2/2Тепірка до головного питання: і як же я рахую прогрес? Прогрес ділю на два показники. Вони незалежні одне від одного, аби не демонізувати той факт, що письмо — це ще й переписування.📍Показник 1: прогрес історії (тобто сюжету) — тут я рахую в міні-арках, які пройшла. В оповіданні #ВідділТранспортуванняДуш я запланувала 6 міні-арок на 17 сцен. Так і рахую. Написала 3/17 сцен, закрила одну міні-арку. Структурована душа радіє, прогрес історії справді помітний. Бо 4000 слів за *підставте час* майже нічого не говорять про те, скільки історії видобула на світ.📍Показник 2: прогрес письма або ж скільки сирого продукту (слів) я пишу — тут рахую у словах за день/тиждень/місяць. Без цього показника нікуди, бо він загалом вказує на те, скільки часу я приділяю письму, а ще дає небачену гнучкість.Коли я редагую і не рухаюся в історії сюжетно, я все одно пишу слова, доповнюю чи переписую сцени, це все робота і це все прогрес. Якщо оцінювати лише сюжетним прогресом, зʼявиться відчуття, що я стою на місці. А так навіть якщо я редагувала весь місяць і сюжет не рушив уперед, я маю інший показник прогресу, на який можу спертися.😎 Таким чином що б я не робила, я відчуваю прогрес. Я навіть його бачу. І тоді, коли загальна кількість слів у документі не змінилася (бо 800 одних слів замінила на 800 інших), і тоді, коли додалося всього 800 слів, але я встигла завершити потрібну сцену. Це мій спосіб хоча б якось окреслити ту аморфну масу, яка 99% часу росте та зменшується, аж доки не застигне у фінальному варіанті.Буду вдячна за ваші реакції та коментарі ❤️‍🩹 А ще поділіться, як ви рахуєте прогрес для себе? Дуже і дуже цікаво 🙌