Telegram statistics channel - @ecocontrol_zaruba

💧 Вода з повітря: як інженерка з Кенії рятує людей від спрагиХто така Бет Коїґі?Бет — інженерка з Кенії, яка створила стартап Majik Water. Її ідея проста, але дуже потужна: робити питну воду з повітря за допомогою спеціальних генераторів, що працюють на сонячній енергії.«У повітрі у шість разів більше води, ніж у всіх річках світу разом узятих. Це колосальне джерело питної води», — каже Бет Коїґі.Як це працює?В повітрі завжди є волога — навіть у посушливих регіонах. Генератор затягує повітря, охолоджує його до точки роси, і волога перетворюється на воду. Потім вода очищується, мінералізується і зберігається у спеціальному баку. Для роботи потрібна лише сонячна енергія.Навіщо це потрібно?У багатьох регіонах Африки немає доступу до чистої води. Такі генератори вже встановлені у школах, лікарнях, на ринках, у таборах для переселенців. Один пристрій може виробляти до 300 000 літрів питної води щомісяця!Що це дає людям?Доступ до безпечної води без труб і колодязівМожливість працювати: підприємці встановлюють генератори та продають водуЕкологічно чисте рішення без пластикових пляшок🇺🇦 Чому це важливо для України?1. Проблема води стає все серйознішою.На півдні та сході України через війну, зміну клімату і поганий стан мереж люди часто не мають стабільного доступу до води. У селах зникають криниці, ріки міліють, а після атак — водогонів немає.2. Портативні рішення — це майбутнє.Генератори води з повітря можна встановити в школі, лікарні, модульному містечку або навіть у військовій частині. Вони не залежать від централізованих систем і можуть працювати автономно.3. Для громад, ВПО та тергромад — це рятівний варіант.Уявіть, що громада встановлює такий генератор на площі або біля амбулаторії. Люди можуть набирати безпечну воду щодня — без черг, бюрократії чи гуманітарної допомоги.✅ Висновок:"Вода з повітря" — звучить як фантастика, але це вже реальність.Бет Коїґі довела, що інновації можуть бути доступними і життєво важливими.Такі рішення — не для "далекої Африки", вони потрібні вже зараз в Україні.🟩 Придатні для прифронтових територій🟩 Працюють на сонячній енергії🟩 Рятують від зневоднення там, де немає водогону👉 Підписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою" t.me/ecocontrol_zarubaщоб знати більше про рішення, які змінюють наше майбутнє вже сьогодні.

​​🌲Держекоінспекція взяла участь у ключовому семінарі з адаптації лісового законодавства до стандартів ЄС24 червня 2025 року Державна екологічна інспекція України долучилася до другого із серії семінарів, присвячених гармонізації лісового законодавства України з нормативами Європейського Союзу. Захід проходить 24 - 25 червня у змішаному форматі на базі Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України💡Метою семінару є всебічний аналіз поточної редакції Лісового кодексу України, виявлення законодавчих прогалин і суперечностей, а також розгляд конкретних шляхів наближення до лісового acquis ЄС. Водночас обговорюються і перші результати перекладу лісівничих термінів та нормативних документів Європейського Союзу, що сприятиме уніфікації законодавчого поля.З вітальним словом до учасників звернувся перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба. 💬У своєму виступі він наголосив на необхідності системного оновлення лісового законодавства відповідно до вимог Європейського Союзу. Такий підхід є необхідним кроком у процесі євроінтеграції та дозволить створити ефективну правову основу для сталого управління лісами.Окрему увагу Дмитро Заруба приділив питанням реформування екологічного контролю в лісовій галузі. Він підкреслив, що вдосконалення механізмів нагляду та запровадження прозорих, сучасних стандартів звітності сприятиме підвищенню довіри до інституцій, посиленню боротьби з правопорушеннями та збереженню природних ресурсів України.💬У ході панельної дискусії, присвяченої рекомендаціям від державних органів щодо удосконалення Лісового кодексу, позицію Держекоінспекції представив начальник Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський. Він окреслив ключові аспекти, які потребують законодавчих змін, з огляду на практичний досвід роботи з лісопорушеннями та захисту лісових ресурсів.🔹Захід об’єднав фахівців із профільних міністерств, науковців, представників міжнародних організацій та громадськості. Держекоінспекція наголошує: такі семінари є важливим інструментом міжсекторального діалогу, що сприятиме створенню оновленого, ефективного й гармонізованого з європейським законодавством Лісового кодексу України.

