Дрогобич City

🕯️9:00 — хвилина мовчання 45-річний Олександр Пасько на псевдо Депутат поліг 14 липня 2024 року в селі Львове Бериславського району Херсонщини. Він зазнав смертельного поранення від осколків ворожого дрона.Олександр народився в місті Ніжин Чернігівської області. За освітою був помічником машиніста електровоза, але за фахом не працював. Любив працювати на землі, а ще сад, рідне село і Київ. До служби працював у київському цирку, а з червня 2022 року захищав Україну у складі 112 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Псевдо Депутат залишив із цивільного життя – так його називали зі студентських років. «Олександр – це воїн із лев’ячим серцем. Навіки залишиться в наших серцях відважний погляд його блакитних очей», – сказала дружина Олена. Воїна нагородили відзнаками «Учасник бойових дій» і «Золотий хрест», а вже посмертно – «Комбатантським хрестом» та орденом «За мужність» III ступеня.Поховали Олександра у селі Перебудова Чернігівської області. У нього залишилися син, дружина та мати.

У Дрогобичі діти та молодь можуть безоплатно відвідати тренування з різних видів спорту. До спортивної ініціативи міста долучаються спортивні організації.Тренування проводять кваліфіковані тренери на різних спортивних локаціях – як у спортивних залах, так і просто неба.▫️5 червня – теніс (12:00–13:30, ДЮСШ ім. І. Боберського), тренер: Назарій Ус.▫️11 червня – ушу (17:00–18:00, пл. Ринок, 1), тренерка: Вероніка Ключак.▫️11 червня – футбол (17:30–19:00, синтетичний майданчик ДЮСШ ім. І. Боберського), тренер: Максим Логвиненко.▫️13 червня – бокс (17:30, СК «Колізей»), тренер: Віктор Стецко.▫️17 червня – баскетбол (10:00–11:30, спортзал ДЮСШ ім. І. Боберського), тренер: Сергій Самойлик.▫️18 червня – спортивна акробатика (11:00–12:30, спортзал ДЮСШ ім. І. Боберського), тренерка: Тетяна Вагіла.▫️19 червня – кікбоксинг (18:00–19:30, вул. Підвалля, 3), тренер: Андрій Шевчук.▫️21 червня – хортинг (10:00, вул. Лесі Українки, 44), тренер: Денис Іваницький.▫️24 червня – футбол (11:00, спортмайданчик ДЮСШ ім. І. Боберського), тренер: Роман Чопко.▫️28 червня – акройога (10:00, вул. Лесі Українки, 44), тренер: Денис Іваницький.▫️30 червня – бокс (12:30, СК «Колізей»), тренер: Віктор Стецко.Підписатися на Дрогобич.City | 💛 Надіслати новину

🕯️9:00 – хвилина мовчання 41-річний солдат Василь Добровечір поліг 14 серпня 2023 року біля села Вербове Запорізької області.Василь мав фах зварювальника. Працював у Мелітополі, потім переїхав до Запоріжжя. Тривалий час займався нарізкою скла і дзеркал на заводі. В 2014-му перейшов на підприємство, що займалося виготовленням і встановленням пластикових вікон. У 2021-му влаштувався у компанію «Нова пошта». Вільний час проводив із родиною.З перших днів повномасштабного вторгнення Василь допомагав зварювати протитанкові «їжаки» та інші захисні конструкції. А наприкінці 2022 року вступив до ЗСУ.Пройшов навчання в Україні, Великій Британії та Німеччині. Влітку 2023-го в лавах 82 окремої десантно-штурмової бригади вирушив боронити Запорізький напрямок.«Василь підкорив мене своєю наполегливістю, веселим характером, дуже теплим ставленням до дітей. У домі все зроблено його руками, куди не кинеш оком. І від того ще більш боляче», – розповіла дружина Тетяна. У воїна залишилися дружина і троє дітей.

