Telegram statistics channel - @ecocontrol_zaruba

🌲Ви чули про Shinrin‑yoku (японське «лісове купання») ?Друзі, сьогодні трохи не про лекси, графіки чи контролю за викидами — а про те, як просто бути в природі й отримати з цього користь. Й мова про японську практику «лісового купання» — shinrin-yoku.Що це такеТермін shinrin-yoku (яп. «лісове купання») з’явився в Японії у 1982 році як спосіб більш свідомого перебування в лісі. Йдеться не просто про прогулянку, а про системний підхід до перебування серед дерев: зосередження на власних відчуттях, відключення від метушні, дозвіл тілу і думкам «перемкнутися». Цікаво, що коріння такого ставлення до лісу — не лише сучасні методики, але й старі вірування: у японському синтоїзмі природа має духів-«камі». (Хоча, якщо чесно, подібні настрої були і в стародавньому світі: скажімо, на наших землях — дуби, капища серед дібров). Чому це має сенсОсь кілька наукових аспектів:Перебування в лісі знижує артеріальний тиск та рівень стресу — це фіксує вимірювання амілази у слині. Повітря серед дерев багате на фітонциди — речовини, що мають антимікробну дія­льність, що сприяє здоров’ю дихальної системи. Зелений колір, шелест листя, відсутність шуму міста — все це діє як «тормоз» нервової системи, зменшує тривожність. Навіть коротке, але свідоме перебування серед дерев — вже краще, ніж офіс чи горизонтальний перегляд екрану. Як практикувати — простий алгоритмОсь як можна спробувати shinrin-yoku самостійно:1. Намір: перед входом у ліс чи парк скажіть собі: «Я тут, щоб присвятити час лісовому купанню», — щоб не просто «прогулятись». 2. Поріг взаємозв’язку: знайдіть точку, від якої розпочнете: дерево, кущ, доріжку. Зупиніться, подивіться лісу в обличчя, задумайтеся над своїми відчуттями. 3. Саме купання: рухайтесь повільно, зупиняйтесь. Слухайте: які звуки? Які запахи? Що тіло відчуває? 4. Запрошення лісу: дайте змогу природі направити вас — може, захочеться обійняти дерево, прилягти на траву, просто посидіти. 5. Остання зупинка (≈ 20 хв): побудьте на місці, не рухайтесь, просто відчуйте. Потім — повільно переходьте до завершення. 6. Поріг об’єднання: поверніться до тієї точки, з якої починали, подумайте, що ліс вам дав сьогодні. І виходьте, не поспішайте. Корисні порадиМісце: не обов’язково Карпати. Будь-де, де є дерева й мінімум шуму. Тривалість: ідеально — 2-4 години. Але навіть 30-60 хвилин працюють. Мінімізуйте спілкування, вимкніть гаджети (або режим «у польоті») — дайте лісу бути фоном. Не ставте очікувань: ви можете нічого не відчути «дуже особливого». І це нормально. Чому це важливо для насЯк люди, що ведуть справу екологічного контролю, ми часто перебуваємо в режимі аналізу, перевірок, цифр. А часом треба просто зупинитися. Дозволити собі бути серед природи, без завдань і звітів, але з увагою до деталей.Це не «розкіш» — це інвестиція в наш стан, нашу витривалість, нашу здатність бачити й чути. А ще — це спосіб нагадати собі: природа — не тільки об’єкт контролю чи ресурсу, а живий простір, який дає нам більше, ніж ми іноді дозволяємо собі прийняти.Запрошую вас: наступного разу, коли буде можливість, вийдіть у найближчий ліс або дерев’янистий парк, дайте собі 30-60 хвилин на shinrin-yoku. І подивіться, що зміниться.Підписуйтесь на мій телеграм канал ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою

