🙌🏼🇳🇱Дві дуже гарні новини про посилення військової підтримки України від Нідерландів.Їх оголосив Міністр оборони країни Р. Брекельманс під час свого візиту у нашу державу цими вихідними. 🔹По-перше, підтверджено, що Нідерланди вже передали першу партію F-16 в рамках раніше прийнятих на себе зобов'язань.Нещодавно винищувачі F-16 здійснили свій прощальний політ у небі над Королівством перед виведенням зі складу Збройних Сил. Як зазначили у Військово-повітряних силах країни, завершилась історія майже сорокарічної місії F-16 із захисту повітряного простору Нідерландів, однак не закінчилась історія самих F-16.Скільки саме вже передано, наразі не уточнювалось, однак очільник оборонного відомства країни повідомив, що решта з обіцяних 24 F-16 буде доставлена в Україну найближчими місяцями – і це дуже суттєве посилення Повітряних сил ЗСУ. 🔹По-друге, Нідерланди виділять 400 млн. євро на виробництво безпілотних систем. Половина засобів буде вироблена у самій цій країні, решта – виготовлена в Україні та інших державах. Йдеться про безпілотні системи різних типів – ударні, розвідувальні, повітряного, наземного та морського використання.У разі успішності програми – може бути виділено додаткове фінансування для розширення виробництва.400 млн. євро від однієї держави – це дуже серйозний внесок у розвиток безпілотних систем (для порівняння: він приблизно дорівнює 24% нашого річного бюджету на ці цілі, передбачені Мінстратегпрому та Адміністрації Держспецзв’язку). 🇺🇦🤝🏻🇳🇱Дякуємо керівництву Нідерландів та народу країни за непохитну підтримку нашої держави та демонстрацію лідерства у виділенні військової допомоги!
Любинський заявив, що проектований посімейний податок є гіршим за той, про котрий говорилося в Універсалі … “посімейний налог ляже тягарем на селян переважно, бо сім’ї поміщика заплатити 3 крб. нетрудно”. Есер Рубас додав, що скасовувати податок, встановлений Універсалом не слід, але й податок на землю мусить залишитися. Що ж до посімейного податку, то такий “повинен залишитись для тих, хто землі не має”. Коваленко зауважив, що «сім’я буває різна. Бачимо нерівність. Для одних податок буде легким, а для других тяжким… повернення його викличе неприхильність населення»… можна погодитися на «стягування по 3 руб. з сім’ї, але за умови, що така сім’я мала б прибутків завбільшки 1 тис. руб. на рік». Соцдек Огородній заявив: “Система ж оподаткування сім’ї не витримує критики, бо сім’ї неоднакові, зарібки їх також. Для потреб переведення автономії України треба багато грошей, але нехай той більше платить, хто більше має." Марцинюк заявив: “Платіж від душі пригадує подушне, котре нам в’їлось в боки. Сім’ї неоднакові. Найкращим буде податок від десятини”. Селянин Пиленко зазначив, що “коли сказати нам в селі, що кожну сім’ю обложити на 3 крб., то се внесе велике незадоволення”. Член Центральної Ради Томашевський зазначив, що посімейний податок буде непопулярним. Разом з тим виступаючий вказав на необхідність винайдення нової системи, проте жодних пропозицій не запропонував.Думку попередника про непопулярність посімейного податку підтримав й соціал-демократ Єреміїв, наголошуючи, що його запровадження є небезпечним і може призвести до втрати популярності й самої Центральної Ради. Генеральний секретар фінансів Х. Барановський, податковий проект якого так і не знайшов прихильників серед учасників сесії, змушений був поступитися і, не досить впевнено виправдовуючись, запропонував взагалі не виносити рішення з цього питання: "Справа з оподаткуванням завше і скрізь викликала найбільше дебатів і непорозумінь. Так і у нас"...Червень 1917 року. З протоколу розгляду доповіді генерального секретаря фінансів Х. Барановського. А вже через півроку УНР, що була позбавлена бажанням подобатися, внутрішніми амбіціями та сварками, а також зусиллями Тимчасового уряду, будь-якого своєчасного джерела фінансування, зіткнулася з політикою військового комунізму, продрозгорткою та червоним терором. А ще через 15 років українці, що лякалися податку у 3 рублі з сім’ї, упізнали вартість трьох колосків.До питання про пріоритети, ціну держави та вражаюче стійке почуття дежавю…Рік 2024
