Увага! Сарказм! В Україні є круте селище із цікавою назвою - Сатанів. Й історики дотичні до цього населеного пункту постійно намагаються довести, що назва села ніяк не пов’язана із Сатаною. Хоча як на мене потрібно діяти навпаки - вперто доказувати, що Сатана походить із Хмельницької області! Запустити рекламу : квитки до замку Сатани можна придбати онлайн. За додаткові 10 $ покажемо скульптуру «Скорботний Ісус». Така справді існує у місті.Але ж ні! Відкриваєш вікіпедію, а там написано :«У 105 році нашої ери римський легіон імператора Траяна рухався на північ від Дністра. Втомлені походом воїни дісталися високого берега невідомої річки. Центуріон Тонілій зупинився й запитав: «Sat an non?» - чи досить шляху, чи йти далі. У відповідь легіонери одноголосно вигукнули: «Sat!». Тут вони розбили табір, що з часом перетворився на поселення, назване Сатанів.»Головне не розповідати цю легенду румунам! А то вони проголосять Сатанів своїми історичними землями. А якщо серйозно то Сатанів це дуже красиве місто, котре має значний потенціал для розвитку туризму. Трішки реклами і американські туристи замість замку Дракули їздили б дивитися місцеву синагогу!
Між 51 та 53 південною паралеллю розташовані Фолклендські острови. Саме на них проживають ті милі пінгвіни, котрих ви бачили на фото. Цікаво, що Київ також знаходиться на 51 паралелі. Тільки північній…До європейців на островах могли проживати, а могли і не проживати індіанці. А саме ягани. Нині фрагментарно знаходять докази їх перебування на островах.Європейці відкрили острови у ХVI ст. Серед науковців навіть існує дискусія чи міг то зробити Фернан Магеллан. Ви ще ж пам’ятаєте хто то такий? Назва архіпелагу походить від імені лорда Фолкленда , скарбника Адміралтейства, який організував першу експедицію до Південної Атлантики з метою дослідження островів. Хоча французи та іспанці, які також займалися колонізацією островів мали власні назви цього архіпелагу. Взагалі між цими країнами була маленька суперечка кому належать острови. Хоча великого значення та цінності для цих країн вони не мали. Згодом до суперечки додалася й Аргентина, проте в ХІХ ст. острови лишалися майже не заселеними та не цікавими для авантюристів. Взагалі у цей час острови стали притулком для мисливців на тюленів і китів, які активно діяли в Південній Атлантиці. Завдяки вигідному географічному розташуванню та наявності зручних природних бухт архіпелаг використовувався як місце укриття від штормів, стоянки суден і ремонту пошкоджених кораблів. У пікові періоди тут одночасно перебувало близько 40-50 суден, а загальна кількість моряків, що сезонно користувалися островами, могла сягати до 1000 осіб, утворюючи тимчасову мандрівну спільноту без постійного населення чи адміністрації. Далі буде
22 січня 1918 р. - проголошення незалежності Української Народної Республіки!22 січня 1919 р. - об’єднання УНР та ЗУНР!До 1990 року головним святом було саме 22 січня! Його відмічали як повноцінний день незалежності! Пропоную вашій увазі спогади про святкування для злуки 22 січня 1939 року в місті Хуст. Тоді це була територія Чехословаччини! Від самого ранку поїзд за поїздом вбігає, українське населення спішить до столиці на маніфестації. Довжезний ряд селянських возів з близької околиці, вантажні самоходи з дальших сіл, а поїзди з найдальших закутин привозять учасників. Тисячі возів, роверів, авт заповнили бічні