Telegram statistics channel - @futbolzvertolyotu

The Good, the Bad and the CoachВ ці дні відбувається тяжка і непроста боротьба за життя Мірчі Луческу, боротьба, виграти яку геть складно, хоч сам Містер не раз доводив, що складного перед ним не буває. Мірча Луческу, без перебільшення, змінив український футбол. Цікаво, що мало хто вже згадає іноземних тренерів, які були в «Шахтарі» до румуна. Був Бернд Шустер, ще раніше Невіо Скала. Але справжнім проривом став Мірча, хоча тоді, я чітко памʼятаю, так не здавалося. На момент приїзду в Донецьк Луческу мав за плечима відносно успішний, але всюди недовгий досвід роботи в Румунії, в «Бешікташі» та «Галатасараї», в Італії, причому навіть в «Інтері». Чесно кажучи, Домнул, як тоді прозвали його деякі гострі на язик журналісти, мало де затримувався надовго, тому і в успіх роману з «Шахтарем» геть не вірилось. Але не так сталося як гадалося. Містер на довгі 12 років прописався в Донецьку, а потім плавно перебрався з клубом в Київ після початку російської окупації. З Помаранчевими Луческу виграв все на світі, тут нема навіть що говорити. Був навіть омріяний Ахметовим єврокубок. Про кількість нагород на домашній арені навіть нема сенсу згадувати, це була сама справжня домінація, правління румунського фахівця, який став своїм Лобановським для «Шахтаря».Так, саме з Валерієм Васильовичем напрошується аналогія. Бо це такі справжні фанатики своєї справи, тоталітарні менеджери, які жили футболом і контролювали всі процеси в клубі та команді. Спеціалісти, які виховали цілу плеяду гравців. Про вихованців Мірчі можна написати книги, це були справжнісінькі зірки світового футболу, багато з яких отримали визнання і за межами Донецьку. Разом з тим важко назвати Луческу простим та зручним для всіх. Точно не так, бо по спогадам багатьох причетних людей у румуна був свій метод, своє бачення і вплинути на це не міг ніхто. За якийсь начебто дрібний проступок можна було легко вилетіти з команди, хоча, кажуть, і справедливим він був, завжди відчував нерв моменту. Багато українських гравців, певне, досі ображені на Містера, однак якщо відверто - вони дійсно поступались у майстерності бразильцям, а сам румун любив яскравий та атакуючий футбол: старий «Шахтар» добре закарбувався в памʼяті своїм вмінням виносити суперників, коли вони ловили кураж та фарт. Багато що у карʼєрі Мірчи Луческу може викликати певні питання чи невдоволення. Хтось не може пробачити «Браво, федерація» та постійні ужимки щодо арбітрів. Вболівальники Гірників точно пригадають сенсаційний перехід в «Динамо». Всі ми точно скривимося, пригадуючи похід за довгим рублем за порєбрік. Тут точно варто відзначити, що румун ніколи не був сентиментальним і міг спокійно працювати навіть в рамках запеклих опонентів чи навіть ворогів. Але точно ніхто не заперечить безкінечну любов Містера до футболу, любов на межі з безумством. Уже в своєму похилому віці Луческу не боявся нових викликів. Він сидів в Києві після початку повномасштабної війни. Він намагався вичавити максимум із скромного покоління румун. І навіть оці проблеми зі здоровʼям виникли буквально на лавці своєї команди, де до останнього працював цей, здавалося, енергійний старець. Знову напрошуються аналогії з Васильовичем, але хочеться їх відігнати. Мірча щиро та віддано любив гру, той драйв, жив енергією стадіону та поля. Це справжня рок-зірка від футболу, такий собі Мік Джаггер чи Оззі Озборн тренерського цеху. І навіть цей пост пишеться, коли він до кінця бореться за своє життя, бо хочеться зафіксувати його в памʼяті таким сивочолим мудрецем, з цим хитрим прищуром та іронічною посмішкою. І щоби не сталося, від усіх нас велика дяка за все, бо саме Мірча Луческу і став уособленням нашого футболу на довгі 20 років. Браво, Містер, і аплодисменти вам! PS: текст написаний в рамках традиційної авторської колонки по понеділкам

