❓ Які вимоги до звіту з ОВД, на підставі якого в подальшому буде отримуватися дозвіл на оброблення відходів, зокрема щодо вимог до опису технологічного процесу, обладнання та матеріально-технічної бази?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Технологічні регламенти та карти із зазначенням обладнання, його інвентарних номерів і документів, що підтверджують право власності або користування, є обов’язковими додатками до заяви на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів відповідно до постанови КМУ № 1328. Відомості про матеріально-технічну базу та технологічні процеси мають бути детально відображені як у заяві, так і у звіті з ОВД та відповідному висновку.Технологічні регламенти, карти, у т.ч. із зазначенням обладнання, їх інвентарними номерами, документами, що підтверджують правомірність набуття такого обладнання, подаються до заяви про отримання дозволу.Зокрема, відповідно до п. 10 Порядку видачі, відмови у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1328, до заяви про отримання дозволу для об’єктів, які здійснюють такі операції, додаються такі документи:👉 Відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операцій з оброблення відходів та код здійснення планованої операції відповідно до переліку, наведеного у додатку 1 або 2 до Закону, за формою згідно з додатком 5. Інформація надається у розрізі:• назва споруд, майданчиків та складських приміщень;• основне технологічне обладнання, устаткування для оброблення відходів із зазначенням на них інвентарних номерів обладнання;• документи, що підтверджують право власності або оренди, та документи, що дають можливість її ідентифікувати (технічні паспорти на обладнання тощо).👉 Відомості про перелік та опис технологічних процесів, що застосовуються для здійснення операцій з оброблення відходів, за формою згідно з додатком 7. Інформація передбачає опис технологічного процесу із зазначенням обладнання, яке використовується у технологічному процесі.З огляду на викладене, вказана інформація повинна бути описана у звіті з ОВД та у висновку.🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/JtWIW95p
Якісні дані — це база для рішень ☝️Але на практиці багато компаній зупиняються на рівні річного звіту.Цифри «є», вимогу виконано — а в управлінні вони не працюють. Це як мати сильний інструмент і не використовувати його на повну.Чому це критично саме зараз?Європейська регуляторна логіка (CBAM, звітність зі сталого розвитку, фінансовий скринінг) переводить кліматичні дані в мову:▪ фінансів,▪ контрактів,▪ юридичної відповідальності.Просте правило для бізнесу: чим раніше вуглецеві показники стають частиною регулярного управлінського циклу, тим менше «дорогих сюрпризів» у майбутньому.‼️ Облік «для галочки» не працює, бо його справжня цінність у тому, щоб:▪ показати, де формуються основні викиди,▪ підсвітити енергетичні та ресурсні «вузькі місця»,▪ дати основу для пріоритизації модернізації.Викиди ≈ витрати. А з витратами управління працює щодня.➡️ Наступний крок — перетворити інвентаризацію на KPI:▪ CO₂ на тонну продукції,▪ CO₂ на МВт·год,▪ CO₂ на дохід або виробничу лінію.І перейти від річного розрахунку — до квартального або місячного моніторингу.Практична модель інтеграції — «3 поверхи»:1️⃣ операційний (швидкі технічні рішення),2️⃣ продуктовий (конкурентна позиція і робота з клієнтами),3️⃣ корпоративний/інвестиційний (куди вкладати кошти першими).Детальніше 👉 https://cutt.ly/StcewphJ
