Telegram statistics channel - @ecocontrol_zaruba

💬Як «міський тепловий купол» може програмувати поведінкові проблеми у дітей ще до народженняЯ знову з вами, виходжу з інформаційної відпустки!Тепер про суть дослідженняВчені з CUNY та медичної школи Mount Sinai дослідили 256 дітей з Нью-Йорка (здебільшого сім’ї з числа національних меншин), відстеживши їх розвиток від народження до п’яти років. З’ясувалося: якщо майбутні матері зазнавали поєднаного впливу спеки й забрудненого повітря в першому триместрі вагітності, у дітей пізніше спостерігалися зміни рівня гормону прогестерону та підвищені прояви тривожності, депресії й інші поведінкові труднощі у 4–5 років.Важлива деталь: такі ефекти фіксувалися лише в районах із високим рівнем забруднення повітря. У відносно чистих місцях вплив спеки майже не простежувався.Чим пояснюється зв’язокПрогестерон зазвичай відіграє ключову роль у розвитку мозку. Але у цьому випадку його порушений рівень у критичний період (перший триместр) імовірно негативно впливає на систему реакції на стрес і подальшу поведінку дитини.Дослідники підкреслюють: саме синергія спеки й забруднення руйнує звичні біологічні механізми.Чому це важливоПоведінкові проблеми в ранньому віці часто «йдуть у зв’язці» з майбутніми психологічними та навчальними труднощами.Це сигнал: не все починається у перші роки життя чи в школі — частина проблем бере початок ще в утробі, під впливом міського середовища, де клімат і екологія тиснуть сильніше.Значення для медицини та політики: настав час враховувати екстремальну температуру й забруднення при формуванні програм охорони здоров’я вагітних.Що з цим робитиАктивніше впроваджувати заходи захисту — охолодження, очищення повітря, особливо в густонаселених і забруднених районах.Медики мають брати до уваги екологічні фактори при оцінюванні поведінкових проблем у дітей.Міське планування та кліматична політика також повинні включати турботу про майбутніх матерів і їхніх дітей.Оригінал статті тутПідписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"

👀 Доброго ранку всім моїм читачам!Сьогодні пропоную фільм тижня: «Схід» / The East (2013)🔻 Жанри: трилер, драма, кримінал🔻 Тривалість: 116 хвЦей політичний трилер, спродюсований братами Скоттами (Рідлі та Тоні), став одним із найцікавіших фільмів про екологічний радикалізм.🕵️‍♀️ Сюжет:Джейн — колишня агентка ФБР, яка працює в приватному детективному агентстві. Її нове завдання — впровадитись у радикальну екологічну організацію «Схід», що мститься глобальним корпораціям за шкоду, завдану довкіллю. Їхні методи — незаконні, але гучні. Джейн має з’ясувати, які акції вони готують. Проте, опинившись всередині руху, вона починає сумніватися у власній позиції: а що, якщо ці методи — єдиний спосіб бути почутими?🤔 Чому варто подивитися:Фільм не дає готових відповідей. Чи можна виправдати насильство, якщо йдеться про захист природи? Як вчинити, коли інші методи не діють?Без надмірного пафосу, без чорно-білого поділу на хороших і поганих. Лише складні питання, які й сьогодні залишаються актуальними — і в Україні теж.📍 Рекомендую до перегляду всім, хто цікавиться темами екологічної справедливості, активізму та морального вибору.

