❓ Що таке попередня реєстрація REACH і хто її робить?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Попередня державна реєстрація є обов’язковим першим етапом для «існуючих» речовин, що вводяться на ринок України, з метою обліку, визначення тоннажів і планування поетапної повної реєстрації. Вимоги поширюються на виробників та імпортерів, при цьому речовини до 1 т/рік не підлягають реєстрації, але залишаються в полі дії CLP та мають бути враховані в інвентаризації. Для імпорту до 2025 року зворотна реєстрація не застосовується, однак подальше введення таких речовин на ринок потребує дотримання перехідної схеми.Її проводять виробники, імпортери, постачальники та інші оператори ринку, які вводять речовини / суміші на ринок.☝️ До 1 т/рік (наприклад, 100 г) – за логікою 847-го, такі речовини не підлягають державній реєстрації, але: на них повністю поширюються вимоги CLP-класифікації, маркування, SDS (якщо речовина або суміш є небезпечною);все одно бажано мати їх в інвентаризації.🤔 Як рахується 1 т/рік?Як правило, йдеться про календарний рікабо про середній річний обсяг за певний період (аналогічно REACH ЄС); рахується по кожній юридичній особівиробника/імпортера, сумарно по всім постачальникам цієї речовини.Формально це має бути деталізовано в Порядку держреєстрації; поки що орієнтуємось на логіку ЄС-REACH.🔗 Детальніше: https://cutt.ly/itmPRIjs
Відходи руйнувань — це не про логістику. Це про ризики ⚠️Сьогодні їх подають як інфраструктурну задачу: швидкість розчищення, дробарки, тисячі тонн переробки.Але ми майже не говоримо, що саме міститься в цьому «будівельному смітті».❗ Це не лише бетон і цегла.Це азбест, хімічні залишки, горілі пластики, метал із домішками та дрібнодисперсний пил, який роками впливає на здоров’я людей.Ми говоримо про темпи демонтажу — і мовчимо про довготривалі наслідки для мешканців і працівників.⚖ Юридична невизначеністьХто власник відходів?Хто відповідає за вилучення небезпечних компонентів?Що таке дроблений матеріал з точки зору права — відходи чи продукція?Поки відповіді нечіткі, ми відбудовуємо країну на правовій «сірій зоні».♻ Без обліку немає циркулярностіСкільки зібрано? Кому передано? На яких підставах?Без прозорої цифрової системи це не циркулярна економіка, а декларація.⁉️ Головне питання: чи існує державна стратегія управління відходами руйнувань як частини відбудови?Бо відходи війни — це:▪ екологічний ризик▪ ризик для здоров’я▪ юридичний вузол▪ економічний ресурс▪ тест на спроможність держави діяти системноІ справа не в тоннах.А в тому, чи ми справді відновлюємо країну — чи просто переміщаємо проблему.🔗 Більше: https://cutt.ly/dtn8gqVr
☝️ 2025 навчив говорити про ESG2026 змусить його доводити‼️У 2025 ESG в Україні стало багато — тренінгів, презентацій, абревіатур. Але мало відповідей на просте питання: що з цим робити завтра на підприємстві?Екологи, юристи, фінансисти й аудитори вперлися в реальність:▪️ дані розкидані між підрозділами▪️ дозволи живуть окремо від процесів▪️ Excel тримає все разом▪️ звіт зробити можна, а керованість довести — ніІгнорувати цей хаос у 2026 вже небезпечно.⚠️ НБУ дав чіткий сигнал: ESG-ризики мають бути вбудовані у корпоративне управління та внутрішній контроль банків (Рішення №31 від 03.02.2026).А це означає одне — банки питатимуть бізнес не про стандарти, а про докази.У 2026 питання звучатимуть так:▪️ де ваші ESG-дані і хто за них відповідає▪️ чи є процедури, а не разова презентація▪️ чи не суперечать ESG-цифри фінансовим▪️ чи не тримається все на одному «ESG-герої»Greenwashing у 2026 — це не «не так сказали», а «не змогли підтвердити».Тому головна проблема ринку — не брак стандартів, а брак навігації: з чого починати і що будувати першим.Ми в «Офісі сталих рішень» разом з ESG Liga PAEW працюємо з реальністю підприємств — з даними, процесами і командою, а не з абревіатурами.👉 Якщо ви втомилися від «ESG як мови» і готові до «ESG як дії» — вам до нас.🔗 Детальніше: https://cutt.ly/QtnaEr0E