На загальноміському пам’ятному віче у Бориславі 22 травня, напередодні Дня Героїв, освятили нововстановлені портрети загиблих захисників. На меморіальному заході згадали всіх, хто загинув, захищаючи Україну, та відзначили медалями «Хрест патріота України» (посмертно):🇺🇦Ореста Войтовича (01.09.1968 — 23.01.2025 );🇺🇦Ігоря Нікітіна (09.09.1988 — 18.10.2024)🇺🇦Назара Поплавського (13.08.1994 — 25.11.2025);🇺🇦Романа Федиса (24.04.1994 — 30.11.2025);🇺🇦Ореста Візнера (19.07.1974 — 28.12.2025);🇺🇦Олексія Сабата (08.04.1998 — 26.03.2024);🇺🇦Анатолія Левченка (28.12.1978 — 26.01.2026);🇺🇦Володимира Мойшевича (14.02.1973 — 02.02.2026);🇺🇦Івана Кульчицького (11.01.1987 — 23.10.2024);🇺🇦Сергія Грунта (16.03.1998 — 13.02.2026);🇺🇦Максима Худієнка (03.01.1978 — 24.02.2026);🇺🇦Сергія Дубика (13.07.1999 — 21.06.2025);🇺🇦Андрія Іващенка (26.09.1984 — 07.02.2026);🇺🇦Олексія Верєщука (29.11.1992 — 19.04.2026);🇺🇦Руслана Кугівчака (20.09.1973 – 28.06.2024).Відзнаки вручили рідним Героїв.Підписатися на Дрогобич.City | 💛 Надіслати новину

🕯9:00 – хвилина мовчання Сержант Антон Криль на псевдо Тасман поліг 14 травня 2022 року на території металургійного заводу «Азовсталь» у Маріуполі на Донеччині. Воїнові назавжди 22.Антон народився в селі Лебединське Донецької області. У Маріупольському професійному ліцеї №52 Антон здобув спеціальність автослюсаря.«У 2016 році брат долучився до цивільного корпусу «Азов». Ми тоді сильно «вдарилися» у спорт, зокрема нам дуже подобався біг. У той час Антон остаточно вирішив служити: у лютому 2018 року поїхав до Києва для проходження курсу молодого бійця. Дуже хотів потрапити в розвідку, але його направили до гаубично-артилерійського дивізіону», – розповів брат Богдан. З лютого по вересень 2019 року Тасман у складі артилерійської батареї виконував бойові завдання на Світлодарській дузі.Незадовго до повномасштабного вторгнення Антон підписав другий контракт – був зв’язківцем в артилерії.Оборонця кремували, урна з прахом зберігається в колумбарній стіні на Алеї Слави Лук’янівського кладовища.

🕯9:00 – хвилина мовчання Солдат Сергій Караван помер 7 жовтня 2024 року в лікарні в Дніпрі. За 6 днів до цього він зазнав важких поранень поблизу міста Курахове Донецької області. Дорогою з позицій оборонці потрапили під обстріл ворожого FPV-дрона. Воїнові назавжди 34 роки.Сергій народився в селі Хутір Хмельницької області. Навчався у місцевій школі, а потім опанував фах водія.У 2008 році Сергія призвали на строкову службу, яку проходив у 54-му окремому розвідувальному батальйоні в Звягелі (раніше Новоград-Волинський). Після демобілізації працював вальником лісу.Під час повномасштабного вторгнення Сергія мобілізували до лав ЗСУ. Служив стрільцем у 64-му топогеодезичному центрі. Воював у Харківській і Донецькій областях.«Він був дуже добрим, справедливим, щирим. Завжди думав про інших, а про себе – в останню чергу. Всім допомагав, ніколи нікому не відмовив», – написала рідна сестра Надія Мазур. За мужність і відвагу Сергія Каравана посмертно нагородили нагрудним знаком «Комбатанський хрест».

