CGTAnalytics

🇷🇺🔫РФ продовжує шукати “дешеву реактивну артилерію”: що показав «Козерог 1М»У РФ продемонстрували модернізовану версію імпровізованої реактивної установки «Козерог 1М». Попри зовнішню “гаражність” концепції, сама поява подібних систем є показовою — російський ВПК і війська дедалі активніше шукають максимально дешеві та масові рішення.➡️Основною відмінністю «Козерог 1М» від попередньої версії стало нове колісне шасі, що має спростити транспортування та скоротити час розгортання. Також росіяни переробили механізми вертикального й горизонтального наведення, встановили новий оптичний приціл і розширили сектор повороту пускової установки. ◀️Мова йде про спробу перевести систему з рівня “стаціонарного кустарного виробу” у більш мобільний польовий формат.➡️Втім, концептуально це все ще дуже примітивна реактивна система. Її головна перевага — не точність чи дальність, а дешевизна, простота виробництва та потенційна масовість. ❗️Водночас ефективність «Козерога 1М» залишається під питанням. Наразі немає підтверджень серійного виробництва, стабільності роботи системи чи її реальної бойової результативності. Цілком можливо, що частина демонстрації має інформаційно-пропагандистський характер — показати “адаптивність” російського ОПК в умовах війни та санкцій.🔫CGTAnalytics

⚠️🇷🇺 РФ масштабує інфраструктуру запусків "Гераней" - в Орловській області розширюють дронопорт "Цимбулова"Супутникові знімки фіксують активне розширення російського майданчика запуску ударних БпЛА типу «Герань» у районі н.п. Цимбулова Орловської області. 🛰За опублікованими даними, на об'єкті вже розгорнуто пускові установки для БпЛА "Герань-4" та "Герань-5". Одночасно триває будівництво нових стоянок ще щонайменше для 10 додаткових пускових установок, переважно під «Герань-5».Найбільш показовим є інше — паралельно росіяни активно будують капітальну інфраструктуру зберігання:🛑 підземні бетонні укриття для ударних БпЛА;🛑окремі захищені склади;🛑нові майданчики обслуговування та підготовки;🛑гаражі та технічні зони для техніки та дронів.➡️Особливо важливо, що РФ починає створювати саме ешелоновану інфраструктуру зберігання та запуску. Якщо раніше більшість майданчиків були відносно простими позиціями з контейнерами та мобільними ПУ, то тепер з'являються повноцінні захищені об'єкти з елементами заглиблення та розосередження.Це безпосередньо з зміною характеру війни дронов. Росія поступово переходить до моделі постійного промислового застосування ударних БПЛА великої дальності, де ключову роль відіграє не тільки виробництво «Шахедів», а й стійкість усієї системи зберігання, обслуговування та запуску.❗️На окрему увагу заслуговує ставка на «Герань-5». Ймовірно, йдеться про подальшу еволюцію платформи зі збільшеною дальністю, поліпшеною перешкодою, або більшим бойовим навантаженням. Масштаб будівництва побічно вказує, що саме ця модифікація сприймається як одна з основних для майбутніх масованих ударів.🔫CGTAnalytics

🔫🇦🇿 FPV-дрони проти класичної ППО: Хезболла атакує Iron Dome оптоволокномУ мережі з’явилися кадри ймовірного ураження пускової установки ізраїльського ЗРК Iron Dome ударним FPV-дроном. Атаку пов’язують із бойовиками Хезболли у районі Джаль-ель-Алам поблизу кордону з Ліваном.➡️Якщо раніше головною загрозою для ЗРК вважалися ракети, артилерія чи авіація, то тепер дешеві FPV-платформи поступово перетворюються на інструмент “полювання” за дорогими елементами ППО не тільки у ході російсько-української війни.Ключова особливість інциденту — ймовірне застосування FPV-дрона на оптоволокні. ➡️Для систем типу Iron Dome це створює серйозну проблему. Комплекс проєктувався насамперед для перехоплення ракет, мінометних боєприпасів та частково літаків чи крилатих ракет, але не для боротьби з масовими малорозмірними FPV-дронами, які атакують на наднизьких висотах і можуть буквально “прослизати” між зонами огляду радарів.❗️На цьому фоні ізраїльський кейс добре демонструє загальносвітову тенденцію: класична ППО вже не може існувати окремо від спеціалізованої протидронової оборони. Імовірно, у найближчі роки саме FPV-загроза змусить світові армії повністю переглянути концепцію захисту радарів, пускових установок та командних пунктів навіть у глибокому тилу.🔫CGTAnalytics

