CGTAnalytics

🇧🇾📡 Білорусь завершує «Россь»: ШІ-керований пункт РЕБ із прогнозом обстановки на 40 секунд впередВАТ «КБ Радар» завершує розробку ШІ-комплексу РЕБ «Россь» для боротьби з БПЛА — нова система здатна аналізувати радіоелектронну обстановку та автоматично обирати режими придушення безпілотників. Діапазон перекриття — 20 МГц – 18 ГГц, чутливість мінус 110 дБм, точність пеленгації 0,8–1,5°, одночасна обробка до 256 каналів. Час реакції на загрозу в єдиному інформаційному просторі — 2,8–4,1 секунди.➡️ По суті, «Россь» — це не засіб придушення, а мозок угруповання РЕБ. Сама по собі станція нічого не глушить: вона збирає радіоелектронну картину з усіх підключених систем, класифікує сигнали, прогнозує обстановку на 15–40 секунд уперед і розподіляє завдання придушення між підлеглими комплексами — «Гроза-С», «Рубіж», «Вітебськ» — через єдиний цифровий протокол. Інтеграція з радіотехнічними засобами повітряної обстановки дозволяє виявляти БПЛА на дальності 25–45 км і прогнозувати маршрут до входу в зону ураження.❗️Технічно найважливіший параметр — не дальність і не чутливість, а функція частотних масок своїх військ. Масова РЕБ-активність має фундаментальну проблему: широкосмугове придушення б'є і по своїх. «Гроза» — переносна станція РЕБ проти FPV-дронів з радіусом дії до 1,5 км — вже активно застосовується біля лінії зіткнення обома сторонами конфлікту.❗️ Білоруський контекст тут принципово важливий. «КБ Радар» — це не стартап і не малосерійний виробник: це холдинг «Системи радіолокації», підприємство ВПК Республіки Білорусь із повним циклом від розробки до виробництва. У рамках Союзної держави продукція «КБ Радар» прямо надходить до збройних сил РФ без експортних обмежень.🔫 CGTAnalytics

🇨🇳🛸Китай виводить стелс у роздріб: «банка фарби» XRAM-C перетворює будь-який дрон на малопомітну цільШеньчженська компанія Star-Navi розпочала відкритий продаж радіопоглинального покриття XRAM-C — для дронів, літаків та морських платформ. Упаковки по 1, 5 і 10 кг, нанесення звичайним розпилювачем. Лінійка охоплює три варіанти під різні типи радарів: 🛑XRAM-C105 проти X- і Ku-діапазонів (системи наведення та антидронові комплекси)🛑XRAM-C112 проти S- і C-діапазонів (оглядові РЛС контролю повітряного простору)🛑XRAM-C113B — широкосмугове перекриття C та X одночасно.➡️По суті, Star-Navi зробила те, що раніше було можливим лише в рамках державних оборонних програм: комерціалізувала технологію зниження радіолокальної помітності до рівня споживчого товару. Заявлені характеристики — зниження відбитого сигналу на 3–3,5 дБ — означають скорочення потужності відбиття приблизно вдвічі. ⚙️ Технічні параметри підібрані саме під дронове застосування. Товщина шару 0,4–0,6 мм, маса — не більше 1,1 кг/м². Для БПЛА кожен зайвий грам — це пряме скорочення дальності або вантажопідйомності, тому вага покриття є не другорядним, а конструктивним параметром. При цьому китайські вчені ПЛА паралельно розробляють покриття, що поглинає понад 99,99% електромагнітних хвиль у діапазоні Ku — тобто XRAM-C є не стелею технології, а її комерційним нижнім рівнем, доступним будь-якому покупцеві.❗️Стратегічне значення — не в характеристиках конкретного матеріалу, а в самому факті комерціалізації. Раніше радіопоглинальні покриття військового класу були монополією кількох держав із розвиненою аерокосмічною промисловістю: США, Росія, частково Франція. Ширший контекст — комерціалізація Китаєм технологій подвійного призначення — давно відома тенденція, але XRAM-C є показово радикальним прикладом. Від DJI-дронів, які стали основою тактичного застосування по всьому світу, до «банки стелс-фарби» у вільному продажу — Пекін послідовно знижує технологічний поріг входу в сучасну збройну боротьбу.🔫CGTAnalytics

