27 вересня, у день Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, в скиту святої праведної Анни в селі Онишківці звершується святкування на честь "Онишковецької" ікони Божої Матері.

Ікона Божої Матері «Онишковецька» прославилася на святому джерелі в 19 столітті. Вона складала головну святиню Онишковецького приходу. Книга Є. Поселянина «Богоматірь» (т.2) пропонує нам наступні відомості про цей образ, що ікона Божої Матері «Онишковецька» знаходилася в селі Онишківці Дубенського уїзду Волинської губернії. Вона поміщалася в каплиці на відстані однієї версти від Онишківської церкви, на джерелі, яке витікає із крейдяного пагорба. Богородиця зображувалася на ній Отроковицею із складеними на грудях руками, а ногами вона топтала змія спокусника. Писана вона на полотні в 1825 році.
Детальніше нам розповідають книги «Дев’ятсотліття православ’я на Волині 992-1892» та «Волинські єпархіальні відомості 1890р.», каплиця, у якій зберігалася ця святиня, була споруджена в 1853році, на місці старої, з давніх пір існуючої тут. Приводом до побудови її і паломництва сюди богомольців стали наступні обставини. Власник села Онишківці на прізвище Скарбник, був вражений важкою хворобою і на лікування її витратив не малу частину свого маєтку. Побоюючись за своє життя і не надіючись більше на допомогу людську, він звернувся, врешті, до допомоги Божої і, з почуттям глибокого смирення, зі сльозами молився біля свого домашнього образу Богоматері, просячи про відпущення йому гріхів і про зцілення від хвороби. Слізні молитви поміщика не залишилися даремними. У сонному видінні являється йому Небесна Заступниця, схвалюючи його і обіцяючи йому одуження, якщо тільки він на честь Її побудує каплицю. Сама Богородиця вказує і місце для будівництва – біля цілющого джерела, де вона і раніше являлася у вечірній час у сяйві променів, і звеліла Скарбнику перенести сюди цей образ Її. Утішений небесним видінням і відчувши полегшення у хворобі, поміщик поспішив виконати повеління Цариці Небесної.
Через деякий час, віддавши маєток в інші руки і від’їзжаючи в село Стовпець, Скарбник побажав узяти із собою ікону Богоматері, як дорогоцінний дар і згадку про дивну подію в його житті. Проте хлопчик, якого послали за іконою,взявши її,і хотів вийти із каплиці, то, як говорить народний переказ, якась невидима сила перегородила йому вихід із неї: жах охопив його, ноги і руки звело йому так, що він, видаючи плачевні крики, не міг сам поставити ікону на попереднє місце.
Чутки про зцілення поміщика і покарання хлопчика швидко розлетілись по ближніх і дальніх околицях, збираючи сюди людей для поклоніння. Невдовзі, після вище описаних подій, стався і наступний випадок зцілення хворого по молитві перед чудотворною іконою Божої Матері «Онишковецької». Римар – виробник шкіри та майстер шкірних виробів, житель містечка Почаєва на прізвище Дифтер, був розбитий паралічем. Він не міг володіти ні руками, ні ногами. Важко страждаючи, хворий побажав відправитися в село Онишківці і помолитися в каплиці перед чудотворною іконою, яка там знаходиться. Бажання хворого було виконане, - його принесли на простирадлі і внесли до каплиці. Усердно помолившись перед образом Богородиці, він відчув полегшення і з каплиці вийшов вже сам, без сторонньої допомоги, абсолютно здоровим. У подяку за своє зцілення він, не маючи грошей, пожертвував п’ятдесят шкір, які були продані і одержані за них кошти використані були на потреби каплиці та церкви.
І в пізніший час чудотворна ікона Божої Матері, яка знаходиться в Онишковецькій каплиці, не залишала без своєї благодатної допомоги тих, хто приходив до неї з вірою в її чудодійну силу. У 1889 році вдова, селянка села Лисіна, Марія Корольова, відвідавши Онишківці і помолившись перед святим образом, занурилася в воду під каплицею і одержала зцілення від ран, що не заживали упродовж двох років, після того, як жінка постраждала від укусів собак.