​​Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу зауважує: Аморальність та злочинність - як місцева влада порушила екологічне та людське право🕵‍♂ Державною екологічною інспекцією здійснюється планова перевірка Білгород-Дністровської міської ради.У межах заходів контролю за додержанням природоохоронного законодавства на території Одеської області, зокрема в місті Білгород-Дністровський, виявлено кричуще порушення у сфері поводження з відходами, що утворилися внаслідок руйнування будівель у результаті збройної агресії.🎓 Йдеться про відходи після ракетного удару по школі №1 у Білгороді-Дністровському 23 червня, внаслідок якого загинуло троє вчителів, ще 12 осіб поранено, з них троє — у критичному стані.Представники комунального підприємства «МЦ Благоустрій», що підпорядковане заступнику міського голови А.І. Криштопову, вивозили уламки зруйнованої школи та скидали їх на території причалу №1 «Рибацький край».🏰 Це — територія земель водного фонду та охоронної зони пам’ятки археології — Аккерманської фортеці, до якої менш ніж 70 метрів.💥 Ці відходи — не звичайне будівельне сміття. Серед них:фрагменти ракетного озброєння;залишки ракетного пального;згоріле шкільне майно, підручники, меблі.🚧 І все це було використано як «підсипка» для комерційного користування територією — без дозволів, без дотримання екологічних правил, всупереч етичним і правовим нормам.📜 Інспекція зазначає, що постановою КМУ №1073 від 27.09.2022 затверджено порядок поводження з відходами, що утворилися внаслідок бойових дій, руйнувань і терактів. Його ігнорування — неприпустиме.Інспекція проводить фіксацію фактів. Складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 52 КУпАП відносно працівників МЦ «Благоустрій». Наразі вирішується подальші заходи реагування відносно даного порушення природоохоронного законодавства.👨‍👩‍👧‍👦 Отримані численні звернення від місцевих мешканців, які стали свідками того, як їхня рідна школа опинилася «під ногами», а діти знаходили згорілі зошити та підручники, за якими самі навчались.⚖ Цей випадок — не лише порушення закону. Це — випробування для всього суспільства, правоохоронних органів, журналістів і громадян.Ми або переможемо безкарність, або дозволимо їй знищити нас зсередини, навіть у розпал боротьби за незалежність. Шануємо пам’ять вчителів, які загинули, залишаючись на своєму посту.

🤫Китай, М’янма і рідкоземельні елементи: як одна війна може зламати зелений перехід у світі📍 За матеріалами The New York Times💥 Чому це важливоУ маленькому, майже невідомому регіоні північної М’янми вирішується велике глобальне питання — чи зможе світ перейти на «зелену» енергетику. Йдеться про рідкоземельні метали: диспрозій, тербій, неодим та інші. Вони критично необхідні для створення електромобілів, вітряків, акумуляторів і навіть військової техніки.Майже половина світових поставок цих металів походить із регіону Качін у М’янмі. І цей регіон вже понад пів року — арена війни. Та головне не це, а те, що Китай намагається використати цю ситуацію у своїх геополітичних цілях.📍 Географія конфлікту: де це все відбувається?М’янма (раніше — Бірма) — країна в Південно-Східній Азії.Штат Качін — гірський регіон, який межує з Китаєм.Бхамо — ключове місто біля китайського кордону, через яке йде контрабанда та легальний експорт руд.Це місце, де гірські шахти перетворилися на зону економічної битви. Тут діють не урядові сили, а етнічна повстанська армія — Kachin Independence Army (KIA), яка воює проти центрального уряду М’янми.⚔️ Війна, гроші і металиЗ грудня 2024 року армія KIA наступає на Бхамо. Але ця битва не просто про контроль над територією — це битва за надприбутки. Лише за 2023 рік обсяг нелегального експорту рідкоземельних руд з Качіну в Китай оцінили у мільярди доларів.Коли KIA почала витісняти урядові війська з району, Китай занепокоївся. Адже вся обробка рідкоземельних металів — збагачення, очищення, виробництво магнітів — відбувається саме в Китаї. І якщо бойові дії зупинять поставки з Качіну, світ залишиться без сировини.🇨🇳 Як діє Китай?У травні 2025 року китайські дипломати зустрілись із лідерами KIA і поставили жорстку умову: "або ви припиняєте наступ, або ми не купуємо у вас нічого".Формально це звучить як «питання безпеки», але по факту — це класична схема тиску на постачальника. Китай пропонує "моркву" — легалізацію торгівлі, стабільний потік через кордон, інвестиції. Але в обмін на контроль і послух.📉 Що вже сталося?Експорт із М’янми впав майже вдвічі.За перші 5 місяців 2025 року експорт рідкоземельних матеріалів скоротився з 24 тисяч тонн до 12,9 тисяч.