💸Держава виділила кошти низці індустріальних парків (ІП) України.Цього року було оновлено систему надання державної підтримки для ІП.Зокрема, вона передбачає виділення на безповоротній основі до 150 млн. грн. на будівництво, реконструкцію та модернізацію інфраструктури ІП, облаштування території, інженерних та транспортних мереж (покривається до 50% вартості проекту, для де-окупованих територій – до 80%), а також фінансування до 50% вартості підключення до електричних мереж.💰Усього у 2024 році підтримку одержали 8 ІП на загальну суму 713,6 млн. грн.💁♂️І хоча на сьогодні, як і багато років до цього, Україна ще не відчуває того внеску у ВВП, який дають ІП у провідних державах світу (а цьому інструменту створення і розвитку «точок зростання» вже понад століття – перший ІП було створено у Великій Британії у 1896 році, наразі їх у світі – понад 15 тисяч, а щоб зрозуміти, який поштовх вони можуть дати економіці країни – достатньо подивитись на приклад Китаю, де у рамках впровадження політики відкритості, реформ та активної індустріалізації перші ІП з’явились у 80-х роках ХХ століття, а нині їх там 375) – це означає не те, що Україні вони не потрібні, а те, що держава має робити висновки та наближати свою політику щодо ІП до найкращих світових практик.У бюджеті 2024 року на підтримку ІП передбачено 1 млрд. грн. за спеціальним фондом.❕У поданому проекті Державного бюджету на 2025 рік такої програми, на жаль, немає. Є лише згадка, що підтримка ІП може здійснюватись за рахунок залишку не використаних у 2024 році коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття (цим же «залишком» можуть ще фінансувати часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, гуманітарне розмінування, підтримку проектів зі значними інвестиціями тощо).🧐Лишати ІП у підвішеному становищі – скільки буде того залишку? кому він в кінцевому випадку дістанеться з вище перелічених напрямів? – означає повернути державну політику у цій сфері до того стану невизначеності, що існував раніше протягом багатьох років, і внаслідок якої у нас тема ІП так і не «вистрілила».👨🏻💻Тому разом з колегами, проаналізувавши доступні ресурси та можливості, запропонував відновити фінансування бюджетної програми 1201340 «Державне стимулювання створення індустріальних парків», передбачивши на неї «твердих» 500 млн. грн. (за загальним фондом).
🤝🏻Ще три новини про надання підтримки Україні від наших партнерів. ⚡️Під час візиту до України Адміністраторка USAID Саманта Пауер оголосила про виділення нашій державі 825 млн. доларів. Кошти будуть направлені на підтримку енергетики напередодні зимового періоду. USAID – один з найбільших донорів України, який надає оперативну підтримку багатьом секторам і сферам України, допомагає впроваджувати різноманітні реформи (до речі, під час зустрічі з українськими урядовцями очільниця USAID повідомила про готовність її організації допомогти і у реформуванні митниці, яке стартує незабаром). 🇨🇭Уряд Швейцарії планує виділити на проекти «Раннього відновлення» 1,5 млрд. франків у наступні 4 роки, з яких:▪️ 1 млрд. франків – на зміцнення самоврядування і реалізацію проектів у громадах, розмінування та гуманітарну допомогу;▪️500 млн. франків – на програми відновлення з залученням швейцарського приватного сектору. 🇰🇷До українського бюджету вперше надійдуть кошти, виділені Республікою Корея. Йдеться про кредит розміром 100 млн. доларів, виділений на строк 20 років (з пільговим періодом 5 років) під 1,0% річних. Усього підписана півроку тому міжурядова угода дозволяє залучати кредити від Кореї на суму до 2,1 млрд. доларів США протягом 2024 – 2029 років. 🇺🇦🫂Вдячні усім партнерам за надану допомогу та оперативне реагування на наші першочергові потреби!
