Противний голос

Стосовно Шабі Алонсо в Челсі є тільки одне питання.Навіщо він Челсі - зрозуміло. Попри те, що клуб започаткував свій власний спосіб розвитку, вони хочуть бути успішними. Найближче літо є ключовим для того, аби визначитися зі шляхом, куди йти: вперед чи по колу?Та історія з Енцо Фернандесом стала великим сигналом для керівників клубу, що у випадку їхньої бездіяльності тепер, знову доведеться йти в перебудову. Молоді зірки, за яких платили великі гроші, навряд чи готові будуть усі ці 10 років контракту чекати успіху в Челсі, а не переходити туди, де їм ЛЧ та трофеї будуть гарантовані.Судячи з повідомлень у ЗМІ, в Челсі цього разу розглядали тільки тих кандидатів, які мають досвід роботи в АПЛ чи успішний досвід деінде. Тобто, мова не про нових Мареску чи Росіньйора, а про тренера, який прийде та його одразу знатимуть футболісти.Челсі потрібно було показати свою амбіційність. З усією повагою до досягнень Марку Сілви чи Андоні Іраоли, Шабі Алонсо, який вигравав титул в Бундеслізі та ось щойно працював в Реалі, а ще має таку неймовірну карʼєру футболіста - інший рівень.Тепер Енцо Фернандес, Палмер та інші можуть й не захотіти змінювати клуб прямо зараз, а спробувати досягнути успіху з цим Челсі.Куди не глянь, з боку клубу - це гарне призначення.Але ось й питання: навіщо це самому Алонсо?Очевидно, що під час перемовин йому пообіцяли більше влади, ніж це було у Росіньйора, що зрозуміло, та, можливо, той рівень, який просив Мареска, перед тим як звільнитися. Менеджером він навряд чи стане, але коли буде говорити, що команді потрібен центральний захисник, то його почують, а не скажуть, щоб він закрив рота та спробував виграти АПЛ з пацаном із Страсбура.Теперішніх керівників Челсі неможливо передбачити, але наразі можна зрозуміти, що деякі висновки вони зробили. Зрештою, я раніше порівнював їхній підхід з американським спортом. Так ось нічого не змінюється. Можна зібрати неймовірну сильну команду за допомогою гарних драфт-піків, але все одно для успіху потрібен і правильний тренер, і, можливо, декілька досвідчених гравців.Стів Керр чи Джру Голідей - це було б супер, але тут би й Алекс Карузо та Айзея Гартенштайн знадобилися.Теперішня ситуація з Челсі дуже нагадує Баєр Леверкузен часів початку роботи Алонсо. У команді був чудовий набір молодих талантів Вірц, Фрімпонг, Коссуну, Тапсоба, Інкапʼє, Адлі, Діабі, Гложек, але влітку клуб підписав Джаку, Алекса Грімальдо, Йонаса Гофманна та завдяки роботі Алонсо перетворися на найкращу команду Німеччини.Авжеж, шукати приклади в історії весело й цікаво, але повторювати їх немає жодного сенсу. Утім, хіба ж це не та сама історія, коли до цього набору футболістів у Челсі Фернандес, Палмер, Кайседо, Педро, Кукурея, Джеймс, Фофана, Колвілл, можливо, Естеван додати ще досвідчених лідерів як Джака чи Грімальдо та вміння дійсно гарного тренера Алонсо, то команда зможе набагато більше?У будь-якому разі Шабі Алонсо в Челсі, насправді, вельми цікаве призначення.

Із позитивного для Динамо. Пономаренко та Редушко сподобалися проти Шахтаря, враховуючи те, що для обох це був перший матч.Пономаренко нарешті не тільки бив по воротах (всього один той удар), але й брав участь в командній грі. Робив це далеко не завжди якісно, часто помилявся в простих ситуаціях, але дві потенційно гольові атак були створені за його участі: переведення на правий фланг в моменті Буяльського та скидання після силової боротьби на Яцика.Системності йому ще не вистачає, але моментами яскраво спалахує та запамʼятовується.Редушко показав, чому він має настільки велику довіру Костюка: найбільше дій в захисті серед усіх гравців команди (10, 6 вдалих), найбільше перехоплень (5), велика кількість бігової та чорнової роботи. Так, жодного удару, жодної спроби обіграшу, жодного дотику в штрафному суперника та лише один крос (не в позиційній атаці, до того ж), але відпахав добряче. Зрештою, роль Кабаєва за часів Шовковського якраз для нього.Йому якраз не вистачає яскравості, тоді як системним гравцем команди Редушко вже став.

