Червоний дракон (2002)Якимось чином вже за рік виходить ще одна екранізація, тепер вже найпершої книги (бо провальний фільм 1986-го вирішили перезняти тепер з Гопкінсом, хоча технічнодо цього він був частиною франшизи). І на подив "Червоний дракон" цікавіший за "Мовчання ягнят".Чисто технічно, воно радше ремейк, а не приквел, що насправді спантеличує, якого біса той чувак писав книжки з однаковим сюжетом і його ніхто не по руках за це?Але якщо тут події відбуваються за 10 років до "Мовчання", то тут Ганнібалу має бути 30, а виглядає він усе ще на 50. Та не суть. Насправді на початкових титрах нам показують сюжет, який дуже цікаво було б подивитись. А саме як персонаж Нортона із ФБР подружився з психіатром серійним маніяком, справу якого розслідував. Чому нам не показали саме це???А далі Нортон мені був набагато цікавіший за Клеріс. Він не наївне дівчисько, яким маніпулюють, а чувак, що добре знає Ганнібала та крутить ним у відповідь. Це ж офігезно. Щоправда, ближче до середини, ця динаміка зчухає, тут її можна зрозуміти, наскільки мені відомо, у книжці майже не було Ганнібала, тож йому додавали сцен як могли, навіть автора книги залучили для цього. Так, динаміка з Лектором зчухає, але натомість у нас є шикарний лиходій, що просто в рази цікавіший за того, що був у "Мовчанні". І музика Дені Ельфмана, і гра акторів, фільм тащить. Навіть всіх тих самих другорядних акторів зібрали.Дивно, що про цей фільм значно менше говорять. Мабуть, бо тут не було якихось знакових візуально ячкравих образів чи моментів. А куди тут поділи 80 лямів, я знову не знаю.#ікотікаподивився