"Київ це місто, де нема світла, але є фісташкове лате. Бо по кав'ярнях генератори гудуть як хрущі над вишнями.Київ це місто, де по кілька днів нема ані світла, ані води, але у всіх моїх знайомих чисті голови. Бо вони лишають на ніч увімкнені лампи в спальнях. І коли о другій ночі дають світло і раптом воду, вони підриваються і біжать в душ.Київ це місто, де по кілька діб нема світла, води і тепла, але у дівчат свіжий манікюр. Бо свята. Бо хочеться. Бо манікюрниці мають портативні УФ ліхтарики для просушки лаку. І великі блогерські лампи від павербанку для підсвітки. В Києві, місті, де по кілька діб нема то світла, то води, то тепла, то зв'язку, то всього одночасно - в магазинах є свіжий хліб. Повні полички всякого їдла. Вивозиться сміття. Прибирається сніг. Світлофори через один не працюють, але аварій на вулицях не більше, ніж завжди було. Здається, навіть менше.Колись в підручниках історії напишуть про націю, в якій не тільки воїни перемогли варварів, але й цивільні примудрилися лишитися цивілізованими у штучно створених варварських умовах. Примудрилися підтримувати свій звичний цивілізований спосіб життя, де тільки можливо. I don't know how. It's a miracle."Автор Майя Тульчинска