Якісні дані — це база для рішень ☝️Але на практиці багато компаній зупиняються на рівні річного звіту.Цифри «є», вимогу виконано — а в управлінні вони не працюють. Це як мати сильний інструмент і не використовувати його на повну.Чому це критично саме зараз?Європейська регуляторна логіка (CBAM, звітність зі сталого розвитку, фінансовий скринінг) переводить кліматичні дані в мову:▪ фінансів,▪ контрактів,▪ юридичної відповідальності.Просте правило для бізнесу: чим раніше вуглецеві показники стають частиною регулярного управлінського циклу, тим менше «дорогих сюрпризів» у майбутньому.‼️ Облік «для галочки» не працює, бо його справжня цінність у тому, щоб:▪ показати, де формуються основні викиди,▪ підсвітити енергетичні та ресурсні «вузькі місця»,▪ дати основу для пріоритизації модернізації.Викиди ≈ витрати. А з витратами управління працює щодня.➡️ Наступний крок — перетворити інвентаризацію на KPI:▪ CO₂ на тонну продукції,▪ CO₂ на МВт·год,▪ CO₂ на дохід або виробничу лінію.І перейти від річного розрахунку — до квартального або місячного моніторингу.Практична модель інтеграції — «3 поверхи»:1️⃣ операційний (швидкі технічні рішення),2️⃣ продуктовий (конкурентна позиція і робота з клієнтами),3️⃣ корпоративний/інвестиційний (куди вкладати кошти першими).Детальніше 👉 https://cutt.ly/StcewphJ
Після десятиліть «підкорення» річок цивілізований світ визнав: штучне зарегулювання водотоків має серйозні екологічні наслідки.Європейський Союз уже взяв курс на відновлення природної динаміки річок і планує до 2030 року повернути до вільного протікання близько 25 000 км водотоків — зокрема шляхом демонтажу застарілих дамб, шлюзів і водозабірних споруд.Чому це важливо? 🤔Гідротехнічні споруди, особливо на малих річках, призводять до:▪️ фрагментації русел і порушення міграції водних організмів;▪️ зміни швидкості течії, рівнів води та сезонних коливань;▪️ накопичення осадів і ерозії берегів;▪️ застійних зон, зниження вмісту кисню та погіршення якості води;▪️ деградації екосистем і втрати їх здатності до відновлення.Український контекст 🧐Більшість дамб, гребель і регуляторів в Україні збудовані ще в середині ХХ століття та експлуатуються понад 50–70 років. Їхній вплив сьогодні — це поєднання екологічних і техногенних ризиків.У межах реалізації планів управління річковими басейнами ініційовано зміни до Водного кодексу України, які передбачають:✔️ закріплення понять «гідротехнічні споруди водних об’єктів» та «екологічний стік»;✔️ розширення повноважень Мінекономіки та Держводагенства;✔️ нові підходи до статусу водокористувачів і спеціального водокористування;✔️ посилення підстав для обмеження, відмови або відкликання дозволів;✔️ можливість демонтажу споруд, що порушують вільну течію річок;✔️ обов’язкову інвентаризацію гідротехнічних споруд органами місцевого самоврядування;✔️ вимоги щодо забезпечення екологічного стоку при регулюванні річок.‼️ Запропоновані зміни мають чітку екологічну логіку, однак здебільшого базуються на дозвільних та обмежувальних інструментах.☝️ Натомість сталий результат можливий лише за умови системного підходу:• відновлення якості вод,• підтримки водокористувачів у трансформації,• інтегрованого планування на рівні річкових басейнів.Чи готові перейти від контролю до справжнього відновлення річок? Читайте аналіз від експерта 👇https://cutt.ly/GtxnuQQe
З 16 грудня 2025 року для підприємств видобувної промисловості фактично повернулась вимога отримувати дозвіл на операції з оброблення відходів за Порядком КМУ №1328.❗ Але — без будь-якого додаткового перехідного періоду.Що це означає на практиці? 🤔Підприємства, які у 2024 році діяли законно та добросовісно (коли Порядок не поширювався на видобувні відходи), з 16.12.2025 опинились у ситуації «вимога вже діє, а виконати її фізично неможливо швидко».Коротко про «гойдалку» регулювання▪ Закон №2320-ІХ діє з 09.07.2023, перехідні строки для першої хвилі завершилися ще у 2024 році▪ Серпень 2024 — видобувні відходи виключені з дії Порядку №1328▪ Грудень 2025 — виключення скасовано, але нового перехідного механізму не встановленоУ чому ризики для бізнесу?👉 правова невизначеність і «ефект вимоги на вчора»;👉 ризик відповідальності за відсутність дозволу, який фізично неможливо отримати миттєво;👉 блокування інвестиційних і модернізаційних проєктів;👉 зростання перевірок, спорів і управлінських зупинок.Що варто робити операторам вже зараз? 🤔✔ провести інвентаризацію операцій з відходами;✔ перевірити, чи підпадають установки під інтегрований довкіллєвий дозвіл;✔ сформувати дорожню карту отримання дозволу;✔ фіксувати добросовісність: звернення, консультації, подачу документів.📣 Позиція PAEW:Для відновлення правової визначеності є два раціональні варіанти:1️⃣ Тимчасово повернути виключення для видобувних відходів до ухвалення спеціального закону.2️⃣ Встановити окремий перехідний період (мінімум 18 місяців) із забороною застосування санкцій для тих, хто розпочав процедури оформлення.Асоціація PAEW вже звернулися до Уряду з вимогою прибрати цю регуляторну пастку.🔗 Ознайомитися зі зверненням: https://cutt.ly/CtzRr14L
