Telegram statistics channel - @daphniasuggests

❎ Друга свідомо закинута книга грудня (хто дивився мій напіввлог вчора, знає, яка стала першою) — мені ця тенденція дуже не подобається. 💫 Зрештою, на 99-й сторінці я здалася. Книга й самого початку надто солодкою, але коли втратилася взагалі будь-яка логіка, я зрозуміла, що нам не по путі. "КНИГОХОДЕЦЬ" Карстен ГеннКСД, 2025, 224 стор. без рейтингу, бо DNF🔸 Карлу 72 роки і працює він книгоносцем — відносить замовлені в книгарні книги особливим покупцям (нє, все-таки в маленьких містах є свій особливий триб життя, щоб не казали). Але таких особливих покупців стає все менше, а років Карлу все більше, аж тут прям на маршруті до нього прилипає — що той банний лист самі-розумієте-куди! — 10-річна мала із своїм власним баченням того, які книги треба носити особливим покупцям. 🔸 Коротше, це було максимально солодко й приторно, але можна було терпіти хоча б за книжну атмосферу (якби Карл носив пундики чи масочки для волосся, то я й десятка сторінок не протрималася б). 🔸 Але на 99-й сторінці десятирічка почала поводити себе наче психотерапевт із 25-річним стажем і я вирішила, що не готова терпіти далі навіть з-за книжної атмосфери.❄️ Але розумію, що багатьом навпаки книжка зайде і стане улюбленою, і це нормально. Якщо ви любите Бакмана, з задоволенням читаєте Колган із її нескінченим книгареньками та кав'яреньками то на суші, то на морі — ця теж вам сподобається. Просто не мій графінчик узвару виявилася ця книжка.☃️ Виставлю на барахолці в січні.

🐈‍⬛🐈‍⬛ Показали обкладинку до роману "Світ для фрау Еверс", бачили вже? 🐈‍⬛ Шо по жанру? Горор, містичний реалізм, міфологія, Потойбіччя та одвічна боротьба добра зі злом, інколи просто посеред власної душі.🐈‍⬛ Шо по оформленню? Серія "ЖАСНЕ" — збільшений формат, розворотні повносторінкові ілюстрації Сергій Мірчук і його же обкладинка, темно-сірий зріз.🐈‍⬛ Шо по строках?До кінця місяця маємо відкрити передзамовлення і до кінця зими (ну а коли ще читати такі хтонічні речі, як не в кінці зими?) отримати вже й наклад.☠️ Анотація:Франц Еверс — ветеран Першої світової, колишній військовий лікар і безнадійний морфініст, що живе на маргінесі суспільства. Він здає в ломбард рештки свого минулого життя й потопає у химерних сновидіннях, поки за стінами щодня змінюється курс марки та вирують політичні чвари. Зустріч із таємничим вороном, хранителем пам'яті людства, відкриває йому очі: атмосфера відчаю та божевілля, яка пожирає місто, — прояв набагато зловісніших сил, здатних розірвати тонку межу самого буття. Міфи й казки оживають, час і простір перетворюються на поле бою з первісною пітьмою, проте щоб вийти на нього, Франц мусить подолати темряву в собі та знищити власних демонів.

✏️ Залізла глянути ДОВГИЙ СПИСОК прози на Шевченківську премію: 🔸Белянський «Битись не можна відступити» — треба нарешті прочитати, півроку на столі лежить🔸Вальчук-Остряниця «Остання відьма» — вперше чую🔸Васильчук «Шалена Богдана» — вперше чую🔸Воробйова «Голоси пам’яті. Буча – місто-герой» — вперше чую🔸Гордієнко, Мєняйлов «Метаромантика. Кров, степ і вічність» — вперше чую🔸Данильчук (Соф’є Хрумтьє) Трилогія «Пригоди кумбреків та гом’ячків» — вперше чую🔸Любко Дереш «Погляд медузи. Маленька книга пітьми» — треба нарешті прочитати, вже навіть відкривала в читалці!🔸Доляк «Як її не любити» — бачила, щось не зацікавило🔸Жарук «Коли третій… не зайвий» — вперше чую🔸Зубковська, Огарьов «Філософія воїна» — вперше чую🔸Іванина «Поціловані Богом» — про автора десь щось чула, нічого не читала🔸Ілюха «Мої жінки» — оце й оберуть, скріньте™🔸Киселюк «Світ потребує радости. Гуцульські приповідки, прислів’я, коломийки» — маю дві інші його книги, ще не читала🔸Нагірняк «Орфей Собору Нації» — вперше чую🔸Петровський «Переддень вічності» — вперше чую🔸Процюк «ПАН» — треба нарешті почитати🔸Розуменко «Вільні Полонянки» — вперше чую🔸Саварина «За маму, за тата» — читаю на свій грудневий клуб на тему "пацаваті мами"разом із іншими книгами🔸Тома «Мандри Небесного чоловіка» — вперше чую🔸Щербак «Мертва пам’ять. Голоси і крики» — маю його книги, звісно не читала.🌸🌸🌸🌸🌸А у вас шо як із цим списком? Щось впізнали? 😅