🛡 Екологічний контроль — тест на зрілість держави і бізнесуУ червні ми підготували для журналу Sustainability Leader’s Guide ексклюзивне інтерв’ю з Ігорем Зубовичем, т.в.о. Голови Держекоінспекції України.Це дуже предметна розмова з цифрами, фактами і позицією державного органу, який формує нову екологічну політику під час війни.⚠️ Війна змінила все: пріоритети, ризики, регулювання. Але саме зараз екологічна відповідальність — не розкіш і не «потім», а індикатор зрілості та довіри — для бізнесу, для держави, для суспільства.📌 У фокусі інтерв’ю:— Чи дійсно повертається системний еконагляд?— Як працює ризик-орієнтована модель перевірок і хто перший у черзі?— Чи може «ЕкоЗагроза» стати сигналом до перевірки?— Що зміниться для бізнесу у 2025 році?— Яка стратегія реформування ДЕІ та хто вже є прикладом відповідального підприємництва?🔎 Ми не можемо допустити, щоб війна стала виправданням екологічної байдужості.Екобезпека — це частина нацбезпеки. І про це — наша розмова.📖 Повний текст інтерв’ю — тут:👉 https://ukraine-oss.com/chas-ekologichnoyi-vidpovidalnosti-shho-chekaye-na-biznes-u-2025-roczi-pozycziya-derzhekoinspekcziyi/💬 Долучайтесь до обговорення в нашому каналі.#ЕкоКонтроль #Sustainability #Зубович #БізнесІВідповідальність #ЕкоЗагроза #ВійнаТаДовкілля #ДмитроЗаруба📲 Підписуйтесь на "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою" — t.me/ecocontrol_zaruba

🔝🧴 Освіжувач повітря, що вбиває нервову системуДоброго ранку, сьогодні вам хочу розповісти, як щоденна «чистота» отруює наш дімКожен хоче, щоб удома було чисто й приємно пахло.Але те, чим ми миємо, натираємо і бризкаємо, часто небезпечніше, ніж бруд, з яким боремось.🔬 Що не так з побутовою хімією?Більшість засобів для дому містять:Леткі органічні сполуки (VOC) – легко випаровуються і потрапляють у легеніФормальдегід – канцероген, що входить до складу деяких миючих засобів і дезінфекторівФталати – використовуються для запаху, але пов’язані з гормональними порушеннямиАмонійні сполуки – дратують очі та шкіру, небезпечні при тривалому вдиханні🧠 Вплив на здоров’я (за даними ВООЗ, EPA та інших):- Постійний головний біль, втома, запаморочення;- Проблеми з диханням, хронічний кашель, астма;- Гормональні порушення (особливо у дітей і вагітних);- Погіршення пам’яті та концентрації.В Осло, Парижі, Барселоні вже звучать заклики обмежити використання хімії у школах і дитсадках — через вплив на нейророзвиток дитини.🌍 Приклад із США:У Каліфорнії діє закон Cleaning Product Right to Know Act,який зобов'язує вказувати повний склад засобу на етикетці, включаючи навіть ароматизатори.В ЄС діють обмеження на формальдегід, хлор і фосфати, а також обов’язкові позначення "екотестованої" хімії.У Німеччині багато державних установ використовують виключно органічну побутову хімію.🧽 Що робити в Україні?📌 Найнебезпечніше — спреї, освіжувачі повітря, засоби для унітазу, поліролі для меблів.📌 Альтернатива — оцет, сода, лимон, ефірні олії (але не для алергіків).📌 Обирайте засоби з коротким і зрозумілим складом.📌 Не купуйте засоби без інструкції українською мовою.📌 Провітрюйте після прибирання.✅ Пам’ятайте:«Свіжий аромат хвої» в балоні — це не природа. Це коктейль із 20+ хімічних сполук.Чистота вдома має бути безпечною, а не лише ароматною.ПІДПИСУЙТЕСЯ На телеграм-канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою" 👉 t.me/ecocontrol_zaruba#здоровя #екобуденність #побутовахімія #екоконтроль #діти #ЕкоКонтроль #ДмитроЗаруба