🌾В Україні зібрано вже понад 50 млн. тонн нового врожаю.Після оброблення 14,2 млн. га посівних площ маємо на кінець вересня наступні результати:🔷зернові та зернобобові культури – 34,3 млн. тонн, зокрема:🔸пшениці – 22,3 млн. тонн;🔸ячменю – 5,5 млн. тонн;🔸кукурудзи – 4,7 млн. тонн;🔸гороху – 465,3 тис. тонн;🔸проса – 147,8 тис. тонн;🔸гречки – 115,5 тис. тонн;🔸інших зернових культур – 1,0 млн. тонн;🔷олійні культури – 13,6 млн. тонн, зокрема:🔸соняшнику – 6,6 млн. тонн;сої – 3,5 млн. тонн;ріпаку – 3,5 млн. тонн;🔸цукровий буряк – 2,5 млн. тонн.✔️За три місяці від початку нового маркетингового року на зовнішні ринки поставлено вже майже 10,3 млн. тонн зернових та зернобобових культур (+57,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року), у тому числі:▪️пшениці – 6,0 млн. тонн (+83,3%);▪️кукурудзи – 2,7 млн. тонн (+3,7%);▪️ячменю – 1,3 млн. тонн (+115,0%).Держава продовжує надавати різнопланову підтримку вітчизняним аграріям👇🏼Минулого тижня розширено номенклатуру сільськогосподарської техніки, яка підпадає під програму часткової компенсації її вартості – тепер вона складається з 11 314 найменувань від 126 машинобудівних підприємств України.У рамках програми гуманітарного розмінування обстежено, очищено від вибухонебезпечних предметів та повернуто аграріям для введення господарської діяльності вже 224 тис. га сільськогосподарських земель.
💁♂️Для найманих працівників хороша новина в тому, що дефіцит кадрів підштовхує конкуренцію за людські ресурси і відповідно стимулює зростання заробітних плат, які за підсумками першого півріччя зросли на 17,7% у реальному вимірі (рік до року), випередивши довоєнний рівень. Утім це стримує виробничу активність і економічне відновлення.❕Пом’якшення ситуації на ринку праці, пошук балансу між потребами у людських ресурсах сектору безпеки й оборони і економіки в цілому є одним із топ- викликів на сьогодні. На жаль, тут не має простих і популярних рішень. Запуск економічного бронювання - надскладне питання, що увесь цей час викликає справедливий суспільний резонанс. Чим далі ми це питання обговорюємо, тим більше аргументів на його користь, але не через встановлення плати, а через відбілення зарплат як пропонується зараз.▫️Залишаються актуальними питання державних програм професійного навчання і перекваліфікації робітників, допомоги працевлаштування ВПО, програм стимулювання зайнятості і економічної активності окремих груп населення (молоді, ветеранів, людей похилого віку, людей із обмеженими можливостями, жінок), розширення грантових програм для започаткування власної справи тощо. Нарощування фінансування цих заходів з боку держави упирається в бюджетні обмеження. Тому «не відкрию Америку», якщо скажу, що багато чого буде залежати від про-активної позиції бізнесу у створенні належних умов праці, реалізації програм перепідготовки і перекваліфікації персоналу, партнерств із закладами професійно-технічної, вищої освіти тощо.І нарешті останнє у списку, але не останнє за значенням – питання стимулів для повернення наших громадян, що виїхали з країни через війну, а також залучення трудових мігрантів із третіх дружніх країн. Очевидно, що це питання на «після війни». При цьому розумію увесь скепсис у суспільстві щодо повернення наших «зовнішніх» мігрантів... Скажу так, не всі, хто виїхав – залишаться за кордоном, частина – із завершенням війни і початком відновлення – повернеться. Маємо додатково стимулювати цей процес. Розумію також і непопулярність ідеї залучення трудових мігрантів із бідніших країн. Утім якщо дефіцит кадрів залишатиметься, а можливості його подолання за рахунок внутрішніх джерел, в т.ч. за рахунок підвищення рівня зайнятості, зростання продуктивності праці, буде вичерпано, то інших варіантів залишається не так вже й багато.