🔰Екоконтроль європейського зразка: перший в Україні пункт екологічного контролю (ПЕК) Екоінспекції вже діє на Житомирщині і демонструє результати роботи по захисту довкілля⏺23 жовтня 2025 року у селі Садки Березівської громади Житомирського району відбулася знакова подія, що привернула увагу громадськості, ЗМІ, представників центральної, регіональної влади та місцевого самоврядування – урочисте відкриття першого в Україні пункту екологічного контролю (ПЕК №1) Державної екологічної інспекції України.💬Участь у заході взяли Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, народна депутатка України Олена Криворучкіна, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович, проєктний менеджер Програми розвитку ООН в Україні Андрій Наконечний, а також представники Державної екологічної інспекції, місцевої влади та громад.✅Відкриття пункту відбулося в межах реалізації експериментального проєкту, започаткованого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року №1212. Його мета – розробити нові підходи до державного екологічного контролю, спрямовані на запобігання порушенням природоохоронного законодавства, ефективне патрулювання територій, оперативне реагування на звернення громадян та контроль за раціональним використанням природних ресурсів.👀⚗️Для забезпечення роботи пунктів екологічного контролю Уряд Швеції та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні передали дві мобільні лабораторії на базі автомобілів Renault Duster, портативне лабораторне обладнання, супутникові системи швидкісного інтернет-доступу Starlink і формений одяг для інспекторів.Системну та всебічну підтримку діяльності Екоінспекції Поліського округу здійснює начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, сприяючи ефективній реалізації природоохоронної політики регіону.🗺Новостворений пункт екологічного контролю охоплює територію трьох громад – Житомирської міської, Березівської та Оліївської сільських – загальною площею понад 630 км². 🛡Він уже має перші результати своєї діяльності, яка розпочалася ще до офіційного відкриття.За місяць роботи екоінспекторами проведено 24 патрулювання та 4 рейди, під час яких виявлено незаконну порубку дерев (матеріали передано до правоохоронних органів); ⏺два випадки скиду води у річки Тетерів і Кам’янка (відібрані проби для підтвердження або спростування фактів забруднення);⏺13 стихійних сміттєзвалищ (скеровано листи на органи місцевого самоврядування щодо їх ліквідації); ⏺3 факти спалювання сухої рослинності; ⏺1 випадок засмічення території лісу.Крім того, екоінспекторами проведено обстеження земельних ділянок, засмічених і забруднених унаслідок військової агресії рф у межах с. Сонячне Оліївської сільської ради. ⏺Розрахована шкода довкіллю становить майже 100 млн грн.🗣Реалізація проєкту розрахована на шість місяців, а його результати будуть використані під час підготовки пропозицій до проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль».«Ми пишаємось, що саме Поліський округ став майданчиком для впровадження інновацій у системі екологічного контролю. Перехід від каральної моделі, заснованої на штрафах, до системи запобігання забрудненню довкілля – це важливий крок до збереження природи та наближення України до європейських стандартів охорони довкілля.Дякуємо керівництву профільного міністерства, парламентському комітету, нашим міжнародним партнерам – уряду Швеції, ПРООН, народним депутатам, керівництву обласної військової адміністрації та громадам за підтримку. Адже лише об’єднавши зусилля, ми зможемо ефективно захищати навколишнє середовище, дбати про природу, яка сьогодні також страждає від військової агресії і потребує нашої особливої турботи», – наголосив начальник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський.

💭🌍 Паризька угода працює, але економічне зростання “з’їдає” кліматичний ефектДесять років після підписання Паризької кліматичної угоди вчені проаналізували, чи вдалося світу реально зменшити викиди парникових газів. Висновок — неоднозначний: прогрес є, але він занадто повільний, щоб компенсувати темпи глобального економічного зростання.Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Communications Earth & Environment.📈 Що показало дослідженняПісля 2015 року, коли Паризька угода об’єднала 195 країн у боротьбі зі зміною клімату, інтенсивність викидів CO₂ — тобто кількість викидів на кожен долар ВВП — почала зменшуватися приблизно на 3,1% на рік. Це втричі швидше, ніж у попереднє десятиліття, коли скорочення становило близько 1,1%.Здавалося б, чудовий результат. Але одночасно глобальний ВВП зріс настільки стрімко, що загальні обсяги викидів продовжили зростати. Економіка розвивається, виробництво і споживання збільшуються — а отже, кліматичний ефект “з’їдається” зростанням.У результаті, попри технологічні прориви, зелений перехід і міжнародні зобов’язання, світ поки що не зміг стабілізувати концентрацію парникових газів в атмосфері.🌡️ Ймовірність досягнення цілей угодиМодельні розрахунки показують:шанси втримати потепління в межах +2 °C до 2100 року зросли з 5% (у 2015-му) до близько 17% сьогодні;ризик сценарію понад +3 °C зменшився з 26% до близько 9%, але залишається суттєвим.Тобто ми рухаємося у правильному напрямку, але занадто повільно. Кожне десятиліття без рішучих кроків робить виконання кліматичних цілей дедалі менш реалістичним.🌐 Де найбільші викликиНайбільші економіки світу — США, Китай, Індія, країни ЄС — скорочують «вуглецеву інтенсивність» своїх економік. Але навіть при цьому їхні загальні викиди залишаються стабільно високими через масштаби промисловості, споживання енергії та транспортних систем.Дослідники зазначають: жодна з основних країн не продемонструвала абсолютного зниження викидів, достатнього для утримання температури в межах Паризької мети.Технологічні інновації, електрифікація транспорту, розвиток відновлюваної енергетики дають помітний ефект, але його перекриває глобальний попит на товари, енергію та ресурси.🧭 Що це означаєПаризька угода працює — але цього недостатньо, щоб “зламати тренд”. Викиди на одиницю ВВП падають, проте абсолютні викиди — ні.Світовій економіці потрібно перейти від стратегії “ефективного спалювання” до моделі обмеження самого споживання викопного палива, розвитку чистих технологій і реального декарбонізаційного переходу.Це вже не питання «екології», а питання економічної стійкості, глобальної безпеки і прогнозованості майбутнього.📌 Підсумок:Паризька угода залишається одним із найважливіших міжнародних документів сучасності. Вона дала поштовх для змін, але сама по собі не зможе стримати кризу — якщо держави і корпорації не прискорять темпи скорочення викидів і не почнуть мислити категоріями не лише «зростання», а й межі планети.Підписуйтесь на телеграм канал ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою

📆Бізнес, контроль і відповідальність у час війни: круглий стіл про спільну взаємодіюСьогодні взяв участь у круглому столі на тему «Взаємодія бізнес-спільноти та контрольних органів у сфері захисту довкілля в умовах військової агресії рф» організованому Мінекономіки України. Захід об’єднав представників центральної влади, бізнес-асоціацій, правоохоронних органів та експертного середовища.Учасниками дискусії стали, зокрема, заступник Міністра економіки Ігор Зубович, керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Ідніченко, а також представники Торгово-промислової палати, Федерації роботодавців України, Європейської бізнес-асоціації, Нафтогазової асоціації України, PAEW, Незалежної асоціації банків України, промислових союзів та екологічних об’єднань.Під час обговорення я виступив із доповіддю на тему державного ринкового нагляду за якістю пального.Наголосив, що в умовах воєнного стану надзвичайно важливо забезпечити єдині правила гри для всіх учасників ринку, адже якість пального — це не лише питання чесної конкуренції, а й екологічної безпеки та довіри споживачів.Також звернув увагу на необхідність посилення державного та громадського контролю, щоб запобігти реалізації неякісного чи фальсифікованого пального, яке може призвести до підвищених викидів і шкоди довкіллю.🤝 Спільна мета — екологічна безпекаУчасники круглого столу зійшлися на думці, що співпраця між державними інституціями та бізнесом є ключем до сталого розвитку, особливо в умовах війни. Прозорість перевірок, рівність умов для всіх підприємців і відповідальне ставлення до довкілля мають стати спільними пріоритетами.Підписуйтесь на телеграм-канал Екоконтроль з Дмитром Зарубою

Торгово-промислова палата України проводить Засідання Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля📅 Дата: 22 жовтня 2025 року🕑 Час: 15:00 - 17:00🏛 місце: Торгово-промислова палата України, Київ, вул. Б. Житомирська, 33 (зал «Колізей»)💻 Формат: тільки офлайн, участь лише за попередньої реєстрацією (натиснути тут)💡 Тема заходу: Законодавчі зміни у правилах моніторингу та державного екологічного нагляду та запровадження Інтегрованого довкіллєвого дозволу📄 Регламент: короткі доповіді спікерів, а потім запитання, дискусія та обмін практичним досвідом🎙 Спікери:- Олег БОНДАРЕНКО – народний депутат України, Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування- Ігор ЗУБОВИЧ – заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України- Дмитро ЗАРУБА – перший заступник голови Державної екологічної інспекції України- Богдан СЕМЕНЕНКО – директор департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля📌 Модератор: Владислав АНТИПОВ – голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля ТПП України❓ Ключові питання для обговорення:- який статус екологічних реформ та що далі планує робити Верховна рада- порядок передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу- зміни до критеріїв оцінки ступеня ризику від господарської діяльності та періодичності планових перевірок- запровадження Інтегрованого довкіллєвого дозволу – новий інструмент для модернізації промисловості та підвищення екологічних стандартівЗапрошуємо представників бізнесу та бізнес-асоціацій, органів влади та експертів!📞 Контакти для довідок: Людмила Сєрих, +380 66 551 33 02, [email protected]🌐 Посилання на форму реєстрації: https://forms.office.com/e/0NFAPFAUtc