🍁 Відновлюю тег #плани, який я прогуляла у вересні та жовтні 😅 — складене на листопад (і грудень дещо).🔸"НАЦИСТ І ПСИХІАТР" — зненацька запросили на преспоказ фільму по цій книзі, і тому вона з дальних планів різко посунулася на передні. 🔸"ДОВІРА" — клубний вибір одного закритого книжкового клубу. 🔸"РОЗА МЕДДЕР" — клубний вибір мого клубу.🔸"ТЕ, ЩО ВИДНО ЗВІДСИ" — а це на клуб Readeat, який веду я. Колись починала, але недочитала з-за неспівдання ритму книги із літом навколо 😅. Листопад — найкращий час для неї. 🔸"AURORA BOREALIS" — ще один клуб і буде він на початку грудня вже, але починати читати явно треба в листопаді 💀🍂 Три нижні книги я буду читати в рамках бути найпідготовленішою до власного грудневого клубу, де ми обговорюватимемо не одну, а зразу шість книг. Три, як ви розумієте, я вже читала, хочу і ці три прочитати також. 🎃 Спеціально поставила в плани тільки те, що вважається, ну припустимо, обов'язковою програмою, бо те, до чого в імпульсі потягнеться рука, краще обирати в моменті. Просто в кінці місяця гляну, що там ще було між цими.

🍂 Перша прочитана в листопаді 😅 "ШПИГУНСЬКЕ УЗБЕРЕЖЖЯ" Тесс ҐеррітсенКСД, 2024, 400 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️🍄‍🟫 Перша книга в серії, як це любить Тессочка. Бувша агентка ЦРУ Меггі Вілл хоче спокійного життя в холодних, але затишних єбенях штату Мен (і ні, це не омаж до Кінга, авторка сама там живе вже більше 30 рочків). Але як це зазвичай буває — минуле не відпускає, тим більше, якщо це минуле із трупами, зрадами і дуже, дуже великими грошима. Тому, коли це минуле приходить до неї навіть у ці холодні, але затишні єбеня, Меггі разом із друзями доводиться тряхнути стариною. 🍄‍🟫 Це дуже не та Тесс, до якої ви раптом звикли за кільконадцять романів про Ріццолі та Айлз. По-перше, це шпигунський детектив, а значить всі оці заговори урядів, торгівля зброєю, політичні ігріща — в наявності. По-друге, тут, як і в "Саді кісток" (окремішний детектив авторки) дві історичні лінії і зроблено це досить добре. 🐈‍⬛ Трішки заважав наліт мерісьюшності головної героїні — і там вона вислизнула, і те змогла, і ховатися не дихаючи в шафі може — ну але нехай. Все ж таки секретна агентка, досвід!🐈‍⬛ Є згадки русні, але в аспекті агентури, яка всюди сре й гадить, вмішується в роботу спецслужб інших держав і взагалі ворог — ну тобто перебуває в своєму природному стані, тож норм, хуйня і є хуйня, што уш тут.❤️ Що дуже сподобалося? Герої, яких зазвичай дуже мало в масовій літературі, а саме — ті, кому вже за 60, але вони активні, а не об'єкти турботи чи жалості. ✅ В цілому дуже ок-норм читання, швидке як і завжди в Ґеррітсен, не для перечиту, звісно, але достатньо приємні кілька годин з книгою вам забезпечені. #Дафа_радить любителям жанру

