який сенс заглядати в майбутнє, якщо в будь-яку хвилину вони можуть загинути під бомбою? Книга: Поїзд о 4:50 з Педдінґтона 🕵🏻‍♀Автор: Аґата КрістіВидавництво: ксдкількість сторінок: 283час читання: 03.01 — 09.01жанр: #детективанотація:Немає тіла — немає вбивства. А старенькій леді, яка начебто побачила злочин з вікна потяга, певно, примарилося. Але міс Марпл надто добре знає свою приятельку, щоб із цим погодитись і сидіти склавши руки. І ось уже тіло знайдене в респектабельному, хоча й занедбаному англійському маєтку. Залишається встановити особу жертви та її ката. Самому Скотленд-Ярду тут не впоратись. Навіть міс Марпл знадобиться допомога друзів… мої враження:це перша книга з серії про міс Марпл, яку я прочитала, і мені не вистачило самої героїні. якщо порівнювати з Пуаро, то він є впродовж усієї книги, а міс Марпл з’являється лише частинами — і цього для мене було замало.вона наймає іншу людину, аби та «допомогла» (не писатиму з чим саме, щоб без спойлерів), тож фактично розслідування веде не вона. водночас міс Марпл знає всі деталі справи й у фіналі з’являється вже з відповіддю, хто скоїв злочин.загалом задум і реалізація мені сподобалися. персонажі цікаві. і я навіть вгадала вбивцю: мала два варіанти, і один із них був правильним ☝️🏼«Психологія добра тоді, коли її залишають психологам»Оцінка: 5/5 ⭐️#відгук #аґатакрісті