🕯9:00 – хвилина мовчання Старший солдат Костянтин Ярових на псевдо Турист поліг 11 червня 2024 року поблизу села Берестове Харківської області. Захисникові було 49 років.Костянтин народився в Києві. Жив у Чернігові. У мирному житті був підприємцем. Дуже любив гори й походи, добре знався на туристичному спорядженні – згодом на фронті все необхідне для польового життя в нього завжди було під рукою.Коли почалося повномасштабне вторгнення, Костянтин залишився в блокадному Чернігові. Він допомагав самотнім людям похилого віку: велосипедом їздив під обстрілами, купував продукти й ліки, готував їжу, прибирав оселі. А потім добровільно став до лав ЗСУ. Служив у 77 окремій аеромобільній бригаді ДШВ ЗС України.«Він не служив у армії, бо мав проблеми зі здоров'ям. Однак, приховавши діагноз, пішов у військкомат і став до лав ЗСУ, щоб захищати Батьківщину», – написала дружина Людмила. Посмертно Костянтина Ярових нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.У нього залишилися дружина, батько та двоє дітей.

🕯️9:00 – хвилина мовчання Лейтенант Владислав Маївка поліг 17 березня 2025 року в селі Кіндрашівка на Харківщині. Воїну навіки 29. Владислав жив у Броварах. Працював менеджером в охоронній фірмі. Під час повномасштабної війни Владислав служив командиром 3-ї стрілецької роти 136-го окремого батальйону, що входить до складу 114 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.Псевдо Май з’явився ще в юності: коли йому пропонували бути діджеєм на святах, то жартома називав себе Dj May.«Владислав надзвичайно добра та світла людина. Він завжди мені допомагав, підтримував, надихав, ділився своїм теплом, – сказала дружина Вікторія. – Він завжди міг знайти спільну мову з людьми, старався допомагати словом, справою, підтримкою». Владислав мав багато нагород, зокрема медалі «Честь.Слава.Держава», «Учасник бойових дій», «Незламним Героям російсько-української війни», «За службу державі», а також численні подяки й грамоти.У воїна залишилися батьки, дружина, сестра, бабусі, теща, тесть та інші рідні.

🕯️9:00 – хвилина мовчання Захисник Богдан Дронніков поліг 13 травня 2024 року під час бойового завдання поблизу села Руська Лозова Харківської області внаслідок. Йому було 26 років.Богдан народився в місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Здобув ступінь магістра в Гірничому інституті Криворізького національного університету за спеціальністю «Охорона праці». У пошуках покликання змінив багато професій. Цікавився автомобілями, колекційною зброєю, військовою справою. Його головним захопленням був розвиток і постійне самовдосконалення.Під час повномасштабної війни Богдан долучився до НГУ. Служив у 13-й бригаді «Хартія».«Богдан відрізнявся від інших, він мав досягти великих висот. Надзвичайно харизматичний, цілеспрямований, розумний, з такою силою особистості, що тільки його погляд вже багато про що говорив», – розповіла дружина Валерія. Богдана посмертно нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня та орденом «За мужність» III ступеня.У нього залишилися батьки, дружина і сестра.

🕯9:00 – хвилина мовчання 27-річний боєць Артур Сімогін на псевдо Турік помер 9 жовтня 2025 року внаслідок важких поранень, яких за два дні до того зазнав на позиції поблизу села Чарівне Пологівського району Запорізької області.Артур Павлограді Дніпропетровської області. З дитинства любив футбол і займався бойовим гопаком. Після школи долучився до «Національного корпусу», де проходив бойові навчання. Працював машиністом підземних установок у ДВАТ «Шахта імені Героїв Космосу». У листопаді 2019 року Артур підписав контракт із ЗСУ.Під час повномасштабної війни служив у 25-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Згодом обійняв посаду кулеметника у відділенні взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки 5-го батальйону 108-ї окремої бригади територіальної оборони.«Він завжди був готовим усім допомогти. Казав, що йому подобається бути воїном і приносити користь Батьківщині, бо в нього ростуть діти», – написала дружина Юлія. У нього залишилися батьки, сестра, дружина та двоє синів від різних шлюбів.