🔥☀️ Посуха йде. Україна на порозі великої втрати води і врожаївСьогодні 17 червня Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою.У степах — тріщини в землі, у колодязях — самий мул, у фермерів — порожні засіки. Україна стрімко втрачає вологу. І це вже не прогнози, а факти: клімат змінюється прямо зараз, і наша країна потрапляє в епіцентр посух.🔍 Нове дослідження кліматологів показує: з 2021 по 2050 рік в усіх регіонах України — від Полісся до Південного Степу — зростає кількість надзвичайно сухих періодів. Раніше такі посухи траплялися раз на кілька років. Тепер — щороку. Особливо вразливий Південь: у Херсонській, Миколаївській, Одеській областях очікується до 17 (!) періодів сильної або дуже сильної посухи за сезон. Це майже весь вегетаційний період — без дощу.🌡 Усе через зростання температури та зменшення кількості опадів. Ґрунт втрачає вологу швидше, ніж отримує її з неба. Вода просто не встигає наситити землю. У степових районах дефіцит вологи вже перевищує норму на 40–60%. Для сільського господарства це — критичний рівень.👩‍🌾 На півдні фермери змушені сіяти навмання. Врожайність пшениці, кукурудзи, соняшника падає. У 2020 році посуха знищила понад 400 тисяч гектарів озимих. Люди залишилися без прибутків, села — без роботи, ринки — без зерна.🌍 Але біда торкнеться не лише аграріїв. Міста вже зараз відчувають проблеми з водопостачанням. Річки міліють. Ліси сохнуть. У Поліссі почали фіксувати нетипові літні посухи — колись болотистий регіон висихає. У центральній Україні Лісостеп стає все менш родючим. Це означає зниження харчової безпеки всієї країни.🛑 Сценарії майбутнього відрізняються. Якщо ми стримаємо глобальне потепління (сценарій RCP 4.5), буде важко, але терпимо: частина регіонів зможе адаптуватися. Але якщо людство не змінить курс (сценарій RCP 8.5) — посухи стануть нормою, а Південна Україна ризикує перетворитись на напівпустелю.💧 Що можна зробити вже зараз? Потрібно:Впроваджувати сучасні системи зрошення.Перейти на вирощування посухостійких культур.Захищати ґрунти від перегріву й ерозії.Відновлювати ліси й лісосмуги.Модернізувати водозбірні системи й створювати водозберігаючі господарства.🤝 Клімат змінюється. Час змінюватись і нам. Ми маємо адаптувати агрополітику, захистити ресурси й готуватись до нового кліматичного режиму. Бо кожен з нас — залежний від того, чи вистачить води і хліба завтра.📢 Слідкуйте за змінами разом з нами. Долучайтесь до обговорень, пропозицій і новин про екологічну безпеку на каналі:ПІДПИСУЙТЕСЬ на телеграм-канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"👉 t.me/ecocontrol_zaruba#посуха #клімат #екологіяУкраїни #змінаклімату #агроекологія #вода #екобезпека#ЕкоКонтроль #дмитрозаруба

➕🌿 Сьогодні розповім про власну екологію. Приїхавши з дачі — покажу, що виростив без “хімії”На фото — моя полуниця. Солодка, соковита, без жодної краплі “хімічної отрути”.Я вже кілька років вирощую овочі й ягоди тільки на біопрепаратах. І скажу чесно — це працює. Звичайно, я розумію, що у промислових масштабах це набагато складніше, але вся Європа намагається переходити на екологічне вирощування та споживання.🤚 Замість всяких отрутохімікатів я беру:Триходермін — він допомагає від гнилі, хвороб, робить землю «живою». Особливо добре спрацьовує на полуниці — не чорніє, не гниє, ідеальна. Також використовую для винограда, персика, малини та інших мешканців мого городу.Метаризин — бореться зі шкідниками, які живуть у ґрунті. Ніяких личинок, хрущів і подібного. І головне — не шкодить ні мені, ні природі.Я обробляю землю перед посадкою і ще пару разів за сезон. Без фанатизму.А в результаті — їж ягоду прямо з грядки, не мий навіть (жартую, мий усе ж таки 😄).💬 Хто теж вирощує без “хімії” — напишіть, чим користуєтесь. А якщо ще не пробували — раджу. Це реально, і це смачно. І дітям не страшно дати.#Дача #БезХімії #Біопрепарати #МійГород #ecocontrol_zaruba #ЕкоКонтроль #ДмитроЗарубаПІДПИСУЙТЕСЬ T.me/ecocontrol_zaruba