🇺🇦Після невеликої перерви повертається улюблена УПЛ - повертається, аби в найближчі 2 місяці надати нам уже всі відповіді на питання. 22-ий тур наче не містить поєдинків претендентів на призові місця, однак є важливим з точки зору боротьби за місце під сонцем. 🇺🇦🇺🇦Вже сьогодні ми маємо нагоду глянути, чи Володимир Шаран матиме шанс залишити «Олександрію» в еліті. Спойлер: сьогодні повинна бути перша перемога для Володимира Богдановича, але цікаво не це, а цікаво, яким буде склад команди. Всім відомо, що Шаран насамперед любить працювати з доморощеними футболістами, а зараз у нього купа легіонерів. Що з цього вийде - ще той ребус. Точно не буде горезвісного Беіратче, уже наче і підсилення. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦У суботу два матчі виглядають теж досить цікавими з точки зору інтриги. «Колос» та «Маталіст 1925» є клубами з амбіціями та хорошими виконавцями. Інша справа, що в силу різних причин це протистояння - максимум за 5 місце, що нічогісінько не дає своєму володарю. Враховуючи системи обох команд тут напрошується ставка на «тотал менше» - результат визначить максимум один гол, якщо буде забитий, а то і взагалі чекаємо «нульовку». Інший поєдинок - історичний - матч володарів🏆 кубків СРСР, як вам така афіша? Насправді, «Динамо» і «Карпати» зараз вирішують діаметрально протилежні цілі. І хоч киян теж лихоманило, але весна стала періодом ренесансу команди. Тут, звісно, треба віддати належне Ігорю Костюку, призначення якого було супроводжене хвилею жовчі, однак поки що Костюк соромить всіх своїх критиків. Він і дає результат, і легко інтегрує молодь, і заставив команду активно рухатися - в стилі золотих стандартів клубу. Якщо сьогодні буде перемога, то вже можна замахнутися на топ-3 місця, а там чому би і не титул? Ще кілька місяців тому це здавалося маячнею, а зараз вже не виглядає настільки нереальним. Тому в суботу ставка на перемогу діючих чемпіонів. 🇺🇦🇺🇦Серед інших поєдинків туру відзначимо три. «Кривбас» та ЛНЗ донедавна ідентифікували як сутичку претендентів на медалі, але зараз криворіжці відсіялися від золотої гонки. Однак, якщо клуб зможе закрити фінансові питання у найближчий час, то команда точно ще епізодично видаватиме бенефіси. Питання у оплаті, бо безкоштовно футболіст довго не гратиме. Але в неділю очікуємо цікавий матч та навіть втрату очок для черкащан. 🇺🇦🇺🇦Також в певному сенсі цікаве Вовче дербі. «Вересу» вже потрібно прокидатися з летаргічного сну, бо вони ніби перебувають у теплій ванні «все гаразд у нас», а по факту ледь не опустились в перехідну зону. В неділю їм буде дуже важко, бо команда Ротаня просто розчавила рівнян восени. Поразка мінімізує для народного клубу права на помилку і змусить їх йти фактично по мінному полі. 🇺🇦🇺🇦Ну і насамкінець - «Епіцентр» - «Кудрівка». Матч для гурманів, для справжніх любителів українського хард-футболу. Хоча насправді обидві команди грають краще, ніж можна було подумати. Інша справа, що «Епіцентру» не вистачає стабільності, а «Кудрівка» періодично зіштовхується в нестачі майстерності, коли умовне «Полісся» просто розмазує дебютантів по полі. Але тут, звісно, такого не буде, тому глянути цікаво. Поєдинок очікується рівним, однак зовсім невелику симпатію віддаємо підопічним Нагорняка.

