Telegram statistics channel - @dsgnbr

Сьогодні прийшов лист від ATypI — мою доповідь «Code, Craft, and Ukrainian Cyrillic» відібрано до програми ATypI 2026 у Шарджі. Етіпай вперше відбуватиметься у ОАЕ і бути на сцені, на якій побачиться увесь арабський світ і працювати з таким контекстом у наші непрості часи – дуже відповідально і почесно. Це найпрестижніша міжнародна конференція зі шрифтового дизайну, і я неймовірно рада, що українська кирилиця пролунає там у контексті глобальної типографії.Попереду — багато роботи, турбот, заробляння на цю поїздку😅😅😅, але я відчуваю справжню вдячність до тих, хто допомагав цій темі визріти і статися, в тому числі я не розраховувала на те, що моя тема буде відібрана, бо вже говорила минулого року від імені України. 300 подач з усього світу — і серед 50 обраних є Україна. В Стенфорді говоритиме Олексій Чекаль і у Шарджі – я. Тема стосується українського досвіду цифрової кирилиці, технологій і ремесла, того, як ми осмислюємо власну спадщину в добу алгоритмів і де ще нею ділитись, як не в як не в Шарджі, перлинному місті на перетині Сходу й Заходу, де історія письма завжди була розмовою між культурами і яке по праву є культурною столицею арабського світу. Почитайте – це дуууууже цікаве місто. Роботи попереду багато. Але все це — частина нашої спільної присутності у світі. Україна поступово виборює не лише незалежність, а й міжнародну видимість — через дизайн, культуру й типографію. Я рада бути частиною цього. І ви, дизайн-борщівники, теж частина цього разом зі мною. ❤️

Хто переміг в "Найкращому книжковому дизайні" торік? ‼️🏆 Гран-прі конкурсу та перемога в категорії «Утилітарна книга» — видання «Поміж» (перше число). Редакторки — Аліна Стаменова, Дінара Халілова, Оля Василець. Візуальна концепція, дизайн, верстка — Саша Биченко, студія Kultura. Технолог виробництва — Руслан Фокін, Publish Pro. Кольорокорекція — Володимир Гавриш. Видавець — Культура Медіальна / Kultura Medialna.📕 Переможцем у категорії «Текстова книга» стало видання «На надломі зросла сила». Авторка концепції видання, архітектоніки книжки — Тетяна Костіна. Дизайн обкладинки, верстка — Дарʼя Стеценко. Видавець — punkt publishing.🖼 У номінації «Мистецька книга» перемогло видання «Коцюбинський: між кіно і літературою». Автори видання — Альона Пензій, Станіслав Битюцький, Олег Оліфер. Художнє оформлення книги, дизайн, верстка — бюро Буця, Галя Вергелес. Видавець — Довженко-Центр.👀 У номінації «Візуальний сторітелінг» перемогла книга «Шлях Зерна | The Path of Grain». Художнє оформлення — Postmen, Ярослав Ведмідь, Олег Грищенко, Олексій Чекаль. Шрифтове оформлення — Олексій Чекаль (літерація назви), Fixel font. Самвидав, з ініціативи KERNEL.🫶🏻 Книги чудово заверстані і різноманітні за стилями: з-поміж всього вирізняється тенденція на мінімалізм, природні матеріали і кольори, що в цілому відповідає духові світового дизайну зараз та духові українського воєнного часу. Мені це нагадало епоху часописів раннього ХХ століття, в яких намагаємось описувати світ без зайвих прикрас у верстці і без зайвого у візуальному матеріалі. Оцініть, як повно розписані команди – хотілось би завжди мати таку інформацію про кожен з проєктів, який бачиш, бо питання нормальної атрибуції внеску все ще актуальне для українського дизайну.*Вибачте за спам картинками, телеграм інакше не уміє їх відправляти, окрім як по одній і видавати сповіщення рядочком. 😔