Починаючи з 2022 року сфера надрокористування в Україні переживає глибоку трансформацію: частину норм підзаконних актів інтегровано в Кодекс про надра, частину — виключено, а окремі питання й досі залишаються в «сірій зоні».На тлі практичної реалізації надрокористування та міжнародних домовленостей (зокрема в контексті Угоди з США) потреба в усуненні цих «сірих зон» лише посилюється.Верховна Рада України ініціювала два ключові законопроєкти:📑 № 14249 — щодо вдосконалення правового регулювання та гарантій інвесторам📑 № 14250 — щодо уточнення окремих положень у сфері надрокористуванняКлючові новації:✔️ Автоматичне продовження спецдозволів на період воєнного стану + до 24 місяців після✔️ Можливість аукціону з одним учасником — менше повторних торгів, швидший доступ до надр✔️ Гарантії стабільності законодавства для стратегічних і критичних родовищ✔️ Чіткі визначення термінів («ділянка надр», «родовище нафти і газу»)✔️ Розширені вимоги до геопросторових даних та їх відображення у спецдозволах✔️ Обов’язок Держгеонадра зазначати природоохоронні та культурні обмеження ще на етапі аукціону✔️ Унормування сейсморозвідки та обліку геологічної інформаціїПозитив для надрокористувачів:▪️ прогнозованість інвестицій▪️ зменшення адміністративних бар’єрів▪️ більша прозорість та зниження ризиків конфліктів⚠️ Але є і проблемні моменти. Особливо дискусійним залишається питання повернення супутньо-пластових вод (СПВ).Фактично воно вже:• регулюється спеціальним дозволом на користування надрами,• охоплюється процедурою ОВД,• врегульоване нормами Водного кодексу України.➡️ Запровадження додаткового спецдозволу на повернення СПВ створює потрійне державне регулювання, посилює колізії, збільшує витрати та погіршує інвестиційний клімат — замість його покращення.❗️ Якщо СПВ є невід’ємною частиною видобутку, додаткове дозвільне навантаження фактично нівелює позитивні можливості, які декларують законопроєкти.🔗 Ознайомитися із аналізом: https://cutt.ly/ZtkLe2qO
♻️ Побутові відходи: ключова відповідальність громад — без формалізмуЗакон України «Про управління відходами» та Національний план управління відходами до 2033 року прямо закріплюють ключову роль територіальних громад у забезпеченні ієрархії управління побутовими відходами, підготовки до повторного використання та рециклінгу.☝️ Уже з 2023 року громади мали організувати систему управління побутовими відходами та досягти щонайменше 10 % підготовки до повторного використання і рециклінгу до 2025 року.🧐 Проте дослідження PAEW «Громади і відходи» (2024) показало:• у більшості громад управління відходами досі має формальний характер — без системного планування, інфраструктури та реальних даних.‼️ Водночас зобов’язання України в межах євроінтеграції передбачають:▪️ розширення охоплення послугою з управління побутовими відходами;▪️ щорічне зростання роздільного збирання;▪️ компостування зелених відходів;▪️ розвиток регіональної інфраструктури полігонів;▪️ досягнення 70 % підготовки до повторного використання та рециклінгу будівельних відходів до 2033 року.Саме тому Мінрозвитку ініціювало зміни до Методики роздільного збирання побутових відходів, які:✔️ деталізують вимоги до пунктів роздільного збирання (стаціонарних і мобільних);✔️ встановлюють правила їх розміщення, оснащення та логістики;✔️ підвищують доступність системи для населення, зокрема людей з інвалідністю;✔️ створюють практичний інструментарій для реалізації Національного плану.❗️Головне: для громад — як тих, що вже мають систему, так і тих, що лише розробляють місцеві плани — час переходити від формального виконання вимог до керованої системи.🔗 Перегляньте аналіз проєкту: https://cutt.ly/Xtj0Rd1X