Уся система роботи Шахтаря побудована таким чином, щоб брати молодих бразильців, розвивати та продавати.Авжеж, ситуація трохи змінилися. Як Шахтар не має можливості по 2 роки підводити гравців до першої команди, так й продавати вже готових гравців на піку їхнього молодого розвитку Шахтар не здатен. Треба все робити швидше.ВІНІСІУС ТОБІАСЕкстрашвидкий та мобільний захисник з високим рівнем захисної свідомості та непоганими навичками для розвитку атакувального потенціалу. Плюси- швидкість, спритність, різкість - у всіх цих компонентах має високі та більш, ніж високі показники;- має високий рівень техніки під час руху з мʼячем на швидкості;- повен набір атрибутів для дій в захисті: тактичне розуміння, вміння захищатися один в один, оцінка орієнтирів, проактивність.Мінуси- рішення в атаці;- техніка виконання дій в останній третині.Найкраща позиція та рольКласичний правий захисник в командах, де перш за все цінується оборонна робота. Має чудове поєднання якостей для того, аби бути сильним захисником на своїй позиції: фізичні якості, тактичне розуміння в ситуаціях один в один та коли мʼяч на протилежному фланзі, агресію, відповідальність. За рахунок швидкості може бути помічником в атаці, але його оборонні якості є ключовим аспектом.МАРЛОН ГОМЕСУніверсальний центральний півзахисник з непоганим вмінням грати у відборі та ефективністю в останній третині. Плюси- має неймовірний набір тактичних якостей: відкривання поміж лініями, створення ліній передачі, безперервність, гарне бачення поля, розуміння задумів партнерів;- високий рівень техніки роботи з мʼячем: перший дотик, різний набір передач, не тільки коротких, але й довгих, кросів, скидань головою, непоганий дриблінг та вміння зберегти мʼяч під тиском, завершення;- проактивність та непоступливість в захисті, вміння вибивати мʼячі в у суперниківМінуси- має певні обмеження в фізичному плані, що стосується швидкості, витривалості, що впливає на якість його гри впродовж 90 хвилин;- позиційно в захисті бувають неправильна оцінка орієнтирів.Найкраща позиція та рольЦе важке питання, тому що Марлона загалом подають як того, хто має здібності для гри від 6 до 10 в різних системах. Але я б всеядним б його не називав. Якщо шістка, то поруч має бути класичний руйнівник чи формація з трьома захисниками. Якщо вісімка, то навряд чи це має бути вертикальний футбол з постійними ривками в два боки. Якщо десятка, то голів від нього не варто чекати. Мені найбільше він бачиться в парі 6-8 в формації 3-4-3 чи інсайд в 3-5-2/4-3-3. Його вміння сканувати простір та робити різні речі на полі в атаці має використовуватися максимально за таких умов.Стосовно інших, то їм усім зовсім зарано думати про трансфер.АЛЛІСОН. Ніхто не повірить, що в нього потенціал Майкла Олісе, адже юний Олісе в Редінгу теж за найкращу навичку мав вміння хитнути в центр та подати. Аллісону потрібно розвивати і завершення, і дриблінг в правий бік, і дії після завершення на швидкості. Ось навіть Кевін був кращим за нього в усіх цих аспектах, а потрапив в Фулем, де до травми грав небагато.КАУАН ЕЛІАС. Високо ціную Еліаса. Головною його рисою є швидкість та енергійності, але поруч з нею йде зворотня сторона цих якостей - непосидючість. Він прагне бути всюди, а це призводить до прийняття ненайкращих рішень та дезорієнтації партнерів. Наразі Кауан Еліас в пошуках того, чим він може бути корисним за межами штрафного, але з цими пошуками втрачає своє уміння бути класичним бомбардиром.ІЗАКЕ. Головний прогрес у складі Шахтаря навесні. У складі юнацької команди Флуміненсе він був топ-талантом та неймовірно креативним гравцем, але здавалося, що йому потрібно більше часу, аби перенести це на дорослий рівень. Наразі Ізаке має вигляд дорослого футболіста як за характером, за прийняттям рішенням та вмінням втілити свої технічні здібності на дорослому рівні. От якби я був скаутом в клубах топ-рівня, то рекомендував би брати його вже зараз, бо кожен новий місяць підніматиме ціну на нього.