👀🌊 #ФільмТижня"Пластиковий океан" (2016)Час плине швидко — вже початок літа і знову настали вихідні. Пропоную провести їх з користю — переглянувши сильний документальний фільм, що змінює уявлення про сучасний стан планети.🎬 "A Plastic Ocean" — це документальна стрічка, яка починається з того, як журналіст Крейг Лісон вирушає на пошуки невловимого синього кита, але замість дивовижного видовища знаходить... пластикові відходи в серці того, що мало б бути незайманим океаном.Упродовж 4 років знімальна група відвідує понад 20 локацій по всьому світу. Разом із вільною дайверкою Таною Стрітер та міжнародною командою науковців, вони розкривають шокуючі факти про забруднення пластиком, його вплив на морське життя та здоров’я людей. Особливо мікропластиком!Це не просто фільм — це попередження і надія, адже в ньому також йдеться про рішення, які вже сьогодні можуть змінити майбутнє.📌 Рекомендую до вашого перегляду!!Гарних та спокійних нам усім вихідних!#екоконтроль #пластик #довкілля #планета #Фільмтижня #екоконтроль #ДмитроЗаруба ПІДПИСУЙТЕСЬ 👉 t.me/ecocontrol_zaruba

💧Захист води — захист прав людиниСьогодні в Житомирі взяв участь у важливому заході — регіональному представленні Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. У фокусі дискусій — права українців в умовах війни, зокрема екологічні права, які щодня під загрозою.🌍 Під час другої панелі «Екологічні права під тиском війни: водні ресурси як об’єкт захисту прав людини» я говорив про критичну ситуацію з питною водою в Україні.🔻 Втрата водних ресурсів — це не лише проблема екології. Це безпосереднє питання здоров'я, безпеки і гідності людей. Через війну ми втрачаємо джерела чистої води, зростає ризик хімічного та бактеріологічного забруднення. А це означає — порушення базових прав людини.🤝 Разом з колегами Поліського округу Держекоінспекції Євгеном Медведовським та представниками Житомирводоканалу, обласного центру контролю захворювань і контролю за продуктами ми шукали рішення — як зберегти воду, як убезпечити людей і як підняти цю проблему на рівень державної політики.🛑 Вода — це вже не просто ресурс. Це — стратегічна цінність. І ми маємо її берегти як життя.Також хочу окремо подякувати Юрію Погодицькому -представнику Уповноваженого з прав людини у Житомирський області за запрошення прийняти участь у заході.#ЕкоКонтроль #ПраваЛюдини #Війна #ЗахистВоди #Житомир #ДмитроЗаруба Підписуйтесь на телеграм-канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою" t.me/ecocontrol_zaruba

