Telegram statistics channel - @bookboomsssss

ПУ-ПУ-ПУ🔥«Наречена», або як я не могла відірватись від історії.Ця книга змусила відкласти всі справи й жадібно хапати кожну сторінку. Я реально відчувала, як вона тягне мене в свої обійми, і я вже нічого не могла з цим зробити. І не хотіла ❤️🙂Це кайф. І я не перебільшую.Тут хімія між героями така вибухова, що іскри летять просто з книги. Діалоги смачні, пікантні, іронічні. Сюжетні повороти, як грім серед ясного неба. А сцени… ну що тут сказати: гарячі, смачні й такі, від яких хочеться підняти брову й зробити вигляд, що дихаєш рівно, але всередині кричиш: «О БОЖЕ, ЩЕ»Мені подобалося абсолютно все:❤️від першої зустрічі з вампірами до останнього рядка з вовками;❤️від деталей у світі до найменшого погляду між героями;❤️від легкості до того, як історія ковзає крізь пальці, але залишає всередині полум’я і бажання читати і не зупинятись.Найприємніше, що тут немає бажання перескочити жоден абзац. Навпаки, мені хотілося перечитати деякі моменти ще раз, щоб смакувати ними, як улюбленим десертом або бутербродом з ковбаскою 😈І давайте чесно, Гейзелвуд пише саме для мене. Інакше кажучи, це моє. Її стиль це те, від чого реально «виносить». Моя книжкова любов, мій вайб, моє задоволення😱Жалкую лише про одне, що не прочитала «Наречену» раніше. Але знаєте, у цьому теж є своя магія. Бо книжки знаходять нас саме тоді, коли ми найбільше готові до них. І ця історія накрила мене у найкращий момент.Вердикт: 100 із 100🔥Я сміялася, я червоніла, я зачитувалася до ночі, я насолоджувалась.І знаєте що? Якщо ви ще не читали, навіть не думайте, просто беріться. Бо «Наречена» це не книга, це справжнє задоволення😊#читаєморазом

Перетнувши межу😱Романтична історія, схожа на смачний десерт, приємно, солодко, але якщо його занадто багато, враження трохи псується.Це звичайна книга, яку сміливо можна додати у список «зелених прапорців». Сподобалось, що тут не було емоційних гойдалок і надуманих страждань. Адже ми вже звикли, що після світлих моментів обов’язково стається щось погане. А тут все пройшло спокійно, без нервів і зайвої драми. Це було ок. Але…😐Я не відчула вогнику. Хімії між героями не побачила, а сюжет і фінал виявились дуже передбачуваними. Пу-пу-пу.Обожнюю описи й цікаві думки, але тут цього було забагато. Склалось враження, що авторка хотіла занурити в історію з головою, але мені зовсім не цікаво читати, як хтось пішов у душ, взяв рушник, намазався кремом, розчесав волосся, відкрив шафу… втомились? От і я теж❤️🙂Місцями занадто солодко. А ще деякі питання, які з’являлись у процесі читання, так і лишились без відповідей. Було дуже цікаво дізнатись про змагання, але декілька вкинутих термінів і все… ні для чого, ні для кого, ні з чим його їсти 😢Для мене ця історія на один раз та не з тих, які хочеться рекомендувати.P.S. І я все ще думаю, а чи варто читати іншу книгу цієї авторки? Чи ризик знову розчаруватись надто великий? 😐#читаєморазом

«Вбивство на Перунів день» точно входить до мого топу класнючих книг, які я прочитала цієї осені❤️🙂Це детектив з елементами містики:📍таємниці й нерозкриті?вбивства📍ізольована місцина з дивними людьми📍стародавні традиціїЧитаючи історію, можна на всі сто відсотків зануритися у все, що відбувається. У цікаве та таємниче розслідування, де реальність та містика переплітаються так, що вже не зрозуміло, що ж насправді коїться у цьому маленькому селі. В селі де кожен мешканець може виявитися і жертвою, і вбивцею, і…Головні герої цікаві, з болем і травмами, секретами й пошуком себе. Дуже добре прописана їхня взаємодія та саме розслідування. Атмосфера закритої місцевості без зв’язку й з безліччю таємниць додає напруги. А ще тут є ті самі «ВАУ» повороти, яких не очікуєш😧 ну я точно не очікувала😱Читається легко та швидко, все динамічно, без зайвих описів чи розтягнутих думок. Це саме та книга, яку хочеться брати в руки восени, тихими вечорами чи у дощову погоду. Атмосфера топчик😐Точно підійде для любителів детективів і загадок❤️Моя рекомендація, дуже сподобалось❤️🔥#читаєморазом

