. Можливо десь для вас відкрили вікно🫶

Прокидаюсь зранку, йду варити каву і розбирати посудомийку. Нічний тариф на електрику вигідніший, тож робот пилесос, пралка і посудомийка вмикаються після одинадцятої.Відкриваю двері на кухню, а там... пірʼя, кров тягнеться плямами до сітін-рум і всюди сліди вбивства.Алекс пішов на роботу, бачу його кинуту чашку і відкриті двері на задній двір. Тобто Ліпшен вже сходив на полювання і приніс здобич. Двері кухні були зачинені, тож до хазяїна він трофей не доніс. Поклав тут.Я забула про каву і взагалі куди йшла. Думаю: зараз Конор як побачить кроваву сцену і мертву пташку, знов впаде в депресію. А він тільки повернувся до життя. Слава Богу.Ну і давай я ті сліди замітати. Як у тріллері якомусь. Кличу Ліпшена (от назвав кота по-німецькі - будь ласка, отримай Гітлєра). Приходить. На вусах кров не обсохла. Його очі не виказували жалю — лише холодний розрахунок навмисного вбивства. Пишу в загальному чаті : ⁃ Добрий ранок, хлопці. Наш мисливець приніс нову здобич. Труп на вулиці. Побігла на англійську. Мені ніколи, закопайте самі. Цілий день в нас тривала переписка що з ним робити, з цим хижаком - мисливцем. На вечір #моимальчики вирішили, що треба повезти обох котів до ветеринара, зробити інʼєкції. Чи то від сказу, чи від блох. Щось дуже потрібне для котів, які весною раптово перетворились з домашніх на дворових. Тепер у нас сезон вакцинацій. Вгадайте хто їм робить ті уколи в загривок? Як подивишся на відео - такі милі і любʼязні.

Ніколи такого не робила, але зараз все змінилось.Все своє письменницьке життя намагалась боротись та вилучити свої книжки з піратських сайтів. Писала адмінам, підтверджувала авторські права, скаржилась видавництву - ну як може потрапити весь рукопис до піратів, коли я його тільки редактору відправляю? І більше в готовому варіанті текст майбутньої книжки ніхто не бачить!Але тільки починався старт продажів на офіційних платформах видавництва, через день-два моя нова книжка з'являлась на піратських ресурсах в повному обсязі...І починалось - у видавництва мало продаж (тобто в мене обмаль гонорару, який і так складається з 5 відсотків від продажу книжки), а у піратів переглядів і завантажень на сайті в тисячи раз більше.Зрозуміло, що я за ті халявні читання нічого не отримую. І зламати цю схему неможливо. Коли вийшли "Інтриганки" рахувала від розпачу вже. За три доби від появи книжки - 27 піратських ресурсів її виклали. За три доби сумарний перегляд - більше ста тисяч....На днях, я вперше дала посилання на піратський сайт своєї книги. Спочатку однієї жіночкі, потім другої, третьої і так пішло. Зараз розумію - нам всім не вистачає чогось легкого та позитивного. Щоб відволіктись від новин. Від стрічки де вбивають та руйнують. Де події, за які болісно, але ти вдіяти на них ніяк не можеш...Тому запрошую вас на безкоштовне читання онлайн😉 Якщо є вільний час на вихідних чи просто треба розвіяти сум, ось воно, ось ➡️Наталья Будянская - Биография, книги автораПриємного читання!Дякую за всі ваші донати на екшн-камери для захисників нашого неба 🇺🇦 забула вказати реквізити PayPalDmytro Budianskyi [email protected] (цих даних достатньо для переказу євро)Але ви їх памʼятаєте і самі надсилаєте грошову допомогу🙏Дякуємо вам 💙💛 **Допис від січня 2023, можливо комусь актуально зараз 🫶