CGTAnalytics

🇷🇺🚛 Російська БМД-2М отримала «Корнет» і тепловізор, але бронезахист — той самий«Ростех» підтвердив першу партійну поставку модернізованих БМД-2М із бойовим відділенням «Берег» до Збройних сил РФ. Боєве відділення «Берег» включає вдосконалений прицільний комплекс, покращену систему управління вогнем та пускові установки ПТУР «Корнет». ➡️ По суті, це не нова техніка — це радянська платформа 1985 року з пересадженою сучасною електронікою та озброєнням. ⚙️Технічно модернізація закриває два реальних дефіцити. 🛑Перший — нічні можливості: тепловізійний канал у прицільному комплексі «Содема» дозволяє виявляти та вражати цілі в темряві, що на сучасному фронті є базовою вимогою.🛑Другий — дальність вогню: «Корнет-М» б'є до 8 км, тобто машина може уражати цілі, залишаючись за межами ефективного вогню більшості засобів піхоти противника. ❗️Але ключова проблема не вирішена і вирішена бути не може в рамках цієї концепції. Машина додатково отримала комплекти посиленого бронезахисту та засоби РЕБ для придушення дронів противника — і сам факт цього доповнення є визнанням: навіть після модернізації «Берег» бронезахист БМД залишається принципово недостатнім для сучасного поля бою. Рішітки, «мангали» і РЕБ-модулі — це паліативи, а не вирішення проблеми платформи, яка від початку проєктувалася під масу та габарити авіадесантування, а не під захист від FPV, барражуючих боєприпасів і ПТРК.➡️Стратегічний контекст тут важливіший за технічні характеристики. Росія не будує нові БМД — вона реанімує радянський парк, бо виробничі потужності та час не дозволяють інакше. ➡️Для ВДВ РФ це означає збереження авіатранспортабельності та десантування — функції, яку нова важча платформа не забезпечить. Для нас — що легкоброньована техніка з новими сенсорами залишається тим самим пріоритетним об'єктом ураження для FPV та барражуючих боєприпасів, просто тепер вона може вдарити першою і здалека.🔫 CGTAnalytics

🇨🇳☢️ Китай будує систему виживання ракетних військ: у Сіньцзяні з'явилася інфраструктура для гарантованого удару у відповідьСупутникові знімки фіксують масштабне будівництво захисної інфраструктури навколо ракетного поля Хамі в Сіньцзяні. 🏗Новий комплекс охоплює більш ніж 80 майданчиків для можливого розгортання мобільних ракетних пускових установок та зенітно-ракетних батарей, а також бункери і вузли зв'язку поблизу ізольованих ядерних шахт. Будівництво йде одночасно зі збільшенням кількості розгорнутих МБР: за останніми оцінками Пентагону, Китай, імовірно, завантажив 100 МБР на трьох основних ракетних полях, а виробництво боєголовок вийшло на траєкторію до 1000 одиниць до 2030 року.➡️ Ключовий момент — не шахти, а «захист шахт». Базова проблема будь-якого шахтного базування: координати відомі противнику заздалегідь. Тому в центрі нової інфраструктури — два восьмикутні комплекси в східному Сіньцзяні, побудовані за останні шість років на відстані 140 та 230 км на південний захід від ракетного поля Хамі.⚙️Що саме будується — аналітики описують як систему трьох рівнів. На знімках також видно пошкоджену землю, зруйновані будівлі та макети західних реактивних винищувачів — тобто комплекси вже активно використовуються для тактичних навчань і відпрацювання сценаріїв протидії ударам. ❗️Чому це важливіше за підрахунок боєголовок? Тому що Пекін будує не просто більше ракет — він будує систему, яка має гарантувати здатність завдати удару у відповідь навіть після масованої американської першої атаки. Це фундаментальна різниця: кількість ракет можна знищити превентивним ударом, а розосереджену, захищену і дубльовану систему командування — ні. Паралельно Китай розвиває польовий компонент: нові супутникові спостереження зафіксували будівництво ракетної бази поблизу Голмуду на Тибеті з кількома пусковими майданчиками та укриттями для ТПК — найімовірніше для ракет DF-26 з дальністю 4000 км, здатних нести як ядерні, так і звичайні боєголовки. Тобто відбувається одночасний розвиток шахтного, мобільного та командно-інфраструктурного компонентів — перехід від «мінімального стримування» до повноцінної ядерної тріади з дублюванням на всіх рівнях.🔫CGTAnalytics