Засмага від Хлої Мішель ГовартПро перше кохання, юність і прийняття себе❤️Ця книга не про динаміку, не про шалені моменти чи постійні діалоги. Вона про щось інше. Про тишу. Про внутрішні пошуки. Про інтимні думки, які звучать так, ніби читаєш особистий щоденник. В ній тернистий і болючий шлях до розуміння простих, але надзвичайно важливих речей: що не потрібно бути «правильним» для когось. Потрібно бути вірним собі. І саме тоді приходить полегшення, тепло й справжні емоції❤️🙂Події розгортаються у 90-х в маленькому консервативному містечку, де, здавалось би, не відбувається нічого. Але саме там дівчина закохується у свою подругу. Це почуття стає водночас її руйнацією і зціленням. Бо у світі, де ЦЕ кохання вважають «постидним і неправильним», воно єдине справжнє і живе.Мене ця історія трохи зруйнувала, потім подарувала надію, знову кинула у вир емоційної нестабільності й зрештою залишила краплинку віри в краще. Вона була болючою і ніжною, сумною і радісною, але від першої до останньої сторінки по справжньому правдивою❤️❤️❤️Це чудово написана книга про дорослішання, пошуки себе, боротьбу з правилами суспільства і спроби навчитися приймати власні бажання та відчуття.Вона залишає в серці щось дуже важливе😊 Рекомендую ❤️#читаєморазом #Лабораторія

Побачила цікаву для себе (а, можливо, і для вас) історію. Спершу мене, звісно, привабила яскрава обкладинка, але й анотація виявилася дуже інтригуючою🙂«Переродження Джун Ферров»Джун Ферров із маленького гірського містечка Джаспер у штаті Північна Кароліна чекає на свою долю. Жінки роду Ферров славляться квітковою фермою і таємничим прокляттям, яке переслідує їх. Божевілля спіткало всіх жінок у цій родині, скільки їх пам’ятали. Так одного дня Сюзанна Ферров зникла, а маленька Джун залишилася з бабусею. Рік тому дівчина почала бачити й чути нетутешні речі: таємничі двері, що з’являються нізвідки, слабкий шум вітру, голос, що кличе її на ім’я. Вона завжди знала, що має статися. «Воно прийшло по мою бабусю, мою маму, а тепер і по мене». Після смерті бабусі Джун знаходить загадкові підказки про те, куди зникла її мати. Минуло кілька десятиліть, тож питань більше, ніж відповідей. Чи можуть двері, які вона колись вважала марою, бути відповіддю, яку вона так довго шукала? Коли вони з’являються наступного разу, Джун зважується переступити поріг і вирушає в подорож, що змінить її минуле й майбутнє.

