Відгук Оксана Харламова❤️📖 "Жовті цеглини" Мира Бо🖨 Видавництво Богдан , 2024📃 464 с. А живеш-живеш, так по інерції, і день за днем... життя минає. Оглянешся: а куди поділися роки? І де я був? Що робив? Точніше, що не робив? Знайомо, правда? Отож і авторка вирішила підняти тему "зручного" життя, яке пролітає вмить, а чи було там щастя... Він зустрів янгола, який змінив все його життя. І ні, це не той янгол, що небесний з крилами, а звичайний хлопчисько у шкіряній куртці з саркастичною усмішкою. Доволі дивний вчинок для Антона - допомогти зовсім незнайомій людині, вийти з зони комфорту, а проте це був початок великих змін не лише у житті, а у самому чоловікові та його характері. Це доволі об'ємна книга, вона вміщує величезний шмат життя людини, яка наважується змінитися. А відомо, що це не за один-два дні відбувається, для цього потрібен не лише час, а й причини, стимули, бажання - і все це дуже детально, щиро, добротно розписано у книзі. З перших сторінок я зрозуміла, що це дуже "моя" книга, я прониклася нею, розуміла, сприймала. Мені дуже подобалося бачити зміни, спроби, втілення в реальність думок головного персонажа. Книга справді має досить спокійний і розлогий вступ, проте далі набирає динаміки, середина взагалі дає відчуття, наче справді їдеш на байку з головним героєм, а вже ближче до кінця сюжет знову повертається до спокійного викладу. Загалом, книга не дає нудьгувати, мені не хотілося її відкладати. Роман перш за все порушує тему особистості, розуміння власних бажань, змін у собі, відваги на вчинки. Мені здається, це найважче в житті - зрозуміти себе, визнати недоліки, помилки і спробувати змінитися. Пробували? Та це ж збіса складно! Правда? Саме тому я так сильно вболівала за Антона. Перед нами також ситуація, дуже знайома та болюча, - неблагополучна сім'я, де батьки не просто не дбають про дитину, а завдають їй психологічних і фізичних травм. А потрібна лише одна людина на цьому світі, щоб протягнути руку допомоги такій дитині. Авторка показала нам ще один світ, про який ми не думаємо, не згадаємо - це життя неповнолітніх у колоніях. Ми не знаємо їх вину, проте за кожним з тих хлопців є історія, яка не цікавить нікого... Якщо ви не були в Америці, то разом з головним героєм маєте можливість два місяці мандрувати дорогами далекої країни. І це буде справді ще та пригода! Книга дуже насичена, дуже класна, дуже потрібна. Вона дає оте правильне розуміння, що життя одне, і не варто витрачати його на пасивне споглядання з вікна, а вибігати на вулицю і танцювати під дощем! Звільнитися з ненависної роботи, піти на курси, поїхати туди, куди давно хотів. Життя таке крихке, треба рухатися до себе, віднайти свій шлях, як зробив Антон. Дякую авторці за чудову історію! #відгук_OKharlamova#сучаснаукраїнськалітература#психологічнийроман#Жовтіцеглини