Збірна українських албанців 🇦🇱🦅Оскільки сьогоднішня гра збірної важлива хіба для юридичного виконання контракту Реброва та потенційного надання ігрового часу певним футболістам, поговоримо з вами на якусь нейтральну тему. А саме роль нинішніх суперників, албанців, для українського футболу. Так історично складалося, що вихідці з того регіону (можна ще сюди додати Косово) активно їхали в Україну: і в більш хлібні часи, і навіть у скрутні періоди. Албанці точно не лякливі, їх важко злякати війною чи бідністю, бо самі вони багато що пережили за свою історію. Але серед них точно були і є хороші футболісти, деякі з яких ставали обличчям окремих команд, а дехто заслужив навіть статус легенди українського чемпіонату. Серед таких гравців точно виділимо Арменда Даллку, який став одним із символів полтавської «Ворскли». Точно є що згадати криворіжцям, де традиційно багато албанців були присутні у складі. Із останнього виділимо Теді Цару, котрий став важливим елементом срібної команди Ротаня. А взагалі, цікаво, що можна було сформувати цілу справжню збірну Албанії з представниками на УСІХ позиціях футболістів, що колись виходили на поле в українському вищому дивізіоні. Презентуємо її вам. Іслі Хіді (воротар, «Кривбас», 39 матчів в УПЛ) - Анді Хадрой (правий захисник, «Полісся», 5 м) - Арменд Даллку (центральний захисник, «Ворскла», 292 м, 5 г) - Крісті Вангелі (центральний захисник, «Чорноморець», 25 м) - Дебатік Цуррі (лівий захисник, «Ворскла», «Говерла», «Севастополь», 160 м, 19 г) - Ервін Булку (опорний півзахисник, «Кривбас», 58 м, 2 г) - Бледі Шкембі (центральний півзахисник, «Металург» З, «Кривбас», 27 м) - Аріналдо Ррапай (центральний півзахисник, «Колос», 27 м, 2 г) - Доріан Бюлюкбаші (правий вінгер, «Кривбас», 79 м, 11 г) - Теді Цара (лівий вінгер, «Олександрія», 33 м, 10 г) - Ахмед Янузі (нападник, «Ворскла», 169 м, 28 г)

Право на імпорт Дискусія після гучного шведського краху в основному зводиться до одного: хто має бути після Реброва? Хто цей Супермен, який зуміє підняти потоптаний стяг наших сподівань та знову вселити в занепокоєні серця надію? Розчарую вас, тут не буде конкретного прізвища, бо його просто нема станом на сьогодні. Але насправді ніхто і не каже називайте нового містера у вівторок, часу трохи є і зараз той момент, коли треба дещо змінити підхід до призначення наставника збірної України. Буду відвертим, я давній та послідовний прихильник вектору вибору іноземного наставника. І парадокс: жодна почута думка не переконала мене, що це погано. Давайте розберемо найбільш популярні стереотипи. Іноземний тренер не приїде в Україну під час війни? Ну це маніпуляція, адже приїхав Арда Туран, були іспанці, був Мірча, є Бартулович. Звісно, не кожен ризикне, але робота тренера збірної не передбачає постійне місцезнаходження в Україні, та що казати - сам Ребров приїздив сюди по святам і, в основному, аби пограти в падел, поспілкуватися із друзями і підписати якісь папери в УАФ. Будь-хто зможе робити це. Іноземному тренеру треба платити шалену зарплату? Звісно, якщо це Клопп чи Моуріньйо. Я перевірив, і виявляється, що Саньол отримував в збірній Грузії 200 000 євро на рік за інформацією окремих ЗМІ. Угорський італієць Россі мав на Євро близько 300 тисяч, словаки платили Франческо Кальцоне 400 000 євро. Це абсолютно реальні кошти, адекватні для звичайного тренера, бо я не розумію, звідки у нас цей гонор, що збірну повинен тренувати виключно топ-фахівець, ледь не Пеп? Ну наш рівень, як виявилось, топчеться на одній планці із згаданими збірними, можливо, потенціал більший, але вже пора ставати реалістами? Хтось скаже: та ні, високий ризик провалитися із ноунеймом. Ну а зараз хіба ми не провалились - із найбільш титулованим із сучасних українських тренерів? Ніхто не дасть гарантії успіху, але це стосується як іноземця, так і українця. Зате точно не буде пієтету - ну це ж Легенда. Тут хороший челендж для УАФ трохи відробити високі зарплати і провести нормальний конкурс потенційних кандидатів. Якщо треба - залучайте якісь рекрутингові агентства, проводьте співбесіди, ставте ті вимоги, що ви хочете отримати і чітко прописуйте їх в контракті. Ну не вийде в одного, буде інший, тут взагалі нема ніяких