Ціни на ринку вже зростають. Наприклад, диспрозій подорожчав на 15 % за останні два тижні.Американські та європейські компанії (Tesla, Siemens, General Electric) вже повідомляють про можливі перебої з постачанням магнітів для двигунів.🌍 Чому це має значення для всіх нас?Рідкоземельні метали — це не золото і не нафтові свердловини. Їх небагато, їх важко добувати, і ще важче переробляти без шкоди довкіллю. Проте саме вони лежать в основі всього зеленого переходу:Електромобілі (магніти в двигунах)Сонячні панеліВітрові турбіниАкумулятори для систем зберігання енергіїТепловізори, дрони, системи ППОЯкщо цей потік буде перекрито, світ або зупиниться, або знову звернеться до викопного палива.🧨 А що з довкіллям?Видобуток рідкоземельних металів — один із найбрудніших у світі. У штаті Качін:ліси вирубуються без дозволів, щоб звільнити місце для кар’єрів;хімікати з шахт зливаються у річки, які потім живлять села;контроль з боку держави або громад — нульовий.Люди хворіють, ґрунти отруєні, а Китай лише викуповує сировину та обробляє її на своїй території, не переймаючись екологією.🧩 Чи є вихід?Світ вже давно розуміє свою залежність від Китаю. Але замінити ці ланцюги постачання — складно, дорого і довго:Австралія, США, Канада намагаються налагодити власний видобуток і переробку, але на це підуть роки.Інвестори бояться заходити у «брудну» галузь з низькою маржею.Єдиний шанс — створення "зелених" і прозорих ланцюгів поставок, із екологічним контролем і відповідальним виробництвом.Підписуйтесь на телеграм-канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою" t.me/ecocontrol_zaruba

​​📅4 липня 2025 року перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба взяв участь у Міжнародній конференції «Аспекти гуманітарної дипломатії у контексті війни: збитки культурним та природним об’єктам України».Захід відбувся за ініціативи Посольства Суверенного Мальтійського Ордену в Україні у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики, Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв, Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та Офісом ЮНЕСКО в Україні.💥Під час заходу було обговорено широке коло питань, пов’язаних із масштабними руйнуваннями, завданими війною культурній спадщині та природному середовищу України. Учасники акцентували увагу на необхідності фіксації збитків, завданих довкіллю, а також формуванні міжнародних механізмів для їх відшкодування.🎞У рамках конференції було представлено фотовиставку «…Але будуть відроджені у славі і силі», присвячену українським святиням, які постраждали внаслідок російської агресії. Виставка стала потужним елементом емоційного занурення у тему знищення історичної та природної спадщини.💬У своєму виступі Дмитро Заруба наголосив на безпрецедентних екологічних збитках, завданих Україні внаслідок збройної агресії: понад 8 тисяч зафіксованих екоінцидентів, 6 мільйонів тонн відходів руйнування, знищення десятків тисяч гектарів лісу, шкода на суму понад 85 мільярдів євро.Державна екологічна інспекція України продовжує активну роботу над фіксацією фактів екозлочинів, а також бере участь у формуванні політики зеленого відновлення держави. Цей процес базується на принципах Європейського зеленого курсу та є невід’ємною складовою Формули миру Президента України.

👀 #ФІЛЬМ_ТИЖНЯ 🎬Так, я пам’ятаю, що вчора мав запостити фільм… Але закрутився у вирі важливих справ. Тож із невеличким запізненням — зате з душею!📽️ «2040. Майбутнє чекає»Режисер: Деймон ҐамоБагато документалок на екологічну тематику змальовують для людства похмуре майбутнє — усе пропало, ми нічого не можемо змінити, краще вимикати світло й іти сумувати. Але австралійський режисер та екоактивіст Деймон Ґамо вирішив не лякати, а надихати.У фільмі «2040. Майбутнє чекає» він звертається до своєї 4-річної доньки Велвет і показує, яким може бути світ, якщо ми вже сьогодні почнемо впроваджувати існуючі «зелені» рішення. Для цього Деймон об’їхав півсвіту в пошуках технологій, які вже працюють:🌞 Наприклад, якщо об’єднати домашні сонячні батареї в мережу — енергію можна не лише використовувати, а й продавати сусідам. Гроші при цьому залишаються в громаді, а не йдуть у кишені енергомонополій.🌾 А якщо засівати поля різними культурами, в ґрунт повертається вуглець — і земля знову стає родючою.Ґамо пояснює все просто, доступно й без паніки. Він не вимагає героїзму — лише трохи бажання, дії й усвідомлення, що майбутнє вже поряд. І воно не страшне, а повне можливостей.🎯 Ідеальний фільм, щоб зарядитись надією й подумати, з чого почати змінювати своє середовище просто сьогодні.Гарного вихідного дня!

