Telegram statistics channel - @boikovoice

Як Ман Сіті примудрився програти Аль Хілялю? Найперше запитання зранку.Після перегляду матчу запитання не змінилося: як Ман Сіті примудрився програти Аль Хілялю?Насправді, причини доволі очевидні, а змінився радше тон запитання.Перший тайм мав закінчитися з рахунком 5:0, але голкіпер Аль Хіляля Буну зробив декілька фантастичних порятунків та тримав свою команду в грі до того моменту, коли вона почала грати.Зрештою, попри 4 забитих голи, не просто так Буну став найкращим гравцем матчу. Сейви він продовжував робити й надалі.Друга причина невдачі Сіті в грі в захисті. Коли в першому таймі суперник був пасивним як без м'яча, так і з м'ячем, у команди Пепа Гвардьоли всі феєрили: Савіньйо, Доку, Гюндоган, Рейндерс, Аїт-Нурі. Другий тайм розпочався з пропущеного голу, після чого Аль Хіляль став сміливим та почав тиснути на больові місця суперника.Коли люди не бачили матчу та просто на автоматі почали хвалити Сімоне Індзагі за його роботу, то мають також сказати, що сталося. Дійсно після 45-ї хвилини Аль Хіляль нагадував його недавній Інтер, де головними гравцями в атаці були фланг. У цьому випадку Малком та Ренан Лоді.Не потрібно було багато матчів Аїта Нурі побачити, аби сказати, що він неймовірний в атаці, але мінус гравець в захисті. Що неодноразово продемонстрував Малком.Власне проблеми минулого сезону нагадали про себе. Поки команда пресингує, вона добре захищається, а тільки цей фактор зникає, ніякої надійсності в захисті немає. Не допомогли й виходи Родрі та Аканджи на правий фланг замість іншого надійного оборонця Матеуша Нунеша.Зрештою, якщо розглядати цей матч як турнірний, то він не може бути успішним, але з урахуванням того, що в Ман Сіті неймовірно багато новачків та явно не найкраща готовність, то все було дуже непогано. В атаці команда грала дуже добре з різним набором виконавців (пас Шеркі на Фоудена в третьому голі - це було гарно).Також було отримано головний урок успіхів команд Гвардьоли - без пресингу це все не буде мати значення, бо індивідуально захищатися просто немає кому.

Україна закінчила свої виступи на молодіжному Євро.Авжеж, очікування багато кого не були виправдані. Хоча, здається, українці вже звикли до того, що вони все ще називають провалами, але скоро й тут до всіх прийде прийняття.Та хочеться не про турнір загалом, адже у висновках там буде так багато якби. Якби Ванат тоді забив, якби Ярмолюк грав від початку, якби Бражко, якби Батагов, якби, якби, якби.Краще про цей матч.Нідерланди у перших двох турах взяли тільки одне очко, але точно не були поганою командою. Проти України вони взагалі зіграло фантастично. І в цьому головна причина поразки.Суперник точно знав усі варіанти початку атак збірної України. Про Батагова з його довгою передачею, про Брагару з його різкістю, про Очеретька. Саме ці троє є лідерами команди Мельгоси, й усі вони були вимкнені в першому таймі. Зірки, дійсно зірки без всіляких лапок Ярмолюк та Ванат були вимкнуті. Перший через свою позицію на полі, а другий через розуміння суперником усіх маневрів.Утім, Україна не була поганою в першому таймі. Гра нагадувала шахи, але шахи для тих, хто в них абсолютно не розбирається. Якісь ходи, думки наперед, але де екшн? Зрештою, Батагов не витримав та заснув в цій грі.У другому таймі Мельгоса поміняв місцями вінгерів, щоб Брагару звільнився від цього надокучливого Хато. Це спрацювало, але справа в тому, що Брагару навіть у найкращій своїй грі все одно багато речей робить з малим відсотком ефективності. Ванат про себе нагадав, коли його замінили. А Ярмолюк все ще грав нижче та це головна проблема відсутності Бражка.Іншою помітною зміною стало те, що команда почала активніше грати в пресингу, але постійно потрапляла в пастку через відсутність класичного опорного хавбека та швидкість Батагова.Ну, повільний, він по-віль-ний.Й вийшло навіть радісно, що Уккраїна програла лише 0:2. Могло бути більше.Головний висновок повторю, говорив про це в Єврофутболі. Як велика сила, так і - як вийшло - велика слабкість цієї команди в її чудовій організації та структурі. Бо коли через обставини чи через суперника ця структура зникає, то і команда, і гравці окремо не готові до того, що треба все вирішувати за рахунок індивідуальних дій.Україна могла вийти з групи загалом, але не виграти сьогодні.