🇧🇾📡 «Сканер 2.1»: Білорусь шукає відповідь на FPV та оптоволоконні дрониДержкомвоєнпром Білорусі заявив про розробку нової акустичної системи виявлення БпЛА «СКАНЕР 2.1». Ставка — не на радіомоніторинг, а на стару, класичну акустичну локацію, що особливо актуально на тлі масового переходу FPV-дронів на оптоволоконне управління, де традиційні засоби РЕР і РЕБ часто втрачають ефективність.➡️Система побудована як компактний мобільний сенсор для переднього краю. Вага комплексу — близько 1,2 кг, час розгортання — менше двох хвилин. ⚙️Заявлена дальність виявлення FPV-дронів — 100–300 метрів, БпЛА з ДВЗ — до 1–1,5 км залежно від шумової обстановки.➡️Головний акцент зроблено на використанні алгоритмів ШІ для фільтрації шумів і виділення «акустичного портрета» дрона. Фактично йдеться про спробу створити дешевий та масовий пасивний сенсор для тактичної ППО ближньої дії. Особливо важливо, що такі системи не демаскують себе випромінюванням і можуть працювати там, де РЛС або активні засоби РЕР небажані.➡️При цьому варто розуміти й обмеження подібних рішень. Акустичні системи критично залежать від рельєфу, погоди, вітру, фонових шумів техніки та бою. Дальність у 100–300 метрів для FPV — це вже фактично останній рубіж реагування, де часу на ураження цілі залишається мінімум. Крім того, зі зростанням швидкості та появою тихіших електромоторів ефективність таких комплексів може поступово знижуватись.❗️Попри це, сама тенденція показова: РФ і Білорусь дедалі активніше будують багатошарову антидронову систему, де одночасно комбінуються РЛС, акустичні сенсори, оптичні модулі, автоматизовані турелі, дрони-перехоплювачі та елементи ШІ. Війна поступово переводить тактичну ППО на рівень «сенсорної мережі», де навіть дешевий мікрофонний модуль стає частиною єдиного контуру виявлення та ураження БпЛА.🔫CGTAnalytics

🇷🇺⚓️РФ продовжує перетворювати навіть кораблі ФСБ на «плавучі мангали»Сторожові кораблі проєкту 22460 «Охотник» Берегової охорони ФСБ у Чорному морі отримали антидронові сітки. ➡️Фактично мова вже йде не про локальні польові рішення, а про формування нової норми для російського флоту: після катерів «Грачонок» аналогічний захист почали масово інтегрувати і на більші кораблі. ➡️Показово, що проєкт 22460 спочатку створювався як відносно «легкий» патрульний корабель для прикордонної служби ФСБ: контроль економічної зони, патрулювання, боротьба з диверсійними групами та контрабандою. І тут важливий сам характер модернізації. РФ не демонструє інтеграцію повноцінних корабельних антидронових комплексів hard-kill або спеціалізованих CIWS малого радіуса дії під FPV/морські БЕКи. ➡️Натомість ставка знову робиться на дешеві фізичні бар’єри — сітки, навіси, додаткові каркаси. Це ознака того, що навіть російський флот зараз шукає швидкі масові рішення, які можна розгорнути без тривалого циклу модернізації.Фактично формується нова «дронова архітектура виживання» для флоту РФ:🛑фізичне екранування критичних зон;🛑розосередження озброєння;🛑посилення візуального контролю;🛑інтеграція РЕБ та малокаліберних засобів ближнього перехоплення;🛑адаптація навіть допоміжних та прикордонних платформ під загрозу БЕКів.❗️Ключове питання тепер — наскільки далеко піде ця тенденція. Якщо загроза морських БЕКів для РФ збережеться на поточному рівні, подібні конструкції можуть стати стандартом не лише для допоміжного флоту, а й для великих бойових кораблів ЧФ.🔫CGTAnalytics