16 грудня 2025 року набрали чинності зміни до Постанови КМУ №1100, внесені Постановою КМУ №1626 від 10 грудня 2025 року.Перелік забруднюючих речовин у скидах зворотних вод розширено з 9 до понад 50 показників.Це — одна з найбільш резонансних регуляторних змін останнього часу. І не лише через масштаб.🧐 Що змінилося на практиці?Йдеться не про нову філософію охорони вод, а про різке розширення периметру контролю:▪️ більше потенційних вимірювань;▪️ більше лабораторних показників;▪️ більше вимог у дозволах, виробничому контролі та під час перевірок.Сам крок може бути екологічно виправданим.Критичне питання інше: чи забезпечена вимога інструментами виконання?🧐 «Парадокс виконання» 2026 рокуУже зараз проявляється ключова проблема:❌ для значної частини нових показників немає доступних акредитованих методик або лабораторій;❌ строки та вартість вимірювань зростають;❌ формується ризик монополізації ринку вимірювань.Виникає ситуація, коли нормативна вимога існує, але підприємство об’єктивно не може підтвердити відповідність — не через небажання, а через відсутність інструментів.У правовому сенсі це:▪️ підвищена вразливість під час перевірок;▪️ нерівномірне правозастосування в регіонах;▪️ відсутність сформованої судової практики у 2026 році.❗ Важливе уточненняРозширення переліку не є раптовим, воно корелює з:▪️ Законом «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» (діє з 08.10.2023);▪️ системою державного моніторингу вод (з 2018 року).👉 Тобто час на підготовку був — як у держави, так і у бізнесу.Поточна напруга — наслідок розриву між зобовʼязаннями та їх реалізацією.🧐 Ключова правова «точка напруги»Універсальний перелік ≠ автоматичний обов’язок вимірювати все.У спорах це зводиться до двох питань:1️⃣ чи є показник фактично та технологічно релевантним діяльності підприємства;2️⃣ чи може держава вимагати підтвердження за показником, для якого відсутні методики або акредитація.Це принципово важливо для правової позиції бізнесу.🧐 Як захиститися бізнесу у 2026 році?Стратегія «нічого не робити» — найризикованіша.Раціональний підхід:✔️ визначити релевантні показники для свого виробництва;✔️ сформувати матрицю вимірюваності (методики / лабораторії / строки);✔️ документувати запити, відповіді та відмови — як доказ добросовісності;✔️ переглянути договори з лабораторіями як інструмент управління ризиком;✔️ зібрати «папку добросовісності» для перевірок, дозволів і спорів.🟢 Позиція PAEWАсоціація професіоналів довкілля (PAEW):▪️ підтримує посилення охорони вод;▪️ не ставить під сумнів екологічну доцільність розширеного переліку;▪️ але наполягає: вимога має бути виконуваною, контроль — пропорційним, правозастосування — передбачуваним.PAEW готова долучатися до:▪️ формування єдиних підходів правозастосування у 2026 році;▪️ розробки перехідних механізмів «за наявності доказів добросовісності»;▪️ діалогу щодо розвитку вимірювальної інфраструктури.🔗 Повний аналіз — на сайті: https://cutt.ly/5thk38yH
❓ Де на офіційному сайті можна ознайомитися з формою розрахунків викидів забруднюючих речовин відповідно до постанови № 1109? Як слід проводити такі розрахунки у випадку надзвичайної ситуації, зокрема вибуху котельні, що працює на газу?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Для визначення рівня негативного впливу при знищенні чи пошкодженні об’єкта критичної інфраструктури (міжсекторальні критерії) застосовується Методика категоризації, затверджена постановою КМУ № 1109 від 09.10.2020. Розрахунок викидів від вибуху чи газової котельні здійснюється за Методикою, затвердженою наказом Міндовкілля № 175 від 13.04.2022, приклад наведено у Додатку 7.Для визначення рівня негативного впливу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури (міжсекторальні критерії), передбаченого Методикою категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 1109.В частині розрахунків викидів забруднюючих речовин від вибуху/ котельні працюючої на газу застосовується Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, затверджена наказом Міністерства довкілля та природних ресурсів України 13 квітня 2022 року № 175.📥 Збережіть алгоритм розрахунку аварійних викидів при вибуху газової котельні 👇https://cutt.ly/MthkXr5r
TGLIST.COM.UA