Єгор Ярмолюк таки їде на молодіжний чемпіонат Європи.Якщо говорити про імена, то склад дійсно вражає.Нещерет і Єрмаков - основні голкіпери перших двох команд УПЛ.У захисті є тільки одна велика проблема: Батагов та Михавко обидва лівоногі, а тому останній, мабуть, небагато шансів отримає. Вони б удвох були гарною парою. На флангах є Крупський та Вівчаренко.Найбільше мені подобається вибір центральних півзахисників. Бражко та Ярмолюк це потенційно пара гравців із національної збірної вже зараз, а поруч з ними можуть бут Рубчинський, Яцик чи Очеретько.Останні двоє ще й на фланзі можуть зіграти, адже там є певні труднощі з формою гравців навесні. Брагару, Волошин та Квасниця майже не грали, а Велетень попри свою чудову форму не був важливою частиною цієї команди. Однак він виграв місце в заявці у Хланя. Спокій через фланги у тому, що Брагару та Волошин в молодіжці значно краще завжди грали, ніж в клубі.Попереду Ванат та Вʼюнник. Якби не Євро, то обидва б зараз були в Канаді у складі національної збірної. І Вʼюнник теж, зважаючи на те, що я бачив в останні декілька місяців в його виконанні.Шкода, що така якість конкурентів залишила поза заявкою Краснопіра. Про помітного Хланя вже було сказано вище. Також поза заявкою залишилися Фесюн, Дідик, Варфоломєєв та Крушинський.Мабуть, тільки стосовно останнього є запитання. Але попри чудовий період в футболі Ашура Крушинський не вписується в цю команду. Вибір, швидше за все, був між ним та Царенком, але останньому ще бути капітаном молодіжної збірної наступного скликання, тому нехай краще на цьому турнірі запасним буде він. Тому, здається, і Крапивцов, а не хтось із 2002-2003 років народження.Мій прогноз на стартовий склад: Нещерет - Крупський, Салюк, Батагов, Вівчаренко - Бражко - Очеретько, Ярмолюк - Волошин, Ванат, Брагару (але я б старті хотів Велетня та Рубчинського)Але давайте без очікувань. Усі три суперники Нідерланди, Данія та Фінляндія - не зіркові, але непрості. Особливо, останні, які мають за спиною роки роботи та зіграний склад.

Коли Луїса Енріке запитали, кому б він віддав Золотий мʼяч, то пролунало імʼя Усмана Дембеле.Однак не через купу голів та результативних передач в цьому сезоні, а через те, як він пресингував в фіналі. ПСЖ переміг 5:0, й у такому випадку зазвичай потрібно говорити про неймовірну гру в атаці та провал в захисті суперника.Проте Луїс Енріке справедливий у своїх судженнях, адже цей матч його команда виграла через чудову гру в захисті. Тому що Інтер - це взагалі-то команда атакувального спрямування. Якщо хто не вірить, то нехай знайде гравця оборонного плану в центрі півзахисту чи на флангах.Щоб перемогти Інтер, не можна дозволяти йому атакувати. Перш за все, ПСЖ перекрив можливості для передач в простір на Тюрама та в ноги на Лаутаро, не давав бігти Дюмфрісу та Ді Марко, змушував гравців Інтера робити передачі назад, а там вже Дембеле тиснув на Зоммера, котрий на перших хвилинах дуже часто бив просто в аути.Невідворотність перемоги ПСЖ одразу після другого голу зʼявилася не через те, що команда Луїса Енріке забила двічі. Власне можна було чекати того, що Ді Марко важко буде впоратися з одним суперником, а тут їх одразу двоє, а в другій ситуації взагалі рикошет стався. ПСЖ нічого не дозволяв супернику, коли у того був мʼяч.Велич цієї перемоги 5:0 не в тому, що ці футболісти у складі ПСЖ вміють забивати, а в тому, що вони вміють та, головне, хочуть так захищатися. Луїс Енріке нарешті зумів переконати їх в цьому.