проблем, це ще клуб може вилетіти в нижчу лігу, ми то вже куди вилетимо, і так бовтаємося хто зна де. Окрім того призначення іноземця сильно нівелює фактор залежності. Ми живемо в цьому тераріумі однодумців, коли тренер, який має «динамівське серце», викличе алергію у Гірників і, можливо, «Полісся», а також навпаки, і це стосується всіх команд. Особливо неправильно, коли у нинішнього тренера світиться в профілі «клієнт агентства ProStar», ми ж розуміємо, що це конфлікт інтересів, який теж буде коли це стане клієнт ALIK, FAMK чи Phenomen. Тренер збірної, як та королева, повинен бути поза підозрами, бо вже начулись історій: приводів для скандалів апріорі не повинно бути на рівні збірної. Лише іноземець із відносно незалежним профайлом зможе хоч якось мінімізувати розмови навколо заангажованості. Ну і, як приємний, але важливий бонус, можливо, вихований іноземець зможе викликати менше роздратування своїм хамством? Бо, звісно, є Дженаро Гаттузо, але, в основному, не прийнято відверто грубити всім навколо, політкоректність та ввічливість записана до ДНК іноземців.Ну а всі ці розмови про зрозумілу мову та менталітет - ми ж бачимо, що це ні чорта не спрацювало. Ставлення гравців було очевидне, Яремчук сказав про мертву роздягальню, і ми переконуємося, що вона дійсно мертва. І пробудити її ніяк не допомогла ні зрозуміла мова тренера, ні його синій паспорт із тризубом. Тому досить вже цих страхів, треба просто перебороти власну інфантильність та, нарешті, пошукати цікавого кандидата на міжнародному ринку, як би прикро це не було Олексію Бєліку чи іншим місцевим фахівцям. PS: це понеділкова авторська стаття, пишіть свої думки, ну і підтримуйте канал: https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.

📝🇺🇦Трохи про першу лігу, адже вже писали і про трансфери, і про цікавих футболістів, а зараз час оглядово описати стан справ у турнірі. 🇺🇦Головним фаворитом і, по суті, вже клубом УПЛ є «Буковина». Нічого дивного, бо коли у господаря, а саме Володимира Дубінського, є гроші, то задача лише підібрати хорошого тренера. На наше переконання, Сергій Шищенко є хорошим тренером і точно здатний вирішити поставлену задачу. До того ж склад сформувався точно не під середняка: Дахновський, Підлепенець, Бойчук, Кожушко, Ільїн і інші - ну ці хлопці точно для підвищення в класі. Звісно, що на УПЛ цього не вистачить, але це вже задача на літо, а зараз умовно пишемо Чернівці в учасники вищого дивізіону. 🇺🇦🇺🇦За другу пряму путівку позмагаються «Чорноморець» та «Лівий Берег». І якщо станом на кінець осені кияни виглядали більш переконливо, то зараз фаворитом для нас однозначно виглядає одеський клуб. Найважливіше: Роман Григорчук просто би не підписався на проєкт, де нема грошей і перспектив, при всій неоднозначності останньої роботи спеціаліста. Та й підсилення непогане: 2 класних бомбардири по мірках першої ліги, супердосвідчений Макс Коваль, ще кілька досвідчених гравців. Знову таки, мова не йде про футболістів під задачі УПЛ, однак для ПФЛ цього точно має вистачити. А от «Лівий Берег» не вразив, щось селекція клубу виглядала як просто допомога знайомим тренеру футболістам, з якими непогано працювали в «Лісному». Та рівень претензій цих двох клубів дуже різний - чи вистачить кадрового потенціалу на пряму путівку? Вангуємо, що вряд чи і команда з передмістя Київа займе третє місце і змушена буде грати перехідні матчі. А от там вже залежить від суперника - умовний «Рух» можна обіграти, а з іншими будуть проблеми. 🇺🇦🇺🇦«Інгулець» зимою, по суті, самоліквідувався як реальний претендент на прямий вихід в еліту, та й навіть з перехідними матчами в такому кадровому наповненню у підопічних Кобіна виникнуть серйозні проблеми. Взагалі складається унікальна ситуація, що, по правді, ні «Інгулець», ні «Агробізнес» не дуже то й прагнуть підвищитись до Прем’єр-ліги, а отже комусь може пощастити при формуванні пар перехідних матчів. 🇺🇦🇺🇦Більшість команд займаються своїм спокійним існуванням, у кожного - свої певні задачі. «Нива» та її господар Роман Михайлів затягнули Олега Дулуба із задачею продажу нових «буртників», інша справа, як ми бачимо, чудес не буває і у гравця все ж має бути певний рівень. «Прикарпаття» за допомогою спонсора, компанії «Благо», декларувало амбіції, та на ділі всі слова не відобразились. 