Насправді, при всій своїй епічності та незрозумілості, якщо підходити до лептоп-розбіру матчу Кривбас - Динамо, виходить дуже логічно.1. Від Кривбаса Патріка ван Леувена завжди варто очікувати відкритої гри. Сам нідерландець після матчу чітко розписав те, що сталося в першому таймі: "В нас був план на гру, ми мали робити пресинг на захисників оборони, щоб створювати ситуацію один в один для пари форвардів. У нас це виходило, ми знали, що у Динамо там будуть молоді захисники". У першому таймі Мендоса індивідуально просто знищив Коробова та Захарченка.2. Після гри ван Леувен сказав про те, що його команді не вдалося зіграти настільки ж дисципліновано в другому таймі. Дивно, що він це сказав, тому що не дивно, що це сталося. Кривбас не має гравців в захисті рівня Мендоси та увесь сезон має провали на власній половині поля. Тому коли у Динамо на полі зʼявилися футболісти, котрі можуть цими помилками скористатися, то вони це зробили. За словами ван Леувена, Мендоса продав себе в цьому матчі індивідуальним перфомансом, то у складі Динамо себе продали Буяльський та Ярмоленко.3. У тому, що цей Кривбас зіграв з рахунком 5:6 немає нічого дивного, але що ж Динамо? Президент киян Ігор Суркіс говорив після матчу про тих футболістів, яких не було на полі. Утім травми Тимчика та Попова - це навряд чи втрати, а ось пошкодження на розминці Бражка стало фатальним для гри Динамо в захисті. Підготовка до втрат, про яку говорив Ігор Костюк, проблеми під час перехідних фаз і взагалі все-все-все можна повʼязати з тим, що не було Бражка. Він й до цього міг називатися, якщо не найкращим гравцем Динамо навесні (на мою думку - найкращим), то точно головним в функціонуванні моделі Костюка. Яцик - це навіть теоретично не заміна Бражку.4. З іншого боку не можуть програти ті, хто не на полі. Суркіс після матчу згадав про молодих гравців. Уже сказано про провал Коробова та Захарченка, але варто додати сюди й Редушка з Пономаренком, які зіграли невдало. Обидва приймали дуже багато поганих рішень, втрачали мʼячі та не несли загрози воротам суперника. Навряд чи Пономаренко змінив мою улюблену статистику цікаву 2026 року: 34 удари по воротах, 19 виграних єдиноборств в атаці (20%). Загалом футболісти Динамо наробили в матчі дуже багато помилок.5. Динамо увʼязалося з Кривбасом в перестрілку, де якість Ярмоленка та Буяльського за допомоги Шапаренка та Волошина виявилася вищою, ніж у Парако, що вийшов у Кривбаса та свої шанси не реалізував (дивно, до речі, що Костюк сказав, ніби його команда вирішила проблеми в захисті в другому таймі). Легко забити більше за суперника в такій грі, коли в твоєму складі такі гравці.Зрештою, в цьому є логіка: Кривбас завжди грає так відкрито, Кривбас розбиває гру в захисті Динамо на індивідуальні дуелі, де Захарченко та Коробов не можуть зупинити Мендосу (а забивати стільки допомагають вітер та Нещерет), Кривбас не вміє грати в захисті, Динамо має в резерві гравців, котрі на цьому рівні можуть витягувати матчі з 1:4.Зараз головне чекати на висновки щодо Динамо як в наступних матчах, так і влітку. Бо "Динамо не має права пропускати п’ять голів".Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Георгій Судаков знову не зіграв за Бенфіку, просидівши увесь матч в запасі.Схоже, Жозе Моурінью визначився з тим, що українець йому не потрібен взагалі. Раніше робив допис про те, що Судакову потрібно робити важливий вибір або у свої майже 24 роки додавати в певних якостях, аби бути актуальним для багатьох та адаптивним до обставин, або шукати команду, де його плюсові якості.У першому ніхто йому не здатен допомогти, окрім нього самого. Що стосується другого, то легко.Отже, найкраще для Судакова підійде команда, яка грає в позиційний футбол, не є надто інтенсивною та де гравець його позиції не зобовʼязаний забивати голи (тому я не розумію, навіщо він був би Наполі Конте). Відкидаємо відразу АПЛ та Бундеслігу, відкидаємо Барселону та ПСЖ, аби бути більш реалістичними. Це має бути Ла Ліга чи Серія А.