Конкурс «Найкращий книжковий дизайн — 2025» відкрив прийом заявок. Цьогоріч конкурс святкує свій ювілей – 10 років! Проєкт виріс від локальної ініціативи до платформи, що виводить українські книжки на полиці Франкфуртського та Лейпцизького книжкових ярмарків, показуючи українську книгу далеко за кордонами України. _______Оцінювати книги цьогоріч будуть: Лізавета Герман, кураторка, мистецтвознавиця, співзасновниця галереї The Naked RoomЗакентій Горобйов, графічний дизайнер, шрифтар, ілюстраторГліб Капоріков, графічний та книжковий дизайнер, дизайн-директор у ProjectorОлександра Корчевська-Цехош, графічна, шрифтова і діджитал дизайнерка, дослідниця українського дизайнуАннетте Кьон, ілюстраторка, коміксистка, видавчиня (Німеччина)Женя Олійник, ілюстраторкаНаташа Чичасова, кураторка сучасного мистецтваІ це почесно: бути в такому колективі і оцінювати те, що було зроблене з грудня 2024 по листопад 2025 року та не було заявлене до конкурсу раніше.Ключові факти:⚡️ Дедлайн: 27 ЛИСТОПАДА 2025⚡️ Беруть участь книжки видані: грудень 2024 — листопад 2025⚡️ Участь безкоштовна (важливо в наші часи)5 категорій для участіТекстова книгаМистецька книгаУтилітарна книгаВізуальний сторітелінгЕксперимент (самвидав, зіни, нестандартні формати)Що далі: ‼️‼️‼️45 книжок → довгий список → 15 фіналістів → 5 переможців → 1 Гран-Прі → міжнародний конкурс Buchkunst → виставки в Німеччині.За 10 років конкурс став індикатором еволюції українського книжкового дизайну і брати участь у ньому – то є круто. Час показати, на що ми були здатні в 2025-му світові! _______ЯК БРАТИ УЧАСТЬ: 💪🏻💪🏻💪🏻💪🏻📚Шліть фізичні примірники — на Лаврську 10-12, ознайомтесь з положеннями 📒 і подайте онлайн-заявку — ПОСИЛАННЯ НА УЧАСТЬ ТУТОрганізатори: Книжковий Арсенал + Goethe-Institut. Партнер: Фонд Buchkunst.Інформаційні партнери – Cases і Дизайн-борщ. ❤️

В Рівному сьогодні міська рада проголосувала за мораторій на створення нових обʼєктів монументального мистецтва та демонтаж уже існуючих і він почав діяти. Це результат ситуації, що склалася навколо муралу в моєму рідному місті. 13 жовтня – від дня початку розголосу пройшов тиждень. Є ще чимало дірок, якими всі ці дії можна продовжувати робити, але в нас є шанс нарешті за 34 роки Незалежності закрити борг і облікувати усі ці памʼятки, аби їх не можна було зносити і за ними доглядали би комунальні установи і здійснювали їх ремонт. Чимало з вас долучилися репостом і надсиланням звернень – і я хочу вам за це подякувати. Ситуація не вирішена, і оскільки панно в жахливому стані, буде цікавою його подальша доля відосно реставрації і розміщення на іншому місці. І моя робота в комісії з виявлення та обліку монументальних памʼяток теж вимагатиме особливої включеності задля збереження мистецтва про що буду розповідати вам далі. Дуже сподіваюсь що напрацьовані рішення стануть рецептом як краще працювати з меморіалізацією, збереженням памʼяток монументального мистецтва та стінописами в інших містах, аби вони не мали тієї ж ситуації і гострої реакції.#НіхтоНеЗабутий

Повертається книжка, яку всі шукали роками, — «Українська ідентичність в графічному дизайні радянської України та української діаспори 1945-1989 рр» Василя Косіва.Родовід додруковує це рідкісне видання. Передплата зі знижкою 33% уже відкрита на сайті rodovid.net (посилання в коментарі). Я купила місяць тому в колекціонерів ще одне видання сильно дорожче. )) Монографія Василя Косіва — унікальна праця з дослідження українського дизайну, адже досліджує не лише дизайн, створений у радянській Україні, а й у діаспорі.Автор досліджує, як у графічному дизайні відображалася українська ідентичність, аналізує радянські плакати, обкладинки діаспорних видань, архівні документи й інтерв’ю з митцями, щоб показати, які символи використовувалися для візуального образу України та українців, як вони створювалися й у яких стилях працювали дизайнери того часу.2019 року видання отримало ґран-прі премії Книжка року і Форуму видавців.Це те, що мусить бути на вашій полиці, якщо ви український дизайнер. https://www.rodovid.net/product/252/ukrayinska-identychnist-u-hrafichnomu-dyzajjni-19451989-rokiv-peredplata/