🇺🇦Симпатичним проєктом довгий період була ЮКСА та останнім часом «бразильці» втратили ідею та стратегію, що призвело до якогось буксування та зменшення інтересу. Зараз ніби йде перезагрузка, призначений новий спортивний директор, до речі наш підписник Фелікс Ардельянов. До того він трудився на Закарпатті, хоча більше займався там стратегічним розвитком, зараз у нього задача пошук талантів та отримання результату. В першій грі березня вони сподобались, однак, звісно, очікувати на зону перехідних матчів дуже важко. 🇺🇦🇺🇦Серед головних претендентів на виліт, звісно, «Металург» Запоріжжя, який просто переживає складний час в історії (на жаль, вкотре) і «Ворскла», історія якої взагалі може обірватися у будь-який момент. Полтавці знову ледь тліють, футболісти розповідають страшні історії і що там буде - знає лише Господь Бог та Костянтин Жеваго, якому зараз точно не до ворсклян. 🇺🇦Ну і ще кілька слів про «Фенікс-Маріуполь»: амбітний проєкт із Львівщини, де є молодий президент, що любить футбол, молодий менеджмент, молодий тренер та тепер вже «олдові» та мега досвідчені гравці. На цьому тлі Максим Фещук умудрився вилетіти з Кубку України, що робить його не дуже міцні позиції ще більш хиткими. Звісно, задача на ці місяці не вилетіти, але це звучить смішно, коли основний склад на всіх награв добру 1000 матчів в УПЛ. Думаємо, на той сезон цей клуб може стати черговим претендентом на підвищення. А зараз поспостерігаємо за кінцівкою першої ліги, де по традиції завжди дуже цікаво, починаючи з квітня.

Зоряні війни І. Прихована загроза Вчора парадом гучних заяв відзначились одразу кілька клубів УПЛ. Все почалося з призначення Олександра Усика, який був обраний таким собі символом спротиву Імперії. Харазматичний, всесвітньовідомий, успішний, багатий. Ну хто може чинити опір зірці світового масштабу? Ніхто, навіть інша зірка, особливо якщо більшість свого часу та інша зірка проводить за межами України. Кілька днів тому ми писали про Таємну вечерю президентів клубів і от починаючи з понеділка констатуємо, що ця зустріч вилилась в конкретний результат. Зрозуміло, що флагманом такої собі опозиції виступає «Полісся», яке дуже сильно ображене на суддівство в матчі з «Динамо». Звісно, треба бути обʼєктивним і відзначити, що все ж там були і неочевидні рішення та помилки в різні боки, хоча в цілому житомиряни, очевидно, постраждали більше, про що ми теж багато дискутували на каналі. Як би не було, формується такий собі ударний кулак, нова сила, котра точно не задоволена порядками, встановленими Імперією. Очолює її Геннадій Буткевич, ну а фронтменом виступить Олександр Усик. Точно на їх стороні «Верес» та «Металіст 1925», чиї заяви прозвучали вчора. Точно «Кривбас», який, можливо, випустить щось подібне в найближчий час. Декілька менш значних гравців, серед яких ми би виділили Олександра Поворознюка, який хоч і є одіозним, але має значну публічність та медійність. Думаю, є ще цілий ряд симпатиків, серед яких клуби, які найбільше постраждали від суддівських рішень за останній час. Ну і просто клуби, які, певне, воліють змін в системі менеджменту суддівського корпусу. До них умовно віднесемо «Колос» та ЛНЗ, яким наче складно скаржитись на «вбивства», хоча епізодично у всіх є свої питання. Чітко усвідомлюю, що на цьому все не закінчується і буде великий тиск на Шевченка, на Монзуль, на інших причетних осіб. Задача номер один - відокремити суддівство і сформувати нову незалежну структуру, про що ми говорили. Задача номер два - надати більшої ваги організації УПЛ, яка створена для захисту інтересів клубів, але по суті перебувала довгий час в орбіті УАФ і під шаленим тиском керівництва організації. До речі, навіть локаційно довгий час організація була в Будинку футболу, однак уже скоро має змінити розташування. Задача номер три - сформувати нові правила та систему взаємовідносин, в тому числі КДК, прийняття рішень, вирішення форс-мажорів тощо. Думаємо, що зовсім просто Асоціація не здасть свої позиції, але коаліція рішучих виглядає потужно. Тому запасаємося попкорном і слідкуємо за сагою, перший епізод якої ми спостерігаємо в прямому ефірі.