⚠️Чому чорний пластик на вашій кухні може бути небезпечнимЧорний пластик виглядає стильно, але за ним можуть ховатися токсичні речовини, які шкодять здоров’ю. І ось чому:🔍 Що виявили дослідженняУ чорному пластиковому посуді, ложках, іграшках і контейнерах часто знаходять бромовані антипірени — речовини, які додають до електроніки, щоб вона не загорялась. Але вони небезпечні для здоров’я, особливо при потраплянні в організм.Вчені в США дослідили понад 200 предметів з чорного пластику — 85% з них містили ці токсичні речовини.Наприклад, в одноразовому лотку для суші знайшли 11 900 ppm небезпечної речовини дека-BDE — це в сотні разів перевищує безпечний рівень у ЄС.⚠️ Чим це загрожуєПри нагріванні (в мікрохвильовці, на пательні) токсини потрапляють у їжу.Дитячі іграшки з чорного пластику — особливо небезпечні, бо діти можуть їх гризти або смоктати.Вплив токсичних речовин може спричинити:Порушення гормонального фонуПроблеми з нервовою та репродуктивною системоюЗростання ризику раку♻️ А ще — чорний пластик майже не переробляєтьсяУ багатьох сортувальних лініях чорний пластик не видно сканерам, тому його або викидають, або змішують з токсичними відходами, що погіршує якість всієї вторинної сировини.🔄 Простий план дій1. Перевірте свою кухню — прибрайте чорні пластикові лопатки, ложки, контейнери.2. Не ставте чорний пластик у мікрохвильову піч.3. Якщо не впевнені в безпечності — краще відмовитися.4. Викидайте чорний пластик в загальне сміття, а не у вторинну сировину — його все одно не перероблять.🟢 ПідсумокЧорний пластик — це не просто колір. Це ризик. Якщо ви дбаєте про здоров’я — краще перейти на метал, дерево, силікон або скло. Це не модний тренд, а усвідомлений вибір для себе і дітей.Підписуйтесь на канал 👉 ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою — тут усе найважливіше про екологію простою мовою.t.me/ecocontrol_zaruba

🔝 Світ тоне у смітті: час перетворити відходи на ресурс Гора непереробленого сміття на звалищі – наочне нагадування про масштаби проблеми. Кожен з нас щодня викидає сміття, не замислюючись, куди воно дівається. Та новий звіт ООН «Глобальний огляд управління відходами 2024» застерігає: якщо не змінити підходи, вже до 2050 року обсяги сміття у світі зростуть майже вдвічі. Це створює серйозну загрозу для здоров’я людей, клімату та економіки. Як ця «сміттєва криза» стосується нашого повсякденного життя і що ми можемо зробити на місцевому рівні – у містах, громадах, через громадську активність і місцеву владу?1. Сміття – масштаб проблеми. Щороку людство генерує понад 2 мільярди тонн відходів. Для наочності: якби все це сміття запакувати у стандартні вантажні контейнери і поставити один за одним вздовж екватора, вони б 25 разів обігнули Землю! І ця гора відходів лише зростає: до 2050 року річний обсяг сміття може збільшитися до 3,8 млрд тонн (проти ~2,1 млрд тонн нині).2. Вплив на здоров’я та клімат. Неналежне поводження з відходами б’є по екології і нашому самопочуттю. Звалища та полігони виділяють метан – надпотужний парниковий газ, а спалення сміття викидає в повітря токсичний дим та сажу (чорний вуглець), яка прискорює глобальне потепління. Небезпечні хімікати зі сміття просочуються в ґрунт і воду, потрапляють у харчові продукти. За оцінками, щороку від хвороб, пов’язаних із неналежним поводженням з відходами (діарея, малярія, інфекції, серцеві захворювання, рак), помирає від 400 тисяч до 1 мільйона людей.3. Неефективні сучасні практики. Значна частина відходів досі не охоплена жодною системою збирання. Близько 2,7 мільярда людей (переважно в селах, але й понад 700 млн містян) не мають доступу до організованого вивозу сміття – приблизно 27% усього світового сміття взагалі не збирається