Telegram statistics channel - @irelandforukrainian

🏰 Trim — маленьке ірландське дивоЗатишний, гарний, немов вирізаний із середньовічної казки. Ви точно бачили його — у фільмі «Хоробре серце»Саме тут, тридцять років тому, Мел Гібсон ганяв у кіно латинованих шотландців. А в 2025-му він знову приїхав сюди — святкувати ювілей зйомокІ серце цього містечка — замок Джона Безземельного, побудований норманським лордом Г’ю де Лейсі. Масивний, суворий, гордий — стоїть собі над річкою Бойн, наче охоронець часу. Саме він — головна перлина містечка.Мало хто помічає ще одну красу — руїни стародавніх абатств, що ховаються за містом, тихо шепочучи легенди.Колись, у V–XI століттях, Трим був духовним центром — тут Святий Патрік заснував єпархію. А старенький міст Святого Петра, який тоді побудували, стоїть і досі! Вузенький, ледве одна машина проїде. По обидва боки моста — два древні монастирі:🕍 абатство Святих Петра і Павла (1206 рік, заснував єпископ Саймон де Рошфор),і поруч — приорат Святого Іоанна Хрестителя, побудований для монахів-августинців, які доглядали хворих і приймали подорожніх.Їм уже понад вісім століть! Та справжнє диво починається далі. На території абатства Петра і Павла є маленька церква XV століття. Біля неї — розкішна гробниця сера Лукаса Діллона та його дружини Джейн.Її називають “Могила ревнивого чоловіка і жінки”Кажуть, сер Лукас був ревнивцем ще тим! Ревнував Джейн до всіх підряд. Зрештою, розлучився, одружився вдруге… але доля насміялась: помер раніше другої дружини, а поховали його — поруч із першою!І щоб навіть після смерті ревнивий сер не мучився, між ними поклали меч, який видно на плиті гробниці — розділяє їх навіть у вічності. Місцеві кажуть, ця могила лікує бородавки!Якщо потерти бородавку шпилькою чи голкою, залишити її на гробниці — бородавка зникне, коли шпилька заіржавіє. Але обережно: ніколи не беріть чужу шпильку! Бо тоді “успадкуєте” чужі бородавки🤭От така містична історія з серця стародавнього Трима🫶#цікавіфактипроірландців

ARP: Скільки чекати та як оформити оплату €600 за проживання українців в ІрландіїЯкщо ви власник житла або прийняли українців у себе — вам належить Accommodation Recognition Payment (ARP). Це €600 на місяць, податки не знімають, на соціальні виплати не впливає. Але саме оформлення часто викликає більше питань, ніж відповідей.✅ Що таке ARP у двох словахARP — це державна виплата для людей в Ірландії, які безкоштовно надають житло українцям під тимчасовим захистом.Станом на 1 червня 2025 розмір — €600/місяць за нерухомість, а не за особу.Програма продовжена до 31 березня 2026 року Важливі умови: • житло надається мінімум на 6 місяців; • не можна мати орендний договір з українцями; • можна приймати внески за комунальні чи їжу — це ARP не скасовує; • виплата не впливає на соціальні гранти чи пільги.✅ Скільки чекати підтвердження ARPРеалістичні терміни зараз такі: • від моменту подання до першої виплати — від 5 до 10 тижнів; • у деяких графствах швидше, у деяких — довше (робота council — це лотерея); • часто перші виплати приходять одразу за кілька місяців підряд.Порада: якщо 10 тижнів пройшло і ніхто не відповів — пишіть повторно. Це нормально.✅ Що потрібно від власника житлаУсі дії в системі ARP робить саме власник житла. 1. Зайти в online-портал MyWelfare 2. Заповнити дані нерухомості: адреса, тип житла, кількість кімнат. 3. Вказати дата заселення українців — з неї будуть розраховувати виплату. 4. Завантажити або ввести IBAN — на нього надходитимуть виплати. 5. Підтвердити, що: • житло надається мінімум на 6 місяців; • немає орендного договору; • приміщення відповідає базовим стандартам (опалення, приватність, доступ до кухні/санвузла). 