📚 У затишно-тісному майже домашньому колі обговорили сьогодні "Атлас хмар". Загальний рейтинг — 7,3, але це заслуга виключно трьох панянок із "десятками", бо так-то оцінки коливалися від 5 до 7 за десятибальною системою 💀. "Я вигадувала собі будь-які заняття аби тільки не брати книгу до рук" "І радити нікому не можу, і викинути шкода — все-таки красива, перечитати — ніколи в житті!" "Це якась помиральна яма" "Катарсису не сталося" 🐈‍⬛🐈‍⬛ Це все звучало на клубі. Моя основна претензія (ну окрім того, що переклад зробив все для того, аби і так не просте читання читати було абсолютно неможливо) — з другої половини книги текст розчаровує. Відчуття "а от і штоби што?" в цілому від книги не сталося. 🐈‍⬛ Розглядати всі історії окремо — так, цікаво. Єдності в них, цільності, того, що їх зробить не просто вервечкою людей, поєднаних танцями Джимі-Джимі ачя-ачя родимими плямами — нема. 🧡 Але я неймовірно рада, що на клубі була пані Вікторія, яка таки знайшла сенс, поділилася і я навіть підняла оціночку на півбала 💀 За це й люблю клубні обговорення і дуже вдячна за інтерпретацію кожного.

✅ А ще раптово дочитала "Продавці болю" Евана Г'юза. Чому раптово, бо додаток показував десь 86% і я думала, що там ще буде на якійсь час перед сном почитати, а виявилося, що там вже були суцільні посилання на джерела (літературні і не сильно). 💫 Поставила 4 зірочки в Goodreads, хоча по правді це десь 3,5. ▫️ Так, це доволі захопливе чтиво, як на нонфік, і доволі цікаве в плані геть нової інформації про всі ті "нутрячкові" процеси в фармацевтичних компаніях, регулювання ринку, бій дженериків та жабогадюкінг страхових та лікарів. ▫️ Але особливої любові не сталося, бо жоден з фігурантів справи так до себе автора й не підпустив, і він фактично конструював їхні характери з виключно слів інших, часто далеких, людей, а також відкритих судових процесів потім. 🐈‍⬛ Спроба додати більше людського в оповідь була одна, невміла й корява, але зарахую вже як спробу.🐈‍⬛ А в цілому, звісно, абсолютно трешова ситуація із тим, як кількох фраєрів жадоба згубила™, про що й буквально виснує автор в останньому розділі, уточнюючи, що якби компанія мала юридичний супровід з самого початку, то й досі продовжувала б впарювати свою наркоту на законних підставах 💀✅ Цілком #Дафа_радить, читається як трилер, хоча образ жертви вийшов змазано-непевний. А, забула ще додати, що поки читала, то постійно згадувала книгу "Дурна кров: Таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини" Джона Керрейру, яка написана набагато краще за цю.

▫️Шукали книгоклуб англійською? В Книголенд є! ▫️The Book Mates in Kyiv: офлайн розмовний клуб англійської про книжки і не тільки 📖 Книгарня Книголенд та спільнота English Bubble обʼєднуються, щоб створити perfect match та оголосити першу зустріч безкоштовного розмовного клубу The Book Mates🗣✏️ Це розмовний клуб англійської про книжки та все, що з ними повʼязано — жанри й автори, що вразило, а що розчарувало. На вас чекає: 🔸практика мовних навичок🔸обговорення теми в маленьких групах 🔸корисна тематична лексика та інтерактивний воркшіт для практики🔸нові знайомства та нетворкінг✅ Перше заняття відбудеться вже у цю п'ятницю, 24 жовтня, о 19:00, а говорити будуть на тему "Який я читач? Що я читаю і як не втратити ритм". Відмічайте собі: 📆 24.10 (пʼятниця), 19:00📍 Де: Київ, книгарня Книголенд, вул. Олімпійська📲 Участь безкоштовна, але реєстрація обовʼязкова за лінком• від сильного pre-intermediate рівня• тривалість: 1,5 години• ведуча зустрічі: Ксюша Муравська — книголаверка та викладачка англійської з 14-річним досвідом