⛔️Червоні зони Франції: що відбувається з землею після війни — і який урок з цього має винести УкраїнаДуже часто даю інтерв'ю з цього болючого питання нашої країни, хочу сьогодні для вас теж написати про це.Багато хто вважає, що війна закінчується з останнім пострілом.Насправді — вона залишається під землею.У Франції досі існує поняття Zone Rouge — Червона зона. Це понад 1200 км² території, на якій: – заборонено жити, обробляти землю, будувати,– можна знайти нерозірвані снаряди, міни, хімічну зброю ще з Першої світової,– ґрунт щороку «видає» те, що впало туди понад 100 років тому.10% усіх боєприпасів, випущених під час Першої світової, так і не здетонували.Це мільйони небезпечних об’єктів.Щороку фермери у північній Франції здають сотні таких «знахідок». Це називають “врожай смерті”.🚧 Що робить Франція: – Працюють команди саперів, які щодня очищають ліси, поля, річки.– Створено полігони для знешкодження снарядів.– Ведуться офіційні карти заражених територій.– Доступ до багатьох зон обмежений десятиліттями.🌲 «Ліс-чудо» на полях ВерденуПісля жахливих боїв 1916 року Верден перетворився на майже повністю зруйновану територію — земля була пронизана мінами й снарядами, а дев’ять сільських громад повністю стерті з карти. У 1919 році був ухвалений закон, за яким такі «безнадійні» території (червоні зони) вилучалися у приватних власників. Держава повернула під контроль 15 000 гектарів цієї спустошеної землі й уже в 1923–31 роках висадила понад 36 мільйонів дерев.Це була не просто лісонасадка — це було свідоме прагнення замаскувати бойові позиції й одночасно зберегти пам’ять, посадивши ліс як «візуального свідка» трагедії. У результаті на території, відданій природному відновленню, сформувалася нова прифронтова екосистема.🌳 Чому Верден отримав статус «виняткового лісу»У 2014 році ліс на території Вердену (9 615 га) отримав національний бренд Forêt d’Exception® — другий після лісу Фонтенбло.Окрім меморіальної функції, ліс нині виконує важливі екологічні та соціальні завдання:– охорона археологічних залишків,– збереження біорізноманіття (орхідей, рідкісних амфібій та кажанів),– навчання, дослідження й відпочинок — усе це в контексті сталого лісоуправління.Унікальність Вердену ще й у тому, що це ліс-резерват на колишній «червоній зоні» — без повного очищення від боєприпасів його не можна використати інакше. Він залишається «живим меморіалом» зі слідами боїв, водночас виконуючи нові функції.🧭 Як це вписується в концепцію червоних зон Франції?Історія Вердену демонструє, що на відміну від інших прикладів, де після війни території здебільшого повертали до сільського господарства, ця зона стала прикладом перетворення полів смерті на екосистемний, меморіальний та суспільно корисний об'єкт.Це свідчить про те, що цілі відновлення зруйнованих земель можуть виходити за межі аграрного використання й поєднувати в собі пам’ять, екологію та науку.🇺🇦 Які уроки для України?1. Розмінування — це не місяці, а десятиліття.Франція очищає свою землю понад 100 років — і процес досі не завершений.2. Це має бути частина державної стратегії.Необхідні бюджети, технології, архіви, наукові дослідження.3. Екологія та здоров’я — невидимі жертви.Ґрунти, вода, урожай — усе може бути отруєне. Онкологія, мутації, вимирання фауни.4. Пам’ять — це теж форма безпеки.Як у Вердені — де ліс став способом зберегти історію й захистити майбутнє.✔️Підписуйтесь на телеграм-канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою" t.me/ecocontrol_zaruba

⚠️🐟 Отруєна риба: як щурячий яд потрапляє в наші річки?Це може здатися дивним, але річкова риба в Німеччині масово вражена... отрутою для щурів. Так, тією самою, яку розкладають у каналізаціях, щоб знищити гризунів. І хоча це виглядає як внутрішня проблема міст, насправді вона напряму стосується стану водних екосистем, а згодом – і здоров’я людей.⚠️ Що сталося?Вчені виявили залишки потужних отрут у печінці багатьох річкових риб – від окуня і судака до форелі й коропа. І це – не поодинокі випадки, а по всій Німеччині: від Рейну до Дунаю. Дослідження проводили Федеральне відомство з охорони довкілля та Інститут гідрології.🧪 Що це за отрута?Це так звані антикоагулянти другого покоління: бродіфакум, дифенацум, бромадіолон. Вони не дають крові згортатися, тож щури помирають від внутрішньої кровотечі за кілька днів. Проблема в тому, що ці речовини майже не розкладаються – а значить, накопичуються в живих організмах і не виводяться з них. Найбільше – у печінці.💧 Як отрута потрапляє у воду?Отруту у вигляді приманки (часто схожа на шматки мила) розміщують у каналізаційних люках двічі на рік. Але коли йдуть сильні дощі, рівень води піднімається і розчиняє ці приманки. Через каналізацію все потрапляє у річки, бо очисні споруди не фільтрують такі речовини.🐟 Чим це загрожує?Риба накопичує отруту. А це вже харчовий ланцюг: рибу їдять видри, баклани, а іноді й люди.Є ризики для хижаків – лисиць, куниць, їжаків – які або полюють на отруєних щурів, або знаходять приманку.Вплив на навколишнє середовище достатньо суттєвий.🔍 Чому ця тема важлива для України?Якщо ми не будемо контролювати, як і де використовується отрута – вона також може потрапити у водойми. А далі – риба, птахи, люди.🛑 Тому важливо не лише боротися з наслідками, а й змінювати підхід до поводження з побутовими відходами, каналізаційними системами і засобами боротьби з гризунами.Підписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"t.me/ecocontrol_zaruba