6. Надіслати заявку та чекати підтвердження від local authority.Все. Більше документів від власника не вимагають.✅ Що потрібно від українців, які проживають у житлі 1. Надати паспортні дані, ppsn 2. Підтвердити статус тимчасового захисту.Ніхто не вимагає довідок про доходи, договорів, декларацій — ARP не працює як оренда.✅ Як проходить процесс оформлення ARP 1. Власник подає заявку онлайн. 2. Local authority переглядає документи. 3. Якщо чогось бракує — надсилають лист або дзвінок. 4. Після підтвердження заявку ставлять у систему платежів. 5. Перший платіж приходить одразу за весь пропущений час від дати заселення.Буває, що councils гублять заявки або відповідають уривками — не соромтесь писати їм повторно.✅ Коли ARP можуть не схвалитиЦе трапляється нечасто, але буває. Причини: • у квартирі живуть українці, але є орендний договір; • житло не відповідає мінімальним вимогам (немає опалення, окремого ліжка тощо); • невірно вказана дата поселення або IBAN; • council не може підтвердити, що люди реально проживають там.Усі ці питання можна виправити.Зі свого досвіду - Якщо власник житла раніше вже мав справу з ARP і приймав українців, схвалення програми проходить швидше. Якщо тільки вперше подався - півтора /два місяці Як знайти житло - покрокова інструкція дій в трьох частинах #ірландіядляукраїнців #житловірландії

Якщо хочеш іти, іди. Проста, дуже зрозуміла, попсова фраза. Яка на справді несе велику глибину. А секрет її в тому, шо його нема.Хочеш – бери і роби.Допомогти в цьому може розуміння: куди, коли, як і ДЛЯ ЧОГО. Який кінцевий результат ми хочемо отримати. Даний інструмент можна застосувати до будь якої справи. Часто чую ці фрази:- Нехай воюють політики- Я ж «економічний фронт»- Нехай спочатку забезпечать- Нехай відкриють кордони, бо як раби- От коли прийдуть в мій дімБо, коли, за що, чому я...Все це відмовки та виправдання. Я обрала боротись і не здаватись. Боятись нормально. Ми всі боїмось. Ворог безжальний і найкраще це розуміють ті, хто мав можливість зустрітись з ним, побачити в обличчя.Колись я запитала себе: "що я можу робити для ПЕРЕМОГИ» Напрямків багато, допомога буває різностороння. Важливо просто робити.Якщо хочеш іти, іди. Це не тільки про війну.Це про вибір та дії по життю: бігати, навчатись, худнути, запросити на побачення, втілити мрію. Якщо не робиш, то може не хочеш?Якщо не робиш, а хочеш, розбирись чому і що може допомогти для першого кроку. І якщо все ж таки за підсумком не робиш, мовчи і не розкидай даремно конфетті. А коли зробив перший крок, знайди тих, хто тебе підтримає, не дасть злитись. Хто буде поруч тримати за руку в найважчі моменти. І насолоджуйся результатом. Бо саме це і є справжнє життя. Бути вірним собі до кінця. Якщо хочеш іти, іди. Пішла. Вірніше побігла відправляти бус з Ірландії до України за допомогою Артура та Лізи і вас, українці в Ірландії, хто підтримав той збір🫶Треба той бус завантажити теплими ковдрами, подушками, спальними мішками та іншими необхідними речами для наших захисників. До зустрічі після вихідних💙💛‼️шукаю водія волонтера з відкритою категорією С щоб перевезти машину для українських медиків з Дубліна до Перемишля. Бажано ближчим часом‼️ бус ірландський #ірландіядляукраїнців