❓ Що таке попередня реєстрація REACH і хто її робить?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Попередня державна реєстрація є обов’язковим першим етапом для «існуючих» речовин, що вводяться на ринок України, з метою обліку, визначення тоннажів і планування поетапної повної реєстрації. Вимоги поширюються на виробників та імпортерів, при цьому речовини до 1 т/рік не підлягають реєстрації, але залишаються в полі дії CLP та мають бути враховані в інвентаризації. Для імпорту до 2025 року зворотна реєстрація не застосовується, однак подальше введення таких речовин на ринок потребує дотримання перехідної схеми.Її проводять виробники, імпортери, постачальники та інші оператори ринку, які вводять речовини / суміші на ринок.☝️ До 1 т/рік (наприклад, 100 г) – за логікою 847-го, такі речовини не підлягають державній реєстрації, але: на них повністю поширюються вимоги CLP-класифікації, маркування, SDS (якщо речовина або суміш є небезпечною);все одно бажано мати їх в інвентаризації.🤔 Як рахується 1 т/рік?Як правило, йдеться про календарний рікабо про середній річний обсяг за певний період (аналогічно REACH ЄС); рахується по кожній юридичній особівиробника/імпортера, сумарно по всім постачальникам цієї речовини.Формально це має бути деталізовано в Порядку держреєстрації; поки що орієнтуємось на логіку ЄС-REACH.🔗 Детальніше: https://cutt.ly/itmPRIjs
Відходи руйнувань — це не про логістику. Це про ризики ⚠️Сьогодні їх подають як інфраструктурну задачу: швидкість розчищення, дробарки, тисячі тонн переробки.Але ми майже не говоримо, що саме міститься в цьому «будівельному смітті».❗ Це не лише бетон і цегла.Це азбест, хімічні залишки, горілі пластики, метал із домішками та дрібнодисперсний пил, який роками впливає на здоров’я людей.Ми говоримо про темпи демонтажу — і мовчимо про довготривалі наслідки для мешканців і працівників.⚖ Юридична невизначеністьХто власник відходів?Хто відповідає за вилучення небезпечних компонентів?Що таке дроблений матеріал з точки зору права — відходи чи продукція?Поки відповіді нечіткі, ми відбудовуємо країну на правовій «сірій зоні».♻ Без обліку немає циркулярностіСкільки зібрано? Кому передано? На яких підставах?Без прозорої цифрової системи це не циркулярна економіка, а декларація.⁉️ Головне питання: чи існує державна стратегія управління відходами руйнувань як частини відбудови?Бо відходи війни — це:▪ екологічний ризик▪ ризик для здоров’я▪ юридичний вузол▪ економічний ресурс▪ тест на спроможність держави діяти системноІ справа не в тоннах.А в тому, чи ми справді відновлюємо країну — чи просто переміщаємо проблему.🔗 Більше: https://cutt.ly/dtn8gqVr
☝️ 2025 навчив говорити про ESG2026 змусить його доводити‼️У 2025 ESG в Україні стало багато — тренінгів, презентацій, абревіатур. Але мало відповідей на просте питання: що з цим робити завтра на підприємстві?Екологи, юристи, фінансисти й аудитори вперлися в реальність:▪️ дані розкидані між підрозділами▪️ дозволи живуть окремо від процесів▪️ Excel тримає все разом▪️ звіт зробити можна, а керованість довести — ніІгнорувати цей хаос у 2026 вже небезпечно.⚠️ НБУ дав чіткий сигнал: ESG-ризики мають бути вбудовані у корпоративне управління та внутрішній контроль банків (Рішення №31 від 03.02.2026).А це означає одне — банки питатимуть бізнес не про стандарти, а про докази.У 2026 питання звучатимуть так:▪️ де ваші ESG-дані і хто за них відповідає▪️ чи є процедури, а не разова презентація▪️ чи не суперечать ESG-цифри фінансовим▪️ чи не тримається все на одному «ESG-герої»Greenwashing у 2026 — це не «не так сказали», а «не змогли підтвердити».Тому головна проблема ринку — не брак стандартів, а брак навігації: з чого починати і що будувати першим.Ми в «Офісі сталих рішень» разом з ESG Liga PAEW працюємо з реальністю підприємств — з даними, процесами і командою, а не з абревіатурами.👉 Якщо ви втомилися від «ESG як мови» і готові до «ESG як дії» — вам до нас.🔗 Детальніше: https://cutt.ly/QtnaEr0E
Якісні дані — це база для рішень ☝️Але на практиці багато компаній зупиняються на рівні річного звіту.Цифри «є», вимогу виконано — а в управлінні вони не працюють. Це як мати сильний інструмент і не використовувати його на повну.Чому це критично саме зараз?Європейська регуляторна логіка (CBAM, звітність зі сталого розвитку, фінансовий скринінг) переводить кліматичні дані в мову:▪ фінансів,▪ контрактів,▪ юридичної відповідальності.Просте правило для бізнесу: чим раніше вуглецеві показники стають частиною регулярного управлінського циклу, тим менше «дорогих сюрпризів» у майбутньому.