🇷🇺🚛 Російська БМД-2М отримала «Корнет» і тепловізор, але бронезахист — той самий«Ростех» підтвердив першу партійну поставку модернізованих БМД-2М із бойовим відділенням «Берег» до Збройних сил РФ. Боєве відділення «Берег» включає вдосконалений прицільний комплекс, покращену систему управління вогнем та пускові установки ПТУР «Корнет». ➡️ По суті, це не нова техніка — це радянська платформа 1985 року з пересадженою сучасною електронікою та озброєнням. ⚙️Технічно модернізація закриває два реальних дефіцити. 🛑Перший — нічні можливості: тепловізійний канал у прицільному комплексі «Содема» дозволяє виявляти та вражати цілі в темряві, що на сучасному фронті є базовою вимогою.🛑Другий — дальність вогню: «Корнет-М» б'є до 8 км, тобто машина може уражати цілі, залишаючись за межами ефективного вогню більшості засобів піхоти противника. ❗️Але ключова проблема не вирішена і вирішена бути не може в рамках цієї концепції. Машина додатково отримала комплекти посиленого бронезахисту та засоби РЕБ для придушення дронів противника — і сам факт цього доповнення є визнанням: навіть після модернізації «Берег» бронезахист БМД залишається принципово недостатнім для сучасного поля бою. Рішітки, «мангали» і РЕБ-модулі — це паліативи, а не вирішення проблеми платформи, яка від початку проєктувалася під масу та габарити авіадесантування, а не під захист від FPV, барражуючих боєприпасів і ПТРК.➡️Стратегічний контекст тут важливіший за технічні характеристики. Росія не будує нові БМД — вона реанімує радянський парк, бо виробничі потужності та час не дозволяють інакше. ➡️Для ВДВ РФ це означає збереження авіатранспортабельності та десантування — функції, яку нова важча платформа не забезпечить. Для нас — що легкоброньована техніка з новими сенсорами залишається тим самим пріоритетним об'єктом ураження для FPV та барражуючих боєприпасів, просто тепер вона може вдарити першою і здалека.🔫 CGTAnalytics

🇨🇳☢️ Китай будує систему виживання ракетних військ: у Сіньцзяні з'явилася інфраструктура для гарантованого удару у відповідьСупутникові знімки фіксують масштабне будівництво захисної інфраструктури навколо ракетного поля Хамі в Сіньцзяні. 🏗Новий комплекс охоплює більш ніж 80 майданчиків для можливого розгортання мобільних ракетних пускових установок та зенітно-ракетних батарей, а також бункери і вузли зв'язку поблизу ізольованих ядерних шахт. Будівництво йде одночасно зі збільшенням кількості розгорнутих МБР: за останніми оцінками Пентагону, Китай, імовірно, завантажив 100 МБР на трьох основних ракетних полях, а виробництво боєголовок вийшло на траєкторію до 1000 одиниць до 2030 року.➡️ Ключовий момент — не шахти, а «захист шахт». Базова проблема будь-якого шахтного базування: координати відомі противнику заздалегідь. Тому в центрі нової інфраструктури — два восьмикутні комплекси в східному Сіньцзяні, побудовані за останні шість років на відстані 140 та 230 км на південний захід від ракетного поля Хамі.⚙️Що саме будується — аналітики описують як систему трьох рівнів. На знімках також видно пошкоджену землю, зруйновані будівлі та макети західних реактивних винищувачів — тобто комплекси вже активно використовуються для тактичних навчань і відпрацювання сценаріїв протидії ударам. ❗️Чому це важливіше за підрахунок боєголовок? Тому що Пекін будує не просто більше ракет — він будує систему, яка має гарантувати здатність завдати удару у відповідь навіть після масованої американської першої атаки. Це фундаментальна різниця: кількість ракет можна знищити превентивним ударом, а розосереджену, захищену і дубльовану систему командування — ні. Паралельно Китай розвиває польовий компонент: нові супутникові спостереження зафіксували будівництво ракетної бази поблизу Голмуду на Тибеті з кількома пусковими майданчиками та укриттями для ТПК — найімовірніше для ракет DF-26 з дальністю 4000 км, здатних нести як ядерні, так і звичайні боєголовки. Тобто відбувається одночасний розвиток шахтного, мобільного та командно-інфраструктурного компонентів — перехід від «мінімального стримування» до повноцінної ядерної тріади з дублюванням на всіх рівнях.🔫CGTAnalytics