і найчастіше просто спалюється або залишається на стихійних звалищах. Те ж, що зібране, переважно йде на полігони чи спалення – ми фактично закопуємо цінні ресурси в землю замість повторно використати їх. Показовий приклад – в Україні у 2020 році перероблялося лише ~4% побутових відходів, тоді як ~93% опинялося на звалищах (найгірчий результат у Європі). Така система марнотратна і небезпечна: ми втрачаємо сировину, забруднюємо довкілля і створюємо ризики для здоров’я.4. Рішення є – успішний досвід. Проблему відходів можна вирішити, якщо є політична воля та активна громада. У багатьох країнах уже діють підходи «нуль відходів» і кругової економіки – і результати надихають. Наприклад, завдяки суворим вимогам ЄС дев’ять європейських країн переробляють понад 50% свого муніципального сміття (у Німеччині – ~69%). Японія запровадила систему депозитів для тари і досягла переробки 93% використаних пластикових пляшок. Розширена відповідальність виробників (коли бізнес фінансує збір і утилізацію своєї продукції) теж довела ефективність: у ЄС завдяки EPR за 20 років удалося на 50% зменшити кількість відходів упаковки, що потрапляють на звалища. Ці приклади показують: продумана політика і участь громади здатні перетворити сміття з тягаря на цінний ресурс.5. Дія сьогодні – вигода завтра. Експерти підрахували, що якщо залишити все як є, світові витрати на поводження з відходами (враховуючи приховані втрати від забруднення довкілля та впливу на здоров’я) до 2050 року зростуть до астрономічних $640 млрд на рік. Але є й добра новина: впроваджуючи сміттєву реформу – роздільний збір, переробку, мінімізацію відходів і перехід до кругової економіки – ми здатні уникнути цих втрат і навіть отримати чистий прибуток близько $108 млрд щороку для глобальної економіки. Іншими словами, «нуль відходів» окупиться сповна: менше забруднення, кращий клімат, нові робочі місця – і загальний виграш для суспільства.Джерела: Global Waste Management Outlook 2024 (UNEP/ISWA); Прес-реліз UNEP; Дані UNEP/ISWA; Euronews Green; Plastics For Change; EEA (Європейське агентство з довкілля).Підписуйтесь на телеграм-канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"t.me/ecocontrol_zaruba

💬🏙 Як змінити міста, щоб вони не знищували планетуМіста сьогодні — це не лише бетон і скло. Це головні джерела викидів парникових газів, споживання енергії, води й матеріалів. Будівлі, дороги, торгові центри — усе це забирає ресурси планети й спричиняє зміни клімату. Але є вихід.📌 Що каже новий звіт Римського Клубу?Він прямо говорить: якщо ми хочемо зберегти майбутнє, треба радикально змінити те, як ми будуємо й розвиваємо міста.🔹 Основні ідеї простими словами:🧱 Будувати менше — використовувати більше.Багато новобудов не потрібні. Краще ремонтувати, переоблаштовувати, давати друге життя старим будівлям.🌱 Використовувати екологічні матеріали.Дерево, глина, вторсировина — це альтернатива бетону й сталі, які залишають великий вуглецевий слід.🚲 Менше машин — більше зручних вулиць для людей.Пішохідні зони, велодоріжки, громадський транспорт мають бути в пріоритеті.🔄 Міста повинні переробляти власні відходи й енергію.Наприклад, будинки можуть мати сонячні панелі, системи збору дощової води, компостування.🏘 Локальні спільноти мають більше впливати на планування своїх районів.Рішення не мають прийматися лише "згори". Мешканці краще знають, що потрібно для їхнього життя.📣 Чому це важливо для нас?Бо Україна теж активно будує нові мікрорайони, ТРЦ, дороги. Але якщо ми будемо лише копіювати стару модель "бетонного розвитку", це обернеться катастрофою — і для довкілля, і для комфорту життя.🛠 Що можна зробити вже зараз?Підтримувати проєкти ревіталізації, а не новобудови в полях.Вимагати від забудовників екологічних рішень.Розвивати транспорт, що не шкодить повітрю.Обирати оселі в розумно спланованих районах.📎 Повний звіт (англійською):👉 https://www.clubofrome.org/news/report-transforming-built-environments/✅ Якщо вам цікаво, як екологічне мислення може змінити наше життя й країну — підписуйтесь на канал «ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою»📲 t.me/ecocontrol_zaruba