Роздумуючи про Руслана Ротаня та його штабу на чолі Полісся, упіймав себе на одній думці.Авжеж, Мирон Маркевич в своєму традиційному стилі сказав, що Ротаню буде важко, тому що потрібно змінити багато гравців. Але Маркевич з тих, хто в трикутнику Мессі - Суарес - Неймар сказав би, що треба когось замінити.За моєю думкою, теперішній склад Полісся за 3-4 гравці від того, аби за керівництва Ротаня боротися за чемпіонський титул. Але думка, на якій себе упіймав в тому, що два необхдіних гравці, котрі потрібні Поліссю: Микита Кравченко та Артем Шабанов. Тобто, авжеж можна обійтися схожими профайлами: правий захисник, який може просувати мʼяча вперед та при цьому бути небезпечним під час передач до штрафного та лівоногий центральний захисник. Але вони найбільше відповадають профайлам.Якщо піти трохи далі, то потрібен воротар з умінням грати ногами та універсальний гравець в атаку, який міг би зіграти на обох флангах та навіть в центрі нападу. За чудовим трикутником Гуцуляк - Батіста - Назаренко просто провалля.Із правих центральних захисників можна зібрати цілу команду, на лівому фланзі є Михайличенко.Про вибір гравців в центрі поля взагалі немає сенсу говорити, там їх теж на декілька команд. Тут якраз найцікавіше, тому що футбол Ашура та футбол Ротаня настільки відрізняються, що й гравці чи завдання для них мають бути іншими.Накидаю просто тейків:- Бабенко змусить забути, хто такий Калюжний;- Гравця зі скілсетом Андрієвського в Олександрії не було, хоча він був там потрібен;- Ідеальний гравець для футболу Ашура Крушинський має менше шансів грати в стартовому складі, ніж Таллес за допомогою Сержиу Симоненкау (хоча одомашнити дикого коня Крушинського - це найцікавіше завдання для штабу Ротаня).Чесно, спостерігати за грою Олександрії Ротаня було не так цікаво, як за індивідуальним зростанням футболістів.

Полтава офіційно має право зіграти а УПЛ наступного сезону (наче збираються, але треба максимально обережні формулювання).Я подивився усі матчі команди цього року та ігри з Металістом-1925 минулого та хочу сказати, що тренер команди Ігор Тимченко все ідеально розклав в своєму коментарі після одного з матчів. Немає чого додати.Один цікавий факт, з якого можна робити багато висновків стосовно Полтави: у 2025 році на на поле у складі команди не виходило жодного гравця, які народилися у 2000-х.Більшість гравців у складі Полтави вже дорослі, їм не потрібні довгі пояснення того, яким має бути їхній футбол. Вони все роблять чітко і просто: в захисті щільніше, в атаці - сміливіше. Один за всіх і всі за одного. І далі за Тимченком. Із дуже відомих гравців тільки Опанасенко, який наразі є резервістом. Вінгер Одарюк та нападник Марусич років 10 тому були молодими зірками Ворскли, гравець атаки Щербак теж із тих місцевих, хто не розкрився, усі вони та ще один вінгер Галенков відповідають за атаку та голи. Завжди може вийти та забити 34-річний таргет мен Стрельцов. В захисті також є чітко стартовий склад: воротар Восканян, лінія захисту Бужин - Місюра - Підлепич - Коцюмака. Але особисто я в цій команді виділяю пару центральних хавбеків Даниленко - Плахтир. 21 (22 після останнього туру) попередження на двох за сезон.Ці дорослі дядьки готуються ламати ваші білдапи, клуби УПЛ.