🇮🇷🇦🇪 Іран будує «тіньову логістику» для ракет і дронів: ОАЕ стають ключовим хабом обходу санкційКВІР отримує китайські технології військового класу через еміратську інфраструктуру. Конкретний задокументований кейс: аерокосмічні сили КВІР придбали китайську моторизовану супутникову антену діаметром 4,5 м виробництва StarWin наприкінці 2025 року. Вантаж вагою 1,8 тонни у шести ящиках у митних документах значився як «антена та аксесуари» і вийшов із Шанхаю на борту китайського контейнеровоза Zhong Gu Yin Chuan до іранського порту Бендер-Аббас. Судно зупинилося в Дубаї 28 серпня 2025 року, залишивши контейнер, який 23 листопада 2025 року забрало іранське судно Rama. ➡️Схема трирівнева: еміратська компанія Telesun, зареєстрована в Рас-ель-Хаймі, виступила посередником між StarWin і іранською телекомунікаційною компанією EFK, яка своєю чергою пов'язана з Saman Industrial Group — вже санкційованою структурою, як прикриття Організації самодостатності аерокосмічних сил КВІР, що відповідає за балістичні ракети, РЕБ та дронові програми Ірану. ⚙️Технічно 4,5-метрова моторизована антена супутникового зв'язку — це не споживчий товар і не «подвійне використання» у розмитому розумінні. Це обладнання для стійкого широкосмугового зв'язку на великих відстанях.🇷🇺Окремо важливо, що ті самі маршрути через ОАЕ паралельно використовуються для постачання компонентів до РФ: серед санкційованих структур фігурують китайська Yushita Shanghai, дубайська Elite Energy та білоруська Armory Alliance — що охоплює одночасно іранські та російські закупівельні мережі. ❗️Точкові санкції проти окремих компаній не вирішують системну проблему: поки існують юрисдикції з мінімальним контролем за торговельними операціями, мережа просто перебудовується навколо нових посередників. Тегеран наочно демонструє, що навіть під максимальним тиском держава може підтримувати розвиток ракетних і дронових програм.🔫 CGTAnalytics

🇧🇾🔫Білорусь робить ставку на «цифрову артилерію»: комплекс «Лектор» скорочує цикл удару до кількох секундБілорусь офіційно прийняла на озброєння оновлений переносний комплекс автоматизованого управління артилерією «Лектор».➡️Особливість комплексу — замкнений цикл від розвідки до ураження цілі. «Лектор» інтегрує дані від БПЛА, РЛС та оптико-електронних систем, автоматично розраховує поправки та нібито передає координати артилерії лише за 3–5 секунд. Фактично Білорусь адаптує власну артилерію до логіки сучасної “мережево-центричної війни”, де ключову роль відіграє не кількість стволів, а швидкість передачі даних між розвідкою, штабом і батареєю.➡️Показовою є підтримка одразу кількох каналів зв’язку — від супутникового та КХ/УКХ до DMR і 4G. Це свідчить про підготовку до роботи в умовах активного РЕБ, де втрата одного каналу не повинна “осліпити” систему управління.❗️При цьому сам «Лектор» — це не революційна технологія, а скоріше спроба максимально дешево та мобільно перенести принципи сучасних західних АСУ на рівень батальйонної або бригадної артилерії. Маса до 18 кг і автономність до 14 годин дозволяють використовувати комплекс без складної інфраструктури безпосередньо поблизу лінії фронту.🔫CGTAnalytics

🇷🇺⛳️РФ масштабує власні «Баби-Яги»: дрон «Голубь» отримав елементи автоматичного пошуку цілейУ РФ продовжують активно розвивати сегмент важких мультироторних дронів-бомбардувальників. Черговим прикладом став БПЛА «Голубь» від КБ «Стратим» — гексакоптер, фактичний аналог української “Баб-Яги”.⚙️Заявлені характеристики типові для цього класу: дальність до 10 км, висота до 500 м та бойове навантаження до 6 кг. Дрон може нести до 12 ВОГів або 82-мм міну, що робить його інструментом точкових нічних ударів по піхоті, укриттях та легкій техніці.➡️Однак головний акцент тут не на самій платформі, а на автоматизації. Росіяни заявляють про інтеграцію нейромережі для автоматичного розпізнавання людей у військовій формі та зі зброєю.➡️Другий важливий момент — заявлена стійкість каналів зв’язку до РЕБ. Саме боротьба між дронами та засобами радіоелектронного придушення зараз визначає ефективність більшості тактичних БПЛА на фронті. Тому РФ намагається робити ставку не лише на масовість, а й на підвищення живучості платформ.❗️Головне запитання зараз одне: наскільки ці можливості реальні поза демонстраційними матеріалами. РФ має довгу традицію анонсувати те, що роками не виходить із дослідного зразка. Але сам факт того, що КБ «Стратим» публічно закладає автономізацію в базову архітектуру нової платформи — а не додає її як опцію — говорить про те, що напрямок обраний і ресурси виділені.🔫CGTAnalytics