А от і красуні від видавництва #Лабораторія. Ловлю якесь тепло, дивлячись на ці яскраві жовто червоні книжулі❤️Засмага від Хлої Мішель Говарт🌟Спекотне літо у тихому ірландському селі Кроссмор стає переломним для юної Люсі. Вона завжди відчувала себе чужою серед людей, для яких заміжжя і материнство — це єдиний правильний шлях для жінки. І навіть тісна дружба із вродливим і турботливим Мартіном — втіленням ідеального партнера — не здатна запалити її серце. Аж доки не спалахує іскра, що лишає глибокий опік сліпого захоплення і безтямного руйнівного кохання між нею і шкільною подругою Сюзанною.Люсі через страх осуду свого маленького і консервативного оточення живе подвійним життям, приховуючи справжню, найвідвертішу частину себе. Таємні зустрічі, погляди і крадькома проведені миттєвості залишаються для Люсі і Сюзанни єдиним порятунком від тиску суспільства. Але закінчення школи несе з собою можливість покинути Кроссмор. І тепер Люсі мусить обирати між двома місцями, двома людьми і двома майбутніми, кожне з яких видається складнішим за інше. І лише один шлях принесе їй справжнє щастя. Власне життя. Дев'ять письменниць починають усе спочатку від Джоанни Біґґз🌟Пронизлива суміш мемуарів, критики й біографії про те, що означає бути жінкою і прагнути бути вільноюНавіть змін розміром з піщинку може вистачити. Можна висловити свою думку за вечерею, як Мері, почати пити вино й плакати, як Сімона, чи прокинутися раніше й взятися за письмо, як Лену, персонажка Неаполітанських романів Ферранте. Можна спробувати відкритий шлюб, вирішити народити дитину від коханця або почати брехати, щоб досягнути свого. Йдеться не про самовдосконалення, а про свободу. І змінитися — один зі способів стати вільною. Можна стати більшою чи меншою феміністкою, писати більше, менше, а то й взагалі припинити, набратися сміливості діяти відповідно до власних переконань чи засуджувати суспільство з усамітнення.За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґз зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась. У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала.«Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п'єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом. Що давало жінкам силу писати? Чого ми можемо в них навчитися? Чи є домашнє життя для жінки пасткою? Чи існують у шлюбі «жіночі» й «чоловічі» ролі? І чому жінкам так важливо читати жінок? Джоанна Біґґз намагається знайти сміливі й подекуди контроверсійні відповіді на питання, як жінки впродовж століть виборювали власну інтелектуальну свободу і право голосу.

Сподіваюсь, «Гіпотеза кохання» зараз не поруч, бо вона точно не готова це почути📌⠀Але «Теоретично це кохання» стало для мене справжнім відкриттям і на даний момент, думаю, що найулюбленішою книгою Гейзелвуд💞. Я дочитала її пізно ввечері, і це була та сама ніч, коли неможливо заснути, бо емоції вирують, серце б’ється нерівно, а думки крутяться навколо героїв... і сцен😈⠀Я сміялась і кричала, хапалася за голову й ловила себе на тому, що просто не можу відірватися. Це був потік адреналіну й ніжності одночасно. Ви знаєте те відчуття, коли от-от зробиш сонечко на гойдалці, спершу повільно піднімаєшся, а потім летиш вниз, і в грудях все стискається від захоплення. Ось так було тут, від першої до останньої сторінки📌⠀Ця історія вийшла гарячою, смішною, жвавою і неймовірно щирою. Так, місцями сюжет здавався затягнутим, деякі проблеми драматизували сильніше, ніж треба, а фіналу бракувало тієї самої крапки, чогось мені не вистачило. Але навіть, попри це, загальне враження просто вибухове😱 Бо я переживала разом із героями все: їхні сумніви, їхню близькість, їхні перемоги.⠀І, мама мія, як це було гаряче! Я реально постійно хотіла казати: «Принесіть хтось два холодних мохіто, бо інакше я за себе не відповідаю». Це той випадок, коли романтика ВАУ, а кожна сцена змушує ще більше закохуватись у книгу😊⠀А тепер найсолодше... на сторінках раптово з’явилися Адам і Олі з «Гіпотези кохання». Я закричала від щастя😀 Це було як знайти улюблених друзів у новій компанії, та сама вишенька на найсмачнішому десерті🍰⠀Я дуже шкодую, що відкладала цю історію й прочитала лише зараз. І от чесно, якщо ви досі не знайомі з «Теоретично це кохання» не втрачайте часу, беріть, читайте, закохуйтесь. Воно того варте.⠀А тим, хто вже читав, дайте мені список схожих книжкових вибухів. Бо я потребую ще. Ще більше емоцій, ще більше історій❤️Точно рекомендую💌#читаєморазом