Після детального вивчення знайшов три команди, в які гравець з сильними якостями Судакова б підійшов, але одна з них відразу відпадає, тому що Сельта грає 3-4-3, де він не підходить ні на роль 6-8, ні на роль вінгера.Інший варіант в Іспанії - це, очевидно, Жирона. Який українець не стане своїм там! Але тут радше Судаков підходить за стилем гри, вимогами до позиції 8-10 та прогалинами в складі.Однак є в топ-4 лігах Європи команда та, головне, тренер, який би ідеально підійшов для профайлу Судакова - Лаціо та Мауріціо Саррі.По-перше, Лаціо грає 4-3-3, де три півзахисники займають три вертикальних коридори, тобто можна бути 8-10 та перебувати ліворуч. Лаціо не є лідером за відсотком володіння мʼяча, але перебуває на першому-другому місці разом з Інтером за кількістю передач на хвилину володіння. Загальний відсоток не надто великий, тому що в захисті Лаціо грає в середньому та низькому блоці без інтенсивного пресингу та спроб повернути володіння, за показником активних дій, коли суперник володіє мʼячем Лаціо - найгірша команда в лізі.Головна проблема в тому, що на місці лівого інсайда в складі Лаціо грає віднедавна Кеннет Тейлор, якого Саррі оголосив новим Мареком Гамшиком. Судаков точно не такого профайлу гравець. Але ось нового Жоржиньйо у Саррі немає…Це теж зміна. Велика зміна. Але в сучасному футболі неможливо бути вісімкою без інтенсивності, десяткою без атакувальної агресії та вінгером без проактивності.Судаков точно підписаний на мотиваційні пабліки, тож має знати принцип: змінюйся - або помри.

Усі шаленіють від Матвія Пономаренка та кожен місяць розповідають про те, що ось-ось кудись піде Микола Шапаренко.Й раніше говорив, й зараз ще більше підтверджень стало, що три гравці, які наразі будуть найбільш цікаві європейським скаутам - це Володимир Бражко, Тарас Михавко та Костянтин Вівчаренко.Бражко отримав можливість грати в найкращій для нього системі, позиційний футбол точно йому підходить менше, ніж з постійними перехідними фазами. Бігти, боротися та швидко приймати рішення у нього виходить краще, ніж думати та орієнтуватися в ситуаціях, коли команда з мʼячем та без мʼяча.До речі, це теж можна сказати й про Михавка, який в більш простому футболі почуває себе краще.Ще одна спільна негативна риса у них (та у багатьох українських футболістів захисного плану) - вміння відбирати мʼяч. Але в сучасному футболі, на щастя, таке легко маскується.Обоє мають гарний набір якостей, за який клуби з грошима готові будуть платити ті пару десятків мільйонів євро.Вівчаренко, авжеж, не настільки помітний, але у нього теж є набір фізичних якостей та захисних вмінь для фулбека оборонного профайлу. Можливо, хіба не для менш темпових та більш орієнтованих на боротьбу турнірів.Власне, більше за лінком нижче.https://t.me/ukraine_football_analysis/38

Ньюкасл піде в перезавантаження в міжсезоння.Ці три поразки після вильоту з Ліги чемпіонів дають можливість зробити висновок, що не стільки клуб, а ось ця версія команди застрягла в ситуації "а куди ми далі?"Едді Гау все ще гарний тренер для цього клубу та він цілком здатен очолити цей процес побудови нової команди. Але головне питання в тому, чи за декілька років це не призведе до лише такого результату?Два потрапляння в Лігу чемпіонів, трофей - це велике досягнення, але амбіції були більшими. Нехай реалізувати ці амбіції в сучасному світі й неможливо, зважаючи на те, що зараз не 2003-й чи 2009-й.Ньюкасл не став топ-клубом, але у цьому небагато провини Гау, тому що від самого початку клуб пішов іншим шляхом до цієї мети. Шляхом, який не веде до цієї мети.Треба було переплачувати за зіркових футболістів, викидати великі гроші на зарплати, робити купу помилок. Треба було робити такі підписання, які робив братній Аль-Хіляль. Хоча таке в АПЛ вже й не можна робити, зважаючи на усі правила.Александер Ісак влітку показав, що Ньюкасл - не топ-клуб й близько.Після цього сезону зміни будуть масовими. Не просто неможливо утримати Гордона, Тоналі, Бруно Гімарайнса, але й навіщо, якщо вони захочуть піти.І що далі?Літо буде для Ньюкасла дуже важливим.

