{Історія українського козацтва} - група у фейсбук.Міф про пияцтво запорозьких козаків.Загальне пияцтво серед українських козаків в 16-18 століттях – це сучасний міф. В розповсюдженні цього міфу частково винні деякі письменники, наприклад Генріх Сенкевич та художні фільми тут можна виділити фільм «Пропала Грамота» в якій було показано як двійко козаків на двох випили діжку пива і два відра горілки це приблизно 20 літрів пива і 25 літрів горілки і майже не сп’яніли. Звичайно це художнє перебільшення, але є люди які повірили, що козаки так дудлили горілку і не п’яніли після цього. Офіційний рекорд світу за кількістю випитої горілки належить жителю Британії який влив в себе 4,5 літра. Але що то за воїн коли він п’яний його поб’є навіть дитина, бо реакція його квола, а рухи нескоординовані. Запорозькі козаки згідно з історичними джерелами відзначалися надзвичайно високими бойовими якостями.Однією з імовірних причин перемог козаків над своїми ворогами було те, що багато січовиків зовсім не вживали алкогольних напоїв, плюс сурова дисципліна. Такі дослідники як Яворницький і Новицький відзначають про поширеність серед січових козаків аскетизму. Козаки-аскети не вживали алкогольні напої, не палили тютюн, не знали жінок дотримувалися целібату, а після настання старості часто ставали ченцями в християнських монастирях. Процент козаків-аскетів, був досить вагомий на Січі від 10% до 20%, тобто кожен 10-й чи 5-й запорожець-січовик навіть на великі свята, зовсім не вживав алкогольних напоїв та не курив тютюн.До речі, в давнину серед українських козаків не існувало такого звичаю, за яким новобранець при вступі до лав козацтва повинен випивати чарку горілки на шаблі чи просто пити горілку, чи вино під час вступу до війська. Це цілком сучасна вигадана традиція, яка з’явилася лише у 20 столітті.Дослідники вважають що непитущість була запозичена козаками у своїх ворогів татар та турків, яким вживати алкогольні напої забороняла мусульманська релігія. Щоб не стати легкою здобиччю для бусурманів запорожці встановили сурові закони. За три дні до початку військового походу всім мешканцям Січі заборонялося вживати будь-які алкогольні напої, робилися винятки лише для хворих та поранених козаків. Якщо якийсь з козаків порушував цей закон його привселюдно карали прив’язували до стовпа й били киями (дерев’яними палицями), щоб мав повагу до січових законів. Під час самого походу вживати алкоголь заборонялося категорично, проте певний запас горілки курині отамани брали з собою для лікування поранених козаків. Якщо хтось з козаків порушував цю заборону його карали на горло, аби викидали за борт чайки, коли це був морський похід. Чим була обумовлена ця жорстокість? Тим що на кін було поставлено життя всього січового товариства. Лише один п’яний козак, що заволав чи заспівав під час засідки, чи під час нічних маневрів чайок, що у повній тиші кільцем охоплювали турецький флот, чи галеру для раптової атаки, міг привести до жахливої поразки всього воїнства і загибелі сотень і тисяч запорожців. Проте не можна говорити що козаки зовсім не вживали алкогольні напої. Як правило на Січі гучно гуляли на чотири великі свята на Різдво, на Великдень, на Трійцю, та Покрову, також гучно відмічали удалі походи на ворогів. Тоді на Січі пили всі крім аскетів та вартових, однак, вживали хмільне січовики в міру, бо ворог міг напасти в будь-який момент. Хоч і пили козаки не багато, але про себе запорожці любили розповідати побрехеньки про те, як вони п’ють відрами оковиту і не п’яніють. Слід зазначити, що майже до кінця 17 століття, горілка (оковита) використовувалася майже виключно як лікувальний засіб. Переважно наші пращури українці-русини вживали на свята більш слабкі алкогольні напої: пиво, вино, настоянки-наливки, ягід та фруктів з медом.