Contra spem spero!Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Ніби дійсно на вулиці весна, але якже тривожно очікувати вирішальний матч національної збірної України проти шведів. Ще наче лише недавно ми раділи рятівному голу Гуцуляка, а треба знову шукати в себе сили для стрибка віри в цей емоційний колодязь. Вже як саркастичний оскал долі: вчора читаємо, що Роман Яремчук пропустив гру з «Монако» через дискомфорт в ахілі. Якщо це правда - то зрозуміло, що це ще один мінус для збірної. І хоча Рома в цьому сезоні бʼє рекорди антирезультативності, однак звісно для цієї команди в цих умовах це був би лідер і вожак. Паралельно списаний Сергієм Станіславовичем Андрій Лунін ніби як на зло проводить два непоганих матча за «Реал» проти дуже серйозних опонентів. І так, на воротарській позиції у нас ніби все добре, однак це теж якось ріже ножем по металу, бо вкотре кадрова політика Реброва і реальність дивляться в різні боки. Хоча, мабуть, тут і зараз дійсно важко формувати інші кадрові принципи.Нема Зінченка, Матвієнка, Довбика, Таловєрова, Батагова, Михавка, скоріше за все Яремчука. Проти шведів не буде Коноплі та Маліновського. Майже ще одна команда вилетіла з обойми! І це при тому, що частина персонажів у збірній Реброва роками їздили на матчі в якості пасажирів - Бондар, Михайличенко, той же Сваток - тепер їм треба рятувати Вітчизну. Так, у шведів пропустить гру Ісак, про що давно писали, але справа в тому, що там якраз є заміни, ну і кадрові втрати в цілому все ж важко порівняти. Але разом з тим не хочу, аби вкотре на пресконференції Реброва прозвучали фрази про оцю кадрову кризу, про травми, про те що, футбол - рівна гра, що всі навчились грати, що вболівальники якісь не такі. Підкреслюю: я, і ще багато тисяч і сотень тисяч українців, щиро хочуть побачити збірну на чемпіонаті світу. Але якщо раптом щось піде не так, навіть якщо обставини будуть проти, якщо ще хтось, не дай бог, травмується, якщо пропустимо рикошет чи автогол - без різниці, все, якщо не буде результату - вихід лише один. При всій повазі до Сергія Станіславовича у нього було достатньо часу зліпити хоч якусь команду і всі ми трохи втомилися один від одного, тому лише 100% результат без жодних «але» дає індульгенцію цьому штабу. Там і так вже назбиралося купа «гірких сльоз», які ми лили останні роки, тому вже досить виправдань.Отже, геть всі ці сумні думки, всі наші передчуття чи негатив - ми дійсно знову підемо вболівати за нашу збірну, за збірну України. Адже не важливо Ребров там, Фоменко, Шевченко - це наша національна команда, наші хлопці, наш гімн та наш прапор. Емоції перемоги над шведами в 2021 році важко повторити, тоді наша країна дихала футболом, радість наче накрила всі куточки неньки, мабуть, така остання масова щаслива істерія до початку повномасштабного вторгнення. Але ми також памʼятаємо емоційне згарище після Румунії - і воно теж «незабутнє». Тому таких спустошень більше не хочеться. Але ну що ж, ми готові, готові до цього тижня, де вирішується доля збірної. Доля нашого футболу на найближчі роки. Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть, думи сумні!PS: дякуємо Лесі Українці за чудову поезію, а якщо вам подобається наше бачення чи наш стиль - підтримуйте наш канал: https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE

⬆️⬆️Топ-10 відомих імен другої лігиОкрім УПЛ і першої ліги стартували змагання і в найнижчій професійній лізі України. Тут зібрано багато команд і дуже багато молоді, багато з яких можуть отримати шанс на підвищення. Тут починають карʼєри, тут нюхають дорослого футболу. А окрім того є багато «дядьків», які вчать життю цю молодь. Зараз згадаємо найбільш відомі імена гравців, що наразі заявлені за клуби другої ліги. 10. Андрій Ралюченко, «Скала 1911»🇺🇦Син легенди харківського футболу пройшов довгий шлях у профі, однак десь і не зумів досягнути рівня свого батька, хоча має за плечима і Премʼєр-лігу, і роки в структурі ще того «Металіста». Однак зараз він капітан та лідер стриян, тут він точно на своєму місці. 9. Сергій Панасенко, «Вільхівці»🇺🇦Цей плеймейкер із Дніпра кілька років тому прославився на всю країну своїм виконанням гімну. В принципі, цього вже достатньо, аби згадати за цього дуже колоритного персонажа в контексті нашого посту. 8. Артур Загорулько, «Нива» Вінниця🇺🇦Легенда за мірками «трясовини» українського футболу. Граючий президент, але прикол в тому, що він не єдиний такий навіть в .тому турнірі, де бере участь. Вихованець донецького «Шахтаря», до речі. 7. Клім Приходько, «Колос-2»🇺🇦Ще один син відомого футболіста. Донедавна Клім грав в УПЛ і навіть епізодично щось наче виходило. Але цього виявилось замало, а тепер доведеться заявляти про себе аж в другій лізі.6. Михайло Шестаков, «Вільхівці»🇺🇦Михайло став легендою рівненського «Вереса», а тепер спокійно дограє у складі закарпатців. Хоча з його підходом до справи «догравати» можна ще довго - відомий факт, що Михайло ще той адепт режиму. 5. Сергій Шестаков, «Колос-2»🇺🇦Не можемо не згадати брата Михайла, який має більш яскраву карʼєру, в якій мали місце хороший час у «вишці» Угорщини.4. Павло Лукьянчук, «Локомотив»🇺🇦Дуже відомий захисник, щодо якого є мемна історія з викликом у національну збірну України ще часів Шевченка. Зараз бореться з травмами і намагається ще якимось чином допомогти Залізничникам у вирішенні задачі. 3. Ростислав Тарануха, «Колос-2»🇺🇦Абсолютно свіжий приклад в нашому списку, гравець якого лише на днях внесли до заявки клубу. Ростислав ще восени грав за «Верес», а зараз спробує проявити себе в системі «Колосу». Тарануха - старанний і дисциплінований форвард, хороший хлопець, але, на жаль, геть не забивний, що шкодить його карʼєрі. 2. Дмитро Нємчанінов, «Вільхівці»🇺🇦У Дмитра понад 100 матчів в УПЛ і величезна харизма вкупі з лідерськими якостями. Навіть у свої 36 він ключовий гравець і капітан команди, хоча вже наче потрохи паралельно починає тренувати діток, адже вік вже солідний. 1. Дмитро Хомченовський, «Куликів-Білка»🇺🇦Дуже невпевнені, що Дмитро ще зіграє за команду із Львівщини, бо наче в кріслі ТВ експерта відчуває себе геть комфортно, однак формально в заявці на сезон він присутній, а ще восени колишній збірник допомогав своїй команді в чемпіонаті. За своїми досягненнями та регаліями, особливо коли з турніру пішли Рибалка та Гармаш, саме він є найбільш титулованим та знаним футболістом другої ліги.

Breaking! За нашою інформацією вчора у Києві відбулася чергова зустріч президентів клубів УПЛ, в якій взяли участь керманичі 8 клубів. Тема такої ради - старе недобре суддівство. Як ми писали, останнім часом виникає все більше питань щодо роботи арбітрів. Головна претензія навіть не до помилок, а до відсутності механізмів важелів чи контролю клубів, які фінансують роботу арбітрів в Україні. Є певний рух щодо глобальної ідеї - передати арбітраж повністю незалежній структурі, до якої входитимуть представники клубів, УПЛ, ПФЛ та УАФ. Такий собі новий суддівський комітет, тільки відокремлений від асоціації. А вже в рамках цього можуть робити систему бонусів, покарань, рейтингів, апгрейду та даунгрейду тощо. Зараз головна задача - отримати благословіння керівництва УАФ, для цього шановні президенти хочуть організувати зустріч з очільником УАФ Андрієм Шевченком. Багато обговорень викликали окремі прізвища та окремі помилки, однак існує розуміння обмеженого кадрового потенціалу суддівського корпусу. Тому поки що без гарячки, якби не чесались руки випустити праведний гнів на голови окремих персоналій, які останнім часом відзначились з негативної сторони. Продовження точно буде.