DiscoverEU: шанс відкрити Європу на власних умовахУ 2025 році Європа святкує 40 років Шенгену — того самого рішення, завдяки якому сьогодні можна подорожувати без кордонів. І саме ти можеш відчути цю свободу на собі: проїзний DiscoverEU відкриває двері до Європи для молодих мандрівників.Хто може взяти участь?Якщо тобі 18 років і ти — громадянин або резидент країни ЄС чи держави, асоційованої з Erasmus+ (Ісландія, Ліхтенштейн, Пн. Македонія, Норвегія, Сербія, Туреччина) — ти вже у грі.Коли подаватися?З 30 жовтня до 13 листопада 2025 року (обидві дати — о 12:00 за Брюсселем).У День Д на сторінці з’явиться кнопка “Apply”.ПосиланняЩо таке DiscoverEU?Це ініціатива Erasmus+, яка дозволяє молодим європейцям подорожувати по континенту, відкривати культури, історію та знайомитися з людьми з усієї Європи.Тобі нададуть: • проїзний — переважно для подорожей поїздами (найекологічніший варіант); • можливість використати інші типи транспорту, якщо ти живеш на острові чи у віддаленому регіоні; • дисконтну картку DiscoverEU — знижки на проживання, культурні події, спорт, місцевий транспорт тощо.✅ Умови участі:Ти маєш: • народитися між 1 січня 2007 року та 31 грудня 2007 року; • вказати дійсний паспорт/ID/картку резидента в онлайн-формі; • бути громадянином або резидентом країн, вказаних вище; • погодитися з декларацією у формі заявки.Далі — коротка вікторина (крім групових заявок).Якщо виграєш — коли подорожувати?Період подорожей: від 1 дня до 30 днів.Стартувати можна з 1 березня 2026 року, завершити — до травня 2027 року.♿ Підтримка для учасників з інвалідністюЯкщо тобі потрібні додаткові умови для подорожі — програма надає підтримку.Деталі — у FAQ, пункт C.10.Чи можна їхати з друзями?Так!Ти можеш подорожувати соло або створити групу до 5 осіб (ти + 4 друзі).Головне — щоб усі відповідали базовим вимогам. Твої друзі використовуватимуть твій код заявки.#ірландіядляукраїнців Поділіться дописом і підписуйтесь на канал💛💙

Хочу поділитися своїм головним лайфхаком проти паніки. Він народився не з книжок чи тренінгів, а з життя — нашого, непростого, але повного людей.Я зрозуміла, що рятую себе від тривоги не тим, що відкладаю гроші «на чорний день»Я збираю людей.У найкращому сенсі цього слова.Я беру турботу, час, увагу — і вкладаю їх у стосунки. В усі можливі маленькі й великі зв’язки. У тих, хто поруч, хто тут на каналі, хто цінний, хто світить.🖌️Дружба — найнадійніша інвестиціяЦе точно не з економічних підручників, але працює безвідмовно.Кожна хвилина, вкладена в теплі, чесні стосунки, повертається у стократ більшому вигляді. Особливо тоді, коли світ тріщить по швах.Бо під час апокаліпсисів (реальних чи внутрішніх) нас рятує не «фінансова подушка», а людська.Ті, хто ділить з нами і радість, і бідуРозділена радість — стає ще яскравішою.Розділене горе — вже не давить так сильно.Навіть найважчі історії, прожиті разом, перестають бути травмою. Вони стають просто: «оце ми пережили — і стоїмо»🖌️Сила людських зв’язківМи часто недооцінюємо прості речі:Сарафанне радіо й досі краще будь-якого штучного інтелекту: робота, лікар, квартира, вихід зі складного кута — усе через людей.Три розмови з трьома різними людьми можуть перевернути будь-яку ситуацію.(А от із ChatGPT так не вийде — він усе одно переказує вашу ж думку трьома різними словами)І коли мені стає справді страшно, я роблю одну дивну річ: думаю про те, скільки людей могли б мене підтримати, якщо життя раптом піде шкереберть. Не обов’язково грошима — увагою, порадою, теплом, присутністю.І знаєте… стає спокійніше.🖌️Коли навколо є люди — ми можемо витримати абсолютно все.Коли людей немає — усе інше втрачає сенс.Тоді є тільки один шлях: іти й шукати своїх.А коли знайдеш — інвестувати в них час, тепло й трохи себе.#ірландіядляукраїнців А ви як думаєте? Що тримає вас на плаву, коли накриває хвиля паніки? Поділіться🫶 Може, ваш спосіб стане для когось рятівним.

