Source
Вова і свідома компетентність | 126. Чому менеджер витрачає так багато часу на поясненняЧим довше я пр...
741 Views/Reach
2026-06-29 14:41
Message №177
#126. Чому менеджер витрачає так багато часу на пояснення
Чим довше я працюю менеджером, тим більше мені здається, що головна частина цієї роботи — пояснення, і я мало чув про цю частину. Не хайринг, не вантувани — інше. Переклад і інтерпретація. Менеджер постійно щось перекладає — причому одразу в трьох напрямках.Зверху вниз
Менеджер має більше доступу до всяких стратегічних мітингів і сі-левелу, і збирає там купу стратегічної інфи. І задача не переказати слова керівництва, а інтерпретувати їх для конкретного контексту команди. "Хочемо покращити retention" — команда чує "нам треба ще три фічі". "Стаємо AI-first" — команда чує "додай кнопку". Шо ця стратегія означає для нас? Шо треба робити інакше? Шо взагалі перестаємо робити? Це ніфіга не просто.Знизу вгору
Команда десь буксує. Є причини — технічний борг, залежності від суміжної команди, нереалістичні дедлайни. Всі в команді про це знають, і намагаються покращити ситуацію. Але керівник бачить тільки шо дедлайн зірвано. Вже другий раз поспіль. Задача тут — перекласти реальність команди в сигнал який керівник зможе почути. Не скаржитись і не виправдовуватись, а давати контекст і пропозиції. Щоб рішення ухвалювались з розумінням ситуації — а не з фрустрації. Можливо вчасно запросити додаткові ресурси.Горизонтально
Дизайн хоче ще два тижні на ресьорч. Продакт хоче релізитись до кінця кварталу. Обидві сторони мають рацію — вони просто живуть у різних контекстах і оптимізують різне. Менеджер повинен спочатку зрозуміти шо насправді важливо кожній стороні, а потім допомогти знайти рішення яке враховує обох. Без цього такі розмови перетворюються в перетягування канату де перемагає не той хто правий, а той хто голосніший. Штука в тому, шо інформація не протікає сама по собі. Кожна людина живе у своєму локальному контексті і оптимізує його. Це не погано і не добре — так влаштовано. CEO не бачить оперативних деталей. Дизайнер не знає шо відбувається в суміжних командах. Продакт інтерпретує стратегію через призму свого беклогу. І кожен при цьому діє цілком логічно — у межах свого контексту. Саме тому люди так часто рухаються в різні сторони, щиро думаючи шо рухаються в одну. І якщо в команді немає людини яка цей переклад робить — кожен починає інтерпретувати самостійно. Не зі злого умислу. Просто заповнює порожнечу тим що має. Коротше, переклад і інтерпретація — це не активність між "справжньою" роботою. Це і є велика частина роботи. Причому та від якої часто залежить чи рухається команда в правильному напрямку. Просто вона погано видима, не дуже вимірюється і ніколи не потрапляє в опис вакансії.
Чим довше я працюю менеджером, тим більше мені здається, що головна частина цієї роботи — пояснення, і я мало чув про цю частину. Не хайринг, не вантувани — інше. Переклад і інтерпретація. Менеджер постійно щось перекладає — причому одразу в трьох напрямках.Зверху вниз
Менеджер має більше доступу до всяких стратегічних мітингів і сі-левелу, і збирає там купу стратегічної інфи. І задача не переказати слова керівництва, а інтерпретувати їх для конкретного контексту команди. "Хочемо покращити retention" — команда чує "нам треба ще три фічі". "Стаємо AI-first" — команда чує "додай кнопку". Шо ця стратегія означає для нас? Шо треба робити інакше? Шо взагалі перестаємо робити? Це ніфіга не просто.Знизу вгору
Команда десь буксує. Є причини — технічний борг, залежності від суміжної команди, нереалістичні дедлайни. Всі в команді про це знають, і намагаються покращити ситуацію. Але керівник бачить тільки шо дедлайн зірвано. Вже другий раз поспіль. Задача тут — перекласти реальність команди в сигнал який керівник зможе почути. Не скаржитись і не виправдовуватись, а давати контекст і пропозиції. Щоб рішення ухвалювались з розумінням ситуації — а не з фрустрації. Можливо вчасно запросити додаткові ресурси.Горизонтально
Дизайн хоче ще два тижні на ресьорч. Продакт хоче релізитись до кінця кварталу. Обидві сторони мають рацію — вони просто живуть у різних контекстах і оптимізують різне. Менеджер повинен спочатку зрозуміти шо насправді важливо кожній стороні, а потім допомогти знайти рішення яке враховує обох. Без цього такі розмови перетворюються в перетягування канату де перемагає не той хто правий, а той хто голосніший. Штука в тому, шо інформація не протікає сама по собі. Кожна людина живе у своєму локальному контексті і оптимізує його. Це не погано і не добре — так влаштовано. CEO не бачить оперативних деталей. Дизайнер не знає шо відбувається в суміжних командах. Продакт інтерпретує стратегію через призму свого беклогу. І кожен при цьому діє цілком логічно — у межах свого контексту. Саме тому люди так часто рухаються в різні сторони, щиро думаючи шо рухаються в одну. І якщо в команді немає людини яка цей переклад робить — кожен починає інтерпретувати самостійно. Не зі злого умислу. Просто заповнює порожнечу тим що має. Коротше, переклад і інтерпретація — це не активність між "справжньою" роботою. Це і є велика частина роботи. Причому та від якої часто залежить чи рухається команда в правильному напрямку. Просто вона погано видима, не дуже вимірюється і ніколи не потрапляє в опис вакансії.