🇮🇷🇦🇪 Іран будує «тіньову логістику» для ракет і дронів: ОАЕ стають ключовим хабом обходу санкційКВІР отримує китайські технології військового класу через еміратську інфраструктуру. Конкретний задокументований кейс: аерокосмічні сили КВІР придбали китайську моторизовану супутникову антену діаметром 4,5 м виробництва StarWin наприкінці 2025 року. Вантаж вагою 1,8 тонни у шести ящиках у митних документах значився як «антена та аксесуари» і вийшов із Шанхаю на борту китайського контейнеровоза Zhong Gu Yin Chuan до іранського порту Бендер-Аббас. Судно зупинилося в Дубаї 28 серпня 2025 року, залишивши контейнер, який 23 листопада 2025 року забрало іранське судно Rama. ➡️Схема трирівнева: еміратська компанія Telesun, зареєстрована в Рас-ель-Хаймі, виступила посередником між StarWin і іранською телекомунікаційною компанією EFK, яка своєю чергою пов'язана з Saman Industrial Group — вже санкційованою структурою, як прикриття Організації самодостатності аерокосмічних сил КВІР, що відповідає за балістичні ракети, РЕБ та дронові програми Ірану. ⚙️Технічно 4,5-метрова моторизована антена супутникового зв'язку — це не споживчий товар і не «подвійне використання» у розмитому розумінні. Це обладнання для стійкого широкосмугового зв'язку на великих відстанях.🇷🇺Окремо важливо, що ті самі маршрути через ОАЕ паралельно використовуються для постачання компонентів до РФ: серед санкційованих структур фігурують китайська Yushita Shanghai, дубайська Elite Energy та білоруська Armory Alliance — що охоплює одночасно іранські та російські закупівельні мережі. ❗️Точкові санкції проти окремих компаній не вирішують системну проблему: поки існують юрисдикції з мінімальним контролем за торговельними операціями, мережа просто перебудовується навколо нових посередників. Тегеран наочно демонструє, що навіть під максимальним тиском держава може підтримувати розвиток ракетних і дронових програм.🔫 CGTAnalytics

🇧🇾🔫Білорусь робить ставку на «цифрову артилерію»: комплекс «Лектор» скорочує цикл удару до кількох секундБілорусь офіційно прийняла на озброєння оновлений переносний комплекс автоматизованого управління артилерією «Лектор».➡️Особливість комплексу — замкнений цикл від розвідки до ураження цілі. «Лектор» інтегрує дані від БПЛА, РЛС та оптико-електронних систем, автоматично розраховує поправки та нібито передає координати артилерії лише за 3–5 секунд. Фактично Білорусь адаптує власну артилерію до логіки сучасної “мережево-центричної війни”, де ключову роль відіграє не кількість стволів, а швидкість передачі даних між розвідкою, штабом і батареєю.➡️Показовою є підтримка одразу кількох каналів зв’язку — від супутникового та КХ/УКХ до DMR і 4G. Це свідчить про підготовку до роботи в умовах активного РЕБ, де втрата одного каналу не повинна “осліпити” систему управління.❗️При цьому сам «Лектор» — це не революційна технологія, а скоріше спроба максимально дешево та мобільно перенести принципи сучасних західних АСУ на рівень батальйонної або бригадної артилерії. Маса до 18 кг і автономність до 14 годин дозволяють використовувати комплекс без складної інфраструктури безпосередньо поблизу лінії фронту.🔫CGTAnalytics

🇷🇺⛳️РФ масштабує власні «Баби-Яги»: дрон «Голубь» отримав елементи автоматичного пошуку цілейУ РФ продовжують активно розвивати сегмент важких мультироторних дронів-бомбардувальників. Черговим прикладом став БПЛА «Голубь» від КБ «Стратим» — гексакоптер, фактичний аналог української “Баб-Яги”.⚙️Заявлені характеристики типові для цього класу: дальність до 10 км, висота до 500 м та бойове навантаження до 6 кг. Дрон може нести до 12 ВОГів або 82-мм міну, що робить його інструментом точкових нічних ударів по піхоті, укриттях та легкій техніці.➡️Однак головний акцент тут не на самій платформі, а на автоматизації. Росіяни заявляють про інтеграцію нейромережі для автоматичного розпізнавання людей у військовій формі та зі зброєю.➡️Другий важливий момент — заявлена стійкість каналів зв’язку до РЕБ. Саме боротьба між дронами та засобами радіоелектронного придушення зараз визначає ефективність більшості тактичних БПЛА на фронті. Тому РФ намагається робити ставку не лише на масовість, а й на підвищення живучості платформ.❗️Головне запитання зараз одне: наскільки ці можливості реальні поза демонстраційними матеріалами. РФ має довгу традицію анонсувати те, що роками не виходить із дослідного зразка. Але сам факт того, що КБ «Стратим» публічно закладає автономізацію в базову архітектуру нової платформи — а не додає її як опцію — говорить про те, що напрямок обраний і ресурси виділені.🔫CGTAnalytics