🇮🇪 Чому в Ірландії ціни на пальне різняться навіть у межах одного міста?Буває, їдеш через місто — і бачиш на табло заправок різні цифри: дизель — 1.76, за рогом уже 1.82, а бензин стрибає ще більше. Здавалось би, одна країна, одна валюта, схожі податки — звідки різниця?🔹 Причина №1 — конкуренція.У кожного власника АЗС своя стратегія: одна мережа приваблює дешевшим пальним, інша робить ставку на каву та магазин. Якщо поруч кілька заправок — ціни падають. Якщо стоїть одна «в полі» — тримає, що хоче.🔹 Причина №2 — закупівельна ціна.Не всі купують пальне з одного джерела. Частина станцій має довгострокові контракти, інші — закуповують за ринковою ціною, яка змінюється щодня. Курс долара, світові ціни на нафту, доставка — усе це впливає.🔹 Причина №3 — логістика.Транспортування пального на захід Ірландії обходиться дорожче, ніж у Дублін чи Корк, бо далі від портів. Тож ціна може «підрости» на кілька центів просто через кілометраж.🔹 Причина №4 — місце розташування.Заправки біля автобанів чи в туристичних районах зазвичай дорожчі. Це як з кавою в центрі — платиш не тільки за продукт, а й за локацію.І ще цікаво: іноді дизель дорожчий за бензин, хоча колись було навпаки. Це через те, що в ЄС дизель використовують не лише водії, а й промисловість — тож попит зростає.🟢 Порада: якщо їздите часто, зверніть увагу на застосунок Pumps.ie — там можна перевіряти актуальні ціни на пальне по всій Ірландії.Або тут ➡️ https://petrolprices.ie/#ірландіядляукраїнців #машина

Вільний час — розкіш, яку треба вміти проживатиВійна навчила нас цінувати кожну хвилину. Але парадокс у тому, що коли нарешті з’являється трохи вільного часу — ми не знаємо, що з ним робити.Після пережитих жахіть, купи документів, таборів/готелів/пошуків житла, очікувань, нескінченного “адаптуйся” — раптом стає тихо. І от воно, довгоочікуване спокійне життя в Ірландії. Без тривог, без вибухів. З морем поруч, вівцями, коровами, зеленню, тишею. І порожнечею.Ми наче не вміємо бути у спокої. Бо тиша — гучніша за сирену.Я бачу, як багато хто губиться у цій паузі: дні зливаються, в телефоні — чужі історії, короткі відео, коти, рецепти, “саморозвиток”, який не розвиває. А всередині — відчуття, що життя десь іде без тебе.Коли почалась повномасштабна війна, я теж думала: ось коли стане тихіше, я напишу, навчуся, закінчу, почну.І ось воно, це “тихіше”. І що? Не пишеться. Не починається. Просто живеться. І це — теж етап.Вільний час — не обов’язково про ефективність. Це про повернення себе.Про те, щоб навчитись просто сидіти біля моря чи в осінньому лісі і не відчувати провини за спокій.Про дозвіл не бігти.Може, саме в цьому — головний іспит війни: навчитися бути в мирі, навіть коли не все всередині мирне?Рей Бредбері колись писав:"Свободного времени у нас достаточно. Но есть ли у нас время подумать?”І, здається, тепер це питання звучить по-новому.#ірландіядляукраїнців 📷 Emo court сьогодні

Чи варто шукати житло в ФБ та інших соцмережах? Продовжую тему самостійного пошуку житла в Ірландії по програмі ARP Коли ви пишете оголошення, будьте готові отримати хвилю хейту. Від своїх. Це потім відростає "броня", щоб не реагувати і концентруватись на тому, за чим ти туди прийшов - пошук житла. Шукайте житло в чатах ірландців, пишіть англійською мовою. Ніхто не буде перекладати ваше оголошення. Просто запамʼятайте це як факт. Групи ФБ є в кожному графстві. Це не ті що зі словами "accommodation for Ukrainians" хоча і там можна знайти. Це ті, що звуться "notice board" і по назві населеного пункта. Або просто вбиваєте пошук назву міста/каунті і підписуєтесь на всі групи. Розміщуєте своє оголошення.Треба розуміти, що ви проситесь прийняти вас в ірландську родину. Ви для них - чужі люди, іноземці. Ірландці ділять з вами- незнайомим свій дім, кухню, душ з туалетом, свій простір. То ж, ставтесь відповідно. Будьте готові любити їх дітей, песика, котів, підтримувати чистоту і поважати правила дому.