вулиці. Сотні, ба тисячі синьо-жовтих прапорів по вулицях, ці дві барви сьогодні домінують. Уніформи, народні одяги з різних околиць по хустських вулицях маком цвітуть. Зразу можна розрізнити з одягу: Гуцульщина, Хустщина, Волівщина, Севлющина і т. д. Навіть із далекої Ужанщини та Середнянщини людей повно. Це ж річниця української соборності, велике свято! Під синьо-жовтими прапорами маршують із різних напрямків, найбільше від станції, з піснями на устах. Волівщина заступлена сильно; саме тільки Волове послало аж трьома величезними вантажними автами своїх заступників, щось біля двісті людей.(…) Біля тридцять тисяч учасників зійшлося з цілої Карпатської України. Це найбільші збори, які я під цими зеленими Карпатами бачив за останнє двадцятиріччя. Колись просвітянські збори в Ужгороді були справді величавими, але сьогоднішні збори — рекорд (…)Десь біля одинадцятої години після Богослужби сформувався величезний похід, замаяли сотні рідних прапорів, і ми перейшли з площі Волошина на головну вулицю. Оркестри заграли українські походові пісні. Старовинний хустський замок ще не бачив такого величавого всенародного здвигу! Три години тривав похід вулицями нашої столиці, і аж біля чотирнадцятої години розпочались святочні збори на площі".— Зі спогадів письменника та журналіста Василя Ґренджи-Донського
20 січня 1661 року за наказом короля Речі Посполитої Яна ІІ Казимира у Львові було утворено перший університет на Українських землях! Нині він названий в честь Івана Франка! І саме про це хочу з вами поговорити.У ХІХ столітті заклад називався Львівський університет Франца І. Імперія нав’язувала своїх героїв!У 1875 році Іван Франко вступив на факультет класичної філософії і не зважаючи на свою радикальну діяльність та тюремне ув’язнення в 1879 році отримав диплом магістра філософії. Проте Івану Франку не дозволили вступити в аспірантуру та продовжити навчання. Місцева адміністрація блокувала таланти молодого каменяра. Тому ступінь доктора філософії Іван Франко здобув у Віденському університеті в 1893 році. Цікаво, що Іван Франка двічі намагався влаштуватися працювати в університет, проте не зважаючи на підтримку проукраїнських викладачів йому відмовили.Працювати не взяли, а університет в честь нього назвали. Тільки то вже сталося за радянської окупації і витіснення всього польського духу з Львову.І тримайте загадку! Який предмет хотів викладати Іван Франко в Львівському університеті?
Давненько не рекомендував книги для прочитання, тому тримайте мій відгук на нарис Джона Кракавера «У дикій глушині». Раніше вже рекомендував його книгу про Еверест — «У розріджене повітря».Загалом Джон Кракавер — відомий американський журналіст, який спеціалізується на описі альпінізму та екстремальних видів спорту. Поступово його короткі замітки перетворилися на повноцінні романи та стали бестселерами. Ну а я полюбляю його читати за легкість мови та соковитий опис географічних об’єктів.У книзі «У дикій глушині» автор описує історію юнака Кріса Мак-Кендлесса, котрий відмовився від своєї кар’єри, залишив родину і вирушив шукати пригоди, як герої оповідок Джека Лондона. Ну і завершив своє життя як і більшість героїв Джека Лондона...Джон Кракавер провів власне дослідження і на його основі описав дворічні мандри суперволоцюги. Головна частина книги — опис пейзажів, людей, подача невідомої Америки. Автор проводить читача через всі випробування головного героя. Пробує пояснити його мотиви та чому все завершилось трагедією...За мотивами пригод Кріса Мак-Кендлесса зняли фільм «Тепер я йду у дику далечінь». Фільм також вартий уваги, якщо полюбляєте пригоди.В Україні книга вийшла у видавництві Старого Лева у 2020 році. Нині вона не продається в магазинах, проте є в бібліотеках. Саме там і знайшов цей скарб.Хоча в США книга вийшла друком у 1996 році, а описані події — 1990–1992 років. Якщо вже читали книгу — напишіть свої враження!#книги
