Блог економіста | Вероніка Мовчан та д-р Рікардо Джуччі випустили дослідження "Нові тари...

Вероніка Мовчан та д-р Рікардо Джуччі випустили дослідження "Нові тарифні квоти ЄС для української продукції: вплив на експорт"TRQs (тарифні квоти) - це торговельний інструмент, який дозволяє імпортувати певну кількість товару без мита або зі зниженим митом, а після перевищення цього обсягу застосовуються звичайні (вищі) мита.🔹 Наприклад: до 100 тис. тонн цукру - без мита, понад - з митом. 🔹 TRQs поєднують торговельну лібералізацію з захистом внутрішнього ринку.Нові тарифні квоти (TRQs) для українських товарів були узгоджені наприкінці червня 2025 року, після завершення переговорів між Україною та ЄС. Очікується, що вони наберуть чинності восени 2025 року, після затвердження Радою ЄС та Комітетом асоціації у торговельному складі.Тобто, наразі вони ще не діють, але мають замінити тимчасові автономні торговельні заходи (АТЗ), які діяли з червня 2022 по червень 2025 року.🧾 Основні висновкиПорівняння нових та старих тарифних квот (TRQs)• 4 квоти скасовано, 26 розширено. Найбільше: мед, цукор, ячмінні крупи та висівки.• Потенційне зростання безмитного експорту на $630 млн на рік (+35%).• Економія на імпортних митах до $165 млн на рік.• Нові TRQs значно лібералізують торгівлю порівняно зі старими.⚖️ Порівняння нових TRQs з автономними торговельними заходами (АТЗ, 2022–2025)• Очікуване зниження експорту до ЄС на $1,144 млн на рік.• Найбільше падіння - пшениця (-$894 млн), також постраждають цукор, ячмінь, м’ясо птиці, яйця, мед, яблучний сік.• Загальний вплив на експорт помірний: лише -0,6% від загального експорту 2024 року.• Частину експорту можна переорієнтувати на інші ринки, хоча з певними втратами через нижчі ціни та вищі логістичні витрати.Ілюстрація: приклад цукру• Порівняно зі старими TRQs - зростання квоти в 5 разів (20 → 100 тис. т).• Порівняно з АТЗ - падіння експорту на 70% (320 → 100 тис. т).• Тобто для повної картини потрібно порівнювати як зі старими TRQs, так і з АТЗ.Транспортні витратиУ дослідженні витрати на транспортування враховувалися як один із двох ключових чинників при оцінці фінансових втрат від переорієнтації експорту з ЄС на інші ринки. 1. Порівнювали витрати на доставку 1 тонни товару: ⁠◦ До провідної країни ЄС, куди Україна експортувала цей товар у 2024 році. ⁠◦ До провідної країни поза ЄС, яка є альтернативним ринком збуту.2. Різниця в транспортних витратах між цими напрямками вважалася додатковими витратами при переорієнтації експорту.3. Якщо різниці не було або вона була на користь неєвропейського ринку, то втрати не враховувалися (тобто брали нуль).• Разом із ціновим "клином" (різницею в експортних цінах до ЄС і до інших країн), транспортні витрати визначали фінансові втрати від переорієнтації.• Для всіх 7 ключових товарів (пшениця, ячмінь, м’ясо птиці, яйця, цукор, яблучний сік, мед) було зроблено припущення про повну переорієнтацію на треті ринки.• Витрати на транспортування зменшили вигоду від експорту на альтернативні ринки, тобто збільшили загальні втрати від втрати доступу до безмитного ринку ЄС.Це дослідження показує, що хоча нові TRQs є кроком уперед у порівнянні зі старими, вони все ж обмежують експорт у порівнянні з періодом дії АТЗ. Водночас, завдяки довгостроковому характеру нових квот, вони можуть стимулювати інвестиції в експортноорієнтовані галузі.