Складський ринок зміщується назад до центруПісля 2022 року нові складські приміщення масово зводились на заході України. Львів, Ужгород, частково Чернівці - усе, що подалі від фронту і ближче до кордону. Це був не стільки ринок, скільки вимушена евакуація логістики.Зараз тренд змінився. Девелопери повертаються до Києва, а також освоюють центр, передусім Вінницю та Хмельницький. Вінниця взагалі несподівано перетворилась на гарячий напрям: проєкти з’являються один за одним. В Хмельницькому - трохи повільніше, але теж помітна динаміка. Це результат двох процесів:1. Західні області виявились не зовсім зручними для українського рітейлу - далеко, інфраструктура слабка, конкуренція висока.2. Центральна Україна залишається достатньо безпечною, але ближчою до основних споживчих центрів.А от з Дніпропетровської області інвестори виходять. Раніше це був другий ринок після Києва, а тепер став близько до лінії фронту, з ризиками обстрілів та руйнування інфраструктури.Заповнюваність складів зараз майже 100% і ціни стабільні: в Києві тримаються в межах $5–6/м², у регіонах $3,5–5. Але проблема не в оренді, а в тому, що нових проєктів обмаль. Вакантність на ринку дуже низька — нижче 2%, що призводить до дефіциту якісних площ. Девелопери не поспішають: фінансування дороге, страхування об’єктів складне, робота на західний експорт не завжди виправдовує себе.Єдина категорія, яка стабільно зростає - холодильні склади. Проблема дефіциту овочесховищ уже не просто аграрна, а макроекономічна. Втрати врожаю через погані умови зберігання до 35%. Для країни з логістикою через півкордону і війною це надто велика розкіш.Фармацевтичний сегмент також зростає: з боку компаній є запит на склади з підвищеними вимогами до температурного режиму, контролю доступу та сертифікації. Це один з небагатьох сегментів, де попит формують не лише українські, а й міжнародні гравці.Якщо коротко, ринок поступово повертається з «евакуаційного» режиму до економічного. Центр знову приваблює забудовників, але на відміну від довоєнного періоду, тепер важливу роль відіграє безпека, надійність логістики, доступ до критичної інфраструктури й оперативне регулювання. Подальше зростання стримуватимуть ризики, передусім безпекові, регуляторні та валютні. Інвестори готові вкладати, але вимагають передбачуваності та страхування.