Вже напевно тільки лінивий не читав, що США в особі діда прагнуть придбати Гренландію. Тому пропоную почитати вам короткий огляд того, коли, що і за яку купу зелених США купували земельку!У розпал Наполеонівських воєн (1803 р.) в Європі США придбали у Франції Луїзіану. Її площа становила понад 2,14 млн км². Майже як Гренландія. Покупку здійснив Томас Джефферсон. Його пика ще зображена на банкноті 2 долари, тому більш за все ви його не бачили. Тоді американці віддали французам 15 млн доларів.У 1819 році США придбали Флориду у Іспанії. Це той самий штат, де сучасний дід грає в гольф. За площею це трохи менше, ніж Білорусь. З цікавого, гроші іспанці не отримали, а 5 млн доларів було виплачено громадянам США, які постраждали від іспанців. Покупку здійснив Джеймс Монро. Він був розробником принципу — «Америка для американців».У 1867 році відбулася купівля Аляски! Саме ця подія не дає гарно спати по ночам російським імперцям. Американці придбали 1,52 млн км² за 7,2 млн доларів. Дешевше тільки даром. У перерахунку на сучасні монети це близько 150–170 млн доларів. Покупку здійснив президент — Ендрю Джонсон. Цікаво, що це був перший президент, якому оголошували імпічмент. А ще був кравцем і любив костюмчики. Сам їх собі шив.Ну і все це завершується в 1917 році купівлею Віргінських островів! У той час вони називалися Данською Вест-Індією. Що, не знаєте, де це знаходиться? Тоді час записуватися на мої уроки географії.Загальна площа островів дорівнює площі Харкова, і США за них віддали 25 млн доларів. І це все — в розпал Першої світової війни!Тому практика купувати земельку існує понад 200 років!
15 січня 1891 року в американському містечку Спрінгфілд (Cімпсони) звичайний учитель фізкультури Джеймс Нейсміт опублікував 13 правил нової гри — баскетболу. Він окреслив основні принципи руху м’яча, визначення фолів, структуру гри та спосіб встановлення переможця.Ідея виникла з практичної педагогічної потреби. Взимку студенти місцевого коледжу не мали змоги займатися активними видами спорту на відкритому повітрі, а наявні ігри в залі були або нудними, або надто травмонебезпечними. Нейсміт поставив собі завдання створити динамічну, але безконтактну гру, що розвивала б спритність, координацію та командну взаємодію. Поширення нової гри було надзвичайно стрімким. Уже в 1892 році баскетбол почали викладати в кількох десятках навчальних закладів США, а правила були надруковані в студентській газеті й швидко розійшлися країною. До 1893 року в гру грали не лише чоловіки, а й жінки, а наприкінці 1890-х років баскетбол практикували в сотнях відділень YMCA по всій Північній Америці. На початку ХХ століття він вийшов за межі США, поширившись у Канаді, Європі та Азії, що остаточно закріпило його статус міжнародного виду спорту.ЗАГАДКА :Як баскетбол називався в Україні на початку ХХ ст. та хто був батьком української фізкультури!P.S. Це моя улюблена гра!