Кого зацінити в українській глибинці 📡🇺🇦Напередодні відновлення змагань в першій лізі України продовжимо знайомити з персонажами та сюжетами та виберемо з кожного клубу по людині, яка, мабуть, менш відома середньостатистичному вболівальнику. «Металург» З 🇺🇦- Максим Ворона, п: важко шукати позитив у їх ситуації, тому відзначимо 22-річного вихованця київського футболу, який не маючи значного досвіду буквально вигризає місце під сонцем «Поділля» 🇺🇦- Олексій Безручук, п: про орендованого із «Колоса» таланта ми писали в контексті U-19. Він переріс юнаків, але не тягне ще УПЛ - в першій лізі повинен запалити «Фенікс-Маріуполь» 🇺🇦- Андрій Кусий, з: у команду прийшло багато супер досвідчених та відомих ветеранів, тому молоді буде важко. Відзначимо центрального захисника із школи «Руху», який непогано виглядав в юнацькій першості і був стартовим в першій половині сезону «Пробій» 🇺🇦- Володимир Іваничук, п: молодий вихованець прикарпатського футболу має 3+3 восени і лідерські позиції в команді Володимира Ковалюка«Металіст» 🇺🇦- Данило Кайдалов, п/н: тут важко оцінювати людей, бо ситуація специфічна. Звісно, є Дігтярь, якого всі знають, є зовсім юні, є древні ветерани, є брати Луціви. Однак відзначимо ще одне «пташеня» Краснікова Кайдалова, який потроху набирає оборотів «Чернігів» 🇺🇦- Джиліндо Безгубченко, п: володар найбільш екзотичного імені в Україні, дуже колоритний персонаж, однак і футболіст непоганий, з великим бажанням, в цьому році має вже 2+5 результативних дій «Вікторія» 🇺🇦- Максим Євпак, н: серед купи ветеранів команди відзначимо габаритного форварда Євпака, у якого вже 4+3 за першу половину сезону «Ворскла» 🇺🇦- Владислав Семотюк, п: шкода їх, бо мають і традиції, і непогану команду, але всім відомі обставини вбивають проєкт. Відзначимо Семотюка, який має досвід УПЛ і є якісним гравцем, до якого треба знаходити підхід «Нива» Т 🇺🇦- Ілля Ольховий, в: воротар з чудовими габаритами та школою, багато років на радарі клубів УПЛ, рано чи пізно мав би отримати шанс наверху, адже йому лише 22ЮКСА 🇺🇦- Парагвай, п: серед всіх легіонерів відзначимо цього тонкого інсайда, якому, одначе, трохи не вистачає габаритів та фізики «Прикарпаття» 🇺🇦- Максим Соловйов, п: хотілося би згадати Француза, однак то трохи інша історія. Відзначимо вихованця дніпровського футболу, кусючого опорника, що був влітку на перегляді в «Колосі», не підійшов, однак в першій лізі вигризає все «Агробізнес» 🇺🇦- Олег Лень, з: цікавий лівий захисник, вихованець львівського футболу, один із основних в команді Чижевського «Інгулець» 🇺🇦- Олександр Діхтярук, з: Поворознюк відпустив купу лідерів, з тих, хто залишився - згадаємо міцного центрбека, який вже понюхав порох УПЛ«Чорноморець» 🇺🇦- Андрій Хома, н: коли писали про трансфери - не згадали про Хому. Виправляємося, бо справді цікаво глянути на забивного форварда з сильнішими партнерами «Лівий берег» 🇺🇦- Назарій Воробчак, п/н: дуже тернистий шлях у талановитого гравця, сповнений травм і падінь. Однак зараз злет і статус найкращого гравця команди, цікаво було би зацінити його в УПЛ«Буковина» 🇺🇦- Віталій Дахновський, п/н: тут ми всіх добре знаємо, просто відзначимо Дахновського, який любить куражитися проти слабких суперників і дарує нам свято Joga Bonito.