🔫🇷🇺«Калашников» робить ставку на швидкість: РФ показала новий БПЛА СКАТ 220Російський концерн Калашников представив новий безпілотник СКАТ 220 — компактний літаковий БПЛА, який фактично є розвитком платформи СКАТ 350М, але з акцентом на швидкість, мобільність та прихованість застосування. 🎢Основна особливість СКАТ 220 — поєднання невеликих габаритів із доволі високою швидкістю для електричного дрона. Максимальні 160 км/год суттєво скорочують час реагування та ускладнюють перехоплення класичними засобами боротьби з БПЛА. 🔋При цьому автономність понад 2,5 години та дальність до 100 км дозволяють використовувати платформу як розвідувальний або ретрансляційний елемент глибоко в тактичному тилу.Фактично РФ продовжує тенденцію створення “малопомітних тактичних розвідників”, які мають працювати між сегментами FPV-дронів і великих оперативних БПЛА. Електродвигун знижує акустичну та теплову помітність, а компактність комплексу дозволяє швидко розгортати його без складної логістики.❗️Водночас сам дрон навряд чи стане “проривною” платформою. Вантажопідйомність лише до 2 кг обмежує його ударний потенціал, а залежність від GPS/ГЛОНАСС та цифрового каналу зв’язку залишає вразливість до сучасного РЕБ.🔫CGTAnalytics

🇨🇳Китай закриває критичну слабкість БПЛА: Пекін створив власний реактивний двигун для дронівКНР провела успішні випробування нового турбовентиляторного двигуна F406 для безпілотників. ➡️Двигун із тягою 600 кг випробували на реактивному БПЛА Baofeng-4 масою до 3 тонн. Заявлені характеристики — швидкість понад 0,8 Маха, висота до 15 км та тривалі польоти — виводять платформу у сегмент оперативно-тактичних безпілотників, які можуть виконувати не лише розвідку, а й функції ударних або ретрансляційних систем.Ключове тут саме двигун. Китай давно навчився масово виробляти дрони, але двигунобудування залишалось одним із найбільш проблемних сегментів. Особливо для компактних реактивних платформ, де потрібні висока надійність, ресурс і стабільність роботи на великих висотах.🛑Фактично Пекін зараз формує повністю автономний цикл виробництва важких БПЛА — від електроніки до силових установок. А це вже напряму впливає на військову стійкість КНР у випадку великої війни або технологічної блокади.🛑Окремо варто звернути увагу на сам клас таких дронів. Реактивні БПЛА масою 1,5–4 тонни — це вже не “дешева витратна FPV-авіація”, а майбутня основа висотної розвідки, морського патрулювання, прориву ППО та масових ударних роїв великої дальності.❗️Головний висновок полягає в тому, що Китай більше не просто копіює чужі безпілотні технології. Пекін поступово створює власну незалежну екосистему військової авіації, де дрон стає не допоміжним елементом, а одним із ключових інструментів майбутньої війни.🔫CGTAnalytics