📑Затверджено нову редакцію Плану заходів з дерегуляції.У ньому – близько 100 завдань та 140 заходів, спрямованих на лібералізацію умов ведення господарської діяльності в будівництві, енергетиці, АПК і земельній сфері, транспорті, логістиці, інформаційних і електронних технологіях, зовнішньоекономічній діяльності тощо.➡️Це результат минулорічної роботи міжвідомчої робочої групи (МРГ) з дерегуляції, яка за результатами опрацювання 1323 регуляторних інструментів рекомендувала 584 спростити, а 456 – взагалі скасувати. На жаль, через 8 місяців після завершення аналізу, зробленого МРГ, скасовано лише 122 інструменти – менше 27% від рекомендованого.Такими темпами імплементація рекомендацій МРГ триватиме щонайменше три роки. Буду відвертий – їх у нас просто немає.🙌🏼На щастя, допомогло те, що зобов’язання прийняти План з дерегуляції – це один з індикаторів програми Ukraine Facility на ІІІ квартал 2024 року (без виконання якого не буде чергового траншу макрофінансової допомоги), де чітко зазначені ключові вимоги:1️⃣скорочення та цифровізація регулювань доступу до ринків;2️⃣зміна карально-репресивної моделі державного нагляду (контролю) на превентивну (ризик-орієнтований підхід);3️⃣зменшення кількості контрольно-наглядових функцій.❕А через рік, у ІІІ кварталі 2025 року, ми маємо показати на цьому напрямі ще більший прогрес.💁♂️👀Ледь не у кожному спілкуванні з журналістами та бізнесом отримую запитання щодо того, як зменшити тінь, «сіру» і «чорну» зону економіки?Чи не ключова відповідь – зменшувати зарегульованість економіки та рівень втручання держави, розбудовувати сприятливе, дружнє до бізнесу регуляторне середовище, де тільки можна заміняти чиновника цифровими рішеннями, усувати можливості для довільного тлумачення вимог законодавства, ліквідовувати застарілі та неефективні регуляторні інструменти.Кожна економічно невиправдана регуляція, непотрібні ліцензії, дозволи, інші подібні інструменти – це шлях до збільшення «тіні» та живильне джерело для корупції. Тому щиро сподіваюсь, що, як запевняють в Уряді, значну частину роботи з дерегуляції центральні органи виконавчої влади мають провести до кінця 2024 року…
💸🏦Світовий Банк виділить на підтримку вітчизняної системи освіти 415 млн. доларів.Рада директорів організації схвалила новий проект для Україні з використанням фінансового інструменту «Програма кредитування з прив’язкою до результатів (Program-for-results, PforR)» – «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні (LEARN)».Оголошена мета проекту, відповідальним виконавцем якого буде Мінфін, а впроваджуватиме МОН:🔹покращення умов для викладання та навчання, що реалізуються коштом субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;🔹забезпечення доступу учнів, вчителів та шкільного персоналу до безпечних для очного викладання і навчання умов.🗓️Підписання угоди, заплановане у цьому місяці, дозволить вже до кінця 2024 року отримати до загального фонду державного бюджету 200 млн. доларів США.💵🏫Кошти проекту будуть спрямовані на забезпечення організації безпечного освітнього процесу в умовах триваючого воєнного стану, зміцнення спроможностей закладів освіти, покриття їх першочергових потреб, щоб учні та вчителі у громадах отримали змогу повертатись до шкіл та навчатись і викладати у безпечних умовах.🤝🏻🏦Вдячні Світовому Банку за черговий прояв солідарності та підтримки України та оперативне започаткування нового вкрай важливого для нашої держави проекту!