#НіхтоНеЗабутийМи — за рівну пам’ять. Ми наполягаємо, щоб у центрі Рівного пам’ять усіх полеглих героїв вшановувалася однаково, без виокремлення когось одного. Ми поважаємо пам’ять Тараса Давидюка — офіцера Національної гвардії, і підтримуємо ідею муралу на іншій стіні міста. Але центральний простір Рівного має залишатися місцем спільної пам’яті — для всіх. Ми хочемо, щоб пам’ять у місті була осмисленою, гідною, професійною і була створена з повагою. Якщо ви це підтримуєте, долучіться до звернення від імені громади Рівного з цього питання на адресу наглядової ради УКФ та Рівненської міської ради. 📩 Ми разом з вами зробили перший крок — зібрали підписи під петицією про збереження панно.Тепер потрібен другий: масштабувати розголос і звернутися до УКФ та міської ради з проханням втрутитися. 🟨 Як долучитись:Відкрийте детальнішу інструкцію з цього посту. https://docs.google.com/document/d/1KqXv3ZFSs74AO1mYjXUGHhLhiEjyMGb23FUPWNSr-Yc/edit?usp=sharingОберіть зручний для себе шаблон звернення, вкласти в тіло листа пдф чи скористатися гугл-документом і текстом в ньому. Додайте кілька речень від себе — чому вам це важливо, якою є ваша думка.Надішліть лист на адресу [email protected]@[email protected] [email protected] – Рівненська міська рада. Позначте у пості хештег #НіхтоНеЗабутий, це допоможе бачити думки громади.

⚡️Найбільший в Україні показ сучасної анімації — LINOLEUM Animation Festival 2025 — повертається!⚡️З 1 по 5 жовтня в Києві відбудеться показ близько 200 короткометражних анімаційних фільмів із понад 40 країн світу, об’єднаних у 20 тематичних блоків. У програмі — фільми про пам’ять, ідентичність, тіло, дитинство, кохання, втрати, родину та вибір. Тут буде багато чуттєвого, провокаційного, смішного й дуже особистого.Експериментальна й класична анімація, драми, абсурд, абстракція та документалістика. У кожному блоці — свій настрій, свій погляд і свій градус напруги.📆Розклад: https://linoleumfest.com/uk/schedule🎟Квитки: https://ticketsbox.com/linoleum/Окремо на вас чекає серія безкоштовних лекцій і воркшопів від українських та іноземних професіоналів, лауреатів та номінантів премії Оскар, дві великі нетворкінг-події з фокусом на ШІ, освіті та реаліях ринку, практичні заняття у семи різних воркшопах, мистецький ярмарок, відкритий мікрофон та Drink'n'Draw.Реєстрація на освітню програму: https://forms.gle/mtknyeTbcJtfc4kT7Локації:📍1–4 жовтня — UNIT.City (вул. Дорогожицька, 3; ст. м. Дорогожичі, Лук’янівська)📍5 жовтня — Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6; ст. м. Палац спорту; Площа Українських Героїв)📍Комунальні кінотеатри Києва (Ліра, Старт, Флоренція, Лейпциг, ім. Шевченка) — покази дитячої та підліткової програми.