‼️ Облік «для галочки» не працює, бо його справжня цінність у тому, щоб:▪ показати, де формуються основні викиди,▪ підсвітити енергетичні та ресурсні «вузькі місця»,▪ дати основу для пріоритизації модернізації.Викиди ≈ витрати. А з витратами управління працює щодня.➡️ Наступний крок — перетворити інвентаризацію на KPI:▪ CO₂ на тонну продукції,▪ CO₂ на МВт·год,▪ CO₂ на дохід або виробничу лінію.І перейти від річного розрахунку — до квартального або місячного моніторингу.Практична модель інтеграції — «3 поверхи»:1️⃣ операційний (швидкі технічні рішення),2️⃣ продуктовий (конкурентна позиція і робота з клієнтами),3️⃣ корпоративний/інвестиційний (куди вкладати кошти першими).Детальніше 👉 https://cutt.ly/StcewphJ
Після десятиліть «підкорення» річок цивілізований світ визнав: штучне зарегулювання водотоків має серйозні екологічні наслідки.Європейський Союз уже взяв курс на відновлення природної динаміки річок і планує до 2030 року повернути до вільного протікання близько 25 000 км водотоків — зокрема шляхом демонтажу застарілих дамб, шлюзів і водозабірних споруд.Чому це важливо? 🤔Гідротехнічні споруди, особливо на малих річках, призводять до:▪️ фрагментації русел і порушення міграції водних організмів;▪️ зміни швидкості течії, рівнів води та сезонних коливань;▪️ накопичення осадів і ерозії берегів;▪️ застійних зон, зниження вмісту кисню та погіршення якості води;▪️ деградації екосистем і втрати їх здатності до відновлення.Український контекст 🧐Більшість дамб, гребель і регуляторів в Україні збудовані ще в середині ХХ століття та експлуатуються понад 50–70 років. Їхній вплив сьогодні — це поєднання екологічних і техногенних ризиків.У межах реалізації планів управління річковими басейнами ініційовано зміни до Водного кодексу України, які передбачають:✔️ закріплення понять «гідротехнічні споруди водних об’єктів» та «екологічний стік»;✔️ розширення повноважень Мінекономіки та Держводагенства;✔️ нові підходи до статусу водокористувачів і спеціального водокористування;✔️ посилення підстав для обмеження, відмови або відкликання дозволів;✔️ можливість демонтажу споруд, що порушують вільну течію річок;✔️ обов’язкову інвентаризацію гідротехнічних споруд органами місцевого самоврядування;✔️ вимоги щодо забезпечення екологічного стоку при регулюванні річок.‼️ Запропоновані зміни мають чітку екологічну логіку, однак здебільшого базуються на дозвільних та обмежувальних інструментах.☝️ Натомість сталий результат можливий лише за умови системного підходу:• відновлення якості вод,• підтримки водокористувачів у трансформації,• інтегрованого планування на рівні річкових басейнів.Чи готові перейти від контролю до справжнього відновлення річок? Читайте аналіз від експерта 👇https://cutt.ly/GtxnuQQe
З 16 грудня 2025 року для підприємств видобувної промисловості фактично повернулась вимога отримувати дозвіл на операції з оброблення відходів за Порядком КМУ №1328.❗ Але — без будь-якого додаткового перехідного періоду.Що це означає на практиці? 🤔Підприємства, які у 2024 році діяли законно та добросовісно (коли Порядок не поширювався на видобувні відходи), з 16.12.2025 опинились у ситуації «вимога вже діє, а виконати її фізично неможливо швидко».Коротко про «гойдалку» регулювання▪ Закон №2320-ІХ діє з 09.07.2023, перехідні строки для першої хвилі завершилися ще у 2024 році▪ Серпень 2024 — видобувні відходи виключені з дії Порядку №1328▪ Грудень 2025 — виключення скасовано, але нового перехідного механізму не встановленоУ чому ризики для бізнесу?👉 правова невизначеність і «ефект вимоги на вчора»;👉 ризик відповідальності за відсутність дозволу, який фізично неможливо отримати миттєво;👉 блокування інвестиційних і модернізаційних проєктів;👉 зростання перевірок, спорів і управлінських зупинок.Що варто робити операторам вже зараз? 🤔✔ провести інвентаризацію операцій з відходами;✔ перевірити, чи підпадають установки під інтегрований довкіллєвий дозвіл;✔ сформувати дорожню карту отримання дозволу;✔ фіксувати добросовісність: звернення, консультації, подачу документів.📣 Позиція PAEW:Для відновлення правової визначеності є два раціональні варіанти:1️⃣ Тимчасово повернути виключення для видобувних відходів до ухвалення спеціального закону.2️⃣ Встановити окремий перехідний період (мінімум 18 місяців) із забороною застосування санкцій для тих, хто розпочав процедури оформлення.Асоціація PAEW вже звернулися до Уряду з вимогою прибрати цю регуляторну пастку.🔗 Ознайомитися зі зверненням: https://cutt.ly/CtzRr14L