Читаючи «Степового бога» Євгена Ліра, я відчувала, ніби є ЩОСЬ поруч. Безмежне, величне, всепоглинаюче і трохи лякаюче.Події розгортаються неквапливо, але напруга зростає постійно💬 Тут немає різких ВАУ ефектів, але кожна зустріч, кожен дивний ритуал або натяк на щось потойбічне змушує ковтати сторінку за сторінкою. Відкласти книгу НЕМОЖЛИВО💭Це дивна, містична історія про пошук відповідей, межові стани, початок і кінець та зустрічі з людьми, які змінюють бачення світу. Тут є ритуали, слов’янська магія, загадкові істоти❓ і відчуття, що ступив крок за межу звичного і вже ніколи не повернешся тим самим, але знайдеш багато відповідей та ще більше запитань♾️Місцями ця книга нагадала мені фільм «Midsommar». Більше відчуттями, бо читаючи я відчувала щось дивне, моторошне та всепоглинаюче, бо наче день і світить сонце, навколо тиша, а всередині росте холодок і тривога, наче от-от щось буде. Неймовірний ефект від книги, я все ще в захваті🔥Автор так описує все навколо, Степ і стародавні обряди, що перед очима постає вогняна нескінченність, де вітер і язики полум’я приносять щось давнє і незрозуміле. А моменти пізнання залишають емоційний відбиток навіть після того, як дочитуєш і відкладаєш книгу.Скажу точно, що ця історія не для тих, хто чекає швидкого екшену і гойдалок. Вона більше про відчуття, стан і атмосферу◀️ Якщо любите містичні історії, де реальність і ЩОСЬ інше переплітаються, то обов'язково спробуйте❕🤍#читаєморазом

Це я тут така задоволена, бо дочитала «Міністерство часу»⠀Книги з переміщенням у часі, це одна з моїх улюблених тем, саме тому ще з самого початку знала, що ця історія мені зайде😒❤️⠀Обожнюю, коли в книзі є не просто кохання, а ще сюжет, інтрига, боєвик, трішки детективу та яскраві персонажі (якщо не зрозуміло, то воно все тут є). Було відчуття, що я дивлюсь крутий фільм, фінал якого неможливо передбачити.Герої дуже класні🌸 Цікаво спостерігати, як розвиваються не тільки їх почуття, а і дивитись на те, як вони дізнаються щось нове, як роблять той чи інший вибір.⠀Дочитувала книгу просто на вулиці, серед людей, розмов, бігаючих собак🎉 і не чула нічого. Реально✨ Мене затягнуло повністю. Це вау відчуття, коли книжка відриває тебе від реальності.А от фінал, зізнаюсь, змусив трошки здивуватись. Не зовсім такий, як я уявляла (не менш цікавий і неймовірний) особливо щодо романтичної лінії, але емоції нууууууу дужееее сильні❤️⠀Для мене це одна з тих історій, які захоплюють, тримають і залишають післясмак. Дуже рекомендую тим, хто шукає щось емоційне, захопливе і не банальне❤️#читаєморазом

Завела собі онлайн книжковий щоденник. І поки це рішення приносить мені задоволення і цікавий челендж «додай усі книги, що є на поличках»😊Блокнотики, звісно, мило, але вони в мене просто лежать... гарні, новенькі… і порожні😂 думаю я не одна така, так?А от з онлайн книжковим щоденником поки все реально працює. Тут є: що читаю, що хочу, що купила (день тільки почався, а гроші кудись зникли). Тут навіть є розділ з витратами… зізнаюсь, у який я принципово не заходжу. Бо страшно😨Поки потроху почала додавати книжки, враження, прочитане й те, що в планах. Не все одразу, але якось воно збирається. Навіть відчуваю себе якоюсь діловою ковбасою ✋Спочатку мені все здалось трошки дивним. Красиво, але нічого не ясно, але трохи розібравшись виходить краще. Тут все налаштовується під себе, хоч з квіточками, хоч все чорне, хоч фото кота, що спав😁В планах, щоб ведення щоденника стало звичкою. Бо хочу тримати все книжкове в одному місці й не купувати однакові книги... так... і таке буває 🤣А ви ведете книжковий щоденник? P.S. Не забуваємо, що знижка ще актуальна. З промокодом JEAN отримаєш -29%. До кінця місяця ціна лише 490 грн замість 690🌸