Тоттнем, Ньюкасл та Кристал Пелас виграють трофей в одному сезоні.Якби хтось поставив експрес на таке, то більше б ніколи в житті не працював.Якщо інші дві команди із цього дивовижного списку свій трофей здобули, то Тоттнем відрізняється тим, що він його вистраждав. Радості від цього аж ніяк не менше, варто зазначити.Потім про це ніхто й не згадає, але оскільки ми наразі настільки близько в історії від цього моменту, то можемо згадати усі парадокси.Коли Ейнджі Постекоглу говорив про те, що на другий сезон він зазвичай здобуває трофеї, то навряд чи передбачав, що його команда буде на 17-му місці в чемпіонаті та програє за сезон більше 20-ти матчів. Навряд чи він міг подумати, що навіть в цьому переможному турнірі його команда буде такою, адже австралієць увесь минулий сезон говорив і давав зрозуміти, що в нього своє бачення футболу, є тверда позиція, за яку його поважають навіть ті, хто не розуміє.У останніх чотирьох матчах Ліги Європи середній відсоток володіння мʼячем у Тоттнема - 38.І проти Франкфурта, і проти Буде Глім, і проти Ман Юнайтед в фіналі команда дуже рідко використовувала пресинг, грала в середньому та навіть низькому блоці. Шпори не були проактивними, зате обережними та навіть боягузливими.У першому сезоні Постекоглу мав гордий погляд відчайдушного капітана, котрий веде свій корабель прямісінько в шторм, а на фоні лунає героїчна музика. Ті слова Постекоглу про трофеї в другому сезоні, щоправда, мали інший сенс. Акцент потрібно було робити не на коли, а на що.Цей рік складався таким чином, що австралієць повністю став частиною світу Тоттнема. Страждальцем. Важкий сезон з відсутністю якісного посилення, травмами, поразками змусив переглянути підходи заради мети.Це точно не той спосіб, завдяки якому Постекоглу хотів виграти трофей.Однак після матчу проти Тоттнема він все сказав: "Я переможець. Перемагати – це те, що я роблю ".Гіпстери в шоці.

Мікель Артета говорив після матчу проти ПСЖ.Багато, красиво та дуже суперечливо."На 100%, я не думаю, що в цьому турнірі була краща команда, судячи з того, що я бачив"."Я дуже пишаюся. Як ми почали і витримали тиск — після 20 хвилин ми мали вести 3:0"."Ми були дуже близькі, набагато ближчі, ніж показує результат, але, на жаль, ми вилетіли"."Ми заслуговували набагато більше, але в цьому турнірі все вирішують удари, нападники та воротар, а їхній воротар був найкращим гравцем в обох матчах".Авжеж, в його словах є місце для суперечок, але є й правда. Доннарума дійсно був найкращим в цьому протистоянні, Арсенал сильно грав на початку другого тайму та мав забити більше за один гол в цих двох матчах. Але якість гри в завершенні теж багато чого вирішує.За грою, Арсенал насправді був кращою командою за ПСЖ.І в цьому якраз головний момент цього протистояння."За два матчі ми забили більше за них, а це найголовніше у футболі".Хто б міг подумати, що Мікель Артета буде говорити про якість гри, про те, що його команда грала в якісний футбол та мала досягати більшого, а Луїс Енріке - говоритиме про результат та рахуватиме голи.Рік тому головний тренер ПСЖ говорив, що він, а не тодішній тренер Барселони Чаві більший послідовник класичного каталонського стилю. Барселону він пройшов, але потім програв Дортмунду. До того, притримуючись свого стилю та манери поведінки, Луїс Енріке декілька разів взагалі не зважав на голи та результат, тренуючи збірну Іспанії.Його Барселона десятирічної давності здатна була вигравати в той футбол, в якій він хоче грати завжди. Але усі інші не були такими. Здається, Луїс Енріке це зрозумів.Маленький крок для людини, але величезний - для філософа.