🇮🇷💸Іран хоче зробити Ормузьку протоку «платною»Іран намагається закріпити довгостроковий контроль над Ормузькою протокою не лише військовими методами, а й через створення механізму фінансового тиску на світове судноплавство. За даними американських медіа, Тегеран веде переговори з Оманом щодо запровадження системи зборів за “послуги” для суден, які проходять через протоку. ➡️Ключова особливість ситуації полягає в тому, що Іран фактично намагається перетворити контроль над Ормузькою протокою на постійний інструмент геополітичного впливу. Якщо раніше Тегеран переважно використовував загрозу перекриття маршруту як елемент ескалації, то зараз мова йде про спробу інституціоналізувати власний контроль через “легалізовану” систему морських сервісів і супроводу.🇮🇷🇴🇲Формально Іран і Оман уникають терміну “мито” або “плата за прохід”, оскільки це прямо суперечить міжнародному морському праву. Натомість просувається концепція оплати “сервісних послуг” — утилізації відходів, супроводу, навігаційної підтримки чи інших операцій. 🛑Показово, що Іран уже створив окремий орган — Persian Gulf Strait Authority — який заявив про власну “зону управління” у протоці. Фактично Тегеран намагається юридично та адміністративно оформити нову модель контролю над регіоном. Це вже виходить далеко за межі класичної військової ескалації.Для світової економіки ризики залишаються критичними. 🛑При цьому Іран, попри удари по інфраструктурі, зберігає здатність швидко відновлювати виробництво ракет і БПЛА. Це вкладається у вже помітну для Тегерана концепцію “війни на виснаження”, де ставка робиться не на домінування у повітрі чи морі, а на поступове підвищення вартості конфлікту для противника.❗️Іран більше не обмежується тактикою короткострокових криз у Ормузькій протоці. Тегеран намагається побудувати довготривалу модель контролю над ключовою артерією світової торгівлі — через комбінацію військового тиску, юридичних механізмів і економічного примусу. Якщо ця модель закріпиться хоча б частково, це стане небезпечним прецедентом не лише для Близького Сходу, а й для всієї глобальної системи морської безпеки.🔫CGTAnalytics

🇷🇺🔫РФ продовжує шукати “дешеву реактивну артилерію”: що показав «Козерог 1М»У РФ продемонстрували модернізовану версію імпровізованої реактивної установки «Козерог 1М». Попри зовнішню “гаражність” концепції, сама поява подібних систем є показовою — російський ВПК і війська дедалі активніше шукають максимально дешеві та масові рішення.➡️Основною відмінністю «Козерог 1М» від попередньої версії стало нове колісне шасі, що має спростити транспортування та скоротити час розгортання. Також росіяни переробили механізми вертикального й горизонтального наведення, встановили новий оптичний приціл і розширили сектор повороту пускової установки. ◀️Мова йде про спробу перевести систему з рівня “стаціонарного кустарного виробу” у більш мобільний польовий формат.➡️Втім, концептуально це все ще дуже примітивна реактивна система. Її головна перевага — не точність чи дальність, а дешевизна, простота виробництва та потенційна масовість. ❗️Водночас ефективність «Козерога 1М» залишається під питанням. Наразі немає підтверджень серійного виробництва, стабільності роботи системи чи її реальної бойової результативності. Цілком можливо, що частина демонстрації має інформаційно-пропагандистський характер — показати “адаптивність” російського ОПК в умовах війни та санкцій.🔫CGTAnalytics

⚠️🇷🇺 РФ масштабує інфраструктуру запусків "Гераней" - в Орловській області розширюють дронопорт "Цимбулова"Супутникові знімки фіксують активне розширення російського майданчика запуску ударних БпЛА типу «Герань» у районі н.п. Цимбулова Орловської області. 🛰За опублікованими даними, на об'єкті вже розгорнуто пускові установки для БпЛА "Герань-4" та "Герань-5". Одночасно триває будівництво нових стоянок ще щонайменше для 10 додаткових пускових установок, переважно під «Герань-5».Найбільш показовим є інше — паралельно росіяни активно будують капітальну інфраструктуру зберігання:🛑 підземні бетонні укриття для ударних БпЛА;🛑окремі захищені склади;🛑нові майданчики обслуговування та підготовки;🛑гаражі та технічні зони для техніки та дронів.➡️Особливо важливо, що РФ починає створювати саме ешелоновану інфраструктуру зберігання та запуску. Якщо раніше більшість майданчиків були відносно простими позиціями з контейнерами та мобільними ПУ, то тепер з'являються повноцінні захищені об'єкти з елементами заглиблення та розосередження.Це безпосередньо з зміною характеру війни дронов. Росія поступово переходить до моделі постійного промислового застосування ударних БПЛА великої дальності, де ключову роль відіграє не тільки виробництво «Шахедів», а й стійкість усієї системи зберігання, обслуговування та запуску.❗️На окрему увагу заслуговує ставка на «Герань-5». Ймовірно, йдеться про подальшу еволюцію платформи зі збільшеною дальністю, поліпшеною перешкодою, або більшим бойовим навантаженням. Масштаб будівництва побічно вказує, що саме ця модифікація сприймається як одна з основних для майбутніх масованих ударів.🔫CGTAnalytics