🔫🇷🇺«Калашников» робить ставку на швидкість: РФ показала новий БПЛА СКАТ 220Російський концерн Калашников представив новий безпілотник СКАТ 220 — компактний літаковий БПЛА, який фактично є розвитком платформи СКАТ 350М, але з акцентом на швидкість, мобільність та прихованість застосування. 🎢Основна особливість СКАТ 220 — поєднання невеликих габаритів із доволі високою швидкістю для електричного дрона. Максимальні 160 км/год суттєво скорочують час реагування та ускладнюють перехоплення класичними засобами боротьби з БПЛА. 🔋При цьому автономність понад 2,5 години та дальність до 100 км дозволяють використовувати платформу як розвідувальний або ретрансляційний елемент глибоко в тактичному тилу.Фактично РФ продовжує тенденцію створення “малопомітних тактичних розвідників”, які мають працювати між сегментами FPV-дронів і великих оперативних БПЛА. Електродвигун знижує акустичну та теплову помітність, а компактність комплексу дозволяє швидко розгортати його без складної логістики.❗️Водночас сам дрон навряд чи стане “проривною” платформою. Вантажопідйомність лише до 2 кг обмежує його ударний потенціал, а залежність від GPS/ГЛОНАСС та цифрового каналу зв’язку залишає вразливість до сучасного РЕБ.🔫CGTAnalytics

🇨🇳Китай закриває критичну слабкість БПЛА: Пекін створив власний реактивний двигун для дронівКНР провела успішні випробування нового турбовентиляторного двигуна F406 для безпілотників. ➡️Двигун із тягою 600 кг випробували на реактивному БПЛА Baofeng-4 масою до 3 тонн. Заявлені характеристики — швидкість понад 0,8 Маха, висота до 15 км та тривалі польоти — виводять платформу у сегмент оперативно-тактичних безпілотників, які можуть виконувати не лише розвідку, а й функції ударних або ретрансляційних систем.Ключове тут саме двигун. Китай давно навчився масово виробляти дрони, але двигунобудування залишалось одним із найбільш проблемних сегментів. Особливо для компактних реактивних платформ, де потрібні висока надійність, ресурс і стабільність роботи на великих висотах.🛑Фактично Пекін зараз формує повністю автономний цикл виробництва важких БПЛА — від електроніки до силових установок. А це вже напряму впливає на військову стійкість КНР у випадку великої війни або технологічної блокади.🛑Окремо варто звернути увагу на сам клас таких дронів. Реактивні БПЛА масою 1,5–4 тонни — це вже не “дешева витратна FPV-авіація”, а майбутня основа висотної розвідки, морського патрулювання, прориву ППО та масових ударних роїв великої дальності.❗️Головний висновок полягає в тому, що Китай більше не просто копіює чужі безпілотні технології. Пекін поступово створює власну незалежну екосистему військової авіації, де дрон стає не допоміжним елементом, а одним із ключових інструментів майбутньої війни.🔫CGTAnalytics

🇮🇷💸Іран хоче зробити Ормузьку протоку «платною»Іран намагається закріпити довгостроковий контроль над Ормузькою протокою не лише військовими методами, а й через створення механізму фінансового тиску на світове судноплавство. За даними американських медіа, Тегеран веде переговори з Оманом щодо запровадження системи зборів за “послуги” для суден, які проходять через протоку. ➡️Ключова особливість ситуації полягає в тому, що Іран фактично намагається перетворити контроль над Ормузькою протокою на постійний інструмент геополітичного впливу. Якщо раніше Тегеран переважно використовував загрозу перекриття маршруту як елемент ескалації, то зараз мова йде про спробу інституціоналізувати власний контроль через “легалізовану” систему морських сервісів і супроводу.🇮🇷🇴🇲Формально Іран і Оман уникають терміну “мито” або “плата за прохід”, оскільки це прямо суперечить міжнародному морському праву. Натомість просувається концепція оплати “сервісних послуг” — утилізації відходів, супроводу, навігаційної підтримки чи інших операцій. 🛑Показово, що Іран уже створив окремий орган — Persian Gulf Strait Authority — який заявив про власну “зону управління” у протоці. Фактично Тегеран намагається юридично та адміністративно оформити нову модель контролю над регіоном. Це вже виходить далеко за межі класичної військової ескалації.Для світової економіки ризики залишаються критичними. 🛑При цьому Іран, попри удари по інфраструктурі, зберігає здатність швидко відновлювати виробництво ракет і БПЛА. Це вкладається у вже помітну для Тегерана концепцію “війни на виснаження”, де ставка робиться не на домінування у повітрі чи морі, а на поступове підвищення вартості конфлікту для противника.❗️Іран більше не обмежується тактикою короткострокових криз у Ормузькій протоці. Тегеран намагається побудувати довготривалу модель контролю над ключовою артерією світової торгівлі — через комбінацію військового тиску, юридичних механізмів і економічного примусу. Якщо ця модель закріпиться хоча б частково, це стане небезпечним прецедентом не лише для Близького Сходу, а й для всієї глобальної системи морської безпеки.🔫CGTAnalytics