🇷🇺✈️Росія адаптує Су-57 під війну дронівУ Росії вперше показали двомісну версію винищувача п'ятого покоління Су-57. 🇨🇳До цього єдиним винищувачем п'ятого покоління із двомісною конфігурацією вважався китайський J-20S. Тепер Росія фактично підтверджує, що також готується до майбутнього, де літак, що пілотується, буде не тільки носієм ракет, а й повітряним командним пунктом для управління безпілотними відомими.➡️Саме це стає ключовою причиною повернення інтересу до двомісних важких винищувачів. Сучасні бойові завдання все більше перевантажують пілота: робота з БПЛА, обмін даними, управління мережевими системами, координація ударів, РЕБ і застосування далекобійного озброєння вимагають окремого оператора.➡️Найбільш ймовірно, що новий Су-57 створюється з розрахунком на взаємодію з важким БПЛА С-70 "Мисливець" та майбутніми безпілотними платформами. У подібній зв'язці другий член екіпажу може відповідати за управління групою дронів, розподіл цілей та координацію атаки, поки пілот концентрується на пілотуванні та повітряній обстановці.➡️Показово та інше: Росія фактично повертається до концепції, що колись дала величезний експортний успіх сімейству Су-30. Свого часу саме двомісні версії Су-27 стали основою для подальшого розвитку лінійки та масових експортних контрактів. Тепер Москва, схоже, намагається повторити цю модель вже за доби п'ятого покоління.❗️Проте й питання. Друге крісло майже неминуче означає компроміси – зменшення запасу палива, внутрішнього об'єму чи корисного навантаження. Крім того, сама програма Су-57 поки ще обмежена відносно невеликими серійними обсягами в порівнянні з американськими і китайськими програмами.🔫CGTAnalytics

🇨🇳🔫Китай робить ставку на масові дрони-перехоплювачіКитайська компанія SkyDefense Technology представила новий безпілотний перехоплювач для боротьби з повітряними загрозами ближнього радіусу дії. ➡️Новий апарат використовує оптико-електронні сенсори та алгоритми розпізнавання цілей на базі ІІ. Поразка мети можлива двома способами - прямим тараном або підривом з розльотом осколкових елементів. Фактично Китай розвиває концепцію повітряного FPV-перехоплювача, адаптованого під знищення малих БПЛА.Заявлені характеристики виглядають досить серйозно для апарату такого класу:🛑швидкість – до 60 м/с;🛑висота роботи – до 5 км;🛑дальність управління – до 10 км;🛑можливість роботи при сильному вітрі;🛑керування роєм з одного робочого місця.➡️Особливо важливо, що китайці наголошують саме на масовому застосуванні. Можливість запуску відразу кількох перехоплювачів одним оператором вказує на рух у бік напівавтономних систем, де людина швидше розподіляє цілі та контролює сектор, ніж пілотує кожен апарат вручну.➡️Це добре вписується у загальну тенденцію сучасної війни. Класичні ЗРК залишаються занадто дорогими для боротьби з дешевими FPV-дронами та боражами, що барражують. В результаті все більше країн переходять до концепції "дешевий перехоплення проти дешевої загрози", де ключову роль починають грати автоматизовані турелі, мікрохвильова зброя, лазери та спеціалізовані дрони-перехоплювачі.❗️По суті, Китай поступово будує багатошарову антидронову екосистему: від РЕБ та мікрохвильової зброї до автоматичних турелів та повітряних перехоплювачів з елементами ІІ. І подібні компактні апарати — ще один крок до майбутнього, де значна частина ближнього повітряного бою вестиметься авіацією, що вже не пілотується, а автономними машинами.🔫CGTAnalytics

🇷🇺🚤 РФ продовжує шукати асиметричну відповідь на морські дрониУ Ростові-на-Дону проектний центр «Сварог» анонсував створення безекіпажного катера «Сварог 1.0» — морської платформи із заявленою дальністю до 500 км, здатної не лише діяти як ударний морський дрон, а й виступати носієм БПЛА. ➡️Найцікавіша тут концепція “дрон-носія”. Фактично йдеться про спробу створити морську платформу, яка зможе потай виводити FPV- або розвідувальні БПЛА ближче до мети, розширюючи радіус їх застосування та ускладнюючи виявлення.⛳️Подібний підхід багато в чому відбиває вплив війни у ​​Чорному морі, де ефективність українських морських дронів змусила Росію прискорено шукати власні рішення. При цьому РФ все частіше намагається уникнути концепції “одноразового катера” у бік універсальних платформ з модульною архітектурою та можливістю адаптації під різні завдання.➡️Однак поки що проект виглядає швидше демонстрацією намірів, ніж готовою зброєю. Компанія-розробник залишається відносно новою структурою, а більшість характеристик ґрунтуються виключно на заявах самого ПЦ «Сварог». ➡️Окремим питанням є стійкість подібних катерів в умовах сучасної морської війни. Будь-який безекіпажний носій, що працює через супутникові канали зв'язку, залишається вразливим для радіоелектронного придушення, перехоплення керування та розвідувальних засобів. ❗️Проте сам тренд показовий: морські безпілотні платформи поступово перетворюються з вузькоспеціалізованих дронів-камікадзе на повноцінні багатоцільові вузли безпілотної війни. І Росія, зважаючи на все, намагається вбудуватися саме в цю концепцію — із запізненням, але вже з урахуванням досвіду останніх років війни в Чорному морі.🔫CGTAnalytics

