🧐 Підприємство використовує стандартні пестициди та добрива. Як перевірити, чи не потраплять ці речовини під заборону в ЄС?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Основним інструментом є EU Pesticides Database — офіційна база даних Європейської комісії. За назвою діючої речовини в ній можна перевірити її поточний статус (Approved або Not Approved) та, що найважливіше, дату закінчення терміну схвалення (expiration date). Якщо цей термін наближається до завершення, це сигнал, що речовина перебуває на перегляді і може бути заборонена або суттєво обмежена в найближчі роки.Також варто звертати увагу на перелік Candidates for Substitution (кандидати на заміну). Це речовини, які наразі дозволені, але мають гірші екологічні або токсикологічні характеристики порівняно з альтернативами. Саме тому ЄС поступово планує виводити їх з ринку.Щодо добрив, орієнтиром є Регламент (EU) 2019/1009, який встановлює жорсткі вимоги до продукції, зокрема обмеження вмісту важких металів (особливо кадмію у фосфорних добривах) та правила для біостимуляторів.Крім того, доцільно відстежувати реалізацію стратегії Farm to Fork, яка передбачає скорочення використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 року. Це неминуче призведе до перегляду та скасування реєстрацій багатьох діючих речовин.☝️ Рекомендовано також аналізувати висновки EFSA (Європейського агентства з безпеки харчових продуктів): їхні оцінки ризиків, зокрема для бджіл або підземних вод, часто стають підставою для подальших обмежень або заборон у ЄС.🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/btLZqvvl
Питання розширеної відповідальності за тару в Україні ніби давно врегульоване… але на практиці — все ще «сіра зона». Контракти є, умови прописані, а от повернення тари — часто ні.👉 І тут у гру вступають податки.🧐 Що каже ДПС?Індивідуальна податкова консультація ДПС України від 09.10.2024 № 4763/ІПК/99-00-21-03-02 дає чіткий сигнал бізнесу:Якщо зворотна тара не повернута понад 12 місяців — її вартість автоматично стає базою оподаткування ПДВ у покупцяПри цьому:— продавець не нараховує ПДВ— відповідальність переходить на отримувача⚖️ Суть ситуації:тара передається без заставипокупець не повертає її і не компенсує вартістьстрок перевищує 12 місяцівРезультат: виникає податковий обов’язок у покупця🤔 Що це означає для бізнесу?Податкові механізми фактично замінюють контроль за виконанням договорів.Ігнорування умов щодо тари = фінансові наслідки.Система починає працювати як інструмент дисципліни.☝️ Навіть якщо практика повернення тари ще не стала нормою — податкова логіка вже змушує бізнес діяти відповідально.Рекомендуємо: переглянути договори, підходи до обліку тари та контроль строків її повернення — щоб уникнути неочікуваних податкових ризиків.🔗 Детальніше — на сайті: https://cutt.ly/StKBSd6P
🤔 Після обробки полів люди часто скаржаться на запах і підозрюють використання агрохімії. Як фермеру довести, що він діє в межах норм?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Якщо фермер працює з дотриманням усіх вимог законодавства — це і є ваш головний доказ.Ось короткий перелік ключових законів, які регулюють використання агрохімікатів в Україні:📄 Закон «Про пестициди і агрохімікати» — основний документ, що встановлює правила державної реєстрації, зберігання, перевезення та застосування хімічних препаратів.📄 Закон «Про захист рослин» — визначає обов’язок аграріїв здійснювати захисні заходи з дотриманням регламентів, щоб не нашкодити здоров’ю людей і довкіллю.📄 Закон «Про бджільництво» — стаття 37 зобов’язує фермерів попереджати пасічників про використання пестицидів не пізніше ніж за три доби до початку робіт.📄 Закон «Про систему громадського здоров’я» — вимагає дотримання санітарних норм для захисту населення від шкідливого впливу хімічних факторів.Отже, ‼️ усі препарати, які ви використовуєте, мають бути зареєстровані та пройти державні випробування (екологічні, біологічні та токсиколого-гігієнічні), а також відповідати вимогам REACH (технічному регламенту щодо безпечності хімічної продукції).Укладайте договори поставки лише з перевіреними постачальниками. Обов’язково перевіряйте, чи внесений препарат до державного реєстру, вимагайте результати досліджень і керуйтеся рекомендаціями етикеток та інструкцій із застосування, затверджених під час процедури реєстрації. У разі відсутності необхідних документів передбачайте у договорі право на його одностороннє розірвання…Як підготувати документацію? Розʼяснили у матеріалі 👇https://cutt.ly/gtKr4s0D