На днях розмовляла з підписницею, вона розповіла свою історію пошуку житла по АРП з двома дітками. Як знайшла? В групах, де ірландці викладають свої оголошення, почала коментувати дописи. Подобаються домашні улюбленці, пишіть про це. Цікавтесь, ставте запитання, проявляйте свою не байдужість. Ви плануєте жити разом з цією людиною як мінімум півроку, так розкажіть їй про себе і розпитайте про неї. Ірландці зазвичай дуже повільно приймають рішення, тож виділіться якось серед сотні однотипних оголошень "Ми родина з України, шукаємо житло по АРП". Ну поставте себе на місце приймаючої сторони. Щоб ви зробили? Звернули увагу на такий допис чи пролистнули і забули? Бо ірландці люблять подивитись хто ти, ким був до, що ти за людина яку вони впускають в свою хату і тд. Це нормально. А ви не так би вчинили на їх місці?Розкажіть їм про себе. А не просто "нас троє, ми з України, зараз шукаємо АРП, допоможіть". Кожного разу, коли я знаходила нових хвостів, цікавилась: а як ви приймали рішення поселити в себе українців?Всі відповідали однаково:"Коли почалась війна, ми одразу прийняли рішення, що маємо вільну кімнату і можемо поселити біженців з України. Але ніхто не звертався"Ніхто не звертався. Тільки вдумайтесь. Три роки ці кімнати були вільними. І люди були готові допомогти. Але вони не будуть вас шукати! Хто звернеться, того і поселять. Вони не сидять в українських групах ФБ і не вишукують "кого б нам обрати і запросити до себе". Вони зайняті своїм життям. Потрапити їм на очі можуть ваші самостійні дії- оголошення в супермаркеті, на пошті, в фермерському чаті, будь де. Де ви САМОСТІЙНО ЗВЕРТАЄТЕСЬ про допомогу.Одна знайома поділилась, що знайшла житло коли волонтерила в своєму каунті з ірландцями від "Tidy town". Разом з бабусями саджали клумбу і вона на своєї неідеальній англійській розповіла, що готель розселяють і що шукає кімнату.Скористайтесь цими порадами і хай вам щастить! Памʼятайте, що ми тут в гостях. Ідеального варіанту не буде, бо всі рідне і ідеальне залишилось вдома💔Знайти організацію у вашому графстві можна тут Find Your Local TidyTowns committee - SuperValu TidyTowns Competition#ірландіядляукраїнців #житловірландії Поділіться дописом з тими, кому актуально🫶

Ірландці пишаються тим, що вигадали Halloween і розповсюдили його по світу. З нагоди свята розповім 5 легенд Ірландії про відьом, духів і страшні створіння. Їх часто розповідають дітям у школах або згадують на Хелловін.Так-так, ці історії діти знають ще з primary school і переказують кожного 31 жовтня.Почнемо? Легенда 1. Banshee — Жінка, що плаче вночіКажуть, якщо ти почуєш її крик у темряві — комусь із твого роду судилося померти.Вона не приносить смерть, лише попереджає.У старих ірландських селах діти боялися ночі, коли вітер свистів у димарях. Бо думали — це не вітер, а Banshee — дух-жінка, що плаче біля дому, де скоро станеться лихо.Іноді вона з’являється як стара з довгим сивим волоссям, іноді — як молода дівчина у білій сукні.Її плач — це шепіт із того світу.📍Цікаво: легенди про Banshee часто розповідають навіть у початкових школах — як частину стародавньої ірландської культури.Легенда 2. Dullahan — Безголовий вершникУночі, коли чути стукіт копит — не озирайся.Бо, можливо, це він — Dullahan.Ірландці вірять, що цей вершник без голови мчить полями у чорній кареті, запряженій шістьма конями. У руці він тримає власну голову — бліду, як віск, із жовтими очима, що світяться у темряві.Якщо він вимовить твоє ім’я — це кінець.📍Цікаво: у деяких школах Dullahan порівнюють із американським “Headless Horseman” — але саме ірландський варіант є старшим і страшнішим.Легенда 3. Cailleach — Зимова відьма з гірКоли приходить холод, вона прокидається.Її подих перетворює туман на сніг, а річки — на лід.Cailleach (вимовляється “Кальях”) — давня богиня-відьма, яка керує зимою.Вона створює бурі, кришить каміння, кидає блискавки і формує гори. А її обличчя — як сама Ірландія: старе, вкрите скелями й мохом.📍Цікаво: діти на заході Ірландії розповідають про Cailleach напередодні Самгайну (Хелловіну) — вважають, що якщо ввечері залишити кашу на порозі, вона не принесе морозів.Легенда 4. Púca — Перевертень із темного лісуЙого очі світяться, а шерсть чорна, як ніч.Він може стати ким завгодно — конем, котом, козлом… або людиною.Púca (вимовляється “Пука”) любить жартувати і лякати мандрівників.Він заманює людей у болота, збиває зі шляху або підкидає високо в повітря, щоб потім м’яко поставити на землю.Але якщо його вшанувати — він може й допомогти.