📚 1/4 “Сіндер”, цикл Хроніки Місяця👤 Марісса Маєр📖 ретелінг, наукова фантастика, янґ-едалт ⚠️Це цикл і першою книгою ви не зможете обмежитись, чи читати не по порядку. Я цього не знала. 🦾Мої враження 🦿Любителі ретелінгів про Попелюшку і наукової фантастики — зверніть увагу на цю книгу. Але майте на увазі: це не миленьке чтиво. Тут є подекуди доволі страшні описи впливу чуми на людей і відчуття війни, що стоїть на порозі.Мені дуже сподобався цей свіжий подих у знайомій казці. Головна героїня — 16-річна кіборгиня, яка працює механіком і фактично утримує свою опікунку та двох названих сестер, бо юридично є їхньою власністю. Кіборгів тут узагалі не дуже вважають за людей — це другосортні громадяни. Ідея сильна, але мені хотілося б більше пояснень, чому світ дійшов до такого. Водночас ставлення до героїні з боку оточення і так званих «родичів» було просто нестерпним і несправедливим. Авторка вклала в образ мачухи максимум негативу й огиди — я відчувала до неї дику ненависть, цей момент працював на всі 💯 Звісно, тут є й очікуваний бал, який іноді мені взагалі не ліпився до цього майбутнього. Він виглядав як вимушена данина канону — місце, де просто мало щось статись. Окрім землян, у світі є ще місячани — прекрасні обличчям, але чим більше ми про них дізнаємось, тим менше вони захоплюють. Хоча, як то кажуть, не все так однозначно.Ще один момент, який мені справді сподобався, — чума (звучить дивно 😅). Пошесть тут активно набирає обертів і є однією з ключових причин дій героїні. Але, як на мене, цих дій було замало. Хотілося, щоб усі причетні більше докладали зусиль до пошуку антидоту.Ще бісило, що героїня дуже довго відклала ремонт робота-андроїда принца, хоча подумала, що там щось дуже важливе. За довгий термін виконання роботи і сервіс лишаю Сіндер не схвальний відгук🤣Кай — він же принц, він же хлопець, на плечі якого падає купа випробувань і політичних рішень. Я йому не заздрю, бо становище в нього важке. Але водночас я очікувала від нього більше мудрості й розважливості. Хоча, будемо чесними… ну яка мудрість у 18–19 років?Між героями була правдоподібна симпатія, але от те, як вона переросла у глибші почуття, здалося мені не зовсім переконливим. Найбільше мене дратувало тим, що герої не могли довіритися і поділитися своїми таємницями чи фактами про себе. Це спростило і вирішило б багато моментів. Авторка дуже вдало передала безвихідь і несправедливість, з якими стикаються головні герої, — я реально псіхувала, читаючи. Водночас мені бракувало більшої логіки в діях героїні. Типу, окей, вона хоче втекти, але виглядало так, ніби вона не до кінця продумала всі деталі для такого техногенного світу.Те, що багато чого тут передбачувано, — навіть говорити не варто. І я маю на увазі не казкову складову, а один конкретний сюжетний момент, який нам просто безсоромно злили, хоча з нього могла б вийти дуже сильна інтрига.Водночас залишається багато таємниць, зокрема те, як героїня стала кіборгом, адже вона нічого не памʼятає. Я чомусь думала, що ця книга дасть усі відповіді, але виявилось, що це цикл, і шукати їх доведеться вже в наступних книгах.Загалом ця книга мені більше сподобалось ніж не сподобалась, але хотілось трохи більшого з таким сюжетним потенціалом. ⭐️3,5/5⌨️ Ранок🌟/ReadBerry 🌟❔Читали цю книгу? Плануєте читати цей цикл?