Матч Полісся проти Олександрії вже став традиційним для житомирської команди.Загалом існує дві команди Імада Ашура: одна в пресингу, інша - в грі на мʼячі. Вони протилежні за своєю якістю та оргінізацією. Перша проти Олександрії зіграла загалом добре, тоді як друга мала великі проблеми проти такого організованого суперника.Імад Ашур у цьому матчі здивував складом з одного боку, але, насправді, зробив те, що робив буквально в усіх матчах після міжнародної паузи в березні.Багато хто дивувався двом фактам 4-4-2 та Крушинському на місці лівого захисника. Та справа в тім, що з кінця березня Полісся завжди грало 4-4-2. Це не були 4-2-3-1 чи 4-3-3, кожного разу це були 4-4-2 із Крушинським на позиції другого нападника та парою хавбеків Бабенко - Сарапій. І в матчі проти Олександрії не було ніяких змін, просто тепер поруч із Батістою грав номінальний нападник Брістріч. Але це ті ж 4-4-2.Сам Крушинський ліворуч замінив Михайліченка, який не встиг поновитися після травми. Зважаючи на те, що номінальний центральний хавбек Крушинський починав цей рік ліворуч в атаці, а потім грав на позиції центрального нападника, тоі й ліворуч в захисті його можна легко уявити. Він - другий гравець цієї команди за важливістю після Гуцуляка.До речі, про Гуцуляка. Як Полісся чудово підготувалося до гри проти Олександрії, так і суперник ідеально розібрав спопоби житомирян виходити в на половину суперника. Точніше, один ефективний спосіб.Він має такий вигляд: Гуцуляк приходить в недодачу і отримує передачу, після якої в ідеалі має розвернути атаку на інший фланг, де є швидкі Назаренко та лівий захисник. Друга можливість цієї побудови, що за Гуцуляком приходить лівий захисник і тоді йде передача в простір, куди біжать обидва нападники.А тепер про ефективність: Батіста за матч виграв 3 дуелі з 11-ти та зробив 3 передачі, у Брістріча 5 точних передач та жодного дотика в штрафному суперника, Назаренко зробив дві точних передач із восьми, Гуцуляк, який відіграв найбільше серед них виграв 6 єдиноборств із 30-ти. Натомість Мартинюк виграв 13 з 16-ти єдиноборств в захисті.По відео:1. Гра в захистіВисокий та агресивний пресинг, де важливу роль відігравав хтось із пари опорних хавбеків, які почергово піднімалися до Калюжного (яку ж він різницю робить) та створювали ромб.Олександрія все ж має чітку структуру та декілька разів завдяки великій кількості напрацьованих варіантів вибиралася до штрафного суперника.2. Гра в атаціПостійне залучення Гуцуляка, який перебуває під тиском.Приклади того, як воно має бути.Дуже мало дій через лівий фланг, де Назаренко та Крушинський можуть створювати тиск.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Цього вікенду було багато цікавих подій в усьому світі, але гра Оболонь - Карпати має бути відзначена, тому що її точно не всі помітили.Якщо просто глянути на цей матч у огляді або через призму цифр, то нічого незвичайного. 67% проти 33% - володіння, 18 проти 9 - удари, 2.56 проти 0.54 - xG. Грубо кажучи, Карпати володіли мʼячем, Оболонь відбивалася, Карпати не могли забити (навіть з пенальті Полегенько пробив вище воріт).Однак дійсно це була гарна гра у виконанні двох команд. Дійсно Оболонь менше грала з мʼячем, але від самого початку матчу була налаштована грати через пас та проводити свої атаки без "довгий пас - другий мʼяч - удар". Щоправда навіть це у Оболоні було продуманим та потім призвело до голу в другому таймі.Наприклад, голкіпер Марченко свою першу довгу передачу зробив тільки в компенсований час до першого тайму.Власне головний момент суперника до того як рахунок було зрівняно стався після того як Оболонь втратила мʼяч під час білдапу.Карпати ж загалом та команда, що сама хоче грати та має певні обмеження, тому дозволяє грати супернику.Варті уваги перший гол Оболоні та другий Карпат, які були забиті після тривалих розіграшів мʼяча.Кияни забили мʼяч із підручника для команди, яка використовує формацію 3-5-2 із передачею одного вінгбека та голом іншого. Авжеж, вийшло трохи кострубато, але цілком ідейно: початок від голкіпера, 7 передач, 25 секунд володіння та удар з гарної позиції.Карпати також розпочали атаку від голкіпера, були з мʼячем 50 секунд та виконали 16 передач. Не обійшлося без традиційної біганини з мʼячем Очеретька та Бруніньйо та й удар самому нападнику потрібно було підготувати, але, мабуть, це гол, який хочуть бачити і в Карпатах.Загалом цей матч був цікавим для перегляду, а особливо перший його тайм.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