📍Цікаво: у школах на Хелловін дітям розповідають історію про Púca, який перетворився на гарбуз і стрибав селом — саме звідси частково походить традиція вирізати “Jack-o’-lantern”.Легенда 5. Leanan Sídhe — Відьма-музаВона приходить уночі до тих, хто творить — поетів, музикантів, художників.Дарує натхнення… і забирає життєву силу.Leanan Sídhe — це дух із потойбіччя, що живе серед пагорбів фей.Вона обирає собі улюбленця-митця, надихає його, а потім виснажує.Кажуть, що ті, хто відчував її присутність, писали найкращі твори — і помирали молодими.📍Цікаво: у школах часто подають її як “чарівну музу”, а не як зло. Вона уособлює пристрасть до творчості й небезпеку надмірного натхнення.Happy Halloween👻#halloween #цікавіфактипроірландців #ірландіядляукраїнців

Нещодавно святкували день автомобіліста. Зі своїми безкінечними роботами ледь його не пропустила. Так, як я тепер теж автомобіліст і збираюсь поновити історії про покупку і страховку машини в Ірландії (тег #машина) на каналі- допис з колишнього життя⤵️ "Наверно скоро мы ходить разучимся,Уже привычка ездить в нас живет,Пройти пешком всего два шага мучимсяСто километров на авто не в счет.Автомобили, автомобили, буквально всё заполонили...»Помните такую песню? Когда её пели «Весёлые ребята», автомобилей было раз в сто меньше, чем сейчас.Последнее воскресенье октября - день автомобилиста.С нашим автомобилем связано сто тысяч разных историй. Страшных, смешных, разных. Расскажу одну, красивую. Мне нравится это закатное фото на берегу Бискайского залива. Радуюсь, что не поленились после длинного насыщенного дня найти супер место для дикой ночевки и запечатлеть это небо.В тот день мы проснулись в Бильбао (Испания) и умчали исследовать страну Басков - это самый север Испании. Вдоль береговой линии проехали много красивеньких городков. Как например, Сан-Себастьян (на фото) Заехали посмотреть творение ученика Гауди Эль-Каприччо в городе Камильяс ( на фото) и отправились искать место для ночёвки. В плане маршрута путешествия значилось «ночёвка на берегу Бискайского залива»🤔Хотелось найти что-то дикое, первозданное, не тронутое людьми.Вольная страна Басков, свои правила, свой язык. Идеально было бы найти место без людей. Чтоб прочувствовать в полной мере северную красоту страны и понять - почему они так осваивают свою автономность, эти баски?Желание толкало на подвиги. Мы ехали тонкими дорогами ближе к кромке воды. Увидели прекрасный пейзаж скошенных полей и грунтовую дорогу. Решили съехать. Ситроен полз вниз с трудом, цепляясь брюхом, собирая степную пыль.Чьи это поля? Можно здесь поставить палатку и остановиться на ночь? Или фермеры вызовут полицию и нас упекут за внезапное вторжение? Вопросов больше чем ответов...Возле берега работал трактор. Вылавливал ковшом водоросли, а два парня сгружали их в контейнеры. Идеальное минеральное удобрение для полей. Решили остановиться и спросить у них разрешения. Кроме этого «дыр-дыр» в округе никого.Как я не пыталась наладить контакт и получить ответ, ничего не получалось. Парни не знали английского, я не понимала язык басков. В очередной раз пригодился язык жестов😊Они махнули рукой, мол, заселяйтесь, только не ставьте палатку на нескошенную траву. Руками показывали высоту травы там где можно, и туда где не надо.Мы выбрали место, поставили палатку, стол, стулья, устроили ужин с чумовым видом и слушали полночи песни по радио. Бискайский залив одарил потрясающим закатом и безветренной погодой. Поначалу мы осматривались и выискивали на горизонте фигуру фермера с ружьем (ведь поля это чья-та собственность), но всё обошлось. Мало ли что нам пообещали эти парни с водорослями. А вдруг сейчас явится хозяин поля и пальнет в непрошеных гостей?После бутылки Sangria страхи улеглись и мы чудесно провели вечер с этим негаснущим небесным шоу. Знаете, эту ночёвку мы запомнили надолго. Как одну из самых красивых и романтичных.Что хочется пожелать всем автомобилистам - Стройте планы, реализуйте маршруты, не бойтесь и не сдавайтесь. Исследуйте необычные места, знакомьтесь с новыми городами и странами. Впитывайте эмоции. Создавайте свои впечатления сами, чтоб было что вспомнить и улыбнуться. А верный «железный конь» вас довезёт куда вы захотите🫶#спогадиФБ