8 березня Яремчанська міська рада (Івано-Франківської області) проводить громадські слухання з приводу будівництва 110 МВт-ної ВЕС на Ліснівському хребті у Покуто-Буковинських Карпатах. У повідомленні міськради згадуються вершини Сиголка (1290 м), Гордя (1356 м) та Товстий (не можу розпізнати по туристичним картам). Це карпатське високогірʼя. Якби не колега Тетяна Рихтун, я б не звернула увагу на ці можливі ВЕС - вистачає закарпатських історій про загрози руйнування Карпат. А тому мозок по-зрадницьки штовхає у бік наївних сподівань, що десь є свідомі органи місцевого самоврядування і чесні інвестори. Ілюзія. Тому що у тому безладі, що твориться у зруйнованій за Зеленського системі охорони довкілля як державної інституції - ділки не сплять. Так от, з мінімально наявної інформації, яку дозволила собі оприлюднити міська рада, вбачається, що мова йде саме про Ліснівський хребет. Онлайн-карти показують наступне.1. Це сільськогосподарські землі державної і комунальної форми власності. З самого підніжжя цих хребтів беруть початок десятки потоків, що впадають у транскордонну річку Прут.2. По хребту проходить Східно-Карпатський туристичний шлях, що починається на Торунському перевалі і закінчується на хребті Кострич (скрін 1).3. В районі Сиголки та Горді пʼять обʼєктів ПЗФ - нацпарки «Карпатський» (1) та «Гуцульщина» (5), орнітологічний заказник «Пожератульський» (4), заповідне урочище «Пересліп» (3) та ботанічна памʼятка природи «Резерват сосни кедрової європейської» (2) (див. скрін 3 з позначками). Також неподалік є праліси (див. скрін 4, позначки: Сиголка (1), Гордя (2)).Певно, якби Бог знав, що на Карпати очікує стільки страждань, то просто б їх не створював для України. Йдіть, люди, у гори, поки вони є. Бо потім будете дивитись або на бетон, або відкладати євро, щоб побути у тиші дикої природи десь у Словаччині чи Румунії. Хто «інвестор» наразі не відомо. Але, сподіваюся, що на Прикарпатті теж є сміливі журналісти, щоб це зʼясувати.Олена Мудра