💡Не гроші, а ставлення: що насправді змушує людей економити енергіюЕнергозбереження давно стало символом сучасного життя — “вимкни світло”, “постав LED-лампу”, “знизь температуру на градус”.Але новий глобальний аналіз показує: справжній ключ до економії енергії — не гаманець, а свідомість.📊 Наймасштабніше дослідження свого родуМіжнародна група науковців проаналізувала понад 100 досліджень у 42 країнах, охопивши понад 430 тисяч людей.Вони хотіли зрозуміти: що насправді мотивує нас вимикати зайве світло, утеплювати дім або купувати енергоефективну техніку?Результат виявився несподіваним: ні рівень доходів, ні освіта, ні знання про клімат не відіграють вирішальної ролі.Найсильніше впливають ставлення, переконання і приклад інших.🧠 Сила переконанняТі, хто вірить, що їхні дії мають значення, частіше дотримуються енергозбережних звичок.Коли людина бачить, що її сусіди чи друзі також вимикають світло або сортують відходи — вона підсвідомо робить те саме.Це ефект “соціального дзеркала”: ми охочіше повторюємо екологічну поведінку, якщо вона стає нормою у нашому колі.💬 “Економити — це не про бідність, це про свідомість”Автори дослідження наголошують: багато хто досі думає, що енергозбереження — це вимушений крок через нестачу грошей.Насправді це новий соціальний код поведінки, який більше говорить про відповідальність і сучасність, ніж про економію копійок.⚠️ В Україні тема енергозбереження теж стала частиною культури — особливо після початку війни, коли вимкнути світло чи зменшити споживання означало не просто “зекономити”, а підтримати енергосистему країни.Та чи залишиться ця свідомість із нами в мирний час — питання відкрите.🪞 Що робити даліРозмовляти не лише про “скільки можна зекономити”, а й про який внесок це робить у спільну безпеку і майбутнє.Формувати “енергетичну етику”: вимкнути світло — це як сказати “дякую природі”.Показувати приклад — бо кожна звичка стає заразливою.Підписуйтесь на мій телеграм канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою "

В рамках реалізації реформи запобігання промисловому забрудненню та у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» успішно проведено серію тренінгів для представників бізнесу, обласних державних адміністрацій та громадськості щодо нової дозвільної системи.Організатори — Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з проєктом «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини.Інтегрований довкіллєвий дозвіл (ІДД) поступово замінить три окремі дозволи, які підприємства отримували раніше: дозволи на викиди в атмосферне повітря, на спецводокористування та на управління відходами.До проведення тренінгу були залучені:представники Мінекономіки,експерти проєкту GIZ «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України»,фахівці компетентних органів, які братимуть участь у розгляді заяв на отримання ІДД,розробники Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів.Основна увага була сфокусована на практичних питаннях, пов’язаних з отриманням ІДД: підготовка пакета документів, етапи розгляду заяви, взаємодія з дозвільним органом засобами електронного Реєстру ІДД тощо. Після кожного навчального блоку учасники тренінгу могли поставити запитання, щоб краще зрозуміти матеріал.Високий інтерес до тренінгової програми засвідчила велика кількість учасників, зокрема було зареєстровано:на тренінг для бізнесу – 183 учасники;на тренінг для ОДА – 103 учасники;на тренінг для громадськості – 160 учасників.Мінекономіки й надалі сприятиме тому, щоб процедура видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів не викликала проблем в учасників нової дозвільної процедури.Відеозапис тренінгової програми доступний за посиланням для всіх бажаючих Тут