Шахтар цього разу якнайкраще був готовий до ЛНЗ, але саме черкаська команда була сценаристом цього матчу.Головним завданням команди Турана в цьому матчі було знайти спосіб розбивати потужний захисний блок команди Пономарьова та при цьому бути готовими до швидких переходів суперника.Важливим фактором системи стало розташування гравців в формації 3-4-2-1 у фазі володіння. Назарина займав місце поміж Бондарем та Марлоном, що дозволяла як шукати шляхи для просування мʼяча, так і створювало ситуацію 3 в 2 під час можливих швидких переходів ЛНЗ. І в другому таймі це працювало ідеально.Другим моментом, який теж запрацював тільки в другому таймі був хаотичний рух інших гравців. Хіба тільки Педро Енріке мав чітку позицію, тоді як особливо Бондаренко з Педріньйо, Аллісон та Еґіналду мали бути в постійному русі, шукати простір та звільняти зони, в які мали забігати інші партнери. Коли вище почав грати Конопля, коли замість Педріньйо (9 вдалих дій за 45 хвилин матчу) на полі зʼявився Очеретько, це почало краще працювати.Окрім того, авжеж, покращення сталися через те, що ЛНЗ почав грати в другому таймі зовсім по-іншому. Черкасці безумовно здивували суперника своєю агресивною грою, як сказав сам Пономарьов, з позиції сили, в першому таймі. Мова йшла не стільки про пресинг, а про контрпресинг, велику кількість гравців у зонах боротьби за другий мʼяч на половині суперника. Завдяки цьому та грі на стандартах господарі створювали шалений тиск на футболістів Шахтаря, що призвело до двох забитих голів.Після перерви господарі почали діяти зовсім по-іншому, закрившись у своєму традиційному низькому блоці.Чи могло бути по-іншому? Пономарьов теж трохи дав відповідь на це питання, коли сказав, що у Шахтаря дуже якісні гравці на лаві запасних. Тобто, головний тренер очевидячки не вірив, що його стартовий склад зможе зіграти на тому ж рівні інтенсивності та не вірив, що є гравці, перш за все, в середині поля та на фланги, хто може вийти на заміну.Ще один момент із першого тайму, який міг змусити Пономарьова відмовитися від такого проактивного футболу стосується якраз другого пункту плану Шахтаря на цей матч, який саме через цю гру ЛНЗ став основним фактором: довгі передачі на Траоре.Шахтар точно хотів грати коротко та в позиційний футбол, але брав до уваги те, що варто швидко грати вперед, створюючи ситуації один в один, де у Аллісона, Еґіналду та Траоре є перевага над своїми суперниками. Це не ситуації 1 в 3/4, що виникали після перерви.Грубо кажучи, висновок такий: саме через бажання ЛНЗ в першому таймі був відкритий футбол та все закінчилося 2:2, саме через бажання ЛНЗ позиційний футбол проти автобуса в другому таймі та все закінчилося 0:0.І хоча після цього матчу багато знову говорять про ЛНЗ, їхній технічний директор Каюк взагалі оголосив команду учасником боротьби за титул (але тоді ж треба було перемагати в цьому матчі), все ж варто відзначати і Шахтар. Якби Педріньйо та Аллісон не зіграли настільки невдало, якби Бондаренко хоч раз пробив по воротах як слід, тоді ми б говорили про контроль гри з боку Шахтаря.На скрінах порівняння дій команд в першому таймі загалом та особисто дій гравця ЛНЗ Олександра Драмбаєва.