Всім нам у школі розповідали, що у Х ст. вікінги відкрили Гренландію та розпочали колонізацію острова. До речі, вони походили з Норвегії.Проте є один нюансик, про який зазвичай мало хто говорить!У XIV ст. розпочався малий льодовиковий період. Зелені ландшафти Гренландії перетворилися на снігову пустелю. Це призвело до занепаду скотарства і проблем із рибальством. Менше їжі — менше людей.Згодом додалася й інша проблема — «Чорна смерть». Туристи з Європи привезли із собою на кораблях милих щурів із набором відповідних бліх, які були переносниками хвороби. Загалом загинула половина населення…Кількість кораблів, які привозили їжу до Гренландії, поступово зменшилася, а потім узагалі ніхто туди не плавав. Європейська колонія зникла на початку XV ст.І може виникнути хибне враження, що після цього ніхто не проживав на острові. Проте це не так. У регіоні й далі проживали корінні жителі — інуїти. Вони були справжніми господарями Арктики і чудово розуміли, як виживати у надскладних умовах.Тому, коли європейці повернулися до Гренландії у XVIII ст., вони застали кам’яні руїни та інуїтів — вправних мисливців на моржів. Нині саме вони є основним населенням острова.На фото — карта розселення інуїтів.#географія
На замовлення моїх любих підписників сьогодні пишу про японські шахи - сьоґі. Сьоґі - традиційна стратегічна гра, що сформувалася в середньовічній Японії. Перші письмові згадки про неї відносять до XI століття, а правила, близькі до сучасних, остаточно закріпилися в період Едо. У цей час сьоґі були поширені серед самураїв і перебували під заступництвом сьоґунату, що сприяло розвитку професійної гри та формуванню спеціалізованих шкіл.Гра ведеться на дошці розміром 9×9 клітин. Фігури мають вигляд плоских п’ятикутників з ієрогліфами, а не зображеннями, і не поділяються за кольорами - їхню належність визначає напрям, у який вони «дивляться». Більшість фігур може бути підвищена після входу в зону суперника, що розширює їхні ходи та тактичні можливості.Найбільш характерною рисою сьоґі є правило повторного введення захоплених фігур. Взяті фігури не вибувають з гри, а можуть бути повернуті на дошку вже на боці гравця, який їх захопив. Це значно підвищує динамічність партій і ускладнює довгострокове стратегічне планування.А хто раніше грав у таку гру?На фото гра в сьоґі Японія, початок ХХ століття.
Поговоримо про подорож американського журналіста Томаса Стівенса Україною!Першу частину про його навколосвітню мандрівку велосипедом читайте тут.У 1890 році редакція The New York World замовила в Томаса Стівенса серію репортажів про Російську імперію. Цього разу мандрівник вирішив замінити велосипед та коника. До цього йому розповідали про веселі козацькі мандри на кониках. Для цієї мети у Москві в американському мандрівному цирку, він купив угорського мустанга на прізвисько Техас. І де ж беруться ці стереотипи?Ну і для об’єктивності варто додати, що в імперії не було доріг для велосипедів.Мандрівник проклав маршрут між Москвою та Севастополем. Відвідав Харків, Дніпро та тисячі українських сіл і містечок.Мовне питання йому допомагав вирішувати студент з Москви, який трішки знав англійську мову. «Бікулеле», «сокіабле», трішки жестів руками — і все зрозуміло…Подорожуючи російською частиною імперії, мандрівник описував горілку, горілку та ікони. І це не моя якась вигадка! Це опис ХІХ ст.! Він писав, що Росія — це мрія римського бога виноробства Бахуса. Тільки горілка в них до картоплі. І вартує 15 копійок!Україну він називав у книзі «Малоросією» (Malo Russia, Little Russia). Він помітив значну різницю між українцями та росіянами.Російські неогороджені, нефарбовані зрубні будинки змінювалися побіленими українськими хатами, а замість мужиків у червоних сорочках з’явилися селяни в білих сорочках та чорних штанях. Села мали більше населення з етнічним різноманіттям, і, окрім українців, у них могли мешкати євреї. Подорожанин звернув увагу на те, що представники згаданих народів мали темніший, ніж росіяни, колір волосся та шкіри.Мандрівник описав і українські стереотипи - жадібність, хазяйновитість і красу жінок.У Криму найбільше його вразило мирне співіснування християн та мусульман.А загалом про Російську імперію в нього лишилися враження, що це країна церков і тюрем. А богинею цього всього є безмежна корупція.Повернувшись додому, Томас Стівенс написав книгу «Через Росію на мустангу» (Through Russia on a Mustang). Було би чудово перекласти дану книгу на українську мову та видати! У ній є багато цікавих та актуальних моментів.Більш детально про це можна почитати в статті.А ось оригінал книги!
TGLIST.COM.UA