🌐 Стан довкілля Європи 2025: називаємо речі своїми іменамиЗа новим звітом Європейської агенції з довкілля (EEA), загальна ситуація з довкіллям у Європі — не добра. Незважаючи на певний прогрес у скороченні викидів парникових газів та забруднення повітря — головні виклики залишаються — деградація природи, втрата біорізноманіття та все помітніші впливи кліматичної зміни. 🌱 Ключові висновки звітуБіорізноманіття продовжує занепадати — як на суші, так і у прісних та морських екосистемах, під тиском надмірного використання ресурсів та незбалансованого виробництва й споживання. Водні ресурси напружені: близько третини населення та територій Європи зазнають стресу через нестачу води. Європа — найшвидше “теплішаючий” континент. Клімат змінюється все стрімкіше, і це чітко впливає на здоров’я людей, інфраструктуру, безпеку та економіку. Успіхи є — але недостатньо масштабні. Наприклад, ЄС зумів значно збільшити частку відновлюваної енергії з 2005 року, також покращився рівень рециркуляції відходів і загальна екологічна ефективність. Політики існують — але виконання підводить. Зелений курс ЄС (Green Deal) дає стратегію, але потрібні радикальніші зміни в економіці, агросекторі, промисловості та системах споживання. ✏️Посилання на звіт тут💡 Що це означає для нас — в УкраїніХоч ми не в ЄС, наші кліматичні й екологічні тренди тісно пов’язані з європейськими. Ми теж:відчуваємо посухи, повені, екстремальні погодні явища;маємо проблеми з деградацією лісів, змінами землекористування, браконьєрством, забрудненням річок;стоїмо перед викликом трансформувати економіку у більш екологічно стійку модель.Європейський досвід показує — не варто чекати, що “хтось інший” вирішить проблему. Потрібні активні кроки вже зараз: ефективне управління ресурсами, зелена трансформація, контроль і залученість суспільства.Підписуйтесь на телеграм-канал "ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою"

🌐🌊 Історичний прорив: світ домовився про захист відкритого океану19 вересня 2025 року Марокко стало 60-ю країною, яка ратифікувала Договір про збереження біорізноманіття у відкритому морі (High Seas Treaty, або BBNJ). Саме ця ратифікація стала вирішальною — тепер угода набуде чинності через 120 днів.Цей договір уперше створює юридично зобов’язуючу рамку для охорони океанських просторів, які лежать за межами юрисдикції окремих держав. Йдеться про майже дві третини світових океанів — території, де донині панувало “право сильнішого”: безконтрольний вилов риби, забруднення та зростаюча загроза промислової розробки морського дна.🔹 Що передбачає договір:створення морських заповідників у відкритому морі;обов’язкові оцінки впливу на довкілля для будь-якої нової діяльності;справедливий доступ і розподіл вигод від морських генетичних ресурсів;підтримку країн, що розвиваються: технології, наукові дані, фінансування.🔹 Навіщо це потрібно:Договір є ключем до виконання глобальної цілі “30×30” — зберегти 30% суші й океану до 2030 року. Він також допоможе зміцнити міжнародні механізми боротьби з надмірним виловом, морським сміттям та ризиками від глибоководного видобутку.🔹 Складнощі попереду:Попри перемогу дипломатії, до угоди ще не приєдналися США, Китай та інші великі гравці. Це може послабити глобальну дієвість договору. Не менш важливим викликом стане практичне впровадження: створення органів управління, механізмів контролю та фінансової підтримки.Експерти називають цю подію “Паризькою угодою для океанів”. Вона не розв’яже всі проблеми одразу, але закладає фундамент для системної охорони найбільш вразливих екосистем планети.🌍 Наступний крок — перша конференція сторін, яка має відбутися протягом року після набрання чинності договором. Саме там вирішать, як саме працюватимуть нові правила.👉 Підписуйтесь на мій канал, щоб стежити за головними екологічними подіями та новинами:t.me/ecocontrol_zaruba

🌐Вітаю мої читачи!Що сталося?Адміністрація США вирішила ліквідувати програму Greenhouse Gas Reporting Program (GHGRP), яка з 2010 року збирає дані про викиди парникових газів із понад 8 000 підприємств — електростанцій, заводів, постачальників палива тощо.Саме ці підприємства дають 85–90 % усіх викидів країни.Офіційна причина — програма вважається «бюрократичним тягарем».Що змінюється?Збір даних буде зупинений до 2034 року, крім метану.Звітність по викидах від підприємств (окрім випадків із метаном) скасовується.Закон 2022 року передбачав плату за метан для нафтогазової галузі, але тепер обов’язковою звітністю залишиться лише метан до 2034 року.До чого приведе?Без даних неможливо побачити, хто і скільки викидає. А значить — нема кому висувати претензії та вимоги.Прозорість зникне, а разом із нею — контроль на місцевому, національному та міжнародному рівнях.Опоненти кажуть, що США самі віддадуть конкурентну перевагу іншим країнам (наприклад, Китаю), які продовжують публікувати подібні дані.Підписуйтесь на мій телеграм канал ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубоюt.me/ecocontrol_zaruba