📝Цього місяця я писав про відкриття в України представництва Бельгійського агентства з розвитку Enabel - і ось вже маємо перші практичні результати.Директор Enabel в Україні Д.Депре підписав два меморандуми:▫️з Київською обласною військовою адміністрацією, Київською міською радою та Мінінфраструктури;▫️ з Чернігівською обласною військовою адміністрацією, Чернігівською міською радою та Мінінфраструктури.Згідно підписаних документів, Королівство Бельгія бере патронат над Києвом та Київською областю, а також над Черніговом та Чернігівською областю.Бельгія через Enabel має намір профінансувати проекти відбудови на суму 150 млн. євро.Йдеться насамперед про об’єкти соціальної сфери та енергетики – реконструкцію, модернізацію та будівництво закладів освіти, охорони здоров’я, розбудову резервних систем енергопостачання та опалення, а також укриттів.Бельгія вже надала Україні допомогу на загальну суму близько 1,1 млрд. євро, з яких майже 900 млн. євро – військова підтримка.Згідно з Угодою про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, укладеною наприкінці травня між нашими державами, у 2024 році Бельгія планує виділити Україні щонайменше 977 млн. євро на військову підтримку.🇧🇪🤝🏻Вдячні керівництву і народу Бельгії за непохитну та послідовну підтримку України!
🔁97,4% власників єврооблігацій підтримали угоду про реструктуризацію27 серпня завершився термін голосування щодо підтримки кредиторами умов угоди про реструктуризацію суверенних єврооблігацій та гарантованих єврооблігацій Укравтодору на суму 20,4 млрд. дол (+3,8 млрд. дол. капіталізованих відсотків).28 серпня Україна оголосила про успішне схвалення реструктуризації кредиторами:➡️Загалом боргову угоду схвалили 97,4% власників єврооблігацій (потрібно не менше 2/3) ➡️За кожною серією єврооблігацій окремо отримано згоду від понад 95% кредиторів (потрібно більше 50%).Нагадаю, досягнута угода про реструктуризацію передбачає:▪️Списання 37% номінальної вартості єврооблігацій, що скорочує обсяг державного боргу України більш ніж на 8,5 млрд дол. США, ▪️Зменшення боргових платежів на 11,4 млрд дол. США протягом періоду дії Програми МВФ до 2027 року і на 22,75 млрд дол. США до 2033 року,▪️Збільшення середнього терміну обігу єврооблігацій майже на 4 роки (додатково до 2-річного збільшення терміну обігу у 2022 році).Тепер за умовами боргової угоди, кредитори які погодились на реструктуризацію, мають отримати нові облігації та премію «за згоду» (за процентною ставкою 1,25% від вартості старих облігацій). Датою для проведення остаточних розрахунків за угодою визначено 30 серпня.💁♂️Отже, Україна у стислий строк домоглася успішного проведення боргової реструктуризації за комерційним зовнішнім державним боргом, на умовах погоджених із МВФ та офіційним кредиторами, вкотре підтвердивши, що залишається відповідальним боржником. Після завершення всіх формальних процедур можна очікувати на підвищення суверенного кредитного рейтингу України. Угода забезпечує стабілізацію рівня державного боргу і його поступове скорочення у довгостроковій перспективі (від 97,4% ВВП у 2024 році до 73,5% ВВП у 2033 році за програмою EFF).Навантаження на бюджет залишатиметься помірним. Більшість нових зовнішніх боргів, накопичених під час повномасштабної війни, надаються на пільгових умовах. Ставка за більшістю таких кредитів не перевищує 2%, а строки погашення становлять до 25 або навіть 35 років як у випадку кредитів ЄС, відсотки за які сплачує сам ЄС. Плюс діють значні пільгові періоди на обслуговування.Враховуючи реструктуризовану одну частину зовнішнього держборгу (єврооблігації, Паризький клуб), пільгові умови залучення іншої частини зовнішнього боргу, хороший роловер (заміщення новими старих випусків) по ОВДП, платежі з обслуговування всього державного боргу (виплату відсотків і погашення тіла кредиту) є помірними і посильними для бюджету.☝🏼Водночас, слід зважувати – всі ці розрахунки станом на сьогодні. Остаточні боргові перспективи будуть зрозумілими тільки після завершенням війни, а саме як, коли, на яких умовах це відбудеться, з якими втратами/здобутками Україна вийде з неї і коли зможе перейти до повномасштабного відновлення.
TGLIST.COM.UA
