Якщо розкриття теми — це питання смаку, то додам ще, що інфодампи тут майже не замасковані, а моментами (як на першому фото) ще й недружелюбні до читачів. Перелік у рядочок верховних магів зі складними іменами — надійний спосіб не побачити НІКОГО за тим столом, окрім хіба скупчення літер.Плюс перед тим, як героїня зайшла до кімнати, нам уже розповіли, що по той бік дверей нас чекають верховні маги. Тепер героїня внутрішнім діалогом їх описала, а потім супутниця героїні питає, чи то таки верховні маги 🫠 Розумію, з подивуванням, щоб підкреслити для нас грандіозність моменту, але супутниця ж знала, куди йшла і хвилину тому бачила одного верховного мага, який навіть її памʼятає. Це просто найдурніше питання, яке можна було запитати, і виходить, що усе, що воно робить на третій раз — це характеризує супутницю як простакувату людину, а не малює благоговійну картинку. Принаймні для мене.А відразу ж на наступній сторінці (друге фото) триває діалог між ними двома, який насправді написаний лише для нас із вами + який робить цю супутницю ще простакуватішою. Якось так у радянській літературі мали б зображувати селюків I guess. І поки виглядає, вся роль супутниці — питати дурні питання. Що тільки більше бісить мене у контексті теми скляної стелі: є стадо тупих жінок і одна ✨ велична ✨Хз, може, це не є великою проблемою, але коли історія не подобається і персонажкою важко проникнутися, починаєш звертати увагу на те, що без жодних зусиль пробачаєш в іншому разі. Не допомагає і те, як на другому фото зверхньо відповідає головна героїня, супутниця аж мусить підкреслити, що їй не 5 років (aka "можна менше яду").Я поки в тотальному когнітивному дисонансі. В інтернетах це називають standalone masterpiece, а я на межі прочитати всі спойлери на гудрідз і DNF-нути.#читацьке_кубельце