Любинський заявив, що проектований посімейний податок є гіршим за той, про котрий говорилося в Універсалі … “посімейний налог ляже тягарем на селян переважно, бо сім’ї поміщика заплатити 3 крб. нетрудно”. Есер Рубас додав, що скасовувати податок, встановлений Універсалом не слід, але й податок на землю мусить залишитися. Що ж до посімейного податку, то такий “повинен залишитись для тих, хто землі не має”. Коваленко зауважив, що «сім’я буває різна. Бачимо нерівність. Для одних податок буде легким, а для других тяжким… повернення його викличе неприхильність населення»… можна погодитися на «стягування по 3 руб. з сім’ї, але за умови, що така сім’я мала б прибутків завбільшки 1 тис. руб. на рік». Соцдек Огородній заявив: “Система ж оподаткування сім’ї не витримує критики, бо сім’ї неоднакові, зарібки їх також. Для потреб переведення автономії України треба багато грошей, але нехай той більше платить, хто більше має." Марцинюк заявив: “Платіж від душі пригадує подушне, котре нам в’їлось в боки. Сім’ї неоднакові. Найкращим буде податок від десятини”. Селянин Пиленко зазначив, що “коли сказати нам в селі, що кожну сім’ю обложити на 3 крб., то се внесе велике незадоволення”. Член Центральної Ради Томашевський зазначив, що посімейний податок буде непопулярним. Разом з тим виступаючий вказав на необхідність винайдення нової системи, проте жодних пропозицій не запропонував.Думку попередника про непопулярність посімейного податку підтримав й соціал-демократ Єреміїв, наголошуючи, що його запровадження є небезпечним і може призвести до втрати популярності й самої Центральної Ради. Генеральний секретар фінансів Х. Барановський, податковий проект якого так і не знайшов прихильників серед учасників сесії, змушений був поступитися і, не досить впевнено виправдовуючись, запропонував взагалі не виносити рішення з цього питання: "Справа з оподаткуванням завше і скрізь викликала найбільше дебатів і непорозумінь. Так і у нас"...Червень 1917 року. З протоколу розгляду доповіді генерального секретаря фінансів Х. Барановського. А вже через півроку УНР, що була позбавлена бажанням подобатися, внутрішніми амбіціями та сварками, а також зусиллями Тимчасового уряду, будь-якого своєчасного джерела фінансування, зіткнулася з політикою військового комунізму, продрозгорткою та червоним терором. А ще через 15 років українці, що лякалися податку у 3 рублі з сім’ї, упізнали вартість трьох колосків.До питання про пріоритети, ціну держави та вражаюче стійке почуття дежавю…Рік 2024