Ігор Костюк тричі на прес-конференції сказав, що Динамо провело якісний матч проти Металіста-1925. Це одночасно і правда, і не зовсім правда.Його слова не дуже сприйняли одразу після закінчення поєдинку, тому що завжди запамʼятовується останнє та емоційний фон зазвичай дуже впливає на це сприйняття. Якраз остання третина гри дає привід говорити, що вищезгадані слова Костюка не зовсім правда. І це не був якийсь незначний період, а цілі 30 хвилин після моменту Михайленка, за які Динамо не створило жодного моменту, пропустило та знову не створило жодного моменту.Загалом матч проти Металіста-1925 за своїм сценарієм нагадував осінні поєдинки команди Олександра Шовковського, коли план А є, він непогано працює, але забити не вдається, після чого потрібно робити якісь зміни, шукати інші варіанти, а цей пошук призводить тільки до погіршення ситуації.Якщо говорити про перші 60 хвилин, то виходило багато чого. Будь-який тренер, якщо не скаже цього привселюдно, то може сказати в роздягальні, або ж принаймні подумає: треба просто реалізовувати моменти.Хоча Динамо й програло Металісту-1925 з тим рахунком, що й Карпатам, але це був зовсім інший поєдинок. У тренерському штабі киян зробили висновок стосовно декількох ключових аспектів гри: підготовка до суперника (а Металіст-1925 значно більш зрозумілий, ніж оновлені Карпати), певні зміни в структурі своєї гри (а це було важливим в матчі проти настільки структурованого суперника), пошук балансу (а Костюк дуже пишається тим, що команда добре грає в захисті, чого не було з Карпатами та було з Металістом-1925) та значно ефективніше використання найкращих якостей тих футболістів, які зараз є в команді, а не просто намагання грати в свій футбол тими, хто в нього грати не може.4. Якщо Ярмоленко й досі залишається найкращим гравцем у складі Динамо, то потрібно створювати зручні умови для нього. Коли поруч з ним в трикутнику грають Коробов та Піхальонок, а на протилежному фланзі заряджені на кроси Вівчаренко та Редушко, то в цьому мало сенсу. Сам Ярмоленко вже не надто мобільний та швидкісний гравець, а тому Тимчик, Михайленко, Волошин, який добре грає поміж лініями, Шапаренко можуть бути його бігунками. Як і в матчі проти Карпат, Ярмоленко знову був найкращим та фактично єдиним, хто стабільно міг забезпечити останній пас. Шапаренко, Волошин, Герреро нагоди не реалізували. Після заміни Ярмоленка Динамо грало жахливо.3. Після того як матч проти Карпат показав, що з трикутником Ярмоленко - Піхальонок - Коробов неможливо грати в омріяний Костюком пресинг, відсутність Піхальонка за наявності Ярмоленка - це обовʼязковий фактор. За такого варіанту, коли Шапаренко був замість Піхальонка нагорі командної роботи, а Михайленко страхував - це працювало зовсім по-іншому. Зрештою, саме помилки Металіста-1925 під час пресинг-дій Динамо стали рушійною силою перших гольових моментів.1-2. Після матчу проти Карпат Костюк говорив, що довелося багато грати флангами, тому що суперник закрив центр. Авжеж, Динамо скористалося проблемами суперника в цій зоні, але також знаходило можливості атакувати через центр завдяки зміщенню Волошина та позиції Шапаренка. Це якраз одночасно і зміни в своїй структурі, і підготовка до суперника. Wyscout взагалі інтерпретує позицію Шапаренка в цьому матчі як нападник, а формацію команди 4-4-2, Волошин за середньою позицією розташовується на одній лінії з Бражком, якщо говорити про вертикальну вісь. І Шапаренко, і Волошин постійно знаходили простір поміж лінією захисту та опорною зоною, яка була ослаблена відсутністю Калюжного. Павлюк не зумів замінити капітана харківʼян, у перші 25 хвилин гарною підмогою для Динамо став Баптістелла, після заміни якого нарешті почалася гра 11 на 11. Також Динамо впоралося з основними загрозами під час захисту, хоча у Металіста-1925 дуже мало можливостей загалом, але Рашицю ліворуч та Крупського праворуч вдалося нейтралізувати.