Гуцул цілу зиму не 'робить нічого, а в літі небагато, алена прогульки не ходить. Він іде наприклад до Кут на„єрмарок". Не має нічого продавати або купувати, алетак, щоби провідатися, які ціни. Або йде до „Жєбя" напразник. Ніхто його не запросив, але треба повидатисяз Юрком Гаврилюком та спитатися за дараби. Отже кож­ний його хід має принайменще ділове забарвлення. Тому кажіть, що йдете наприклад до Бїлоберізки.Чого? Це вас напевне зараз запитають. — До вчительки в гості. Це ваша фамілія буде? Так, це моя перва сестра.'Вже. справа яона. Маєте виразну ціль і йдете по­гостювати. Що йдете пішки, трохи дивно, але один по­гляд на ваші- витоптані черевики та припорошену баскійку каже догадуватись, у чому причина. Тепер слідує ще питання звідки ви та чим займаєтесь. Евентуально, ще запит відносно дальших членів родини. Також треба дати ясну й вичерпуючу відповідь. Так і так, тим займаюся, або тим займається мій батько чи чоловік. Нема що роз­казувати про якесь можливе безробіття, чи про нере­альну професію — музики чи журналіста. Сейчас довіря пропаде.Коли ви видержали з успіхом цей іспит, можна вже питати в свою чергу. Очевидно запити ставити подібні'. Звідки, а куди йдете, а скільки маєте худоби (це мірило сільського багацтва), а чи є в вас діти. Кілька фахових завваг про врожай овочів, або кукурудзи і -ваше поло­ження вже закріпилося.І тоді вже можете розпитуватись. Яке оте село по другому боці, зветься та що люди звідтіля оповідають.Чи ходять звідсіля на буковинський бік та як їм там ви­дається. Яка є в селі школа, та чи вдоволені - вони зо свого попа.Бо ж це й є головною прикметою мандрівки. Ба­чиш краєвид і можеш дістати пояснення до нього! Ану, попробуйте зробити це деінде! Щонайбільше розкаже вам щось Бедекер, означивши сухо звіздками замітні місця.Але наше Сокільське. ще Бедекера не має. Повз нього гримить Черемош та лине тужливий настрій Федьковичівської поезії. Може ходив туди Довбуш? Все-це скаже нам гостинець своєю простою, наївною мовою."