Враження після воркшопу та лекції у Рівному від Ліни Якобчук та Аліни Борисової Перш за все, круто, що студенти і дизайнери, що виїздять за кордон, хочуть працювати з українською темою і обирають її для своїх робіт, це їм болить та резонує, а це дуже важлива частина, не перестати говорити про те, ким ти є. Поєднувати себе українського і себе експериментального – це прекрасно і чудово вигадувати нове з того життя, що ти маєш, з оцих особливостей того, що Рівне – це місто секонд-хендів і робити з цього офігенний зін з відголосками вабі-сабі і любові до матеріалу. Проєкти дівчат – Wash & Dry Separately присвячений ресайклінгу одягу та Art Under The Fire про розбомблений корпус університету Бойчука вам треба подивитись самим, і послухати їхню розповідь. А щодо навчання в Базелі... Я невиправна оптимістка і я завжди висловлювала сподівання і віру у те, що український дизайн здатен очолювати новітні тенденції та світовий дизайн. І знаєте що? Він досі здатен на це і моя віра після почутого не змінюється. Але кожен раз, коли я бачу пристойний друк CMYKом з яскравими кольорами, коли я бачу друк пантонами університетського проєкту, коли бачу цехи, де можна друкувати і зшивати цілодобово, коли студенти самі працюють з матеріалами, за які платить університет, – я розумію, що нам це надолужити практично нереально. Бо більшість друкарень в Україні все ще купує, або досі користується БВ-шними (бувшими у використанні) друкарськими станками, не гострить леза плотера і віддає друк з ворсистим краєм, винуватить дизайнера у тому, що цей макет вимагає хороших та яскравих фарб, і що тиснення чи вибірковий лак неможливо зробити якісно так, аби це було помітно і підібрати картони ширшого діапазону, ніж це можливо з каталогів Август Трейду, з якого зараз половини паперів завжди немає. Іноді мені здається, що більшість з того, що робиться в Україні в друці не від видавництв, робиться радше наперекір, аніж з усвідомленням експерименту і власних можливостей, це радше насильство над поліграфічним устаткуванням "видай мені ще 1000 макетів бдлск". Допоки має бути так, що я особисто маю по три тижні шукати друкарню, аби якісно задрукувати дзеркальний картон, прозору плівку або інші некласичні але наявні в нас матеріали? Воркшоп з тканиною і апсайклінгом секондхендівських речей відкриває мені, що я надто усвідомлюю обмеження матеріалів і полотна. ) І водночас думаю занадто графічно. Ось такі роздуми наприкінці дня.

Агенція TWID розробила дизайн-систему для СБС — першого у світі роду сил, сформованого навколо дронів, роботизованих платформ і ШІ.Вперше айдентику показали на Atlas Weekend: стенд СБС відвідали понад 40 тис. людей, 11 тис. із них пройшли інтегровану гру-симулятор відкритої розвідки. СБС мають суворі обмеження у візуальній айдентиці: офіційний герб, обов’язковий шрифт UAF Sans і чорно-білу палітру. Завдання TWID полягало в тому, щоб створити систему, яка водночас ефективно працює у цифрових та фізичних середовищах і при цьому залишається простою у використанні.«Ключовим елементом стала сітка, що відтворює логіку роботи дрона. На відміну від людського зору, безпілотник сприймає простір схематично, накладаючи на нього додатковий шар. Ми перетворили цю особливість у візуальний принцип айдентики. Завдяки цьому вона виглядає технологічною й органічно пов’язана з тематикою безпілотних систем», — пояснює дизайн-директорка TWID Марія Бистрова. Окрім зручності, система виконує функцію захисту контенту. Сітка з дизайну працює як watermark, у її структурі закладені мікрологотипи, що проявляються при масштабуванні й зчитуються як візуальний підпис. Такий прийом ускладнює підробку матеріалів та додає відчуття автентичності. «Це — наша дизайнерська «пасхалка» для ворожої пропаганди», — каже команда TWID.

«Війна котиків» — казка для дітей і дорослих про те, як навіть у вигаданому світі котиків війна руйнує звичне життя.Головний герой, кіт Артишок, проходить шлях від спокійного життя у місті до боротьби з ворогом, переживає втрати, шукає надію й вірить у перемогу. Майже як ми з вами. Книжка побудована як відверта алегорія нашої реальності: тут є й мобілізація, й бої, і тема смерті. Тон оповіді — сподобається тим, хто не ділить на сіре і сіре, із чітким поділом на своїх і чужих. Але особливої уваги заслуговують ілюстрації — кожна сторінка супроводжена справжніми вишиваними картинами, які створюють ефект матеріальної, «дотикової» казки. Це книжка-артефакт, у якій поєднано слово і ручну працю. Текст написала: Катерина ЛебєдєваІлюстрації-вишивки виконала: Світлана СтрукВидання: Харків — Київ, 2025Це не легке читання про котиків, а спроба осмислити війну мовою казки. ———Подячний пост для підтримки Катерини Лебєдєвої та її "Бібліотеки українського мистецтва" – дякую за книгу і запрошую її придбати. Придбати книгу