Починаючи з 2022 року сфера надрокористування в Україні переживає глибоку трансформацію: частину норм підзаконних актів інтегровано в Кодекс про надра, частину — виключено, а окремі питання й досі залишаються в «сірій зоні».На тлі практичної реалізації надрокористування та міжнародних домовленостей (зокрема в контексті Угоди з США) потреба в усуненні цих «сірих зон» лише посилюється.Верховна Рада України ініціювала два ключові законопроєкти:📑 № 14249 — щодо вдосконалення правового регулювання та гарантій інвесторам📑 № 14250 — щодо уточнення окремих положень у сфері надрокористуванняКлючові новації:✔️ Автоматичне продовження спецдозволів на період воєнного стану + до 24 місяців після✔️ Можливість аукціону з одним учасником — менше повторних торгів, швидший доступ до надр✔️ Гарантії стабільності законодавства для стратегічних і критичних родовищ✔️ Чіткі визначення термінів («ділянка надр», «родовище нафти і газу»)✔️ Розширені вимоги до геопросторових даних та їх відображення у спецдозволах✔️ Обов’язок Держгеонадра зазначати природоохоронні та культурні обмеження ще на етапі аукціону✔️ Унормування сейсморозвідки та обліку геологічної інформаціїПозитив для надрокористувачів:▪️ прогнозованість інвестицій▪️ зменшення адміністративних бар’єрів▪️ більша прозорість та зниження ризиків конфліктів⚠️ Але є і проблемні моменти. Особливо дискусійним залишається питання повернення супутньо-пластових вод (СПВ).Фактично воно вже:• регулюється спеціальним дозволом на користування надрами,• охоплюється процедурою ОВД,• врегульоване нормами Водного кодексу України.➡️ Запровадження додаткового спецдозволу на повернення СПВ створює потрійне державне регулювання, посилює колізії, збільшує витрати та погіршує інвестиційний клімат — замість його покращення.❗️ Якщо СПВ є невід’ємною частиною видобутку, додаткове дозвільне навантаження фактично нівелює позитивні можливості, які декларують законопроєкти.🔗 Ознайомитися із аналізом: https://cutt.ly/ZtkLe2qO
♻️ Побутові відходи: ключова відповідальність громад — без формалізмуЗакон України «Про управління відходами» та Національний план управління відходами до 2033 року прямо закріплюють ключову роль територіальних громад у забезпеченні ієрархії управління побутовими відходами, підготовки до повторного використання та рециклінгу.☝️ Уже з 2023 року громади мали організувати систему управління побутовими відходами та досягти щонайменше 10 % підготовки до повторного використання і рециклінгу до 2025 року.🧐 Проте дослідження PAEW «Громади і відходи» (2024) показало:• у більшості громад управління відходами досі має формальний характер — без системного планування, інфраструктури та реальних даних.‼️ Водночас зобов’язання України в межах євроінтеграції передбачають:▪️ розширення охоплення послугою з управління побутовими відходами;▪️ щорічне зростання роздільного збирання;▪️ компостування зелених відходів;▪️ розвиток регіональної інфраструктури полігонів;▪️ досягнення 70 % підготовки до повторного використання та рециклінгу будівельних відходів до 2033 року.Саме тому Мінрозвитку ініціювало зміни до Методики роздільного збирання побутових відходів, які:✔️ деталізують вимоги до пунктів роздільного збирання (стаціонарних і мобільних);✔️ встановлюють правила їх розміщення, оснащення та логістики;✔️ підвищують доступність системи для населення, зокрема людей з інвалідністю;✔️ створюють практичний інструментарій для реалізації Національного плану.❗️Головне: для громад — як тих, що вже мають систему, так і тих, що лише розробляють місцеві плани — час переходити від формального виконання вимог до керованої системи.🔗 Перегляньте аналіз проєкту: https://cutt.ly/Xtj0Rd1X
TGLIST.COM.UA