💥 Дрони й війна: екологічна трагедія, що мовчитьВійна — це не лише людські жертви та вирви на полях. Це ще й хімічні рани в природі, що здатні отруїти ґрунт і воду на десятиліття. Особливо коли мова йде про дрони, оснащені літій‑іонними (Li‑ion) або літій‑полімерними (LiPo) акумуляторами.1. Чому дрони — це екологічна загроза🔋 Вибух та руйнування батарейКоли дрон падає або спалахує, акумулятор часто руйнується — емульгуючись та розлітаючись на дрібні уламки. У землі лишаються:Літiй, нікель, кобальт, мідь — токсичні метали;Органічні розчинники та фторовані сполуки (PFAS);Пластик, пайка, мікросхеми.Це — "подарунок" для ґрунту, води і живих організмів.2. Літій і важкі метали — отрута для ґрунтуЛітій легко розчиняється у воді, проникає в ґрунт і накопичується в рослинах. Вже при 1–10 мг/кг в ґрунті мікроби і черв’яки гинуть або втратили до 27 % активності .Нікель, кобальт, мідь — токсичні метали. Вони блокують газообмін в ґрунті, калічать живі мікроорганізми, знижують родючість і псують воду .У місцях обстрілів дронів через це знижується врожайність — і росте ризик хімічного забруднення питної води.3. PFAS: «вічні хімікати» від батарейPFAS (per- and polyfluoroalkyl substances) — підклас bis‑FASI використовують у Li‑ion батареях як електроліт чи водовідштовхувальні речовини .Ці речовини не руйнуються в ґрунті, воді й повітрі.Зустрічалися у зразках ґрунту, снігу, вивітрюванні з полігонів — їх концентрації в ppb (частки на мільярд), тоді як EPA встановлює ліміти в ppt (частки на трильйон) .PFAS викликають рак, хвороби печінки, порушення нервової та репродуктивної системи .4. Війна і дрони: що відбувається заразВ Україні — сотні акцій FPV‑дронів щомісяця. Значна частина з них падає, руйнуючись з елементами батарей прямо в ґрунт.Уламки із токсинами місяцями розчиняються у волозі й ґрунтових водах.5. Руйнівні наслідки🌱 МікробіотаЗнищення мікрофлор та дощових черв’яків — ці «інженери землі» є основою для здоров'я ґрунтів. Вони гинуть від 10 мг/кг літію або важких металів .🧬 БіоакумуляціяЧерез рослинність і воду токсини потрапляють у тварин, а згодом — у людей.Літій у крові немовлят? Так — зафіксовано вже в Китаї .♻️ Перманентна хімічна загрозаPFAS не руйнуються протягом століть. Один вибух — це роки забруднення .6. Реальний кейс: FPV‑дрон у поліЗа тиждень після падіння:Локація з блідим або мертвим рослинним покривом;Черв’яки — феноменально малочисельні або відсутні.7. Глобальний контекстНе лише війна, а й цивільне використання літієвих батарей:У сміттєвих полігонах США тільки в 2013–2020 роках спалахнуло щонайменше 245 пожеж, викликаних Li-батареями — часто саме через їх руйнування чи неправильне складування .Лише 5 % батарей переробляється — решта накопичується у ґрунті та воді .Крім того, добування самого літію та кобальту вже призвело до деградації ґрунтів, виснаження вод і екологічного конфлікту в Чилі, Аргентині, Конго .Кожен уламок, кожна батарея, що лишається в землі — це повільна міна, яка розкладається не за день і не за рік. Це хімія, яка знищує життя невидимо. Без вибухів. Без сирен. Але з наслідками на десятиліття на полі, у лісі, на землі, де завтра мають рости хліб, кукурудза, яблука для наших дітей. І все це на нашій землі.Підписуйтесь на телеграм-канал "Екоконтроль з Дмитром Зарубою"t.me/ecocontrol_zaruba