🇨🇳🧍Китайська ротація в Аб'єї: тренування експедиційної арміїКитай розпочав ротацію підрозділу швидкого реагування в Аб'єї — спірній зоні між Суданом і Південним Суданом. ➡️11 травня з аеропорту Сіньчжен у Чженчжоу вилетіла перша група третього контингенту на борту Y-20, друга має прибути в середині місяця. Формально завдання стандартні для ООН: патрулювання, охорона, захист цивільних та реагування на інциденти.Однак для НВАК це виходить за межі класичної «миротворчості». Китай отримує реальний бойовий досвід: розгортання за кордоном, логістику на великій відстані, роботу в нестабільному середовищі та взаємодію піхоти, розвідки, зв'язківців, водіїв і медиків у відірваності від власної території. Це практичний досвід для майбутніх дій у Азійсько-Тихоокеанському регіоні, який неможливо замінити навчаннями вдома.✈️Y-20 стає основою китайської експедиційної логістики: він дозволяє швидко перекидати особовий склад, майно і спорядження на міжконтинентальні відстані без повної залежності від цивільних перевізників. У випадку Аб'єї це виглядає як рутинна ротація, але в ширшому сенсі Пекін відпрацьовує те, що буде потрібне для будь-якої майбутньої зовнішньої операції — швидке виведення підрозділу, його забезпечення і тривале утримання в зоні ризику.🛑Китайська участь у місіях ООН має подвійний зміст. З одного боку, це легітимний міжнародний формат для демонстрації відповідальності та нарощування політичної присутності в Африці. З іншого — це школа для НВАК, де відпрацьовується буденна механіка зовнішнього військового розгортання: маршрути, зв'язок, медицина, охорона, патрулі, евакуація та реакція на раптові кризи.❗️Ротація в Аб'єї — це важливий штрих до ширшої картини. Китай вчиться бути не лише континентальною силою, а державою, здатною тримати військовий контингент далеко від дому. Саме такі непомітні місії формують основу майбутньої китайської експедиційної присутності — від Африки до Близького Сходу.🔫CGTAnalytics

🇷🇺🧠РФ підводить “нейромізки” під малу ППО: ставка вже не на ракету, а на дешевий цикл ураженняУ Росії заявили про розробку нейромережевих алгоритмів аналізу і трекінгу для антидронової системи малої ППО. ➡️За повідомленнями російських медіа, казанська компанія «Аркодим», резидент Центру безпілотних систем і технологій, уже провела НДДКР і випробувала лабораторний макет двоосьової турелі, яка здатна самостійно виявляти малорозмірні БпЛА, супроводжувати ціль, рахувати балістику й працювати на упередження. Сенс цієї розробки не в самому слові «нейромережа», а в спробі прибрати з антидронової боротьби найдорожчу ланку — класичну зенітну ракету. У перспективі такі алгоритми можуть працювати в зенітно-кулеметних турелях, лазерно-променевих установках або спостережних вежах, які видаватимуть цілевказання дронам-перехоплювачам.Втім, поки це не готовий фронтовий комплекс, а радше технологічний блок на стадії лабораторного макета. Немає відкритих даних про серійні випробування, реальний відсоток ураження FPV, роботу в димі, пилу, дощі, при засвітці, на складному фоні та під РЕБ.🏦Окремо показово, що для повноцінної реалізації проєкту самі розробники оцінюють потребу в інвестиціях у 100–300 млн рублів. Тобто ідея вже оформлена, але до масового виробу ще є дистанція.❗️Якщо РФ доведе такі рішення до серії, це може посилити нижній антидроновий ешелон навколо позицій, колон і об’єктів. Але поки що перед нами не прорив, а спроба наздогнати головну економіку дронової війни: дешеву ціль не можна нескінченно збивати дорогою ракетою.🔫CGTAnalytics