🇨🇳 Літієва столиця КитаюПерекажу статтю в Блумберг. Чесно скажу, заворожила картинка 😍У центрі Китаю, в місті Їчунь (Yichun), яке ще кілька років тому було відомим хіба що своїми керамічними заводами, розгорнулась одна з ключових битв у світовій грі за критичні мінерали. Літій — основа для акумуляторів електромобілів — став стратегічним ресурсом, і Китай вирішив не залишати його під контролем інших країн, навіть якщо для цього доводиться працювати у збиток.⛏️ Попри 90% падіння цін на літій з піку у 2022 році, китайські компанії продовжують видобуток. Сировина тут — лепідоліт (lepidolite), низької якості й вкрай витратний у переробці. Але Китай приймає ці витрати, аби забезпечити себе критичним ресурсом та зменшити залежність від імпорту з Австралії й Чилі.🏭 Більшість підприємств у Їчуні працюють у мінус. Але тиск з боку уряду змушує тримати шахти відкритими. Неофіційно чиновники «радять» знижувати витрати, оптимізувати виробництво і навіть працювати вночі — коли електроенергія дешевша.♻️ Витрати не лише фінансові. Видобуток літію з лепідоліту супроводжується великою кількістю токсичних відходів — зокрема таллію, який потрапляє у водні ресурси регіону. На боротьбу з цим місто направляє інспекційні групи, але очищення — це ще один вагомий витратний пункт.📈 Китайський уряд бачить стратегічну цінність у цій промисловості. Попри збитки сьогодні в Пекіні сподіваються, що до 2030 року попит на літій знову зросте вдвічі, а країна вже буде домінувати на ринку. Видобуток у провінції Цзянсі, де розташоване Їчунь, планується подвоїти.🔋 Ставка на вертикальну інтеграціюКомпанії на кшталт CATL можуть дозволити собі втрати в одному сегменті, бо заробляють на переробці та виробництві батарей. Це стратегія, яку починають копіювати навіть західні гравці на кшталт Tesla та GM.⚖️ Китай платить високу ціну за технологічну незалежність — як фінансову, так і екологічну. Але це — частина більшої гри. І Їчунь — це епіцентр геоекономічного змагання за майбутнє енергетики.