Тобто, дійсно вийшло багато чого, але не перемогти.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Поразка Динамо проти Карпат знову дала привід говорити про один важливий момент.Ця команда все ще не зовсім розуміє, як потрібно грати в футбол Ігоря Костюка. Можливо, навіть справедливо буде використати фразу про те, що команді просто бракує потрібних футболістів для футболу Ігоря Костюка.Загальні принципи гри теперішнього Динамо можна сформулювати наступним чином:1. Гра на мʼячі: швидкі переходи вперед, довгі передачі, діагоналі, залучення флангів.2. Гра на мʼячі проти низького блоку: створення передумов для кросів.3. Гра проти мʼяча: високий агресивний пресинг, гра один в один позаду.А тепер розберемо.1. Пономаренко забивав в кожному матчі, але для такого футболу потрібен більш швидкий, динамічний та працьовитий нападник, на якого можна було б зробити довгу передачу та чекати, що він сам з усім впорається. Пономаренко не той, хто може створити гол, отримавши мʼяч за 40 метрів від воріт суперника.На початку своєї роботи ще восени Костюк говорив, що Редушко в складі постійно ще й тому, що він найкраще розуміє, що потрібно робити на полі. Це стосується різних фаз гри, особливо в останній третині (про що буде згодом), але й цих моментів також. На протилежному фланзі є Ярмоленко, який вже давно не в тому віці та не в тому рівні зірковості, щоб отримувати завдання просто бігти в боротьбу, чіплятися за мʼячі та створювати тиск. Інші вінгери Волошин та Кабаєв теж зіпсовані позиційним футболом Шовковського.І головне - ці переходи мають створювати захисники та півзахисники своїми передачами. У захисті гравців з якісним довгим пасом обмаль. В півзахисті є Шапаренко та Піхальонок. Микола все ще не може сприйняти усі перетворення: довгі передачі, кроси, швидка гра вперед після отримання мʼяча, заповнення штрафного майданчика - це ті речі, які протилежні його звичці та, певне, бажанням. Олександр на початку нібито більше відповідав цьому профайлу, але теж його ефективність загалом не надто висока, враховуючи всі фактори в усіх фазах гри.Тому загалом найкращим гравцем Динамо в цей період сезону є Бражко, котрий як і за фізичним станом, так і за своїми характеристиками відповідає тому футболу, в який грає команда. Він знову багато бігає та мало дивиться назад, що не так важливо, він знову має право бити по воротах (після голу з пенальті у ворота Епіцентра Бражко завдав 13 ударів та жодного разу не влучив в площину) та робить прості довгі передачі (7.5 замість приблизно 5 довгих передач в середньому за 90 хвилин на початку року та 18 замість в середньому 15 передач вперед; 15% замість 10% з усіх у Бражка тепер довгі передачі, 40% замість 25% - передачі вперед).Якщо сильно спрощувати, то гра Динамо має виглядати таким чином:- розіграли мʼяч та швидко перевели вперед.- вдалося провести одразу атаку та закінчити ударом;- забрати підбирання та ще раз швидко закінчити атаку ударом;- за допомогою контрпресингу змусити суперника поспішно вибити мʼяч та поборотися в центральній зоні, завдяки чому буде створена умова для позиційної атаки.Ми вже звернули увагу на перший та другий пункт, з яким є проблеми. Третій пункт також не завжди працює, тому що й в цьому моменті команді загалом і в матчі з Карпатами зокрема не вистачало футболістів з певним профайлом. Яка ймовірність того, що коли Коробов чи Біловар буде виконувати довгий пас на Ярмоленка, а на підбиранні буде Піхальонок, що мʼяч опиниться в Динамо? На іншому фланзі ситуація трохи краща, бо Редушко за боротьбу чіпляється, а Шапаренко фізично встигає в зони підбирання, але все ж яка ймовірність, що коли Шапаренко зіграє на підбиранні, що він швидко зіграє вперед?Мабуть, цей план працював би ефективніше, якби замість Шапаренка та Піхальонка грали Яцик та Михайленко.Продовження в наступному дописі на тематичному каналі.