Кабмін дерегулює сферу управління небезпечними відходами: скасовано застарілу систему звітності для відпрацьованих мастил22 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами», спрямовану на дерегуляцію та зменшення адміністративного навантаження на бізнес.🔎📄 Документ передбачає скасування застарілої системи звітності у сфері збирання та утилізації відпрацьованих мастил (олив), яка тривалий час створювала надмірний регуляторний тиск на суб’єктів господарювання та дублювала чинні процедури контролю.Зокрема, дерегуляція реалізується шляхом скасування постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1221, яка втратила актуальність і визнається такою, що втратила чинність.Крім того, ☝️ постановою внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (постанова від 5 грудня 2023 року № 1278). Оновлення спрямовані на гармонізацію адміністративних процедур із вимогами Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закон України «Про адміністративну процедуру».🔗 Детальніше ознайомитися — на сайті: https://cutt.ly/VtKwUBav
Викиди підприємства у 2026: готові до перевірки?📅 Дводенний тренінг 25 та 27 травня | Київ + онлайн👉 Це не про теорію.Це про те, як реально проходять МЗВ підприємства — з усіма помилками, зауваженнями і «підводними каменями».Розбиратимемо те, з чим стикається бізнес щодня:▪️ невідповідність даних▪️ відсутність підтверджень▪️ проблеми з моніторинговими планами▪️ зауваження верифікаторів▪️ хаос з відповідальністю за дані🔥 Окремий фокус — GHG ProtocolУ вас є звіт по МЗВ, але: банки, партнери, інвестори вже питають дані в логіці GHG.👉 І тут починаються проблеми.На тренінгу покажемо: як перейти до GHG-підходів без впровадження системи з нуля і не «завалити» вимоги, які вже заходять у бізнес.Як побудований тренінг?✅ ДЕНЬ 1 (онлайн)Щоб нарешті зрозуміти: що таке МЗВ у 2026, де бізнес помиляється і за що реально «чіпляються» при перевірках.✅ ДЕНЬ 2 (офлайн, Київ)Практика: дані, звіт, логіка верифікатора, типові помилки і як їх уникнути.Максимально наближено до реальних перевірок.Можна прийти на один день.Але якщо задача — пройти МЗВ без сюрпризів, краще брати обидва 😉🔗 Детальна програма та реєстрація — https://cutt.ly/YtJkQYny
🧐 Як обрати межі обліку: рахуємо по юрособі чи по майданчику/установці, якщо частина котлів в аутсорсі й на них своя СЕMS?🗣️ ВІДПОВІДЬ: При обранні меж обліку слід орієнтуватися на кожну окрему установку, включаючи ті, що знаходяться в аутсорсі, з урахуванням їхніх джерел викидів та систем моніторингу, що застосовуються на них. Це дозволяє забезпечити точність та відповідність вимогам законодавства щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.Згідно з положеннями Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», при визначенні меж обліку викидів парникових газів слід керуватися такими підходами:▪️ Викиди парникових газів з установки визначаються як надходження парникових газів у атмосферне повітря з джерел викидів на цій установці. Це означає, що облік ведеться по кожній установці окремо.▪️ Встановлено, що викиди з джерел викидів на установці підлягають моніторингу, звітності та верифікації відповідно до переліку видів діяльності, затвердженого Кабінетом Міністрів України.▪️ Внутрішня верифікаційна документація та звіти оператора формуються щодо кожної установки окремо, а також ведеться облік у Єдиному реєстрі.▪️ Враховуючи, що частина котлів перебуває в аутсорсі й на них застосовуються власні системи моніторингу (СЕMS), то для цих котлів визначення меж обліку базується на їхній конкретній установці та відповідних джерелах викидів, незалежно від того, хто їх експлуатує.Як це правильно описати в MRV-документації? Читайте 👇https://cutt.ly/otH270Tu
