Подивилась я фільм 🍿«Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці». Це моя улюблена книга у авторки, бо так багато в чому пізнаю себе і книга мені дуже відгукується. Хоч я плакала, але це не заслуга фільму❌ а лише тих меседжів, які були вкінці: про не боятися бути собою з твоєю людиною. Та людина і є твій дім! Багато моментів було пропущено і не зрозуміло, якщо не читати книгу, зокрема коли Поппі думає, що вона завагітніла. Там важливий момент, що Алекс побачив як вона злякалась, а його мати померла від пологів і зробив вазектомію, бо мав страх, що його половинка може постраждати. І по книзі він дуже був уважний до героїні і робив багато моментів аби турбуватися про неї. Наче було непогано зображено тривожного Алекса, але хотілось більше його страхів, бо він реально був не мачо меном. Мені здається багато класних діалогів також не увійшло у стрічку. Картинка яскрава і гарні! Том Блайт дуже сексі, я не могла відрізати очей від нього😁Можливо, якби я не читала книгу оцінка була б вищою. Оцінка фільму ⭐️3/5❔Ви дивились? Читали?