Сьогодні було перше змагання в цьому році.Трейл 10+ км у неймовірному місці біля Кременчука. Організація — як завжди на висоті.Люди — крута спільнота, всі дуже багато бігають.А сам маршрут — це окрема історія: поля, ліси, струмки, перші квіти, грязюка під ногами.Коротше — кайф. Круті підйоми - то взагалі жесть. Я, звісно, до трейлу взагалі не готувався.Я не треную біг — просто зараз немає на це часу.Не хвалюсь цим, але це факт.До речі, можливо, почну іноді бігати з Хіто — це вже буде хоч щось.Але, незважаючи на це, я регулярно приїжджаю на такі старти.Сьогодні пробіг у хорошому темпі.Не в трійці — але дуже задоволений.Бо для мене змагання — це не про місця, а про виклик собі, про подолання та досвід.Про відчуття, що ти живеш на повну.І тут починається друга частина цієї історії.З народженням Даніка (йому вже півтора місяця) тренувань стало дуже мало.Часу майже немає.Силові просіли і витривалість теж (пам’ятаєте, я писав про детермінанти?).Але на горизонті — CFX Games.Найкращі кросфіт-змагання в Україні, які я пропустив минулого року.І я зареєструвався в категорії intermediate.Об’єктивно — правильніше було б піти в scaled.З моєю поточною формою це логічніше.Але я обираю інше.Бо в scaled, скоріш за все, не буде ходьби на руках, виходів силою на перекладині і всього того, що мені насправді цікаво.А я хочу це робити.Є підхід:їхати туди, де можна щось зайняти.Це нормальна стратегія. Про результат.А є мій підхід:)Йти туди, де складніше, де є невідомість та ризик не впоратись.Але є ріст.Я обираю останнє. Ну, ви зрозуміли. Якщо чесно, зараз я навіть не до кінця розумію, як зможу поїхати на три дні у Львів.Чи поїдемо всі разом, чи залишимо Хіто з кимось — питань більше, ніж відповідей.Але це і не так важливо.Я хоча б спробую пройти онлайн-відбір.А далі — подивимось.Життя, воно таке.