Погодьтеся, без уніфікованих методик обліку викидів торгівля парниковими газами інколи виглядає як щось із «Зоряних війн». Але в ЄС це вже давно не фантастика — це працюючий ринок, який із 2005 року реально скорочує викиди та формує нову економіку.І тепер Україна переходить від декларацій до дій.‼️ Уряд запускає експериментальний проєкт імплементації статті 6 Паризької угоди — фактично це перший крок до створення повноцінного вуглецевого ринку в Україні.Що це означає для бізнесу?✔ можливість монетизувати кліматичні проєкти✔ перетворити скорочення викидів на реальний дохід✔ вийти на міжнародні ринки кліматичних одиницьПроєкт охоплює повний цикл: від розробки кліматичного проєкту → до випуску та продажу одиниць через національний реєстр.❗ Але є нюанси: авторизація — не автоматична, високі витрати на валідацію та верифікацію, немає гарантій ціни на кліматичні одиниціЩо варто зробити вже зараз:👉 провести кліматичний скринінг👉 порахувати економіку проєктів👉 визначити свою роль: продавець чи покупець👉 почати діалог із потенційними партнерами🔗 ОЗНАЙОМИТИСЯ: https://cutt.ly/9tGZQo6S
Санітарно-захисна зона — це не «формальність у проєкті». Це межа відповідальності бізнесу.СЗЗ визначає, чи зможе підприємство працювати без штрафів, судів і репутаційних ризиків.Що важливо знати вже зараз 👇Розміри СЗЗ затверджуються державою — на підставі санітарно-епідеміологічної експертизи.Зону можуть збільшити до 3 разів, якщо:▪️ немає ефективної очистки викидів▪️ не досягаються нормативи по шкідливих факторах▪️ забудова знаходиться в зоні ризикуЗменшити СЗЗ можливо — але тільки через докази:✔️ розрахунки✔️ лабораторні дослідження✔️ відповідність ГДК/ГДР на межі житлової забудовиКлючова помилка бізнесу ‼️СЗЗ — це не резерв для розширення підприємства. І не «папірець для погодження».Що заборонено в СЗЗ:🚫 житло, школи, лікарні, спортоб’єкти🚫 об’єкти водопостачанняЩо дозволено:✔️ інфраструктура підприємства✔️ технічні об’єкти, склади, комунікації✔️ об’єкти обслуговування виробництва⚠️ І ще важливіше:На межі СЗЗ рівні впливу мають відповідати нормативам, а для рекреаційних зон — навіть жорсткіше (до 80%).⁉️ Хочете розібратись на практиці — від розрахунків до погоджень?Долучайтесь до курсу:«Практика організації санітарно-захисних зон (СЗЗ)»👉 Зареєструватися — https://cutt.ly/wtDpEZCM
🤔 Чи можливе отримання спільного ОВД для групи компаній на цілісний майновий комплекс та яким чином повинна бути проведена оцінка впливів та оформлений висновок ОВД?🗣️ Відповідно до п. 1) ч.1. ст. 2 Закону 2059-VIII оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону.Ст. 4, 5, 6, 14 Закону 2059-VIII регламентовано обов’язки суб’єкта господарювання щодо оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, оголошення, звіту, висновку з оцінки впливу на довкілля, рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття), а також наводиться інформація про суб’єкта господарювання – назва (прізвище, ім’я, по батькові), юридична адреса (адреса реєстрації), контактний номер телефонуПостановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.Відповідно до п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля усі документи з оцінки впливу на довкілля в електронній формі подаються суб’єктом господарювання уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) та підтверджуються накладенням кваліфікованого електронного підпису такої особи через електронний кабінет Реєстру. З огляду на викладене, отримання спільного ОВД для групи компаній на цілісний майновий комплекс не можливе 🙅♂️🔗 Детальніше — на сайті: https://cutt.ly/DtANhFOr
🤔 Підприємство приймає пресовану пластикову пляшку, яка надходить разом із кришкою та етикеткою як єдина конструкція. Далі сировина проходить дроблення та потрапляє до ванни флотації, де відбувається відокремлення дробленої пляшки від кришки та етикетки. Після цього подрібнені частки пластику (пляшки) сортуються на сортері. Надалі подрібнені пляшки, кришки та етикетки реалізуються як товар. Якими кодами слід позначати відходи на кожній стадії процесу при поданні документів на дозвіл у сфері управління відходами? Коли сировина вважається відходом, а коли — побічною продукцією?🗣️ ВІДПОВІДЬ: ключовим є статус пляшки. Якщо вона використовується як сировина, дозвіл на оброблення відходів не потрібен. Якщо ж пляшка передається як відхід, її код і найменування зобов’язаний визначити утворювач залежно від галузі походження. Сировина набуває статусу відходу лише після втрати споживчих властивостей і відповідного рішення власника. Теоретично матеріал може вважатися побічним продуктом, але через відсутність дієвого механізму за постановою КМУ № 1214 на практиці такий статус наразі не застосовується…Детальніше 👉 https://cutt.ly/FtP5HIi6
TGLIST.COM.UA
