Похід, який міг не відбутися- Куди ви їдете хлопці? Морози тиснуть, вовки зійшли на Трикутник! Нащо вам того? - казав водій Осмолодського автобуса. Але ще цікавіше те, як ми в ньому опинилися. В Калуші дізналися що машина, яка мала завезти нас в Осмолоду зламалася. Тож є 2 варіанти:1. Їхати в Осмолоду і кудись іти.2. Їхати додому.Авантюризм переміг. Але як завтра добратися додому? Єдина маршрутка на Калуш їде о 10:20. В Осмолоді ми будемо десь о 14:00, зимовий день короткий. Куди ми встигнемо дійти? Як завтра виберемося з села? Задача з зірочкою.Відкриваємо Mapy cz і вмикаємо режим "фантазія". 5 хв і є новий маршрут. Але виходимо не в Осмолоді, а в Кузьминці. Там, де ведмедиця минулого року... Але ну їх, ці думки! Треба перейти в іншу долину - у Стару Гуту, адже звідти шанси вибратися в неділю суттєво більші. 13:30 - вйо до горбів.По жовтому йдемо на полонину Середня. На першому кілометрі бачимо чи то лісників чи то мисливців:- Куди ви зібралися? Тут вовки, ведмідь не спить.- Ми не будемо їх турбувати.- Ви ніц розуму не маєте хлопці!- Дякую за комплімент.Перші 5 км ми зробили за 1:20. Попереду ще 4 км. Коли ж буде підйом? Почався. Стрімкіше і стрімкіше. А перед полониною просто жесть: замети вище коліна, ми втратили орієнтир. Почало смеркатися, а ми пливемо по снігу під гірку посередині нічого.О 18:00 виплили на полонину. Розклали намет. По відчуттях десь -20. Натопили снігу і спати. Слава Penguin expert!Ранній підйом і старт на гору Середня. Слідів жодних, окрім звіриних. Тут вони як в себе вдома. Хоча це і є їхній дім.Дуже виснажливий підйом. Контрольний час 7:30 на вершині. Інакше розвертаємося. Виходимо (точніше вилазимо) на передвершинний гребінь. До Середньої подати рукою. На щастя тут фірн-бетОни.7:27. Штиль. Краєвиди - дух перехоплює.Через 10 хв почався світанок. "Іржавий обрій вицвів з темноти, відтінком домни небеса палають". Все було так красиво, що ви не повірите, що фотки не фотошоп.Спуск з вершини по протоптаній стежці зайняв 35 хв. І це з постійним відволіканням на фоткання.Збираємо намет і о 9:15 починаємо спуск. Точніше забіг - маємо встигнути на 12:40 в Стару Гуту, бо кажуть, що буде автобус. Я не люблю синій маршрут з полонини Середня. І нікому його не рекомендую: болото, броди, вирубки і обледеніла дорога. Хоча цього разу це все було пристрасно снігом.11:40 ми були біля входу в парк, в в 12:00 на почекальні. Вийшло сонечко і село виглядало особливо красиво. Наче в казці. Казкова бойківщина.Як виявилося автобус в 12:40 теж був казкою. Чи приїдуть наступні ми не знали, тож вирішили йти по трасі і сприйняти машини. Ніхто не ставав. Холодало, з дерев опадів іній, в ми йшли по трасі. Змерзли.На зупинці в Гуті до нас підійшов кочегар з місцевої школи, який запросив всередину погрітися і дочекатися автобуса о 15:00. Казав, що це єдиний надійний тут транспорт. Ось так єдиним діючим пунктом незламності виявився добрий чоловік з гутівської школи.- Ти де? - спитав тато у Андрія.- Та я тут сиджу в гутівській кочегарці і перевзуваю шкарпетки...Уявляю як здивувався Андріїв тато враховуючи, що ми мали спускатися в Осмолоду.О 15:00 таки приїхав автобус. З горем пополам ми до ночі добралися в Косів. Нарешті можна помитися-зігрітися і поспати.Похід, який міг не відбутися завершився вдало, адже ми мали все необхідне з собою. Практика показує, що в житті краще планувати найгірше і приємно розчаровуватися.Обмороження не виявлені. Чотирьох вовків і ведмедя не зустріли чого і вам бажаємо. Щастя є! Вйо до горбів!#подорожнінотаткиКД