📚 Сьогодні пройшов мій клюб по "Як любили і вмирали" Скрипника. Я, звісно, сильно нервувала, адже це автор, з-за якого я, по суті, й стала видавчинею, а своїх дівчат на клубі особливо ціню за чесність — якби щось не сподобалося, було б ух! 📚 Але вийшла чудова камерна одностайність: суцільні "4" та "5", суцільна недовіра, що текстам вже сотня років — настільки вони сучасні, суцільний екстаз від видання (та, я теж постійно хочу торкатися і гладити ці сторінки, штоуштут). ✏️ Звучало і про актуальність тем сьогодні, і про те, що сотня років пройшла, а війна все та сама, і про те, що деякі оповідання треба включати у шкільну програму. ✅ А також про те, що ця збірка — це і відповідь на питання "а де ваші ремарки та гемінґвеї?", і доказ того, що Донбас завжди був україномовним (аж поки русня не знищила там до нігтя все і не навезла наволочі з різних псковів да твєрєй).❤️ Земний уклін всім, хто прочитав, прийшов і поговорив (тим, хто прочитав, але в силу різних причин не дійшов, також щире "дякую!"). 🐈‍⬛ Листопад в моєму клубі традиційно проходить під знаком Кінга — ми читаємо "Розу Меддер".УПД: і найголовніше забула 😅📌 Унікальність сьогоднішнього клубу була ще й в тому, що до нас онлайн долучився укладач збірки і розказав трішки секретів з виробничої кухні.

#прочитала вчора (дочитувала вночі вже, але вважаю, що вчора). Насправді це 2,5 зірочки, а не три, але Goodreads не вміє в половинки. 💔 Такої любові, як із Карою Хантер з першої ж книги, не сталося. Ну, тобто, я в курсі, що в авторки в КСД вийшов ще роман "Спитай Мієчку Андреа", але бажання його читати відсутнє. "ТІКАЙ, ЧЕРВОНА", Ноель В. ІліКСД, 2025, 304 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️🔸 Отже, дві баришні їдуть у старезному "вольво" на кострище біля водосховища кудись в єбєня, бо це типово американські студенти в типово природньому середовищі існування. 🐈‍⬛ Зв'язку нема, телефони розряджені, з засобів захисту від пум (а дорогою лунає розмова, що водосховище знаменито тим, що там вже кудись щезала дівчина і думають, що її утягла пума) — самовпевненість, топік з блискитками і балетки.📍 На дорозі їх починає переслідувати фургон, а потім й взагалі перегороджує дорогу-серпантин, і звідти виходять два поца в масках і намагаються витягнути дівчат з машини. І це буквально перші сторінки твору! 🐈‍⬛ Далі починається гра на виживання — "вольво" в п'ять заходів розвертається на серпантині, фургон за ним женеться, нарешті зіштовхує в обрив, героїні виживають, гонитви, драки, переходи річки з валунами під місячним сяйвом (ммммм, романтика!), знову гонитви, викрадення, відкриття осіб викрадачів — коротше, дуже динамічнєнько, нема коли задуматися над тим, наскільки це просто (майже примітивно) написано. 💔 Але таки задумуєшся. В якійсь момент авторка вирішила пограти в психологізм, але сильно заважали металева лопатка, пістолет і те, що героїнь треба було ще трішки потовкти для загальної жалості (хоча до цього вони наче ті Рембо в джунглях: орієнтувалися по звуку, скакали, що лані по схилам і ковзали по мокрим валунам в гірській річці і все це вночі, де єдине джерело світла — безкінечні зорі над головою та моральний імператив всередині. І це після того, як скотилися в "вольво" у прірву, зносячи машиною нетовсті сосни).✨ А ще прям сильно хочеться дізнатися, що то за модель телефону в них була, яка всю ніч мало того, що протрималася на рівні заряду 1%, так ще й давала можливість з цим одним відсотком його постійно вмикати й вимикати, телефонувати 911, надсилати повідомлення і ще й потім підсвітити кути у темному підвалі. 🔥 Нє, ну в цілому — Рембо-дівчатам рембо-телефон, тут все логічно.✏️ Коротше, логіка та реалізм там не ночували, АЛЕ! Якщо вам хочеться чогось динамічного, не особливо напряжного, чим треба "вбити" час в дорозі чи у черзі до спеціаліста ЦНАПу — ідеально підходить!